Ухвала суду № 134419580, 26.02.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/1428/2026 Справа № 641/226/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Щепелевої Г.М.,

секретар судового засідання Масалова М.Є.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 641/226/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача- адвокат Прокопенко Ю.О. звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова з позовною заявою, в якій просить встановити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Нетанія, держава Ізраїль, строком на 60 днів з дня набрання законної сили рішенням суду.

15 січня 2026 року ухвалою судді прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі.

До суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення в якості співвідповідача Солоницевської селищної ради Харківського району Харківської області та про витребування у приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Савченко Т.Є. належним чином посвідченої копії спадкової справи № 32/2025, заведеної після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Представник послалась на те, що витребування зазначених доказів необхідно для встановлення кола осіб, які повинні брати участь в справі.

Представник позивача в підготовче судове засідання не з`явилася, надала заяву про проведення підготовчого судового засідання, призначеного на 26.02.2026, за її відсутності, клопотання підтримала.

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. До суду подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує. Просив поновити строк на подання відзиву. Справу просив розглядати за відсутності представника відповідача.

Відповідно п. 4 ч. 4 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Згідно ст. 51 ЦПК України суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 ЦПК України, після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 51 ЦПК України, про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами у справах про спадкування є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Така позиція відображена у постанові Верховний Суд від 04 грудня 2019 року у справі № 697/2052/17-ц (провадження № 61-3014св19).

З матеріалів справи вбачається, що спадкове майно складається із квартири АДРЕСА_1 та житлового будинку АДРЕСА_2 .

З відповіді приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Савченко Т.Є. від 14 травня 2025 року, встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрита за заявою позивачки ОСОБА_1 , а відтак до участі у розгляді справи слід залучити у якості співвідповідача Солоницівську селищну раду Харківського району Харківської області.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що клопотання представника позивача про залучення по справі в якості співвідповідача Солоніцевської селищної ради Харківського району Харківської області підлягає задоволенню.

Частинами 1 та 2 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Судом встановлено, що позивач самостійно позбавлена можливості надати відповідні докази щодо кола спадкоємців після смерті ОСОБА_2 .

Враховуючи обставини справи та на підставі ст. 84 ЦПК України, суд вважає за необхідне клопотання представника позивача задовольнити.

Щодо клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву суд зазначає наступне.

Так, ухвалою судді Слобідського районного суду м. Харкова від 15.01.2026 року відкрито провадження по справі та призначено по справі підготовче судове засідання. Також, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В зазначений строк стороною відповідача не подано до суду відзив на позовну заяву.

Відзив Харківської міської ради разом з клопотання про поновлення строку на його подання надійшов до суду 26.02.2026 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 49 ЦПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Частиною 7 ст. 178 ЦПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Згідно зі ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У даному випадку у системному зв`язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також норми ст. 126 ЦПК України, за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, право на подання відзиву на позовну заяву може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для його подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

За приписами ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справи перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов`язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв`язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.

При цьому,як зазначив Верховний Суду своїй постанові від 29 вересня 2022 року по справі № 500/1912/22, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слід зазначити, що вищевказана справа розглядається в період дії воєнного стану.

Верховний суд у вказаній постанові, окрім іншого зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому суд зважає на важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв та доказів по суті справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа по суті.

Виходячи з наведеного, враховуючи пояснення представника відповідача в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку для подання відзиву, зважаючи на строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого судом для подання відповідачем відзиву, та який не є надмірним, а також враховуючи ту обставину, що відзив поданий відповідачем до початку проведення підготовчого засідання, суд вважає поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку для подання відзиву та з метою дотримання завдань та основних завдань цивільного судочинства, зокрема змагальності та диспозитивної, а отже вважає можливим продовжити відповідачу процесуальний строк для подання відзиву.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах встановленого цим Кодексом строку, з підстав залучення співвідповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 84 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника позивача про залучення у справі співввідповідача та витребування доказів - задовольнити.

Залучити до участі в справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, у якості співвідповідача Солоницівську селищну раду Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ: 04398821, що за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Солоницівка, вул. Визволителів, 6.

Залученому співвідповідачу направити копію ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами. Запропонувати протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали, подати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, а позивачу, копію відзиву та доданих до нього документів, з дотриманням правил, встановлених ст. 178 ЦПК України.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали.

Витребувати у приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Савченко Т.Є. ( АДРЕСА_3 ) належним чином засвідчену копію спадкової справи № 32/2025, відкриту 14.05.2025 після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Докази мають бути направлені безпосередньо до Слобідського районного суду міста Харкова у строк до 08 квітня 2026 року.

У разі неможливості подати доказ, який витребовує суд, взагалі або у встановлені судом строки, необхідно повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі ненадання оригіналів письмових доказів до суду можуть бути застосовані наслідки передбачені ч. 6 ст. 95 ЦПК України.

Клопотання представника відповідача Харківської міської ради про продовження строку для подання відзиву - задовольнити.

Продовжити Харківській міській раді процесуальний строк для подання відзиву по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відкласти підготовче судове засідання на 08 квітня 2026 року о 10 годині 15 хвилин.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя -Г. М. Щепелева