Ухвала суду № 134417866, 25.02.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/2539/26

Провадження №2-з/367/22/2026

УХВАЛА

Іменем України

25 лютого 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі

судді Карабаза Н.Ф.,

за участю секретаря Зайцевої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кєєр Олени Сергіївни про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» про відшкодування шкоди завданої ДТП.

Разом з позовом представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Кєєр О.С. до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти, що розміщені на банківських рахунках відкритих на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 в банківських установах на території України та інших держав, що будуть виявлені виконавцем під час здійснення виконавчих дій в межах заявленої до стягнення суми у розмірі 932 598,57грн. Заяву мотивує тим, що ціна позову складає 932 598,57 грн. становить 21 602 доларів США 93 центів. Дана сума коштів є значною не тільки для позивача, а й для пересічного громадянина. У ОСОБА_2 відсутнє будь-яке нерухоме майно. Зареєстрованих транспортних засобів за ним також немає. ОСОБА_2 , після скоєння дорожньо-транспортної пригоди 20 вересня 2023 року, достеменно усвідомлюючи факт спричинення шкоди позивачу та наявність власної вини у її заподіянні, протягом тривалого часу не вжив жодних заходів для добровільного відшкодування завданих збитків, чим фактично ухиляється від виконання свого обов`язку щодо компенсації шкоди в позасудовому порядку. У зв`язку з відсутністю у відповідача нерухомого майна як об`єкту, на який може бути звернене стягнення, найбільш ефективним та співмірним заходом забезпечення позову є накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу. Невжиття такого заходу створює реальний ризик зменшення або відчуження грошових активів, їх перерахування на рахунки третіх осіб чи зняття готівкою, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду про стягнення заявленої суми.

В судове засідання сторони не викликалися.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, оглянувши письмові матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Враховуючи вищезазначені положення ст. 149, 150 ЦПК України, відповідні роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України, а також те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, крім того, викладені в заяві мотиви не дають підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, всупереч вимог п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заявник в заяві про забезпечення позову не конкретизує захід забезпечення позову, який просить застосувати, а саме не конкретизує в яких банківських установа як на території України так і на території інших держав, розміщені банківські рахунки на які просить накласти арешт.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149 153, ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Кєєр Олени Сергіївни про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Н.Ф. Карабаза