Рішення № 134417317, 26.02.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1403/25

26 лютого 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Битківського Л.М.,

з участю: секретаря Чорній К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТзОВ «Новий Колектор» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №09.07.2020-010000528 від 09 липня 2020 року у розмірі 12850,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09 липня 2020 року між ТОВ «Споживчий Центр» та відповідачкою, було укладено кредитний договір №09.07.2020-010000528. Згідно умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 8000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором

ТОВ «Споживчий Центр» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит, відповідно до умов укладеного договору. Однак, відповідачка порушила взяті на себе зобов`язання, а тому станом на 16 жовтня 2025 року виникла заборгованість за кредитним договором, яка становить 12850,00 грн, з яких 8000 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 4850,00 грн - прострочена заборгованість за процентами.

28 березня 2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ТзОВ «Новий Колект» було укладено договір факторингу № СЦ-280325-15. Відповідно до даного договору ТОВ «Споживчий Центр» відступило право вимоги за кредитним договором №09.07.2020-010000528 від 09 липня 2020 року і відповідно позивач набув право вимоги до відповідачки за вищевказаним договором на загальну суму 12850,00 гривень.

Оскільки відповідачка у добровільному порядку заборгованість за кредитним договором не погасив, то просив позов задовольнити, стягнути з відповідачки 12850,00 грн заборгованості та понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася. До початку засідання подала заяву у якій клопотала провести розгляд справи за відсутності представника позивача. Заявлений позов підтримала, просила задовольнити в повному обсязі, не заперечила проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлялася у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала. У зв`язку з цим судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Виходячи з вимог статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки відповідно до статті 611 ЦК України, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Судом встановлено, що згідно заявки ТОВ «Споживчий центр», яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою позичальник ознайомилася 09 липня 2020 року, кредитодавець, відповідно до умов кредитного договору №09.07.2020-010000528 від 09 липня 2020 року надає позичальнику кредит у сумі 8000 грн., строком на 14 днів.

Заявка підписана за допомогою одноразового ідентифікатора 3Z473 09 липня 2020 року, позичальником вказано ОСОБА_1 .

Згідно пропозиції про укладення договору (оферта) кредитор зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредит надається на будь-які цілі, не є договором про надання споживчого кредиту. Протягом 3 робочих днів з дати прийняття пропозиції позичальником кредитор надає позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту - фінансовий кредит; термін повернення кредиту, встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; строк користування кредитом: встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) встановлюються у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів міститься в окремому документі, яка є невід`ємною частиною даної оферти (п.1.1-1.3 пропозиції).

Кредитор надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Відповідно до п. 2.3. пропозиції, надання кредиту здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника.

Відповідно до підтвердження укладення кредитного договору №09.07.2020-010000528 від 09 липня 2020 року, яке є невід`ємною частиною договору від 09 липня 2020 року, первісним кредитором підтверджено укладення електронного кредитного договору між ним та відповідачкою. Сума кредиту становить 8000 грн, строк кредиту - 14 днів.

28 березня 2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ТзОВ «Новий Колект» було укладено договір факторингу № СЦ-280325-15. Відповідно до даного договору ТОВ «Споживчий Центр» відступило право вимоги за кредитним договором №09.07.2020-010000528 від 09 липня 2020 року і відповідно позивач набув право вимоги до відповідачки за вищевказаним договором на загальну суму 12850,00 гривень.

На виконання умов вищезазначеного договору укладено акт приймання-передачі переліку №1 до договору факторингу №СЦ-280325-15 від 28 березня 2025 року, відповідно до вимог якого клієнт передав в паперовому вигляді, а також в електронному вигляді, шляхом направлення даного файлу захищеними каналами зв`язку, а фактор прийняв перелік № 1, права грошових вимог за якими відступаються згідно договору.

Згідно довідки ТОВ «Новий колектор» про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором №09.07.2020-010000528 від 09 липня 2020 року ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Новий колектор» в сумі 12850,00 грн., яка складається із 8000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 4850 грн. заборгованості за процентами.

Відповідно до інформації з карточки субконто за кредитним договором №09.07.2020-010000528 від 09 липня 2020 року відповідачка 25 липня 2020 року сплатила 750 грн заборгованості, загальний залишок заборгованості становить 12850,00 грн.

Таким чином між сторонами виник спір щодо неналежного виконання умов кредитного договору, непогашення в повному обсязі відповідачкою заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «Новий Колектор» є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд констатує, що відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст.599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як визначено ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором чи законом, або розірвання договору.

В ст.612 ЦК України закріплено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч. ч.1, 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивачем понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,4 грн., які у відповідності до вимог ч.1 ст.141ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 526, 1050, 1054 ЦК, ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-285 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором від 09 липня 2020 року № 09.07.2020-010000528 в розмірі 12850, 00 гривень та 2422,40 гривень сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Л.М. Битківський