Рішення № 134414182, 26.02.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 26.02.2026

Справа № 334/6088/25

Провадження № 2/334/282/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Александровій А.С.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, Третя особа: Друга Запорізька державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Запорізької міської ради, Третя особа: Друга Запорізька державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: 21 листопада 2023 році державний нотаріус Другої Запорізької державної нотаріальної контори своєю постановою відмовила ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом: на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_2 , спадкоємцем після якого був його син померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що спадкоємцем, гр. ОСОБА_1 , був пропущений строк на прийняття спадщини передбачений статтею 1270 Цивільного кодексу України.

ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 , крім ОСОБА_3 , мав сина ОСОБА_4 та доньку ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_2 його діти та дружина ОСОБА_6 , відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, повинні були успадкувати майно, будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кожному по 1/4 частині будинку.

Але після смерті ОСОБА_2 спадкову справу в нотаріальній конторі не відкривали, оскільки ніхто із спадкоємців до нотаріальної контори не звертався, так як на момент його смерті ОСОБА_3 виповнилося 10 років (1969-1959), тобто він був малолітньою дитиною та сам не міг поїхати до нотаріальної контори та подати заяву, ОСОБА_4 на момент смерті виповнилося теж 10 років (1969-1959), тобто він теж був малолітньою дитиною та сам не міг розпоряджатися своїми правами та відстоювати свої інтереси, а ОСОБА_5 виповнилась 12 років (1969-1957), тобто всі діти були неповнолітні.

Діти спадкоємця та його дружина фактично управляли та володіли спадковим майном, але станом на 2024 рік відсутні інші письмові докази, крім Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на право приватної власності з кількістю кімнат від однієї до п`яти включно від 19 січня 1965 року, а також виписки із рішення виконкому В.Хортицької селищної ради депутатів трудящих № 107 від 25 грудня 1964 року, також згідно даних погосподарської книги на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , мав постійне місце проживання за цією адресою, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , мала постійне місце постійного проживання за цією адресою, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мала місце постійного проживання за цією адресою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мав місце постійного проживання за цією адресою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мав місце постійного проживання за цією адресою, тобто всі члени сім`ї мали місце постійного проживання за вказаною вище адресою.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 (актовий запис № 738, виданий 15 травня 2021 року, серія НОМЕР_1 ) він помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , після його смерті відкрилась спадщина та спадкоємцем першої черги є його син ОСОБА_9 .

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (актовий запис № 818, виданий 01 квітня 2023 року, серія НОМЕР_2 ) він помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , після його смерті відкрилась спадщина та спадкоємцем першої черги є його дочки: ОСОБА_1 та ОСОБА_10 .

Відповідно до даних свідоцтва про смерть ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище ОСОБА_11 - згідно даних свідоцтва про шлюб від 26 червня 1982 року, серія НОМЕР_3 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Діти спадщину після смерті батьків не оформили у зв`язку з браком коштів.

Після смерті ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище ОСОБА_11 ) її діти повинні були успадкувати майно 1/4 частина будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , по 1/12 частині кожній дитині.

Отже після смерті батьків діти повинні успадкувати та мати на праві власності по 1/3 частці в будинку (1/4+1/12=1/3) за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та її сестра повинні успадкувати та мати на праві власності наступну частку в будинку: 1/3:2=1/6, тобто по 1/6 частині кожній.

Після смерті ОСОБА_4 його син повинен успадкувати та мати на праві власності 1/3 частину будинку.

Відтак, ОСОБА_1 має успадкувати 1/6 частину будинку, її сестра ОСОБА_10 -1/6 частину будинку, її двоюрідний брат ОСОБА_9 -1/3 частину будинку та її тітка ОСОБА_5 повинна успадкувати та мати на праві власності наступну частку в будинку: 1/4 + 1/12 =1/3, тобто якщо складати частки кожного спадкоємця, то отримуємо наступну складову: 1/6+1/6+1/3+1/3=6/6=1.

21 жовтня 2024 році рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволені та визнано право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок та господарські споруди за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ. А, господарчі будівлі та споруди: басейн №: 4, фундамент №: 5. Рішення суду набрало законної сили 21 листопада 2024 року.

Наразі залишається відкритим питання про оформлення право власності на земельну ділянку в поряду спадкування за законом.

Земельну ділянку було передано дідусю ОСОБА_1 ОСОБА_2 для будівництва будинку на підставі Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на право приватної власності з кількістю кімнат від однієї до п`яти включно від 19 січня 1965 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.10.2024 року вже визнано об`єкт нерухомості - а саме будинок право власності за ОСОБА_1 , то земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 теж є її власністю. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5100579362025 кадастровий номер вказаної земельної ділянки є 2310100000:04:005:0397.

В зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом по 1/1 частку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 2310100000:04:005:0397.

Ухвалою суду від 31 липня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Встановлено строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 19 січня 2026 року було закрито підготовче судове засідання. Справу призначено до розгляду.

Представник позивача адвокат Погосян М.А. надала суду заяву про слухання справи за її відсутності, вимоги викладені у позовній заяві підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з`явився. Надав суду заяву про слухання справи за його відсутності, просив суд прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справ керується принципом верховенства права.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 , крім ОСОБА_3 , мав сина ОСОБА_4 та доньку ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_2 його діти та дружина ОСОБА_6 , відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, повинні були успадкувати майно, будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кожному по 1/4 частині будинку.

Після смерті ОСОБА_2 спадкову справу в нотаріальній конторі не відкривали, оскільки ніхто із спадкоємців до нотаріальної контори не звертався.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Згідно до статті 529 Цивільного кодексу УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 (актовий запис № 738, виданий 15 травня 2021 року, серія НОМЕР_1 ) він помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , після його смерті відкрилась спадщина та спадкоємцем першої черги є його син ОСОБА_9 .

Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (актовий запис № 818, виданий 01 квітня 2023 року, серія НОМЕР_2 ) він помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , після його смерті відкрилась спадщина та спадкоємцем першої черги є його дочки: ОСОБА_1 та ОСОБА_10 .

Відповідно до даних свідоцтва про смерть ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище ОСОБА_11 - згідно даних свідоцтва про шлюб від 26 червня 1982 року, серія НОМЕР_3 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Діти спадщину після смерті батьків не оформили.

Після смерті ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище ОСОБА_11 ) її діти повинні були успадкувати майно 1/4 частина будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , по 1/12 частині кожній дитині.

Отже після смерті батьків діти повинні успадкувати та мати на праві власності по 1/3 частці в будинку (1/4+1/12=1/3) за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та її сестра повинні успадкувати та мати на праві власності наступну частку в будинку: 1/3:2=1/6, тобто по 1/6 частині кожній.

Після смерті ОСОБА_4 його син повинен успадкувати та мати на праві власності 1/3 частину будинку.

Відтак, ОСОБА_1 має успадкувати 1/6 частину будинку, її сестра ОСОБА_10 -1/6 частину будинку, її двоюрідний брат ОСОБА_9 -1/3 частину будинку та її тітка ОСОБА_5 повинна успадкувати та мати на праві власності наступну частку в будинку: 1/4 + 1/12 =1/3, тобто якщо складати частки кожного спадкоємця, то отримуємо наступну складову: 1/6+1/6+1/3+1/3=6/6=1.

21 листопада 2023 році державний нотаріус Другої Запорізької державної нотаріальної контори своєю постановою відмовила ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом: на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_2 , спадкоємцем після якого був його син померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_3 , у зв`язку з тим, що спадкоємцем, гр. ОСОБА_1 , був пропущений строк на прийняття спадщини передбачений статтею 1270 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 2 ст. 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1 ст. 1258 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі на квартиру, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Діти спадкоємця та його дружина фактично управляли та володіли спадковим майном, але станом на 2024 рік відсутні інші письмові докази, крім Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на право приватної власності з кількістю кімнат від однієї до п`яти включно від 19 січня 1965 року, а також виписки із рішення виконкому В.Хортицької селищної ради депутатів трудящих № 107 від 25 грудня 1964 року, також згідно даних погосподарської книги на будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , мав постійне місце проживання за цією адресою, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , мала постійне місце постійного проживання за цією адресою, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мала місце постійного проживання за цією адресою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мав місце постійного проживання за цією адресою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мав місце постійного проживання за цією адресою, тобто всі члени сім`ї мали місце постійного проживання за вказаною вище адресою.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" також роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" має місце роз`яснення щодо розгляду цивільних спорів, зокрема, у випадку неможливості спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. За змістом цих роз`яснень видно, що не міститься прямої заборони щодо визнання судом права власності за спадкоємцем на нерухоме майно в разі, коли спадкодавець на законних підставах володів та користувався цим майном, але відсутній оригінал правовстановлюючого документу або в силу об`єктивних причин спадкодавець не встиг за життя здійснити реєстрацію нерухомого майна в БТІ.

21 жовтня 2024 році рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволені та визнано право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок та господарські споруди за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житловий будинок літ. А, господарчі будівлі та споруди: басейн №: 4, фундамент №: 5. Рішення суду набрало законної сили 21 листопада 2024 року.

Земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , було передано дідусю ОСОБА_1 ОСОБА_2 для будівництва будинку на підставі Договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на право приватної власності з кількістю кімнат від однієї до п`яти включно від 19 січня 1965 року.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5100579362025 кадастровий номер вказаної земельної ділянки є 2310100000:04:005:0397.

Відповідно до статті 1225 Цивільного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд, об`єкта незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності/спеціальне майнове право, переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ч. 1 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд враховує принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 статті 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Приймаючи до уваги доведеність позовних вимог ОСОБА_1 , суд не знаходить передбачених законом підстав для відмови у задоволенні позову.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 223, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1223, 1261-1265, 1268, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, Третя особа: Друга Запорізька державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , право власності в порядку спадкування за законом по 1/1 частку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 2310100000:04:005:0397).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 26.02.2026 року.

Суддя: Козлова Н. Ю.