Ухвала суду № 134408071, 25.02.2026, Франківський районний суд м. Львова

Номер провадження2/465/1463/26

Справа № 465/9901/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2026 р. м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючого судді Чорного І.Я., з участю секретаря судового засідання Блистіва Ю.І., розглянувши у судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», Акціонерного товариства «Таскомбанк» про стягнення коштів та пені,

в с т а н о в и в :

у провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», Акціонерного товариства «Таскомбанк» про стягнення коштів та пені.

В грудні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення коштів та пені.

Дана цивільна справа перебувала в провадженні суддів Франківського районного суду м. Львова Марків Ю.С. та Кузя В.Я.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 26.12.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 31.07.2024 підготовче провадження в даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025, на підставі розпорядження керівника апарату Франківського районного суду м. Львова М. Турчак від 21.10.2025 № 424/Р, справу передано судді Франківського районного суду м. Львова Чорному І.Я.

Ухвалою суду від 30.10.2025 вказану справу прийнято до провадження, призначено дату судового засідання.

Судові засідання у справі неодноразово відкладалась, за заявами представника позивача - адвоката Качмара І.О., зокрема від 18.11.2025. Окрім того, під час перебування вказаної справив в провадженні інших суддів, судові засідання також відкладались чималу кількість раз за ініціативою представника позивача, про що свідчать матеріали справи.

21 січня 2026 представник позивача - адвокат Качмар І.О. в судове засідання не з`явився, вдруге подав клопотання про відкладення розгляду справи з причин його зайнятості в іншому судовому процесі.

Ухвалою Франківського районний суд м. Львова від 21.01.2026 визнано обов`язковою явку в судове засідання представника позиваки у цивільній справі № 465/9901/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», Акціонерного товариства «Таскомбанк» про стягнення коштів та пені, роз`яснено також позивачу та його представнику, що у разі неявки сторони позивача в судове засідання без поважних причин, суд залишає позовну заяву без розгляду.

24.02.2026 представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Качмар І.О. з через систему «Електронний суд» подав заяву про розгляд справи без участі Позивачки та її представника, причин неявки до суду не зазначено.

У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно п. 6 ч. 1 статті 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Відповідно до ст. 128 ЦПК України, суд вправі визнати явку сторони обов`язковою в судове засідання. При цьому, п. 3 ч. 2 ст. 43 ЦПК України вказує, що учасники справи зобов`язані з`являтися у судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою. За таких обставин, дана норма передбачає імперативний обов`язок сторони, а не її право на явку до суду.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Окрім цього, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Пономарьов проти України» 3 квітня 2008 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

У рішенні в справі «Каракуця проти України» від 16 лютого 2017 року Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Ухвалюючи дане рішення у справі, суд також враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до позовної заяви, позивачка зазначає, що безпідставно сплатила кошти відповідачу в сумі 10 930 (десять тисяч дев`ятсот тридцять) доларів США на виконання пп. 3.3, 3.4 додаткової угоди від 21 березня 2008 №BL2514/ BL2514К. Саме цю суму коштів позивам просить стягнути з відповідачів солідарно та з цієї суми позивачем проведено відповідні інфляційні розрахунки, три відсотки річних та розраховано розмір пені, яку теж просить стягнути з відповідачів солідарно.

Однак, ознайомившись із текстом позовної заяви та доданих до неї документів, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні посилання та документальне підтвердження (докази) сплати вказаної суми позивачем, не зазначені конкретні дати сплати, форма оплати, не вказано і одержувача цих платежів.

Отже, позивачка в позовній заяві не обґрунтувала та не надала жодного доказу та документального підтвердження про сплату коштів в сумі саме 10 930 (десять тисяч дев`ятсот тридцять) доларів США. Суду не надано доказів, що саме Відповідач-2 отримав кошти та зобов`язаний повернути вказану суму, оскільки догорів був укладений з Відповідачем-1. Тобто, в даному випадку обов`язок доведення в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання прав та інтересів Позивача покладається безпосередньо на Позивача чи його представника, який в судове засідання жодного разу не прибув, хоча його явка була визнана судом обов`язковою. Дана обставина, на переконання суду, перешкоджає з`ясуванню важливих обставин, що унеможливлює розгляд справи по суті.

Крім цього, Позивачка посилається на постанову Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 по справі № 461/775/17, а саме те, що у справі № 461/775/17 визнано недійсними пункт 3.3. додаткової угоди від 21 березня 2008 року № BL2514/BL2514-K «Індивідуальна угода» в частині нарахування та сплати винагороди за видачу кредиту, на виконання якого Відповідачем зараховані кошти у розмірі 10 930 (десять тисяч дев`ятсот тридцять) доларів США, що за курсом НБУ станом на момент подачі позову становить 397 344 (триста дев`яносто сім тисяч триста сорок чотири) грн., такі підлягають стягненню на користь.

Однак, слід зазначити, що вказані обставини не підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 80, 81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що позивач та її представник були повідомлені про дату, час та місце проведення судових засідань, попри визнання обов`язкової участі позивача та її представника, в судове засідання не з`явилися черговий раз, відомостей про поважність причин неявки суду не надали, що суд вважає зловживанням своїми процесуальними правами, грубим порушенням норм процесуального закону. Крім цього, позивачці та її представнику було роз`яснено, що у разі неявки в засідання без поважних причин, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Крім цього, неодноразова неявка позивача в судові засідання, позбавляє суд можливості розглядати справу по суті, оскільки унеможливлює перевірку поданих позивачем розрахунків що долучені до справи, а також з`ясувати інші ключові обставини, що стосуються предмету спору, відповідно суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», Акціонерного товариства «Таскомбанк» про стягнення коштів та пені - слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 10, 13, 80, 81, 89, 133, 200, 222, 247, 257- 261, 273, 353-355 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк», Акціонерного товариства «Таскомбанк» про стягнення коштів та пені залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачці, що вона має право звернутися до суду із позовом повторно, після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Я. Чорний