Рішення № 134406008, 26.02.2026, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження 2-а/557/4/2026

Справа 557/86/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року с-ще Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

судді Оленич Ю.В.,

секретар судового засідання Дацюк І.С.,

номер справи 557/86/26,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в с-щі Гоща адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

за участю представника відповідача Бузи В.О.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом, у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справi про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 6548861 вiд 22 січня 2026 року, якою його притягнуто до адмiнiстративної вiдповiдальностi за ч. 3 ст. 121 КУпАП.

В обґрунтування позову останній зазначив, що інспектором 5 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області Стадником О.М. винесено вказану вище постанову, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн за те, що він 22 січня 2026 року о 13 годині 01 хвилина на вул. Європейська, 9 в м. Сарни керував транспортним засобом «Renault Logan», р.н. НОМЕР_1 , що підлягає обов`язковому технічному контролю та своєчасно його не пройшов, чим порушив підпункт «б» пункту 31.3 ПДР України та ст. 35 Закону України «Про дорожній рух».

Мотивуючи свою невинуватість позивач зазначив, що вказаний вище транспортний засіб, який належить на праві власності ПАТ «САВ ОРБІКО», є службовим автомобілем та був наданий йому для виконання його трудових обов`язків, а не для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, що виключає обов`язковість проведення обов`язкового технічного контролю даного транспортного засобу. Окремо позивач звернув увагу на те, що єдиним доказом вчинення ним правопорушення є сама оскаржена постанова, яка є предметом спору та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження вказаних у ній обставин. За наведеного, позивач вважає, що постанова підлягає скасуванню з підстав відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

17 лютого 2026 року надійшов відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, у якому відповідач просить залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення. Представник вказує на те, що 22 січня 2026 року транспортний засіб, яким керував позивач, використовувався ним для службової поїздки, що свідчить про використання вказаного транспортного засобу під час провадження господарської діяльності товариством з метою отримання прибутку, у якому позивач працює торговим представником, а тому такий відповідно до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» підлягає обов`язковому технічному контролю.

Доказів того, що зазначений транспортний засіб проходив відповідний технічний огляд, що передував даті вчиненні адміністративного правопорушення, позивачем не надано, а тому, як зазначає представник відповідача, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні, оскаржувана постанова є правомірною та винесеною у повній відповідності нормам чинного законодавства в межах компетенції поліцейського патрульної поліції.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та такі просив задовольнити, покливаючись на обставини, зазначені ним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала з підстав, які є аналогічними, зазначеним у відзиві.

Процесуальні дії у справі

30 січня 2026 року - позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку ст. 286 КАС України.

05 лютого 2026 року - задоволено клопотання позивача про заміну первісного відповідача - Головно управління національної поліції у Рівненській області, на належного відповідача Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції.

24 лютого 2026 року - задоволено клопотання представника відповідача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Заслухавши позивача та представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень на них, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом установлено, що постановою інспектора 5 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області Стадника О.М. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6548861 від 22 січня 2026 року ОСОБА_1 за порушення підпункту «б» пункту 31.3 ПДР України та ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

На підтвердження вказаних обставин сторонами надано копію постанови, відеозапис з нагрудної камери поліцейських.

ОСОБА_1 , не погоджуючись із означеним рішенням поліцейського, вважає себе невинним, а оскаржену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.

Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Зі змісту оскарженої постанови убачається, що ОСОБА_1 22 січня 2026 року о 13 годині 01 хвилина на вул. Європейська, 9 в м. Сарни керував транспортним засобом «Renault Logan», р.н. НОМЕР_1 , що підлягає обов`язковому технічному контролю та своєчасно його не пройшов, чим порушив підпункт «б» пункту 31.3 ПДР України та ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Положення ч. 3 ст. 121 КУпАП передбачає адміністративне правопорушення у виді керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до підпункт «б» пункту 31.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, зокрема: якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».

В свою чергу, положеннями ч. 3, 4 ст. 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що:

- при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо);

- при державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Як убачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , автомобіль марки «Renault», моделі «Logan», р.н. НОМЕР_3 , тип - загальний легковий седан, маса без навантаження 1050 кг, з кількістю сидячих місць з місцем водія 5, належить на праві власності ПАТ «САВ ОРБІКО».

За даними витягу Головного СЦ МВС за номерним знаком НОМЕР_1 чинний протокол ВКТ не знайдено.

Статтею першою Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено терміни:

-автомобільний транспортний засіб - колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), який використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій (далі - транспортний засіб);

-автомобіль легковий - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев`ять з місцем водія включно;

-автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України (значення термінів) легковий автомобіль - автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев`яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їх багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки; вантажний автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Отже, враховуючи те, що тип вказаного вище транспортного засобу загальний легковий з кількістю сидячих місць з місцем водія 5, суд робить висновок, що такий відноситься до легкових автомобілів призначених для перевезення пасажирів та їх багажу (вантажу).

При цьому, відповідачем не надано суду доказів, що даний автомобіль за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення виключно вантажів.

Аналіз положень ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» також дає підстави для висновку про те, що обов`язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.

Тобто, визначальною обставиною є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.

У загальному розумінні господарська діяльність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом, обміном та переробкою матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Відповідно до підпункту 15 пункту 2 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.

Згідно ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Для віднесення автомобіля до об`єкту обов`язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМУ №176 від 18 липня 1997 року (далі Правила).

Пунктом 1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов`язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються: транспортними засобами спеціального призначення; транспортними засобами, задіяними під час забезпечення обороноздатності, правопорядку та ліквідації наслідків стихійного лиха і надзвичайної ситуації; службовими легковими автомобілями; транспортними засобами, які належать фізичним особам і використовуються ними для задоволення власних потреб, що не має на меті отримання прибутку.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованих засобами підсистеми ЄСІТС №Електронний суд» 25 лютого 2026 року, до видів економічної діяльності ПАТ «САВ ОРБІКО» не включено притаманний перевезенням пасажирів вид господарської діяльності, зокрема такий як: 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення; 49.32 Надання послуг таксі; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт. Так само і не включено діяльність щодо перевозки вантажів легковим транспортним засобом. У видах діяльності зазначено 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний).

Як установлено судом, належний на праві власності ПАТ «САВ ОРБІКО» автомобіль марки «Renault», моделі «Logan», р.н. НОМЕР_3 , закріплений як службовий автомобіль за ОСОБА_1 , який прийнятий на посаду представника торговельного до відділу продажу продуктів харчування ПАТ «САВ ОРБІКО», що стверджується даними наказів № 15-к від 31 жовтня 2024 року та № 79-Р від 17 листопада 2025 року.

У зв`язку з цим, суд аналізуючи вказані вище докази робить висновок, що матеріали справи не містять даних, які б вказували на те, що під час керування автомобілем марки «Renault», моделі «Logan», р.н. НОМЕР_3 , водій використовував його для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Сама по собі належність транспортного засобу на праві власності юридичній особі та використання вказаного автомобіля для виконання службових обов`язків, на думку суду, не є передумовою застосування у цьому випадку Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137.

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що автомобіль, яким керував позивач, слід відносити саме до категорії службового легкового автомобіля, оскільки твердження того, що вказаний автомобіль за обставин вказаних у спірній постанові здійснював перевезення пасажирів або вантажу з метою отримання прибутку, сприймається як неспроможне, зважаючи на об`єм поданих сторонами по справі доказів.

Тотожна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 жовтня 2019 року у справі №678/483/17, та постанові від 08 липня 2020 року у справі №731/186/17, які суд в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що якщо транспортний засіб використовується в господарських цілях підприємством, то він підлягає обов`язковому проходженню технічного контролю.

Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов вірного висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Зважаючи на задоволення позову, суд вважає, що витрати по сплаті позивачем судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до положень ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 9, 10, 77, 90, 243-246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6548861 від 22 січня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору грошові кошти в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції , місцезнаходження: 33028, м. Рівне, вул. Степана Бандери, 14а, ЄДРПОУ 4010864656.

Повне рішення суду складено 26 лютого 2026 року.

Суддя Оленич Ю.В.