Ухвала суду № 134401545, 26.02.2026, Дарницький районний суд міста Києва

справа № 753/7587/25

провадження № 2-п/753/23/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Начичко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 грудня 2025 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 вернувся до суду із заявою від 28 січня 2026 року про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 грудня 2025 року по справі за позовом АТ «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що відповідач не з`являвся в судове засідання 10.12.2025 року й судом проігноровано його клопотання від 09.12.2025 року про відкладення розгляду справи, відповідно, вважає, що не вжито жодних заходів для забезпечення повідомлення його як сторони, що призвело до розгляду справи без врахування його заперечень по суті спору, порушено принцип змагальності та рівності сторін, які є елементами права на справедливий судовий розгляд.

Відтак, прийнявши вказане рішення, суд взяв за основу лише доводи позивача, внаслідок чого зробив помилковий висновок та невірно вирішив спір.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідач в судовому засіданні заяву підтримав з тих же підстав та просив її задоволенити - скасувати заочне рішення.

Позивач в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення- рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, засобами електронного зв`язку, які доставлено завчасно до судового засідання, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судової влади (суду).

Позивачем подано запреченняна заяву про перегляд заочного рішеннясуду, вважаючи, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, право на відзив на позов не реалізоване без поважних причин, підстави для скасування заочного рішення, вважає, відсутніми з підстав відсутності доказав на простування позовних вимог, й обгрунтованості та доведеності позивачем позовних вимог належними й достатніми доказами, оцінку яким суд надав у рішенні суду.

Матеріали справи містять заяву позивача про розгляд справи (заяви) за відсутності представника позивача з підтримананям позовних вимог.

Суд вважає, що неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання про перегляд заочного рішення не перешкоджає розгляду заяви відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України.

Враховуючи, що в матеріалах справи та поданої заяви достатньо даних про права та взаємовідносини сторін в межах розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду, форму судочинства - спрощеного провадження із викликом в судове засідання сторін, суд визнав можливим вирішити заяву про переглад заочного рішення за відсутності позивача на підставі наявних у ній матеріалів, та за погодженням сторін.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що ніщо не перешкоджає особі добровільно відмовитись від гарантій справедливого судового розгляду у однозначний або у мовчазний спосіб. Проте для того, щоб стати чинною з точки зору Конвенції, відмова від права брати участь у судовому засіданні повинна бути зроблена у однозначний спосіб і має супроводжуватись необхідним мінімальним рівнем гарантій, що відповідають серйозності такої відмови. До того ж, вона не повинна суперечити жодному важливому громадському інтересу рішення ЄСПЛ (Hermi проти Італії, § 73; Sejdovic проти Італії § 86).

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»).

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

У постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16 викладено позицію, що неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи є їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, а тому не може бути перешкодою для розгляду судом питання по суті.

Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2020 року по справі №361/8331/18 висловився, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Наведені обставини свідчать, що сторони завчасно повідомлені про розгляд заяви судом, а виходячи з положень ст.13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у тому числі, правом визначити свою участь в судовому засіданні.

Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви про перегляд заочного рішення, доводи заяви, у їх сукупності, вважає, що вимога заяви відповідача про скасування заочного рішенняне обґрунтована, обставини, викладені в заяві не підтверджуються наявними в матеріалах справи, та встановленими в ході судового засідання доказами.

Так, судом встановлено, що заочним рішення Дарницького районного суду м.Києва від 10 грудня 2025 року позов АТ «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь АТ «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ - 14360080, 28 262 грн. 26 коп. - заборгованості за кредитним договором, 2 422 грн. 40 коп. - судового збору, а всього - 30 684 (тридцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 66 (шістдесят шість) коп. (а.с.68-73).

У ході розгляду справи встановлено, що між АТ «Акцент-Банк»та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір шляхом підписання ОСОБА_1 . Анкети-Заяви від 07.05.2024 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банком, за умовами якого ОСОБА_1 АТ «Акцент-Банк» надано кредит на споживчі цілі строкм на 36 місяців до 06.05.2027 року відповідно до паспорта «Швидка готівка» в сумі 15 000 грн.00 коп. на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитних ресурсів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 99% річних.

ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банком разом з Умовами та Правилами і Тарифами, які наведені на сайті банку, складають між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Всі основні умови кредитування доведені до відповідача, що підтверджується його підписом в паспорті споживчого кредиту за програмою АТ «Акцент-Банк»(а.с.7-8, 9-12, 13, 14, 15, 16-17, 18-23, 24, 15, 26, 27-28, 29, 30-31).

Відповідно до умов укладеного договору він складається із Договору, додатків до нього, що складають його невід`ємну частину, а саме Умов та Правил надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк», Анкети-Заяви позичальника.

Відповідно до частини 1 статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовом у засіданні.

А відповідно до частини 1 статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто процесуальним законом передбачені обов"язкові сукупні умови для скасування заочного рішення.

Проте, судом встановлено, що законні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 відсутні за недоведеності відповідачем вказаних ознак сукупних умов для скасування заочного рішення.

Так, відповідач належним чином двічі повідомлявся судом про час та місце розгляду справи на 06.08.2025 року 11.30 год., 10.12.2025 року 10.30 год., що підтверджується судовими повістками надісланими рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, й згідно положень п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, а відтак за матеріалами справи відповідач вважається належно повідомленим про час розгляду, такожіз матеріалів справи вбачається про обізнаність відповідача та його інформування про рух справи, час та місце розгляду справи, яким відзив на позов відповідно до ст.191 ЦПК України не подано, як і докази за правилом ст..83 ЦПК України про спростування позовних вимог, а тому суд застосовував правило ч.2 ст.191 ЦПК України й вирішив спір за наявними матеріалами справи, а тому доводи заяви про те, що суд порушив принцип змагальності та рівності сторін, спростовується матеріалами справи й висновками суду, викладеними у рішенні суду.

У заяві про перегляд заочного рішення відповідач не посилається на докази, за наявникості яких суд приймав інше рішення, доводи заяви не впливають на ухвалене заочне рішення, а тому суд відхиляє такі доводи відповідача.

За таких процесуальних підстав заява задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та, п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 грудня 2025 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без задоволення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

У разі зали

шення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Копію ухвали невідкладно вручити присутнім в залі суду сторонам, відсутнім - надіслати рекомендованою поштою з повідомленням про вручення для відома.

СУДДЯ: