Рішення № 134400475, 26.02.2026, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/2154/25

2/709/127/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

26 лютого 2026 року селище Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Шарої Л.О.,

за участі секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,

розглянувши в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Короткий виклад позиції позивача та відповідача.

Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачкою 19.11.2020 укладений кредитний договір № 2001735837501, за яким відповідачці надано кредитну картку з кредитним лімітом в розмірі 30 000,00 грн, який пізніше збільшено до 41 532,00 грн. Позивач свої зобов`язання за кредитними договорами виконав. Натомість, відповідачка протягом тривалого часу свої зобов`язання не виконує.

Заборгованість відповідачки перед позивачем станом на 04.08.2025 склала 67 979,89 грн, із якої: 37 556,44 грн - заборгованість за кредитом, 30 423,45 грн - заборгованість по процентам.

Покликаючись на норми цивільного кодексу, позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь борг за кредитним договором у сумі 67 979,89 грн та сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.

19.11.2025 представник позивача Донцова Є.О., в інтересах АТ «Перший Український Міжнародний Банк», через систему «Електронний Суд» скерувала до Чорнобаївського районного суду Черкаської області в електронній формі позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01.12.2025 указана позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи проводити у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін 22.12.2025 о

09:00; запропоновано відповідачу протягом 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Розгляд справи 22.12.2025 було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючої судді в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення у кримінальному провадженні. Судове засідання у даній справі відкладено та призначено на 12:30 13.01.2026.

11.12.2025 до суду надійшла заява від імені відповідачки ОСОБА_1 , згідно якої вона позовні вимоги не визнає та просить суд направити їй копію позовної заяви з долученими доказами, звернутися до приватного виконавця Плесюка О.С. із запитом про здійснення ним виконавчого провадження стосовно ОСОБА_1

12.01.2026 на електронну адресу суду надійшло клопотання від імені відповідачки ОСОБА_1 , за змістом якого відповідачка просила зобов`язати позивача направити на її адресу копію позовної заяви з додатками; витребувати документи кредитної справи; зобов`язати банк надати виписку по руху коштів на рахунку із розмежуванням кредитних коштів стосовно договорів; зобов`язати представника позивача бути присутнім у судових засіданнях для надання пояснень. Це клопотання не підписано кваліфікованим електронним цифровим підписом.

Представник позивача в судові засідання не з`явився; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету; у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати без його участі. За ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Суд постановив ухвалу з внесенням її до протоколу судового засідання про можливість здійснювати розгляд справи без участі представника позивача.

У судове засідання 13.01.2026 відповідачка не з`явилася; про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання.

Ухвалою суду від 13.01.2026 було відмовлено відповідачці у її заяві від 11.12.2025 та залишено без розгляду клопотання від 12.12.2025; сторонам роз`яснено право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області або в електронній формі через систему «Електронний Суд»; відкладено судове засідання у справі на 12:00 02.02.2026.

Судове засідання 02.02.2026 було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючої судді у стані тимчасової непрацездатності (на лікарняному) та відкладено на 26.02.2026 об 11:30.

У судове засідання 26.02.2026 відповідачка не з`явилася; про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання.

Однак, у заяві від 11.12.2025 відповідачка ОСОБА_1 просила, зокрема, проводити розгляд справи без її участі; позовні вимоги не визнавала просила відмовити в їх задоволенні.

Представник позивача в судові засідання не з`явився; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету; у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Відзив відповідачкою в установлений судом строк та у визначеному ст. 178 ЦПК України порядку до суду не поданий. Частиною 8 ст. 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки судом вжиті вимоги закону щодо повідомлення відповідачки про розгляд справи судом, вона вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явилася, відзив не подала, суд ухвалив проводити розгляд справи без участі в судовому засіданні сторін, за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виник спір у сфері споживчого кредитування щодо неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору.

Суд установив, що 19.11.2020 відповідачка ОСОБА_1 звернулася до позивача АТ «ПУМБ» із заявою № 2001735837501 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО). Згідно положень цієї заяви, її підписанням клієнт ОСОБА_1 беззастережно підтвердила прийняття публічної пропозиції на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання усіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті послуг, які можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може отримати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку). Відповідач просила відкрити на її ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку. Номер кредитної картки миттєвого випуску НОМЕР_2 . Відповідачка просила встановити кредитний ліміт в розмірі 30 000,00 грн. Строк дії кредитного ліміту 12 місяців з дня надання кредитного ліміту. Зі спливом вказаного строку дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на той самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої сторони або підстав для його скорочення. Стандартна процентна ставка складає 47,88 %, реальна річна процентна ставка 47,88 % (а.с. 8).

Підписання договору з боку відповідачки як позичальника здійснено у відділенні банку, особисто.

Також відповідачкою було підписано «Паспорт споживчого кредиту», в котрому міститься інформація про суму кредиту, строк кредитування, процентну ставку, загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача (а.с. 9).

Суд дослідив надану позивачем Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 10-16).

Пунктом 2.2.5 Розділу І Публічної пропозиції АТ "ПУМБ" передбачено, що підписанням заяви на приєднання до договору, клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору клієнт ознайомився з повним текстом договору (в тому числі тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами договору.

Відповідно до п. 5.1.4. Розділу І Публічної пропозиції АТ "ПУМБ" клієнт зобов`язаний своєчасно та повністю відшкодовувати банку сплачені ним кошти.

Згідно з п. 5.1.7. Розділу І Публічної пропозиції АТ "ПУМБ" клієнт зобов`язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов`язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим договором.

Положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1, 2 статті 640 ЦК України унормовано, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

При наданні правової оцінки наданим позивачем доказам щодо укладення між ним та відповідачкою договору № 2001735837501 від 19.11.2020, суд урахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, згідно яких закріплена у статті 204 ЦК України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. В силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України ця правова позиція має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Урахувавши вказані правові норми, суд дійшов висновку про укладення між позивачем та відповідачкою 19.11.2020 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО) № 2001735837501.

Матеріали справи не містять та відповідачкою не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності цього договору, він недійсним не визнаний. Також відсутні докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення відповідачки було обмеженим і не відповідало її внутрішній волі. Викладені у договорі його істотні умови, права і обов`язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчить їх підписання сторонами договору.

Доводи відповідачки про те, що вона не укладала цього договору, про вчинення стосовно неї шахрайських дій третіми особами, суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО) № 2001735837501 від 19.11.2020 підтверджується, власне, наявними у матеріалах справи Договором № 2001735837501 від 19.11.2020, де у графі «особистий підпис Клієнта» наявний підпис ОСОБА_1 . Аналогічний підпис клієнта банку ОСОБА_1 міститься у Паспорті споживчого кредиту. Вказаний договір є дійсними в силу приписів ст. 204 ЦПК України про правомірність правочинів. При цьому, вимоги щодо визнання договору № 2001735837501 від 19.11.2020 недійсними чи встановлення факту його неукладеності до суду заявлено не було. Зазначений правочин підтверджує факт наявності відповідних правовідносин, їх зміст та погоджені сторонами обставини щодо передання в кредит відповідачу коштів у погодженому розмірі та строк.

Разом із тим, досліджений судом договір № 2001735837501 від 19.11.2020 містить повні анкетні дані відповідачки, зокрема її прізвище, ім`я та по батькові, серію і номер паспорта, адресу зареєстрованого місця проживання, а також номер контактного телефону. Зазначені відомості є персональними даними з обмеженим доступом та не можуть бути отримані чи використані сторонньою особою без волевиявлення їх носія або без фактичної участі такої особи у правовідносинах. Відповідачкою не надано жодних послідовних, логічних та належних пояснень щодо того, яким чином її анкетні та паспортні дані були відображені у спірному договорі, а також не наведено доказів на підтвердження версії про можливе незаконне використання таких даних третіми особами. Водночас відсутні і будь-які звернення відповідачки до правоохоронних органів чи інших компетентних установ із заявами про втрату документів, підробку підпису або неправомірне використання її персональних даних.

Відповідачці слід врахувати, що принцип змагальності, закріплений у ст. 12 ЦПК України, полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

За таких обставин суд виходить з того, що наявність у договорі достовірних та повних персональних даних відповідачки у сукупності з відсутністю обґрунтованих заперечень та належних доказів з її боку спростовує доводи про неукладення договору та свідчить про реальне волевиявлення відповідачки на вступ у відповідні договірні правовідносини. Вказане, у поєднанні з іншими дослідженими у справі доказами, підтверджує факт укладення договору № 2001735837501 від 19.11.2020 та виникнення між сторонами відповідних прав та обов`язків.

Відповідно до наданої позивачем довідки про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001735837501 від 19.11.2020, відповідачці ОСОБА_1 був встановлений такий кредитний ліміт: 19.11.2020 30 000,00 грн, 18.03.2021 35 000,00 грн, 20.04.2021 38 000,00 грн, 20.05.2021 40 000,00 грн, 18.08.2021 43 000,00 грн, 21.10.2021 47 000,00 грн, 15.02.2022 50 000,00 грн, 27.02.2022- 36 532,00 грн, 03.03.2022 41 532,00 грн (а.с. 17).

Оцінюючи заперечення відповідачки щодо ненадання їй кредитних коштів, суд виходить з такого.

На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором № 2001735837501 від 19.11.2020 позивачем надано виписку по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період із 19.11.2020 по 04.08.2025 (а.с. 20-23), яка містить відомості про зарахування кредитних коштів, їх подальший рух, нарахування процентів та здійснення операцій. Зазначена виписка оформлена належним чином, містить реквізити позивача та відповідає умовам спірного договору.

Суд зазначає, що відкриття особового рахунку та здійснення за ним фінансових операцій є можливими виключно щодо конкретної особи після її ідентифікації, а тому сам по собі факт ведення такого рахунку свідчить про існування договірних правовідносин між сторонами. Відповідачкою жодним чином не спростовано і не надано суду належних та достовірних доказів того, що зазначений у виписці особовий рахунок їй не належить або був відкритий без її волі.

Крім того, відповідачкою не подано доказів звернення до банківських чи правоохоронних органів із заявами про незаконне відкриття рахунку, неправомірне зарахування на нього коштів чи використання її персональних даних третіми особами, що свідчило б про відсутність її участі у спірних правовідносинах.

Разом з цим, суд урахував правові позиції, висловлені Верховним Судом у постанові від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц, за змістом яких виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

За таких обставин суд доходить висновку, що надана позивачем виписка по особовому рахунку у сукупності з іншими доказами у справі підтверджує факт належного виконання позивачем зобов`язань за договором № 2001735837501 від 19.11.2020 та фактичне надання відповідачці кредитних коштів у користування. Відповідно, заперечення відповідачки щодо ненадання їй кредиту суд відхиляє, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не спростовують встановлених судом обставин.

Згідно з наданим позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору № 2001735837501 від 19.11.2020, відповідачка періодично сплачувала кошти, виконуючи взяті на себе по договору зобов`язання. Станом на 04.08.2025 перед позивачем наявний борг в розмірі 67 979,89 грн, із яких: 37 556,44 грн - заборгованість за кредитом, 30 423,45 грн - заборгованість по процентам.

Надаючи правову оцінку підставам та порядку нарахування позивачем процентів за користування кредитними коштами, суд зазначає таке.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст 1050 ЦК України. Тобто, після припинення строку кредитного договору, проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 31.10. 2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Як встановлено судом, сторони у Договорі № 2001735837501 від 19.11.2020 узгодили дії кредитного ліміту - 12 місяців, який продовжується кожного разу на той самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої сторони або підстав для його скорочення; процентну ставку - 47,88 % річних. Доказів про наявність у позивача та/або відповідачки про продовження строку кредитування та користування кредитним лімітом відповідачкою до суду не надано і таких обставин судом не встановлено. Тому позивач мав право нараховувати проценти за користування кредитним лімітом відповідачкою протягом указаного строку.

Перевіривши надані позивачем розрахунки заборгованості відповідачки перед позивачем, суд вважає їх вірними в частині визначення розміру заборгованості по тілу кредиту та розміру нарахованих відсотків, а також такими, що проведені на підставі укладеного між сторонами договору.

Разом з цим, відповідачкою не наданий контррозрахунок розміру нарахованої заборгованості.

Обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги та розрахунок заборгованості судом не встановлено. Як видно зі змісту позову, відповідачка не виконує своїх зобов`язань по кредитних договорах, заборгованість, яка виникла, добровільно у повній мірі не погашена, обґрунтованого заперечення щодо нарахованої суми заборгованості не надано.

За цих обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову, позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. У зв`язку із задоволенням позовних, суд вважає необхідним стягнути із відповідачки на користь позивача понесені останнім судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись ст. 10-11, 76-81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО) № 2001735837501 від 19.11.2020 у сумі 67 979,89 грн, із якої: 37 556,44 грн - заборгованість за кредитом, 30 423,45 грн - заборгованість по процентами, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн, а всього 70 402 (сімдесят тисяч чотириста дві) гривні 29 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.О. Шарая