Постанова № 13439591, 23.12.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2010 р. Справа № 2а-5676/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г., суддів - Павлічек В.О., Прилипчук О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Нероди Г.М.,

представника позивача - Капустіна Д.О.

представника відповідача - Сумцової С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до Державної податкової інспекції в місті Суми, Головного управління Державного казначейства України у Сумській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (далі по тексту ДП «Завод ОБ та ВТ», позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту відповідач, ДПІ в м. Суми) та Головного управління Державного казначейства України у Сумській області (далі ГУДКУ у Сумській області, 2-й відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000672306/0/36473 від 21.05.2010р.

- стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень - серпень 2009р. в загальному розмірі 1 040 889рн. 87коп., а також сплачений при подачі позову до суду судовий збір в загальному розмірі 1703грн. 40коп.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині зменшення заявленої ДП «Завод ОБ та ВТ» до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за червень 2009р. на 238433грн. 63коп., за липень 2009р. на 12787грн. 67коп., за серпень 2009р. на 789668грн. 57коп.. Позивач стверджує, що висновки відповідача суперечать пп.7.7.1., 7.7.2. п.7.7 ст. 7 та ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказаний Закон, на думку позивача, не містить обовязкової умови для відшкодування податку на додану вартість з бюджету, як підтвердження надходження цих сум до бюджету, за умови якщо платник виконав всі передбачені законом вимоги для отримання такого відшкодування, та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідач ДПІ в м. Суми, з позовом не погодився, обґрунтовуючи свою позицію тим, що за змістом Закону України «Про податок на додану вартість», право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість до бюджету. Визнання банкрутом одного з постачальників позивачу сировини ТОВ «Компанія Мега» (у другій ланці), а також відсутність за місцезнаходженням підприємства ТОВ «Юзпрогрестрейд», ТОВ «Укрімідж», ТОВ «Евербест» та ненадання відомостей про постачальника від ТОВ «Донторгхолдінг» - одних з постачальників позивачу сировини (у другій та третій ланці) у перевіряємому періоді, на думку ДПІ в м. Суми, позбавляє податковий орган можливості отримати документи бухгалтерського та податкового обліку, на підставі яких сформовано бюджетне відшкодування, а тому і перевірки визначення правомірності податкових зобовязань з податку на додану вартість, і тим самим визначення відємного значення податку на додану вартість та просив у задоволенні позову відмовити. (а.с.139-147).

Другий відповідач, ГУДКУ у Сумській області, надав відзив до суду, в якому зазначив, що ГУДКУ у Сумській області, як орган державної влади не наділений повноваженнями щодо контролю за нарахуванням та сплатою податку на додану вартість платниками даного податку та не порушило жодного нормативно-правового акта з питань відшкодування податку на додану вартість, тим самим не вчиняло незаконних дій по відношенню до позивача (а.с.177).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові, підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ДПІ в м. Суми, проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.139-147). Доповнив, що податковим органом не було під час проведених перевірок встановлено розбіжностей між бухгалтерськими даними ДП «Завод ОБ та ВТ» з безпосередніми контрагентами ТОВ «Селена-Н» та ДП «Вторметсплав». Разом з тим зазначив, що оскільки всі ніші контрагенти з якими працювало ТОВ «Селена-Н» та ДП «Вторметсплав» не знаходяться за місцем реєстрації та не надають інформації про своїх постачальників, у ДПІ в м. Суми виникли сумніви щодо операції між позивачем та ТОВ «Селена-Н» та ДП «Вторметсплав», стверджує, що такі обставини свідчать про відсутність господарської діяльності вказаних контрагентів та їх створення з єдиною метою надання податкової переваги над іншими субєктами господарювання у вигляді формування податкового кредиту. Крім того, представник зазначив, що включення позивачем до суми податкового кредиту суми понесених транспортних витрат по податковим накладним, виданих ДП «Вторметсплав», є безпідставним, оскільки такі витрати не були підтверджені товарно-транспортними накладними. У звязку з цим оскаржуване рішення вважав законним, обґрунтованим та просив у задоволенні позову відмовити.

Представник 2-го відповідача - ГУДКУ у Сумській області, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.212,227), в судове засідання не зявився, про причини неявки, всупереч вимог ч.2 ст. 40 КАС України, суд не повідомив.

Заслухавши повноважних представника позивача, представника відповідача ДПІ в м. Суми, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ДП «Завод ОБ та ВТ» зареєстроване юридичною особою та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.129),копією довідки з ЄДРПОУ (а.с.218). Позивач взятий на податковий облік 08.06.2000, зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 04.07.2009р. за №100233093, про що зазначено в акті про результати невиїзної документальної перевірки від 14.05.2010р. №3884/23-6/30991664 (а.с.13) та в акті перевірки від 27.10.2009р. (а.с.22).

Відповідно до підпункту 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Судом встановлено, що ДП «Завод ОБ та ВТ» 20 липня 2009р., 20 серпня 2009р. та 21 вересня 2009р. подало до ДПІ в м. Суми податкові декларації з податку на додану вартість разом з розрахунками суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2009р. (а.с.63-71), за липень 2009р. (а.с.88-93) та за серпень 2009р. (а.с.123-128). У рядку 25 декларації за червень 2009р. (враховуючи уточнюючий розрахунок) зазначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 532624,00грн., за липень 2009р. 14171,00грн. та за серпень 2009р. 1733426,00грн.

Підпунктом 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

ДПІ в м. Суми згідно вказаних вище норм було проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Завод ОБ та ВТ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень, липень, серпень 2009р., яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоди за квітень, червень, липень 2009р. За підсумками перевірки, результати якої зафіксовані в довідці від 27.10.2009р. за №7400/23-6/30991664/174 (а.с.22-41), було зроблено висновок, яким підтверджено відображене ДП «Завод ОБ та ВТ» у декларації за червень 2009р. бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок у сумі 532624,00грн , у декларації за липень 2009р. бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок у сумі 14171,00грн. та у декларації за серпень 2009р. бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок у сумі 1733426,00грн. При цьому зазначено, що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, що перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

14.05.2010року службовими особами ДПІ в м. Суми було проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Завод ОБ та ВТ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень, липень, серпень 2009р., яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періодах квітень, червень, липень 2009р, за наслідками якої складено акт від 14.05.2010р. №3884/23-6/30991664 (а.с.13-21). Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.10.2 ст.10, пп.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за червень 2009р. на 238433грн. 63коп., за липень 2009р. на 12787грн. 67коп., за серпень 2009р. на 789668грн. 57коп. За результатами перевірки 21.05.2010р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за №0000672306/0/36473 (а.с.12), яким ДПІ в м. Суми було зменшено позивачеві суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2009р. на 238433грн. 63коп., за липень 2009р. на 12787грн. 67коп., за серпень 2009р. на 789668грн. 57коп. Як вбачається з п.3 та п.4 акта перевірки (а.с.13-21), підставою для зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування стало не підтвердження заявленої позивачем до відшкодування суми податку на додану вартість, оскільки в перевірених підприємствах по ланцюгу постачання товарів позивачу, не виявлено факту надмірної сплати до бюджету податку на додану вартість. До вказаного висновку відповідач дійшов у зв'язку з неможливістю провести зустрічну перевірку постачальників товару по ланцюгу постачання у другій та третій ланці ТОВ «Компанія Мега», ТОВ «Юзпрогрестрейд», ТОВ «Укрімідж», ТОВ «Евербест» та не надання інформації про постачальників ТОВ «Донторгхолдінг».

Однак, суд не погоджується з даними висновкам відповідача та зазначає наступне.

В судовому засіданні встановлено, що в перевіряємих періодах одними із постачальників сировини позивачу були ТОВ «Селена-Н» (сума податку на додану вартість за червень 2009р. 238433грн. 63коп., за липень 2009р. 189155грн. 49коп., серпень 2009р. 571407грн. 87коп.), з яким 27.02.2009р. за №79/9-20-09 був укладений договір купівлі-продажу товару згідно специфікації (а.с.42-43) та ТОВ «Вторметсплав» (сума ПДВ за серпень 2009р. 218260грн. 70коп.), з яким 20 05.2009р. за №20/05-01 був укладений договір купівлі металопродукції (а.с.103-104).

Відповідачем були направлені запити до Костянтинівської ОДПІ щодо перевірки ТОВ «Селена-Н» щодо підтвердження відомостей отриманих від позивача за серпень 2009р., на який отримано довідку від 28.10.2009р. за №325/23-3-35622296 (а.с.154-156) та за червень, липень2009р., на який отримано довідку від 19.11.2009р. за №366/23-3-35622296 (а.с.166-169), а також запит до ДПІ у Соломянівському районі м. Києва щодо проведення перевірки правових відносин позивача з ТОВ «Вторметсплав», на що отримано довідку від 02.12.2009р. за №2714/23-1011/30631526, що підтверджується актом перевірки (а.с.20). Як вбачається з вказаних досліджених матеріалів справи та пояснень представників сторін, розбіжностей між відомостями, наданих ДПІ в м. Суми (за результатами перевірки позивача) та ТОВ «Селена-Н» і ТОВ «Вторметсплав» не встановлено. Перевіркою було встановлено, що дані підприємства не є товаровиробниками та є посередниками. При цьому постачальниками товарів у перевіряємому періоді за червень 2009р. були ТОВ «Компанія Мега» (постачальник у другій ланці), за липень 2009р. - та ТОВ «Компанія Мега», ТОВ «Юзпрогрестрейд» (постачальники у другій ланці), ТОВ «Донторгхолдінг» (постачальник у третій ланці) та за серпень 2009р. - ТОВ «Компанія Мега», ТОВ «Укрімідж», ТОВ «Евербест» (постачальники у другій ланці), ТОВ «Донторгхолдінг» (постачальник у третій ланці).

Відповідачем на надіслані запити до ДПІ у Київському районі м. Донецька, Ленінської МДПІ у м. Луганську, ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, ДПІ у Голосіївському районі , Макіївської ОДПІ були отримані відповіді від 30.01.10р. №9347/23-113 (а.с.148), від 08.12.2009р. за №20031/7/23-0910 (а.с.19), від 27.11.2009р. за №30696/7/23-311 (а.с.17) та довідка від 01.03.2010р. за №1060/23-313/35831676 (а.с.149-152), акт від 13.05.2010р. №727/23-709/35024795 (а.с.170), в яких зазначено, що провести зустрічну перевірку немає можливості, у звязку з тим, що ТОВ «Компанія Мега» визнано банкрутом (а.с.148), стан платника ТОВ «Евербест» - 10 «запит на встановлення місцезнаходження» (а.с.170), ТОВ «Донторгхолдінг» , що є посередником товару, не надано інформацію про постачальника товару (а.с.149-152), ТОВ «Юзпрогрестрейд» ТОВ «Укрімідж» - відсутні за місцезнаходженням (а.с.16,19). При цьому як вбачається із вказаних досліджених матеріалів справи та наданих податкових декларацій (а.с.148,149-152,170,229-257,16,19) станом на момент вчинення операцій з контрагентами вони були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, та перебували на обліку в органах ДПІ.

Посилаючись на те, що за змістом Закону України «Про податок на додану вартість», право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару, відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення. При цьому суд зазначає, що згідно п. 1.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування є сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у звязку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» існують декілька підстав для формування податкового кредиту, в тому числі наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній. Так п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Варто звернути увагу на те, що згідно умов укладених договорів за №79/9-20-09 від 27.02.2009р. (а.с.42-43), та за №20/05-1 від 20.05.2009р. (а.с.103-104) позивачем було отримано товар (послуги) згідно специфікації (феросициліцій, марганець, нікель, селікомарганець, феромарганець, алюміній, ферохром, феромолібден, злитки легірованої сталі ) від ТОВ «Селена-Н» та ТОВ «Вторметсплав», що підтверджується податковими накладними) на загальну суму ПДВ 1240391грн. (а.с.44-45,72,94-95, 105-106), видатковими накладними (а.с.46,73,95-97,107,108), реєстрами отриманих та виданих податкових накладних (а.с.47-58,74-84,109-120). Даний товар позивачем був прийняти та оприбуткований на склад згідно приходних ордерів (а.с.215-217) та відповідно до журналу обліку ввезених та вивезених матеріальних цінностей на авто (а.с.196-208). Оплата за поставлений товар, з урахуванням податку на додану вартість, була здійснена позивачем у червні, липні 2009р., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.59-61,85-86,98-102,121). Згідно умов пп. 2 договору №79/9-20-09 від 27.02.2009р. (а.с.42), постачальник зобовязується здійснити поставку товару автомобільним транспортом на умовах поставки DDP, тобто поставка відбувається силами постачальника. Згідно п.2 умов договору №20/05-1 від 20.05.2009р. (а.с.103-104) та специфікації (а.с.213,214) право власності на товар переходить до покупця на складі покупця. Покупець компенсує постачальнику вартість транспортних витрат у повному обсязі. Факт транспортування товару підтверджується актами здачі-прийняття робіт (а.с.107,108), виписаними податковими накладними, (а.с.105,106), під час перевірки, за результатами якої винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, сумніви в даній операції у ДПІ в м. Суми були відсутні (а.с.13-21).

Таким чином, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що на виконання зазначених вище договорів (а.с.42-43,103-104,213,214) між ДП «Завод ОБ та ВТ» та ТОВ «Селена-Н та ДП «Вторметсплав», відбулась поставка товару на підприємство позивача, згідно специфікації, та отримані послуги, товар (послуги) був оплачений позивачем. Дані обставини не заперечувались відповідачем під час проведення перевірки та наданих письмових запереченнях (а.с.13-21,22-41,139-147). В судовому засіданні представник відповідача навів сумніви щодо того, що поставка товару здійснювалась саме від ТОВ «Селена-Н» та ДП «Вторметсплав», разом з тим жодних доказів на підтвердження своєї позиції, всупереч вимог ст. 71 КАС України, не надав, ті докази та сумніви, які наведені та надані відповідачем, на переконання суду, не спростовують встановлені в судовому засіданні обставини справи, в ході проведених перевірок не було встановлено жодних порушень в діях позивача вимог чинного законодавства, зустрічними перевірками не було встановлено розбіжностей між даними позивача та «Селена-Н», та ТОВ «Вторметсплав» представник відповідача також не заперечував зазначеного факту в судовому засіданні. Таким чином, на переконання суду, операції по придбанню товару (послуг) за договорами №79/9-20-09 від 27.02.2009р. та №20/05-1 від 20.05.2009р. носила реальний характер та була виконана сторонами належним чином. Із вказаного випливає, що суму податкового кредиту та, відповідно, суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві в ціні товару. Інші доводи представника відповідача, в тому числі, відсутність товарно-транспортних накладних судом не приймаються до уваги та вважаються безпідставними, оскільки вони не були підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, крім іншого чинне законодавство не передбачає обовязку покупця, на якого не покладено обовязку транспортувати вказаний товар, зберігати дані товарно-транспортні накладні.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом. З викладених норм вбачається, що відповідальність за правильність нарахування податку та обов'язки з контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість, відповідно до Закону, покладаються на самого платника податку та на відповідний податковий орган. При цьому, та обставина, що в ланцюгу постачальників платника податку, що заявив бюджетне відшкодування, виявлено підприємство, щодо якого існують сумніви у дотриманні ним податкового законодавства, не є підставою для позбавлення такого платника податку бюджетного відшкодування. Для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту та подальшого відшкодування податку на додану вартість з бюджету, в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», не передбачається обовязкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Інші обставин, які б свідчили про порушення саме позивачем порядку визначення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, представник відповідача суду не повідомив. Тому суд вважає, що ДПІ в м. Суми безпідставно зменшила заявлену позивачем до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість за червень 2009р. на 238433грн. 63коп., за липень 2009р. на 12787грн. 67коп., за серпень 2009р. на 789668грн. 57коп.. На переконання суду, своїм рішенням відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та суперечать вимогам ст. 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.48, ч.2 ст.50 Бюджетного кодексу України, п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997 р. № 209/72 органи Державного казначейства здійснюють відшкодування податку на додану вартість з бюджету шляхом перерахування коштів на рахунок зазначений у висновку податкового органу або в рішенні суду.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000672306/0/36473 від 21.05.2010р. суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення з Державного бюджету України на його користь суми бюджетного відшкодування.

На підставі ст.94 КАС України за рахунок Державного бюджету України на користь ДП «Завод ОБ та ВТ» в рахунок повернення сплаченого при подачі позову до суду належить стягнути судовий збір в розмірі 1 703грн. 40коп. (а.с.4).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до Державної податкової інспекції в місті Суми, Головного управління Державного казначейства України у Сумській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000672306/0/36473 від 21.05.2010р.

Стягнути з Державного бюджету України (м. Суми, вул. Воскресенська, 7) на користь дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень - серпень 2009р. в загальному розмірі 1 040 889рн. 87коп. а також сплачений при подачі позову до суду судовий збір в загальному розмірі 1 703грн.40коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя(підпис)І.Г. Шевченко

Судді(підпис)В.О. Павлічек

(підпис)О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 27.12.2010р.