Рішення № 134389957, 25.02.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2026 рокусправа №380/21143/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі відповідач-2), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у перерахунку пенсії №134750009590 від 14.10.2025, прийняте відповідачем-2, згідно з яким позивачу відмовлено в перерахунку пенсії за віком на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №19 від 22.10.2019;

- зобов`язати відповідача-2 здійснити перерахунок розміру пенсії за віком позивачу на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 19 від 22.10.2019, виданої ДАК "Хліб України ДП "Львівський комбінат хлібопродуктів", з 07.10.2025 з дня звернення із заявою, відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Львівській області, та отримує пенсію за віком. 23.02.2024 року Позивачу призначено пенсію за віком з врахуванням заробітної плати з 01.07.2000 року. Під час призначення пенсії формувався запит на перевірку довідки по заробітній платі ОСОБА_1 , до матеріалів призначення пенсії приєднано документ у якому зазначено, що відхилено КПР. Зроблено вихід по юридичній адресі щодо проведення перевірки довідки по заробітній платі ОСОБА_2 , акт від 03.04.2024 №11, однак провести перевірку неможливо у зв`язку з відсутністю посадових осіб. Відповідно при призначенні пенсії не було враховано заробітну плату до 01.07.2000 року. Неодноразово ОСОБА_1 звертався до працівників сервісного центру обслуговування пенсійного фонду, для перерахунку пенсії за довідкою про заробітну плату до 01.07.2000 року, проте кожен раз отримував відмову у наданні послуг з поясненнями того що юридична особа, у якій працював до 01.07.2000 року Позивач знаходиться в процесі припинення та ліквідації відповідно прийняти у нього заяву в усній формі відмовлено. ОСОБА_1 07.10.2025 року, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області з заявою про проведення перерахунку пенсії за віком з урахуванням періоду заробітної плати до 01.07.2000 року відповідно до статті 40 Закону України «Загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянуло заяву від 07.10.2025 року та прийняло рішення №21970/03-16 від 14.10.2025 року про відмову у проведення перерахунку пенсії, так як довідка про заробітну плату потребує підтвердження первинними документами. Позивач вважає таке рішення протиправним та просить скасувати.

Відповідач 1 подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області є неналежним відповідачем у справі оскільки ним не приймалось рішення про відмову у призначенні пенсії. Просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідач 2 подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що 14.10.2025 Головним управлінням винесено рішення про відмову у перерахунку пенсії від № 134750009590. Відповідно до статті 40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000. Підставою відмови стало те, що довідка про заробітну плату потребує підтвердження первинними документами, в перерахунку пенсії з урахуванням періоду заробітної плати до 01 липня 2000 року відповідно до статті 40 Закону, гр. ОСОБА_1 . Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком.

07.10.2025 гр. ОСОБА_1 звернувся із заявою щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням періоду заробітної плати до 01 липня 2000 року відповідно до статті 40 Закону.

14.10.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області винесено рішення про відмову у перерахунку пенсії №134750009590, у якому зазначено, що беручи до уваги те, що довідка про заробітну плату потребує підтвердження первинними документами, в перерахунку пенсії з урахуванням періоду заробітної плати до 01 липня 2000 року відповідно до статті 40 Закону, гр. ОСОБА_1 відмовлено.

Позивач вважає дії відповідача протиправними та звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно статті 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Абзацом 5 частини 1 статті 40 Закону передбачено що, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

На підтвердження заробітної плати отриманої до 01 липня 2000 року ОСОБА_1 надав довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №19 від 22.10.2019 року за період з 1993 по 2000 р, у якій зазначено суми заробітної плати, також зазначено що на всі виплати нараховано страхові внески (єдиний внесок) та довідка видана на підставі розрахункових листків про нарахування заробітної плати.

Підставою для відмови у перерахунку пенсії позивачу вказано те, що довідка про заробітну плату потребує підтвердження первинними документами.

Суд зазначає, що такі твердження відповідача є безпідставними, оскільки для перерахунку пенсії необхідно подавати первинні документи, що підтверджують право на перерахунок, такі як трудова книжка чи інші документи (довідки тощо), що підтверджують страховий стаж.

Щоб отримати перерахунок, особа маєте надати Пенсійному фонду первинні документи, які підтверджують такі підстави перерахунку (довідки про зарплату, трудову книжку, військові документи, тощо).

Крім цього, суд зауважує, що підтвердження достовірності даних довідки здійснюється, шляхом проведення органом Пенсійного фонду перевірки за місцем зберігання первинної документації, а не шляхом покладення на особу, яка звернулася за перерахунком пенсії, обов`язку щодо надання цих первинних документів.

Відтак, неможливість пенсійним органом провести перевірку відповідності відомостей щодо заробітної плати позивача наданим документам, не є підставою для відмови у врахуванні заробітної плати, зазначеної в довідках про заробітну плату.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2020 року у справі №291/99/17 зазначив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Враховуючи наведене суд вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 здійснити перерахунок розміру пенсії за віком позивачу на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії № 19 від 22.10.2019, виданої ДАК "Хліб України ДП "Львівський комбінат хлібопродуктів", з 07.10.2025 з дня звернення із заявою, відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суд зазначає таке.

Однак, згідно ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що задоволення повністю вказаних позовних вимог, без перевірки суб`єктом владних повноважень, дотримання заявником усіх визначених законом умов та вчинення суб`єктом владних повноважень необхідних дій, буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а відтак в цій частині позов слід задовольнити частково, шляхом зобов`язання відповідача 2 повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії із всіма наданими документами, та прийняти рішення з врахуванням правової оцінки, наданої у цьому рішенні.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Щодо судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу пропорційно задоволеним позовним вимогам за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії №134750009590 від 14.10.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.10.2025 про перерахунок пенсії за віком та прийняти рішення з врахуванням правової оцінки, наданої у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 ЄДРПОУ 13814885).

Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна 7А ЄДРПОУ 20632802).

СуддяКухар Наталія Андріївна