Ухвала суду № 134389650, 26.02.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

26 лютого 2026 року 320/2712/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., суддів: Білоноженко М.А., Лиски І.Г., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності про визнання постанови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності, в якій просить суд:

- постанову Кабінету Міністрів України № 1778 від 30 грудня 2025 року вважати противоправною та нечинною, відносно встановлення та застосування понижуючого коефіцієнта для пенсій інвалідів війни,

- зобов`язати Кабінет Міністрів України надати розпорядження Пенсійному фонду України в м. Києві, виплачувати пенсію ОСОБА_1 , інваліду війни 2-гр, ветерану ЗСУ, без застосування обмежувальних коефіцієнтів, в повному обсязі,

- зобов`язати Мінсоцполітики, як повноважну особу, відповідаючу за підготовку даної постанови, обґрунтувати та винести на розгляд Кабінету Міністрів України доповнення до п.2 оскаржуваної постанови, а саме, після слів не застосовується до пенсій, вказати (доповнити) «інвалідів війни».

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №320/2712/26 розподілено судді Кочановій П.В.

Протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів, визначено склад колегії суддів: Кочанова П.В.- головуючий суддя, судді: Білоноженко М.А., Лиска І.Г.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №320/2712/26, призначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження колегією суддів під головуванням судді Кочанової П.В., призначено підготовче засідання на 12 лютого 2026 року о 12:00 год.

У підготовчому засіданні 12 лютого 2026 року о 12:00 год. судом оголошено перерву до 05 березня 2026 року о 13:30 годині.

26 лютого 2026 року, позивачем було подано заяву про забезпечення адміністративного позову, відповідно до якої просить суд:

- зупинити в дії нормативно-правовий акт, а саме Постанову Кабінету Міністрів України № 1178 від 30.12.2025 року «Про призначення порядку пенсій деяким категоріям осіб 2026 року у період воєнного стану», в частині, застосування понижуючого коефіцієнта, відносно пенсії ОСОБА_1 , інваліда війни 2-гр. ветерана ЗСУ (код:2160703793), до вирішення його позову по суті, проти Кабінету Міністрів України - по справі №320/2712/26, в Київському окружному адміністративному суді.

Заява про забезпечення позову обгрунтована тим, що оскаржувана позивачем Постанова КМУ обмежує його права згідно ст. 17, 46 Конституції України. Пенсійний фонду України підпорядкований КМУ та ПФ змушений виконувати всі Постанови КМУ. Зауважує, що вже два місяці завдяки цієї Постанови він отримує пенсію у зменшеному розмірі.

Відповідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування наведеного положення Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- зупинення в дії нормативно-правового акту, а саме Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 30.12.2025 року «Про призначення порядку пенсій деяким категоріям осіб 2026 року у період воєнного стану», в частині, застосування понижуючого коефіцієнта, відносно пенсії ОСОБА_1 , інваліда війни 2-гр. ветерана ЗСУ ( код:2160703793), до вирішення його позову по суті, проти Кабінету Міністрів України - по справи №320/2712/26, в Київському окружному адміністративному суді.

Як було зазначено судом, згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Водночас, положеннями вказаної статті також передбачено шляхи та способи, якими не допускається забезпечення позову в адміністративній справі.

Так, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Рахункової палати, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що установлена наведеною нормою заборона є імперативною і будь-яких винятків із встановленого нею правил чинними нормативно-правовими актами не передбачено.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 17.11.2021 у справі №9901/315/21 виклала наступні висновки :

« 26. Конструкція цієї норми передбачає два альтернативні способи забезпечення позову - заборона зупинення дії актів перелічених у ній органів державної влади та встановлення для цих органів державної влади заборони або обов`язку вчиняти певні дії.

27. Однак жоден з них окремо або обидва одночасно беззастережно не можуть бути застосовані судом, оскільки частина третя статті 151 КАС чітко визначає, що забезпечення позову не допускається ані шляхом зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, ані встановлення для цих органів державної влади заборони або обов`язку вчиняти певні дії.

28. Зацікавлена особа може заявити клопотання про забезпечення позову одним із цих способів або обома одночасно, однак суд таке клопотання задовольнити не може з огляду на безальтернативність заборони законодавцем забезпечувати позов такими способами.

29. Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу від 05 серпня 2021 року, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_2 про забезпечення позову з огляду на імперативний припис пункту 1 частини третьої статті 151 КАС.»

Таким чином, спірна постанова є актом Кабінету Міністрів України, а тому в силу вимог статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову у спосіб зупинення її дії не допускається.

Таке недопущення забезпечення судом адміністративного позову шляхом зупинення постанов КМУ та встановлення для заборони вчиняти певні дії пов`язане зі значущістю їх діяльності, презумпцією конституційності прийнятих ними актів та вчинених дій і зумовлене тим, що використання таких засобів забезпечення в інтересах позивача може призвести до порушення прав невизначеного кола осіб. Неможливість застосування судом заходів забезпечення позову у виключних випадках не є обмеженням конституційного права громадян на судовий захист.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 17.11.2021 у справі № 9901/217/21.

Окрім цього, у межах розгляду вказаної заяви, судом не може даватись оцінка правомірності/протиправності оскаржуваної постанови, оскільки встановлення очевидності ознак її протиправності без розгляду справи по суті, є неприпустимим, адже саме під час розгляду спору по суті, учасниками справи надаються відповідні докази на підтвердження своєї правової позиції, забезпечується принципи змагальності та рівності учасників справи.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності про визнання постанови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Повний текст ухвали складений та підписаний 26 лютого 2026 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Головуючий суддя Кочанова П.В.

Судді Білоноженко М.А.

Лиска І.Г.