Ухвала суду № 134389069, 26.02.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви

26 лютого 2026 рокум. Ужгород№ 260/5182/22

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання Грига Н.В.,

за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

сторони у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №260/5182/22 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (пл. Ш.Петефі, буд. 24, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 03192997), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Міністерство соціальної політики України (вул. Еспланадна, 8/10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567866) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Міністерство соціальної політики України (далі третя особа), в якому просить суд:

1) справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження;

2) визнані протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

3) стягнута із Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_1 недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій у розмірі 8179,00 грн. (вісім тисяч сто сімдесят дев`ять грн. 00 коп.);

4) звільнити позивача від сплата судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" як учасника бойових дій.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Міністерство соціальної політики України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в меншому розмірі ніж передбачено законом. Зобов`язано Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік», з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.

09 лютого 2026 року ОСОБА_1 через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд» звернувся до суду із заявою якою просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року в справі № 260/5182/22 шляхом стягнення з Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій у розмірі, що становить 8179,00 грн.

19 лютого 2026 року позивачем через підсистему «Електронний суд» подано до суду заяву про розгляд заяви без його участі.

25 лютого 2026 року представником відповідача через підсистему «Електронний суд» подано клопотання про розгляд заяви за його відсутності.

В судове засідання сторони не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Розглянувши подані сторонами заяви, суд зазначає наступне.

Стаття 124 Конституції України та стаття 14 КАС встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно із ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Суд зазначає, що необхідною умовою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, є наявність виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення.

Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі №П/811/269/17.

Суд зазначає, що зобов`язання відповідача вчинити певні дії зі сплати заборгованості по пенсії і стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень певного розміру грошових коштів за конкретний період є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.

Резолютивна частина рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року в адміністративній справі №260/5182/22 має зобов`язальний характер і судом при розгляді вказаної справи не вирішувалися позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів і, як наслідок, не перевірялася правильність нарахування заборгованості по виплаті позивачу пенсійної заборгованості.

Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості по виплаті такої допомоги судом не здійснювався, тому, змінивши спосіб виконання вказаного рішення із зобов`язання Департамент соціальної політики Ужгородської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги на стягнення конкретної суми цієї заборгованості, а саме стягнути з Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_1 нарахованої суми доплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій у розмірі, що становить 8179,00 грн., фактично змінив би рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішив би питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.

Суд звертає увагу на те, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об`єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07.03.2018 у справі № 456/953/15-а, від 16.07.2020 у справі №130/2176/17, від 11.11.2020 у справі №817/628/15 та від 17.02.2021 у справі №295/16238/14-а.

Окрім того, Верховним Судом у постанові від 10.07.2018 у справі №490/9519/16-а сформульовано наступний правовий висновок: «Змінивши спосіб виконання такої постанови із зобов`язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті».

Оскільки у справі, що розглядається, встановлено, що способом відновлення порушеного права ОСОБА_1 у цій справі обрано зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої допомоги не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то суд дійшов висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просив позивач, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі №260/5182/22.

Суд звертає увагу, що обставини, викладені у заяві про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі, не обґрунтовують доцільність і необхідність зміни способу та порядку виконання рішення суду.

Так, матеріали заяви свідчать про те, що нараховану на виконання рішення суму допомоги не було виплачено стягувачу у зв`язку із відсутністю фінансових надходжень.

Відповідно до ч.1 ст.23 та ст.116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.

Суд зазначає, що грошові кошти у вигляді заборгованості по виплаті допомоги, які належать стягувачу, не є власністю Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до порядку, визначеного КМУ. Водночас стягнення з суб`єкта владних повноважень (зокрема Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб`єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду у вказаній справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, то суд вважає безпідставними аргументи позивача, наведені в його заяві про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі №260/5182/22.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення в даній справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 241, 243, 248, 378 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі №260/5182/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Міністерство соціальної політики України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Д.В. Іванчулинець