Постанова № 134387533, 25.02.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/362/26

3/683/170/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2026 року м. Старокостянтинів

Суддя Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Андрощук Є.М., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від головного управління ДПС у Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , головного бухгалтера сільськогосподарського кооперативу «Решнівецький»; місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом №525/10/22-01-24-08/30743376 про адміністративне правопорушення від 03 лютого 2026 року, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона, будучи головним бухгалтером сільськогосподарського кооперативу «Решнівецький», вчинила правопорушення, а саме: платником як податковим агентом не нараховано та не перераховано до бюджету податок на доходи з фізичних осіб у розмірі 6543,85 грн, в т.ч. вересень 2019 року - 933,54 грн, червень 2020 року 1067,70 грн, лютий 2022 року - 382,70 грн, березень 2022 року -272,01 грн, квітень 2022 року - 155,85 грн, травень 2022 року - 165,47 грн, червень 2022 року 182,01 грн, липень 2022 року - 102,19 грн, серпень 2022 року 238,69 грн, вересень 2022 року - 168,71 грн, жовтень 2022 року - 223,38 грн, листопад 2022 року - 128,35 грн, грудень 2022 року - 261,28 грн, січень 2023 року - 710,72 грн, березень 2023 року - 192,75 грн, квітень 2023 року - 273,91 грн, травень 2023 року - 245,29 грн, червень 2023 року - 499,42 грн, січень 2024 року 339,88 грн, саме несвоєчасне перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб утриманого при виплаті інших доходів ніж заробітна плата на загальну суму 378529,16 грн, у тому числі: в липні 2019 року - 54573,55 грн, в січні 2020 року - 323955,61 грн, не перерахування до бюджету військовий збір на загальну суму 7759,53 грн, в т.ч. січень 2020 року - 5096,24 грн, березень 2024 року - 2663,29 грн, не нараховано та не перераховано до бюджету військовий збір у розмірі 545,32 грн, в т.ч. вересень 2019 року - 77,79 грн, червень 2020 року 88,98 грн, лютий 2022 року - 31,59 грн, березень 2022 року - 22,67 грн, квітень 2022 року 12,99 грн, травень 2022 року - 13,79 грн, червень 2022 року - 15,17 грн, липень 2022 року - 8,52 грн, серпень 2022 року - 19,89 грн, вересень 2022 року - 14,06 грн, жовтень 2022 року - 18,61 грн, листопад 2022 року - 10,70 грн, грудень 2022 року - 21,77 грн, січень 2023 року - 59,22 грн, березень 2023 року 16,06 грн., квітень 2023 року - 22,83 грн, травень 2023 року - 20,44 грн, червень 2023 року - 41,62 грн, січень 2024 року - 28,32 грн, несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору на загальну суму 51894,50 грн, у тому числі: липень 2019 року 15023,64 грн, грудень 2019 року 27254,25 грн, жовтень 2020 року - 3396,39 грн, грудень 2020 року - 336,73 грн, серпень 2021 року 723,59 грн, вересень 2021 року - 132,17 грн, грудень 2022 року 2537,43 грн, листопад 2023 року - 706,57 грн, грудень 2023 року - 1141,53 грн, грудень 2024 року - 642,20 грн, чим порушено пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1, пп.. 168.1.4 п. 168.1 ст.168, пп. 169.4.1 п. 169.1 ст.169, п.177.8 ст.177 та абз. «а» п.176.2 ст. 176, пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання, будучи своєчасно сповіщеною про місце та час розгляду справи, не з`явилась, причини неявки суду не повідомила і від неї не надходило заяви про відкладення розгляду справи.

У відповідності до ч.1 ст.268 КУпАП суд розглядає справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки будь-яких належних, допустимих та достовірних доказів, які з достатністю вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, у справі немає.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Аналогічні положення містить Інструкція з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02.07.2016 року (далі - Інструкція).

Зокрема, відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції при викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть адміністративного правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено. Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові (за наявності), а також місце проживання.

Також до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення.

Між тим, протокол про адміністративне правопорушення 525/10/22-01-24-08/ НОМЕР_2 від 03.02.2026 року не відповідає зазначеним вимогам закону.

При викладенні у протоколі суті вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не міститься вказівки на місце та час вчинення правопорушення.

Так, диспозицією частини 1 статті 163-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Норма частини 1 статті 163-4 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Однак посадові особи головного управління ДПС у Хмельницькій області при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 163-4 КУпАП зазначеної норми не дотрималися.

У протоколі слід зазначати місце, час вчинення порушення відповідної норми Податкового кодексу України, чого посадовими особами зроблено не було.

Окрім того, відповідно до статті 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Тобто при зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов`язків, встановивши, коли і ким такі службові обов`язки для неї були визначені.

Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується у статті 251 КУпАП.

Суд згідно з приписами статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З огляду на матеріали адміністративного провадження, єдиними доказами, якими оперують представники головного управління ДПС у Хмельницькій області, є протокол про адміністративне правопорушення 525/10/22-01-24-08/30743376 від 03.02.2026 року та акт про результати планової виїзної документальної перевірки СГК «Решнівецький» від 03.02.2026 року.

Натомість у своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Таким чином у ході розгляду встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог статті 256 КУпАП, акт перевірки не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у порушенні вимог Податкового кодексу України та вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-4 КУпАП.

Інші докази у справі відсутні, а тому суд не вбачає доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

Згідно з вимогами статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.

Спираючись на положення частини 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суд виходить із того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням встановленого, за відсутності переконливих доказів про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КупАП, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КупАП - у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП.

Керуючись статтями 247, 283, 284, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-4 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд.

Суддя Є.М. Андрощук