Ухвала суду № 134386609, 26.02.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа №444/4826/25

Провадження №2-о/944/198/26

УХВАЛА

26.02.2026 року м.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Швед Н.П. розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Рава-Руської державної нотаріальної контори Львівської області про встановлення факту родинних відносин ,-

в с т а н о в и л а:

Заявник звернувся до Жовківського районного суду Львівської області про встановлення факту родинних відносин в порядку ст.293 ЦПК України.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 26 грудня 2025 справу передано за підсудністю на розгляд до Яворівського районного суду Львівської області.

Дослідивши матеріали справи, слід прийти до наступного.

Процесуальним законодавством передбачено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).

Виключна підсудність, встановлена ст. 30 ЦПК України, означає імперативне правило, відповідно до якого справи, віднесені до цього виду підсудності, можуть розглядатися винятково за вказаним у законі місцем. До цього виду підсудності законом віднесено такі категорії справ: 1) позови, що виникають з приводу нерухомого майна (пред`являються за місцем знаходженням майна або основної його частини); 2) позови про зняття арешту з майна (пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини); 3) позови кредиторів спадкодавця, що подаються до прийняття спадщини спадкоємцями (пред`являються за місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини); 4) позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти (пред`являються за місцезнаходженням перевізника); 5) справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги (розглядаються судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває судно, або порту реєстрації судна).

Відповідно до правил виключної підсудності, які встановлені в ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном (п. 7.36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19).

Таким чином, правила виключної підсудності стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно, зокрема, щодо спадкових прав на нерухоме майно.

У листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 №24-753/0/4-13 та постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що позови спадкоємців про встановлення фактів розглядаються в порядку позовного провадження на які поширюються правила виключної підсудностіі вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

З матеріалів заяви вбачається, що встановлення факту родинних відносин заявникові необхідно для прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , на нерухоме майно, яке знаходиться у с.Мокротин Мокротинського старостинського округу Львівського району Львівської області.

На підставі зазначеного, суддя прийшла висновку про те, що на дані правовідносини поширюються правила виключної підсудності і вони повинні пред`являтись за місцем знаходження майна або основної його частини.

Спадкове майно, знаходиться на території с.Мокротин Львівського району Львівської області, тобто належить до підсудності Жовківського районного суду Львівської області.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Згідно із нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України» зазначає, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Виходячи з наведеного, справа помилково передана на адресу Яворівського районного суду Львівської області, та не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Яворівського районного суду Львівської області, та підлягає поверненню для передачі для розгляду за підсудністю до Жовківського районного суду Львівської області, де і була первинно подана заявником.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 27, 30, 31, 32ЦПК України, суддя,-

у х в а л и л а :

цивільну справу №444/4826/25 за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Рава-Руського державної нотаріальної контори Львівської області про встановлення факту родинних відносин - повернути до Жовківського районного суду Львівської області.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Швед Н.П.