Ухвала суду № 134367384, 23.02.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 758/13051/23

Провадження №: 1-кп/752/1059/26

У Х В А Л А

23.02.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 (ВКЗ), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 (ВКЗ), ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,

заявника - адвоката ОСОБА_21 в інтересах ОСОБА_22 ,

у ході проведення у приміщенні суду у місті Києві відкритого підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 12022000000000707, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022, за обвинуваченням

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

2. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

3.ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України;

4.ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

5.ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України,

6.ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

7.ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України;

8. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України;

9.ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України;

10.ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України;

11.ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Голосіївським районним судом міста Києва проводиться підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12022000000000707, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України; ОСОБА_23 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.

23.02.2026 у підготовчому судовому засіданні адвокат ОСОБА_21 в інтересах громадянина ОСОБА_22 підтримав заявлене ним письмове клопотання про скасування арешту на майно, власником якого є ОСОБА_22 , а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3221884000:33:018:7119, загальною площею 0,0314 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 963318932218), земельну ділянку з кадастровим номером 3221884000:33:018:6024, загальною площею 0,1201 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2062639332218), земельну ділянку з кадастровим номером 3221884000:33:018:6124, загальною площею 0,035 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 945696432218), який було накладено за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.02.2023 у справі №757/5802/23-к у межах кримінального провадження № 12022000000000707.

Згідно з поданим клопотанням та виступом адвоката ОСОБА_21 наявність такого обтяження порушує право власності ОСОБА_22 , а сам арешт на земельну ділянку, яка належить ОСОБА_22 , було накладено необґрунтовано, адже:

-відомості, які викладені у клопотанні прокурора ОСОБА_24 про накладення арешту на майно в частині земельної ділянки, яка належить ОСОБА_22 , не відповідають дійсності;

-відомості, наведені в ухвалі про накладення арешту про те, що власником вказаного майна є ОСОБА_25 , не відповідають дійсності;

ОСОБА_22 на законних підставах володіє земельними ділянками з кадастровими номерами 3221884000:33:018:7119, 3221884000:33:018:6024, 3221884000:33:018:6124;

-матеріалами справи не ставиться під сумнів законність володіння вказаним майном;

-земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:018:7119, 3221884000:33:018:6024, 3221884000:33:018:6124 перебували під обтяженням громадянина ОСОБА_25 за іпотечним договором від 02.07.2021 № 536 як забезпечення виконання грошових зобов`язань іншої особи - громадянина ОСОБА_26 за договором позики, проте з власності ОСОБА_22 вони не вибували;

-ні ОСОБА_22 , ні ОСОБА_25 не є обвинуваченими, потерпілими чи іншими учасниками кримінального провадження № 12022000000000707;

-договір, який укладав ОСОБА_22 , ОСОБА_26 з ОСОБА_25 , підписувався без жодного примусу фізичного чи психологічного;

-учасники цивільно-правових угод претензій до змісту договорів не мають;

-арештоване майно з власності ОСОБА_22 не вибуло;

-будь-яких претензій ОСОБА_22 до ОСОБА_25 не має;

-ОСОБА_22 не звертався до правоохоронних органів з будь-якими заявами, які б стосувалися протиправних дій щодо цього майна;

-відомості про те, що ця земельна ділянка є предметом протиправного посягання, є припущенням та не підтверджується жодним доказом.

До клопотання, що надійшло в системі "Електронний суд", було приєднано примірник ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.02.2023 у справі № 757/5802/23-к, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, паспорт ОСОБА_22 , довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 15.04.2016, картку платника податків, нотаріально посвідчений договір безпроцентної позики грошових коштів від 02.07.2021, іпотечний договір від 02.07.2021.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання про скасування арешту майна, що заявлене в інтересах ОСОБА_22 , посилався на те, що арешт було накладено, зокрема з метою збереження речових доказів, через наявність підстав вважати, що майно було здобуто ОСОБА_25 злочинним шляхом.

Захисник ОСОБА_15 висловив консолідовану думку сторони захисту щодо клопотання, яке розглядається, зазначивши, що в силу своєї правової природи та суті сама земельна ділянка у жодний спосіб не може виступати речовим доказом у кримінальному провадженні, де особам висунуто обвинувачення у вчиненні економічних злочинів. Також просив суд врахувати, що з моменту постановлення ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва про скасування арешту у цьому кримінальному провадженні пройшло більше трьох років, ОСОБА_25 дійсно не є обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні та навіть не допитувався на стадії досудового розслідування як свідок та, як слідує з наявних документів, не є власником майна, про яке йдеться.

Обвинувачені поклалися на розсуд суду при вирішенні заявленого клопотання.

Заслухавши виступи учасників, дослідивши наявні документи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність достатніх підстав для його задоволення.

Так, згідно з текстом обвинувального акта від 30.10.2023, громадянин ОСОБА_25 не є учасником кримінального провадження № 12022000000000707 та, як вже з`ясовував суд та вказував про це в ухвалі від 15.09.2025, у статусі підозрюваного він не перебував.

У той же час, за клопотанням прокурора у кримінальному провадженні № 12022000000000707 на стадії досудового розслідування вжито заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва постановлено ухвалу від 15.02.2023 у справі № 757/5802/23-к, відповідно до якої, серед іншого, накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_25 із забороною на відчуження, розпорядження та користування майном, а саме: на земельні ділянки (кадастрові номери: 3221884000:37:045:0049, 3221884400:09:055:0799, 3221884400:09:055:0800, 3221886001:03:234:6021, 3221886001:03:234:6025, 3221886001:03:234:6026, 3221886001:03:234:6027, 3221886001:03:234:6028, 3221886001:03:234:6029, 3221886001:03:234:6030, 3223181501:01:040:0093, 8000000000:90:890:0153), будинки та квартири у м. Києві та Київській області (місцезнаходження: АДРЕСА_10, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ), на належний ОСОБА_25 транспортний засіб VOLKSWAGEN TIGUAN д.н.з. НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 , а також накладено арешт на майно, щодо якого ОСОБА_25 виступає як обтяжувач, із забороною на відчуження, розпорядження майном (земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210945900:01:095:0602, 3210945900:01:095:0628, 3221884000:33:018:6024, 3221884000:33:018:6124, 3221884000:33:018:7119, 3221886000:03:165:0739, 3221886001:03:234:6025, 3223181501:01:040:0096), нерухоме житлове майно за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_9 (нежилі приміщення з НОМЕР_4, за адресою: АДРЕСА_9 (нежилі приміщення № 1- 3 (групи приміщень № 18) (в літ. А).

Як вказано в ухвалі слідчого судді від 15.02.2023 в ході досудового розслідування встановлено групу осіб, які об`єдналися в стійке злочинне угрупування, при цьому вчиняють тяжкі та особливо тяжкі злочини, а саме: використовують шахрайські схеми на ринку нерухомості на території України, що веде за собою підробку правовстановлюючих документів та внесення неправдивих відомостей до державного реєстру майнових прав на нерухоме майно. Також встановлено, що особи, діючи у складі групи з чітким розподілом ролей, підшукують осіб з числа соціально не захищених верств населення, а саме: людей з інвалідністю, ветеранів війни, людей похилого віку, пенсіонерів та людей, які зловживають алкогольними напоями, входять до них в довіру та шляхом обману змушують підписувати ряд документів, а в деяких випадках підроблюють такі документи, які в подальшому використовують для перереєстрації їх нерухомого майна на свою користь. Згідно з оперативною інформацією, ОСОБА_25 причетний до привласнення нерухомого майна на свою користь шляхом підписання договорів без участі власників квартир, шляхом обману або шляхом підробки документів та є одним з "гаманців" для квартир, які здобуто злочинним шляхом.

За описаною ухвалою слідчого судді арешт накладено як на майно, що належить ОСОБА_25 , так і на нерухоме майно, власником якого не був та не є ОСОБА_25 , проте щодо якого він набув прав іпотекодержателя.

Про накладення арешту на майнові права ОСОБА_25 в тексті ухвали слідчого судді не йшлося і відповідне мотивування відсутнє.

Підстав для обтяження майна, яке належить іншим особам (за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - це ОСОБА_27 , ОСОБА_22 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 ), і щодо якого у ОСОБА_25 виникли майнові права іпотекодержателя в ухвалі слідчого судді не наведено.

Як вбачається з наявних матеріалів кримінальної справи та пояснень учасників, після постановлення цієї ухвали про накладення арешту, завершивши досудове розслідування, орган досудового розслідування та прокурор не висунули ОСОБА_25 підозр у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень в межах цього кримінального провадження. Також не мало місце виділення матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_25 , а обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022000000000707 скеровано до суду з обвинуваченнями проти ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. З ст. 358 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_33 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28. ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.

Судом проаналізовано та з`ясовано, що майно, на яке накладено арешт за ухвалою слідчого судді від 15.02.2023 та щодо якого наразі розглядається клопотання про скасування арешту (три земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:018:7119, 3221884000:33:018:6024, 3221884000:33:018:6124), не фігурує в обвинувальному акті взагалі та не є майном, яке стало об`єктом злочинного посягання обвинувачених за висунутими епізодами й обвинуваченнями. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, вказані земельні ділянка, на які накладено арешт, не належать потерпілим, їх власником вказаний громадянин України ОСОБА_22 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), набув права власності на них 26.03.2021.

Також даними вказаних реєстрів стверджується, що з власності ОСОБА_22 ці земельні ділянки не вибували, ні ОСОБА_25 , ні будь-хто з обвинувачених не набував на них право власності.

При цьому суд враховує, що 02.07.2021 ОСОБА_22 в якості іпотекодавця та ОСОБА_25 в якості іпотекодавця уклали нотаріально посвідчений іпотечний договір, яким було забезпечено виконання грошових зобов`язань ОСОБА_26 за договором безпроцентної позики грошових коштів від 02.07.2021 щодо сплати суми позики (основного грошового зобов`язання, несплачених відсотків, комісії, неустойки, штрафів).

Як вказано у клопотанні адвоката ОСОБА_21 та у жоден спосіб не спростовано в судовому засіданні, цивільно-правові угоди між ОСОБА_26 , ОСОБА_22 та ОСОБА_25 укладено в рамках чинного законодавства, без застосування фізичного чи психологічного примусу, сторони цивільно-правових угод не мають претензій одна до одної.

Розглядаючи заявлене клопотання, суд виходить з того, що арешт майна, в розумінні кримінально-процесуального закону, є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У ч. 2 ст. 170 КПК України закріплено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За змістом ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як зазначалося вище, арешт полягає у тимчасовому, а саме: обмеженому в часі, позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, тобто його застосування пов`язане з втручанням у право власності особи.

Разом з тим, метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження є досягнення дієвості цього провадження, і застосовується він за клопотанням прокурора, слідчого, а в окремих випадках - цивільного позивача.

З огляду на відсутність висунутого ОСОБА_25 та/або ОСОБА_22 обвинувачення у цьому чи інших кримінальних провадженнях, відсутність повідомлень про підозру, яка була б вручена ОСОБА_25 та/або ОСОБА_22 , відсутність у ОСОБА_22 процесуального статусу учасника кримінального провадження № 12022000000000707, три земельні ділянки з кадастровими номерами 3221884000:33:018:7119, 3221884000:33:018:6024, 3221884000:33:018:6124, є такими, що не відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.02.2023 у справі № 757/5802/23-к не містить правових пояснень та нормативного обґрунтування потреби, доцільності, підстав для накладення тимчасового обтяження на ці три земельні ділянки, які належить громадянину ОСОБА_22 , та які громадянин ОСОБА_22 передав в якості забезпечення виконання грошових зобов`язань ОСОБА_26 іншій особі.

Також ні ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.02.2023 у справі № 757/5802/23-к, ні доводи прокурора, ні дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, не дозволили, навіть побічно, з`ясувати, що три земельні ділянки зкадастровими номерами 3221884000:33:018:7119, 3221884000:33:018:6024, 3221884000:33:018:6124, право власності на які зареєстроване за громадянином ОСОБА_22 , були чи можуть бути знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, що інкриміновані обвинуваченим, що вони зберегли на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вони є предметом чи були об`єктом кримінально протиправних дій, або ж того, що вони здобуті кримінально протиправним шляхом, що порушує права потерпілого/потерпілих.

Як з`ясовано в судовому засіданні, огляд таких земельних ділянок не проводився.

Також слід зауважити, що під час накладення арешту не було перевірено чи виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи третьої особи, і чи не порушує це справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом та завданнями кримінального провадження.

Дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вказують на те, що земельні ділянкиз кадастровими номерами 3221884000:33:018:7119, 3221884000:33:018:6024, 3221884000:33:018:6124, не перебувають у власності обвинувачених, а тому відповідної функції забезпечення кримінального провадження в частині компенсаторної і забезпечуваної ролі вони нести не можуть.

Крім того, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000707 завершено, сторона обвинувачення зібрала та готова представити суду докази на підтвердження висунутого обвинувачення, цілі застосування описуваного заходу забезпечення кримінального провадження, з огляду на його тимчасовість, слід вважати такими, що реалізовані і подальше продовжуване застосування арешту не слід вважати доцільним.

Конституцією України (ст. 41) кожному гарантується право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а також визначається право приватної власності як непорушне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб;

У ст. 319 Цивільного кодексу України унормовано, що здійснення права власності полягає в володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України, де передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У силу Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Перша та найбільш важлива вимога цієї статті полягає у тому, що будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі цієї статті.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції" (п. 69 і 73) такого необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Підсумовуючи все викладене вище, суд доходить висновку про те, що арешт в частині майна, яке належало ОСОБА_22 на праві власності, а саме: на земельні ділянкиз кадастровими номерами 3221884000:33:018:7119, 3221884000:33:018:6024, 3221884000:33:018:6124, накладено необґрунтовано. Більше того, передумови для продовжуваного застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження не вбачаються.

Щодо можливих непроаналізованих доводів адвоката ОСОБА_21 суд посилається на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема його усталену практику, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10.02.2010).

На підставі викладеного, суд вважає за належне скасувати арешт (обтяження), накладене за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.02.2023 № 757/5802/23-к у кримінальному провадженні № 12022000000000707 в частині майна, що належить ОСОБА_22 , а саме: на земельні ділянкиз кадастровими номерами 3221884000:33:018:7119, 3221884000:33:018:6024, 3221884000:33:018:6124.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 8, 9, 84, 98, 174, 374 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання адвоката ОСОБА_21 від 01.09.2025, заявлене в інтересах ОСОБА_22 про скасування арешту майна, задовольнити.

2. Скасувати арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.02.2023 № 757/5802/23-к у кримінальному провадженні № 12022000000000707 в частині арешту, накладеного на

- земельну ділянку з кадастровим номером 3221884000:33:018:7119, загальною площею 0,0314 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 963318932218),

- земельну ділянка з кадастровим номером 3221884000:33:018:6024, загальною площею 0,1201 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2062639332218),

- земельну ділянку з кадастровим номером 3221884000:33:018:6124, загальною площею 0,035 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 945696432218).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1