Ухвала суду № 134361316, 12.02.2026, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1400/25

Провадження №2/472/180/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2026 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Чорної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у селищі Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 02 грудня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В позовній заяві просив справу розглядати без його участі.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. 28 січня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила суд закрити провадження у справі, посилаючись на те, що Господарським судом Миколаївської області вирішується справа щодо її несплатоспроможності.

Суд, вивчивши заяву відповідача та документи, які додані до неї, дійшов наступного висновку.

При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи у порядку цивільного судочинства необхідно керуватися завданнями цивільного судочинства, які передбачено у ст. 2 ЦПК України, і до яких віднесено справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави. При цьому суди повинні керуватися принципом правової визначеності і не допускати наявності провадження, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета, але судами у різних юрисдикціях.

21.04.2019 року набрав чинності КУзПБ, ч. 2 ст. 7 якого передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

24 листопада 2025 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 02 грудня 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

10 листопада 2025 Господарським судом Миколаївської області відкрито провадження по справі № 915/1464/25 за заявою боржника ОСОБА_1 про її неплатоспроможність.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника (п.8 ч.1 ст.20 ГПК України).

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у ч. 2 ст. 7 КУзПБ, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження по справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи (ч.3 ст. 7 КУзПБ).

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року по справі № 607/6254/15-ц захист осіб, які мають вимоги до банкрута полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, що розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження по справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, що відкрив справу про банкрутство відповідача.

Отже, визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може, за умови своєчасного звернення, реалізувати свої права і отримати задоволення своїх вимог та дотримання прав боржника щодо визначення обсягу кредиторської заборгованості та черговості її погашення.

Тобто, на час вирішення питання про можливість подальшого розгляду справи у порядку цивільного судочинства діє правило, за яким указаний спір з відповідачем, щодо якого порушено справу про банкрутство, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження по справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Тому, з 21.10.2019 року (з дня введення в дію зазначених положень) господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі без виключення майнові спори, стороною в яких є боржник, незалежно від суб`єктного складу сторін по справі.

З урахуванням наведеного, враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15.01.2020 року по справі № 607/6254/15-ц, у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження по справі слід відмовити, оскільки такі дії перешкоджатимуть позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлять захист його прав у господарському процесі, а матеріали справи слід передати до Господарського суду Миколаївської області для розгляду по суті в межах справи № 915/1464/25 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження по справі.

Цивільну справу № 472/1400/25, провадження № 2/472/180/26, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - передати до Господарського суду Миколаївської області для розгляду по суті в межах справи № 915/1464/25 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її оголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко