Постанова № 134352417, 25.02.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/208/26

н/п 3/953/274/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2026 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., за участі секретаря судового засідання Сергієнко К.В., представника Харківської митниці Тупікової О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Харківської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 482 Митного кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно відомостей, викладених в протоколі про порушення митних правил № 071/80700/16 від 03 лютого 2016 року головним державним інспектором аналітично-пошукового відділу управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушення Харківської митниці Блудовим А.В. встановлено, що 02 лютого 2016 року о 14 годині 00 хвилин прикордонним нарядом ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 та співробітниками УСБУ в Харківській області в районі інформаційного знаку № 694 на відстані двадцяти метрів від лінії державного кордону України при спробі його перетину по об`їзному шляху на автомобілі УАЗ (без реєстраційних номерів та документів) в напрямку н.п. Охримівка (Україна) н.п. Паньків (російська федерація) був затриманий громадянин України ОСОБА_1 , який із застосуванням транспортного засобу поза місцем розташування митного органу, з України на територію російської федерації, намагався здійснити переміщення товарів народного споживання в асортименті прилади для електрозварювання та деталі для електротехніки.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 482 Митного кодексу України, тобто останній вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу.

В судовому засіданні представник митниці Тупікова О.О. просила розглянути справу за наявними матеріалами.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. Зважаючи на те, що відома зареєстрована адреса місця проживання ОСОБА_1 знаходиться на території проведення активних бойових дій, то останній повідомлявся про судовий розгляд справи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України 19.01.2026 та 30.01.2026. Відтак, відповідно до ст. 526 МК України, вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, вислухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 482 Митного кодексу України, відповідальність за вказаною статтею настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для нього, і без виконання митних формальностей.

Згідно з частиною п`ятою статті 2 КУпАП питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 458 Митного кодексу України адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Водночас, згідно із відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, 06 травня 2016 року Вовчанський районний суд Харківської області у справі № 617/336/16-к ухвалив вирок, яким ОСОБА_2 визнав винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України і призначив останньому покарання у виді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. Вирок набрав законної сили 06 червня 2016 року.

Зі змісту зазначеного вироку вбачається, що Вовчанський районний суд Харківської області в складі головуючого судді Ворони С.В., розглянувши справу за кримінальним провадженням №22014220000000029 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України, встановив, що 02 лютого 2016 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , діючи навмисно, маючи умисел спрямований на порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експертному контролю, на автомобілі «УАЗ», без реєстраційних номерів, вирушив до лінії державного кордону України з російською федерацією, з метою перетину кордону поза встановленим пунктом пропуску для здійснення незаконного переміщення товарів подвійного використання. Перебуваючи в районі інформаційного прикордонного знаку № 694, на відстані двадцяти метрів від лінії державного кордону України з російською федерацією, при спробі його перетину по об`їзному шляху на автомобілі «УАЗ», в напрямку с. Охрімівка. Вовчанського району, Харківської області с. Паньків, Шебекінського району, Бєлгородської області, російської федерації, з метою незаконного переміщення товарів подвійного використання 87 мікросхем та приладу з цифровою шкалою, ОСОБА_1 був затриманий прикордонним нарядом.

Отже, судом встановлено, що за фактом, викладеним в протоколі про порушення митних правил № 071/80700/16 від 03 лютого 2016 року вироком Вовчанського районного суду Харківської області від 06 травня 2016 року ОСОБА_2 притягнений до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 333 КК України.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Європейський суд неодноразово констатував у своїх рішеннях про порушення судами ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право не бути притягнутим до суду або покараним двічі) у зв`язку з тим, що особу було двічі притягнуто до суду та покарано за одне і те саме правопорушення, що є порушенням принципу ne bis in idem.

У справі «Сергій Золотухін проти Росії», констатуючи порушення статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції, Суд зазначив: «Поняття «те саме правопорушення» елемент idem принципу ne bis in idem у статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції слід розуміти, як заборону кримінального переслідування, або судового розгляду у справі щодо другого «правопорушення», якщо вони витікають з ідентичних, або, по суту одних і тих самих фактів (рішення у справі «Сергій Золотухін проти Росії» (Sergey Zolotukhin v. Russia) пункт 82)» (п.42 рішення).

Також Суд дійшов висновку, що факти, які двічі призвели до притягнення заявника до відповідальності, були нерозривно пов`язані між собою, а оцінка національних судів у кримінальному провадженні, по суті, стосувалася тих самих фактів, які були розглянуті у справі про адміністративне правопорушення (рішення у справах «Сергій Золотухін проти Росії» (Sergey Zolotukhin v. Russia), пункт 97; «Ігор Тарасов проти України» (Igor Tarasov v.Ukraine), пункт 30; та рішення у справі «Шімкус проти Литви (Shimkus v. Lithuania), заява №41788/11, пункт 50, від 13.06.2017 (пункт 48 рішення).

Аналогічне порушення встановлено Європейським судом у справі «Чернов проти України», де Європейський суд зауважив, що факти, які двічі призвели до притягнення заявника до відповідальності, були нерозривно пов`язані між собою, а оцінка національних судів у кримінальному провадженні, по суті, стосувалася тих самих фактів, які були розглянуті у справі про адміністративне правопорушення. Крім того, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення після порушення кримінальної справи не призвело до того, що останнє провадження почало відповідати принципу ne bis in idem, оскільки заявник вже відбув свій триденний адміністративний арешт.

Європейський суд дійшов висновку, що національні органи влади продублювали кримінальні провадження, які стосувалися одних і тих самих фактів. Таким чином, заявника двічі притягнули до суду та покарали за одне і те саме правопорушення, що є порушенням принципу neo bis in idem, та констатував порушення ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 МК України, у справі про порушення митних правил митний орган або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: про проведення додаткової перевірки; про накладення адміністративного стягнення; про закриття провадження у справі; про передання матеріалів справи про порушення митних правил прокурору або органу досудового розслідування на підставі частини першої статті 496 цього Кодексу.

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 487-1 МК України провадження у справі про порушення митних правил не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні за таким фактом.

Враховуючи наведене, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 482 Митного кодексу України підлягає закриттю з підстав недопущення повторного притягнення особи до відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Керуючись ст. ст.485, 527-529 МК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 482 Митного кодексу України закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 487-1 МК України.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова (ст. 289 КУпАП).

Повний текст постанови складено 25.02.2026.

Суддя Кіндер В.А.