Ухвала суду № 13434692, 02.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1589/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" грудня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Земляної Г.В., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Тарнаруцькій Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоград-Волинської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 січня 2010 року у справі за позовом Майстрівського споживчого товариства до Новоград-Волинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:

Позивач звернувся до суду з позовом до Новоград-Волинської обєднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - Новоград-Волинська ОДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 08 січня 2009 року № 0004242320/3, від 08 січня 2009 року № 0004232320/3, від 08 січня 2009 року №0007002320/3, винесених відповідачем на підставі п. 4.1. ст. 4, п.п. 5.1.10 п. 5.1 ст. 5 п.п. 7.2.1. п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 січня 2010 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до підпункту 7.4.2 Закону України «Про податок на додану вартість»суми податку, сплачені (нараховані) у звязку з придбанням сировини для приготування страв та інших продуктів харчування, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва страв та продуктів харчування учнів у середніх навчальних закладах та професійно-технічних училищах, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва готових страв та продуктів харчування і до податкового кредиту не включаються. Крім того, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1997 року №1200 позивач при здійсненні операції з надання послуг з харчування дітей, що постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС звільнений від оподаткування податком на додану вартість.

Разом з тим, ні в ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», ні в Постанові Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1997 року №1200 не міститься вимог про те, що даною пільгою при оподаткуванні може користуватись лише особа, яка отримує бюджетні кошти на свій рахунок.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з даним висновком, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, інспекторами податкової служби 21 липня 2008 року проведена виїзна документальна позапланова перевірка Майстрівського споживчого товариства з питань правових відносин з ПП «Зодчий Київ»за період з 01 січня 2005 року по 30 вересня 2007 року, за результатами якої складено акт від 21 липня 2008 року №722/05-53/2320/01749059.

В акті перевірки зазначено, що податковим органом під час перевірки виявлено порушення:

- п. 4.1. ст. 4, п.п. 5.1.10 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме підприємство не оподаткувало податком на додану вартість послуги по харчуванню дітей, наданих ПП «Зодчий Київ»за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2007 року на загальну суму податку на додану вартість 289 651 грн. 15 коп.;

- п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: підприємство не виписувало податкові накладні на надані послуги ПП «Зодчий Київ»;

- п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: підприємство не відображало в складі податкового кредиту суми ПДВ по придбаних продуктах харчування для дітей в постраждалій зоні від наслідків Чорнобильської катастрофи;

- п.п. 5.3.3 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: товариство за період з 01 січня 2007 року по 30 вересня 2007 року до валових витрат зайво включило податок на додану вартість, сплачений в складі ціни придбання товарів, використаних для харчування учнів шкіл в зоні посиленого контролю на загальну суму 51132 грн., в т.ч. 1-й квартал 2007 року 22 316 грн., 2-й квартал 2007 року 18253 грн., 3-й квартал 2007 року 10 563 грн.

На підставі акта перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 25 липня 2008 року № 0004242320/0 про нарахування 23 8519 грн. податку на додану вартість та 119259 грн. 50 коп. штрафних санкцій, № 0004232320/0 про нарахування 12783 грн. податку на прибуток (доходи) організацій споживчої кооперації та 6 391 грн. 50 коп. штрафних санкцій.

Вказані повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем до ОДПІ, ДПА України в Житомирській області, ДПА України, проте залишилися без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що в 2007 році ПП «Зодчий Київ» визнано переможцем тендеру на закупівлю послуг з організації харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

11 січня 2007 року між Міністерством праці та соціальної політики України укладено договір на організацію безоплатного харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В п. 1.6. зазначеного договору визначено, що ПП «Зодчий Київ»має право залучати до виконання умов договору субпідрядників.

Пунктом 5.1 вказаного договору визначено, що відшкодування витрат, повязаних з харчуванням дітей, проводиться помісячно платіжним дорученням на рахунок виконавця з дотриманням вимог чинного законодавства України. Оплата проводиться за фактично надані послуги згідно рахунку та акту виконаних робіт по мірі надходження бюджетних коштів.

На виконання умов п. 1.6 договору від 11 січня 2007 року між Майстрівським СТ та ПП «Зодчий Київ»укладено договір № 1 від 12 січня 2007 року на організацію харчування дітей, згідно з п. 1.1 якого Майстрівське СТ зобовязалось надавати послуги з організації харчування дітей, а ПП «Зодчий Київ»приймати та оплачувати зазначені послуги.

14 січня 2007 року відділом освіти Новоград-Волинсьської РДА та Майстрівським СТ укладено договір про спільну організацію безкоштовного харчування учнів, які навчаються у 18 навчально-освітніх Новоград-Волинського району Житомирської області і мають статус потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС.

Майстрівське СТ самостійно організовувало харчування дітей, а в кінці кожного місяця складало акти щодо підтвердження виконання послуг по харчуванню дітей. Загальна сума наданих послуг 14 482556 грн. 77 коп. без ПДВ.

Зазначені обставини були встановлені в акті перевірки та не заперечуються сторонами.

Крім цього, оплата послуг через рахунок ПП «Зодчий Київ»на розрахунковий рахунок позивача проводилась без зміни цільового призначення, характеру походження, вартості норм харчування із зазначенням в платіжних дорученнях в графі призначення платежу «оплата послуг по організації харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно договору від 12 січня 2007 року без ПДВ», що підтверджується виписками банку.

Згідно з п. 5.1.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»звільняються від оподаткування операції з поставки в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів України, послуг з: утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах, кімнатах-розподільниках установ Міністерства внутрішніх справ України; утримання осіб у будинках для престарілих та інвалідів; харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у спеціально відведених для цього місцях; харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян у закладах охорони здоров'я; харчування, забезпечення речовим майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються особам, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апелянтом не зазначено обставини та докази, якими субєкт звернення обґрунтовує свої вимоги. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та судом апеляційної інстанції відхиляються.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Новоград-Волинської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 січня 2010 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий

Судді

Повний текст ухвали виготовлено 02 грудня 2010 року.