Постанова № 13434298, 09.12.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

09 грудня 2010 р. № 2-а- 13632/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання Смоляр Є.А.

за участю: представника позивача Яуфман О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Закритого акціонерного товариствао "Новий Стиль"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова

провизнання протиправними дій, визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача з невизнання права ЗАТ "Новий Стиль" на податковий кредит на суму 3 318,00 грн. за травень 2010р. та на суму 14 754,00 грн. за червень 2010р; визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 00001707/00/0 від 27.04.2010р., № 00001807/00/0 від 27.04.2010р., № 00001707/00/1 від 28.09.2010р., № 00001707/00/2 від 27.10.2010р. та № 00001807/00/2 від 27.10.2010р., винесені ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова. У судовому засіданні представник позивача зазначений позов підтримав у повному обсязі, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач, який у спірних правовідносинах виступає субєктом владних повноважень, в судове засідання свого представника не направив, про місце день та час розгляду справи був повідомлений належним чином причини неявки суду не повідомив. Відповідно до приписів ст..ст.35,128 КАС України суд вважає його належно повідомленим про слухання справи та вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши долучені до матеріалів справи копії документів, суд встановив наступні обставини.

Позивач ЗАТ «Новий стиль» 14.07.2003 року зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради, про що зроблено відповідний запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 04059243Ю0029368 та 29.07.2003 року взятий на податковий облік у ДПІ Жовтневого району м. Харкова за № 5229.

У липні поточного року фахівцями відповідача проведено виїзну позапланову перевірку ЗАТ «Новий стиль» з питань нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника за травень2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість за квітень 2010 року, березень 2009 року, червень 2010 року, що декларувалася за травень 2010 року.

При проведенні перевірки встановлені порушення п.1.3 ст.1, п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», які зафіксовані в акті перевірки від 19.08.2010 року № 2090/07-12/32565288.

На підставі встановлених порушень відповідачем прийняте податкові повідомлення - рішення від 27.08.2010 року № 0000180700/0 та від 27.08.2010 року № 0000170700/0, якими зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року у розмірі 3318,00 грн. та за травень 2010 року у розмірі 14754,00 грн. відповідно.

Непогодившись із зазначеними рішеннями відповідача, ЗАТ «Новий стиль»оскаржив їх в апеляційному порядку та за результатами розгляду скарг податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги без задоволення.

Із пояснень представника позивача та дослідженого у судовому засіданні акту перевірки вбачається, що позивачем по справі надано до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова податкові декларації з податку на додану вартість з розрахунками суми бюджетного відшкодування , згідно з яким підприємством задекларовано до відшкодування на рахунок платника за травень поточного року 4425208,00 грн., за червень 2010 року - 3694223,00 грн. ЗАТ «Новий стиль»на підставі отриманих податкових накладних від до податкового кредиту квітня поточного року включило суми податку на додану вартість у загальному розмірі 3318,09 грн., по взаємовідносинам з ТОВ «Апекс»на суму 10515,00 грн., (ПДВ-1752,50 грн.), ПП «Науково-виробнича фірма «ТКС»на загальну суму 752,40 грн. (ПДВ- 125,40 грн.), ТОВ «Візар АБ»- на суму 8641,14 грн. (ПДВ- 1449,19 грн.). Відповідно до відомостей Системи співставлення податкових зобовязань по податку на додану вартість у розрізі контрагентів на рівні ДПА України податкова звітність з податку на додану вартість від зазначених контрагентів позивача за квітень 2010 року не визнана податковою декларацією, внаслідок чого фахівцями відповідача зроблено висновок про те, що ЗАТ «Новий стиль»в порушення приписів п.1.3. ст..1, п.п.7.2.3. п.7.2, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму податкового кредиту за квітень 2010 року на 3318,09 грн. внаслідок чого завищено суму відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації за квітень 2010 року на суму 3318,09 грн. та завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації за травень 2010 року.

На підставі отриманих податкових накладних до складу податкового кредиту за травень 2010 року включені суми податку на додану вартість по контрагентам ТОВ «МД Запоріжжя»на загальну суму 8879953,84 грн., ТОВ «Брассіка»на суму 34113,60 грн. (ПДВ-5685,60 грн.), ТОВ «Бумпром»на суму 9211,00 (ПДВ- 1535,17 грн.), ТОВ «КП ТІТ»- 45199,99 грн. (ПДВ-7533,33 грн.). Відповідно до відомостей Системи співставлення податкових зобовязань по податку на додану вартість у розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ «Брассіка»до ДПІ в Калінінському районі м.Донецька податкову звітність за травень 2919 року, податкову декларацію за ІІ півріччя 2010 року, розрахунок суми податку на комунальний податок за ІІ квартал 2010 року не надало. Податкова звітність з податку на додану вартість інших контрагентів позивача не визнана податковою декларацією, внаслідок чого фахівцями відповідача зроблено висновок про те, що ЗАТ «Новий стиль»в порушення приписів п.1.3. ст..1, п.п.7.2.3. п.7.2, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму податкового кредиту за травень 2010 року на 1494746,41 грн. внаслідок чого завищено суму відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації за травень 2010 року на суму 1494746,41 грн. та завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації за червень 2010 року.

Також на підставі отриманих податкових декларацій позивач включив до складу податкового кредиту за червень 2010 року суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Екотек»на загальну суму 32488,18 (ПДВ-5414,70 грн.), ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 4752,60 грн. (ПДВ- 792,10 грн.), ТОВ «Груп естет ЛТД»на загальну суму 3000, 00 грн. (ПДВ- 500,00 грн.) Відповідно до відомостей Системи співставлення податкових зобовязань по податку на додану вартість у розрізі контрагентів на рівні ДПА України податкова звітність з податку на додану вартість вказаних субєктів господарювання за червень 2010 року не визнана податковою декларацією, внаслідок чого фахівцями відповідача зроблено висновок про те, що ЗАТ «Новий стиль» в порушення приписів п.1.3. ст..1, п.п.7.2.3. п.7.2, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено суму податкового кредиту за червень 2010 року на 6706,80 грн. внаслідок чого завищено суму відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації за червень 2010 року на суму 6706,80 грн. та завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації за червень 2010 року.

Проте суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного, підпунктом 1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що платник податку на додану вартість особа, яка відповідно до вказаного закону зобовязана здійснювати утримання або внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем або особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України. Бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Приписами підпунктів 7.4.1, 7.4.5пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

В судовому засіданні представники відповідача не заперечували та не спростували той факт, що податкові накладні, виписані контрагентами ТОВ «Новий стиль» відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, тобто у суду відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.

Суд також зважує на те, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість та відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Враховуючи викладене вище відповідно до приписів ч.ч. 4-5 ст. 11 КАС України суд з власної ініціативи протокольною ухвалою витребував у позивача первинні бухгалтерські документи на підтвердження обставин придбання товарів за договорами із зазначеними вище контрагентами, сплати їх вартості тощо.

Так із досліджених в судовому засіданні копій платіжних доручень, проведених банком, видаткових накладних, копії яких наявні у матеріалах справи, вбачається, що позивачем по справі сплачено ПДВ на придбані товари у їх вартості.

У пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 зазначеного Закону платники податку, визначені у підпунктах “а”, “в”, “г”, “д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, або відображення його у податковій звітності це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Суд також зазначає, що позивач звертається до суду з вимогою про визнання нечинним рішення. Водночас, такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), як випливає з системного аналізу статей 105, 162, 171 КАС України, може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Враховуючи викладене вище та беручи до уваги те, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту правомірності висновків про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування, суд вбачає достатньо підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.8-14,35,160-163,185-186 КАС України суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Новий стиль" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова про визнання протиправними дій, визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково

Визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова щодо невизнання права ЗАТ "Новий стиль" на податковий кредит на суму 3318,00 грн. за травень 2010 року та на суму 14754,00 за червень 2010 року

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 00001707/00/0 від 27.04.2010р., № 00001807/00/0 від 27.04.2010р., № 00001707/00/1 від 28.09.2010р., № 00001707/00/2 від 27.10.2010р. та № 00001807/00/2 від 27.10.2010р., винесені ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь ЗАТ "Новий стиль" ( код 32565288) судовий збір у розмірі 2.27 (дві гривні 27 копійок)

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

У повному обсязі постанова виготовлена та підписана 14.12.2010 року

Суддя Зоркіна Ю.В.