Постанова № 13434273, 03.12.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-3509/10/1970

"03" грудня 2010 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Дудар М.В.

за участю:

представника позивача - Панчук Г.С..;

представника відповідача не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі

до товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівник»

про стягнення заборгованості на покриття витрат по виплаті та доставці пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 55 609грн. 13 коп.,-

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі (надалі по тексту позивач або УПФУ в м. Тернополі) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівник»(надалі по тексту відповідач або ТзОВ «Домобудівник») про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в сумі 55609,13 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з мотивів, що викладені в адміністративному позові та просила стягнути з відповідача 55609,13 грн. заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у відповідності до вимог ст. ст. 33, 35 КАС України.

Отже, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, тому можливо розглянути справу без участі відповідача, представника відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Крім пояснень представника позивача судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних міркувань.

Судом встановлено, що відповідно до ст.1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»№400/97-ВР від 26.06.1997 р. платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є, зокрема субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно абз.4. п.1.ст. 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»для платників збору, визначених п.1 та п.2 ст. 1 Закону, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Пунктом 1 ст.4 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування»встановлюється ставка збору в таких розмірах, зокрема для платників збору, визначених п.1 та п.2 ст.1 Закону 100 відсотків від обєкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п.1 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до ч.2 розділу 15 «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»№1058 від 09.07.2003 р. підприємства та організації зобовязанні вносити до Пенсійного фонду кошти, які покривають витрати на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пунктів «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788 від 05.11.1991 р. (зі змінами). У відповідності до п.1 ст. 4 Закону України «Про збір на загальнообовязкове пенсійне страхування»№400/97-ВР від 26.06.1997 р. ставку збору встановлено в розмірі 100 % від фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п.6.8. р.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління ПФУ №21-1 від 19.12.2003 р., підприємства зобовязані, щомісяця до 25-го числа вносити до пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що на ТзОВ «Домобудівник»працювали громадяни, яким призначено пенсію за віком на пільгових умовах.

Таким чином, дане товариство зобовязане відшкодовувати Пенсійному фонду витрати по виплаті і доставці пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості відповідача з фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначений відповідно до п. «б»-«з»ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»становить 55609,13 грн., яка утворилася за період з 25.07.2010 р. по 25.09.2010 р.

Сума заборгованості підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме, копіями розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За наведених обставин, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 2 Закону України “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування”, ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, п.6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчисленні сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663, ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Домобудівник»(м.Тернопіль, вул. Лозовецька, 13, і.к. 01268970) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі (м. Тернопіль, вул. Руська, 17) на п/р 2560530200519 в ОПЕРВ Тернопільське обласне управління ВАТ «Державний Ощадний банк», код платежу 50020100, МФО 338545 заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п.п. «б»-«з»Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 25 липня 2010 року по 25 вересня 2010 року в сумі 55609 грн. 13 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подасться протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 7 грудня 2010 року.

Головуючий суддяОсташ А. В.

копія вірна

СуддяОсташ А. В.