Постанова № 13434192, 16.12.2010, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2010 р. Справа № 2а-6438/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Дишковець Ю.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Зівака С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2а-6438/10/1870

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа підприємець ОСОБА_3 (надалі по тексту позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернулась до суду з позовом до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі по тексту відповідач, Шосткинська МДПІ), в якому просить суд:

- визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення рішення від 26.01.2010 р. №0000061742/0, №00000071742/0, №0000081742/0, від 30.03.2010 р. №0000061742/1, №0000071742/1, прийняті Шосткинською МДПІ;

- стягнути сплачене при подачі позову до суду судовий збір в сумі 3,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 01.02.2010 р. отримала податкові рішення - повідомлення від 26.01.2010 р. №0000061742/0, №00000071742/0, №0000081742/0, які були прийнятті Шосткинською МДПІ на підставі акту перевірки від 14.01.2010 №25/17-103/НОМЕР_1 за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.09.2009 р.

Зазначеними податковими повідомленнями рішеннями накладено штрафні санкції та визначено суму податкових зобовязань:

- 103467,57 грн. за порушення вимог розділу IV ст. 13 Декрету Кабінет Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»;

- 207208,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 137757 грн., штрафні санкції - 69451,50 грн., за порушення вимог п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7, п.9.4., п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»;

- 170 грн. за порушення вимог п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Не погодившись з висновками акту перевірки до Шосткинської МДПІ подала заперечення як до необґрунтованості висновків так і включення до акту за вказівкою ДПА в Сумській області матеріалів які переобтяжують акт та не мають відношення до порушень податкового законодавства. 20.01.2010 р. Шосткинська МДПІ надіслала результати розгляду заперечення, які не змінили висновку акту.

03.02.2010 р. до Шосткинської МДПІ надіслала скаргу про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.01.2010 р., а 30.03.2010 р. ОСОБА_3 отримала рішення про результати розгляду первинної скарги, де Шосткинська МДПІ скасовує податкове повідомлення-рішення від 26.01.2010 р. №0000081742/0 про визначення податкового зобов'язання і застосування штрафних санкцій по ПДВ в сумі 170 грн. та частково скасовує податкове повідомлення-рішення від 26.01.2010 р. №0000061742/0 в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 17479,17 грн., а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишає без змін і податкове повідомлення-рішення від 26.01.2010 р. №0000071742/0 залишає без змін.

Зі всіма зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями Шосткинської МДПІ не погоджується, проти висновків акту перевірки заперечує, вважає їх неправомірними з наступних підстав.

Перевіркою встановлено порушення розділу IV ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», в результаті чого ревізорами виявлено заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в період, що перевірявся, на загальну суму 27204,14грн.

Зазначений висновок зроблено ревізорами за рахунок самостійного нарахування органом податкової служби правочинів укладених з ТОВ «Кватро-центр», ТОВ «Кові-тос», ТОВ «Салком-2007», нікчемними.

Згідно ст. 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого задування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В жодному розділі акту не висвітлено, в якому суді розглядалися спірні відносини між ТОВ «Кватро-центр», ТОВ «Кові-тос», ТОВ «Салком-2007», та позивачем. Яка існує доказова база завдання інтересам держави та суспільства, у вигляді ненадходження до державного бюджету коштів з вини позивача.

Крім того, в акті перевірки жодним чином не доведено, що ТОВ «Кватро-центр», ТОВ «Кові-тос», ТОВ «Салком-2007», не були зареєстровані платниками податків, а навпаки вказується про виготовлення документів фінансово-господарської діяльності та податкової звітності.

Отже, в своєму акті Шосткинська МДПІ та подальшому у відповіді на заперечення визнає, що порушення законодавства було допущено не позивачем, а контрагентами.

Вищевказане свідчить, що позивачем не порушувалося розділу IV ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», тому підстав для нарахування податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в період, що перевірявся, на загальну суму 27204,14 грн., не має.

Крім того, перевіркою встановлено порушення п.п.7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», ч. 1,5 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, а саме: заниження податку на додану вартість за жовтень 2008 р. на загальну суму 96258,00 грн., де основного платежу 64172,00 грн., та нараховані штрафні санкції 32086,00 грн.

В порушення положень ст. 203, 204, 215 Цивільного кодексу співробітники податкової служби самостійно визнають угоди нікчемними.

Також, не існує доказової бази завдання збитків інтересам держави та суспільства, у вигляді ненадходження до державного бюджету коштів з вини ОСОБА_3

Так для підтвердження складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), чинне законодавство вимагає, зокрема, наявність належним чином оформленої податкової накладної. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до пп.7.2.4 Закону України «Про ПДВ», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Приписи цієї статті кореспондуються з правилами, закріпленими у статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Відповідно до частини 2 статті 18 цього Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості с недостовірними.

В акті перевірки відсутня інформація про те, що ТОВ «Кватро-центр», ТОВ «Кові-тос», ТОВ «Салком-2007» - ліквідовані на час здійснення господарських операцій з ПП ОСОБА_3, а на звернення громадянина з проханням надати відповідь з питання наявності або відсутності розбіжностей податкового кредиту стосовно контрагентів-продавців позивача за допомогою всеукраїнської електронної звітності, додаток №5 до декларації з ПДВ який подається у електронному вигляді, та підлягає співставленню усіх операції з ПДВ автоматизованою системою на рівні ДПА України, Шосткинська МДПІ відмовила.

Враховуючи вищевказане, додаткове нарахування ПДВ за актом від 14.01.2010 р. протиправне, необґрунтоване та наносить матеріальної шкоди і є підривом ділової репутації.

Співробітники Шосткинської МДПІ намагаються застосувати подвійне оподаткування ПДВ фінансово - господарським взаємовідносинам з підприємствами ТОВ «Кватро-центр», ТОВ «Кові-тос», ТОВ «Салком-2007(отримавши ПДВ від підприємств сплачений ПП ОСОБА_3, у вартості товарів та вдруге нарахований актом перевірки), та й ще застосовують за це фінансові санкції.

Отже, позивачем не порушувалися положення 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, а тому нарахування на загальну суму 96258,00 грн., яка складається з основного платежу 172,00грн. та штрафних санкцій 32086,00грн., необґрунтоване, та суперечить чинному законодавству.

Перевіркою встановлено порушення розділу IV ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», а саме: заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в період, що перевірявся, на загальну суму 58784,26 грн.

З даним висновком акту перевірки позивач незгодна, враховуючи наступне.

Правовий статус платника єдиного податку визначає Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів підприємництва" (далі по тексту- Указ).

Згідно до ч. 1 ст. 1 Указу, спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Починаючи з 01.01.2008 р., ОСОБА_3 працювала на спрощеній системі оподаткування, заяву на застосування цієї системи, ні яких листів (рішень, тощо) про скасування отриманого свідоцтва про сплату єдиного податку від відповідача не отримувала, тому донарахування податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік в сумі 1035,11 грн. вважаэ необґрунтованим.

Щодо невключення ревізорами до складу валових витрат, за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2008 р. квитанцій про сплату на суму 66650,00 грн. (15000,00грн. у листопаді 2007 р. і 51650,00 грн. на протязі 2008 р.) за транспортно-експедиційні перевезення та супровід ТМЦ, що належить підприємцю ОСОБА_3 легковим авто, та інші допоміжні і додаткові транспортні послуги, згідно актів виконаних робіт/послуг, які здійснював ФОП ОСОБА_4 на замовлення ФОП ОСОБА_3.

ФОП ОСОБА_4 є платником єдиного податку з відповідним видом діяльності і усі транспортно-експедиційні та інші допоміжні транспортні послуги «завантаження, розвантаження, супровід вантажів) здійснює власними силами з використанням приватних легкових автомобілів, тому ніяких товарно-транспортних документів він не надавав, а тим більш подорожніх листів і він не є працівником Мінтрансу України.

Що стосується часткового включення до складу валових витрат за 2008 р. сплачених грошових коштів згідно корінця до прибуткового касового ордеру від 09.09.2008 р. на суму 266640,00 грн., в т.ч. ПДВ 44440,00 грн. постачальнику ТОВ «АС-Терн». Сума 95381,66 грн. була включена, а сума 126818,34 грн. не була включена, хоча покупець АТЗТ БВФ «АІС Медесан» розраховувався за накладною №43 від 28.12.2007 р. на протязі усього 2008 р., а головним податковим періодом підприємця є календарний рік.

Відносно 2009 року - за результатами аналізу реалізації товарів робіт та послуг за 1-й квартал 2009 року, використовуючи виписки банку, які були надані на перевірку на розрахунковий рахунок надійшли кошти у сумі 407657,63 грн. без ПДВ, а згідно книги-1, обліку доходів та витрат, та декларації за 1-й квартал № 4164 від 12.05.2009 р. задекларована сума доходу 444945,75грн. Таке розходження утворилося внаслідок надлишково задекларованих коштів по деяким операціям у тому числі, по сплаті за рекламно - поліграфичні послуги від ТОВ «Ректайм» 30.01.2009 р. на суму 29166,67грн. (без ПДВ) по накладній №2111 від 21.11.2008 р. загальна сума якої 61208,34 грн. Згідно банківської виписки від 23.01.2009 р. надійшли кошти від ПП «Торг-Хім-Україна» за надання рекламних послуг у сумі 10081,83 грн. (без ПДВ), які зараховані до складу рекламно - поліграфічних послуг у графі 3 податкового періоду 1-й квартал 2009 року книги-1, які також були надані у 2008 році, а розрахунок по них здійснювався на протязі 2009 року. А тому вважає, що донарахування податку з доходів фізичних осіб за 1-й квартал 2009 року в сумі 1512,27 грн. необґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не порушувалися положення розділу IV ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», тому підстав для нарахування податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на загальну суму 58784,26 грн., в т. ч. за 2007 рік в сумі 46236,88 грн., за 2008 рік в сумі 11035,11 грн., та за 2009 р. в сумі 1512,27 грн. не має.

Що стосується заниження ПДВ на загальну суму 110950,50 грн., то перейшовши зі спрощеної системи на загальну, підприємець має працювати на загальній системі згідно п.7 Наказу ДПА України від 01.03.2000 року «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», якщо обсяг оподатковуваних операцій особи, яка знаходиться на загальній системі оподаткування, протягом звітного податкового періоду (календарний рік) перевищує суму 300000грн.(без ПДВ), визначену пп.2.3.1. п.2.3. ст.2 цього Закону, що і було зроблено позивачем. Це підтверджують результати перевірки за цей період у часті донарахувань ПДВ - 50300грн.(за 1-3 квартали 2008р.) +2016грн. (за 1 квартал 2009р.) = 52316 грн. х 5 =261580грн. без ПДВ. Відповідно гранична сума у 300000грн. не перевищена, тому, щоб уникнути перевищення, позивачем отримано свідоцтво платника ПДВ 25.09.2008 року. Враховуючи наведені норми закону, вважає донарахування з ПДВ за 2008 - 2009 роки в сумі 52316 грн. незаконним.

Законом України від 03.04.97 №168 «Про ПДВ» визначено:

-п.п.9.8. ст. 9 «Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а)платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б)ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в)особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь- яких інших причин;

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті "а" цього пункту, здійснюється за заявою платника податку.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "г" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи. - п.п.2.3.1. ст..2 - Коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Сума ПДВ 6583,33 грн., яка не врахована до податкових зобовязань тому, що вона надійшла на розрахунковий рахунок ТОВ «Тріса» в залік заборгованості за 2004 р. з невірним написанням призначення платежу «...згідно рахунку №39 від 29.11.2007 року »- треба «...згідно рахунку №39 від 29.11.2004 року», про що свого часу ТОВ «Тріса» на адресу ПП ОСОБА_3 було надано листа.

Також для перевірки були надані оригінали банківських роздруківок, копію реєстрів, виданих податкових накладних і копії податкових накладних, виданих на адресу ТОВ «Інтерсервіс» у грудні 2007 р., що свідчить про відсутність зарахування у грудні 2007 р. на поточний рахунок надлишкових грошових коштів у сумі 720,00 грн.(в т.ч. ПДВ 120,00грн.) від ТОВ «Інтерсервіс».

Тобто позивачем не порушено пп 7.3.1 п.7.3, ст.7, п.9.4., п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» та нарахування ПДВ за 1 квартал 2009 року на суму 2016 грн., за 2008 рік на суму 50300 грн.,за 4 квартал 2007 року на суму 21269 грн., та штрафних санкції на суму 36792,50 грн.

Щодо донарахування штрафних санкцій на загальну суму 69451,50 грн. за період, що перевірявся, то розрахунок фінансових санкцій по ПДВ містить ряд невідповідностей з висновком перевірки, крім того, незаповнення колонок 5 таблиці призводить до застосування санкції більшої ніж 50% від донарахованого основного платежу з ПДВ на суму 137757,00 грн., яка повинна суму 68878,50грн., що на 573,00 грн. менше ніж нарахована ревізорами.

Таке нарахування штрафних санкцій кореспондується із імперативними приписами пп. 17.1.3. п.17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідно до яких, на несплачену суму податкового зобовязання, передбачено застосування фінансових санкцій у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше за п'ятдесят відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом 17.1. статті 17 вищенаведеного Закону визначено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Отже чинним законодавством чітко встановлено, що розмір штрафних санкцій не може більшим за п'ятдесят відсотків від суми донарахованого податкового зобовязання, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного позивач приходить до висновку, що зазначені податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 16.12.2009 р. по 29.12.2009 р. Шосткинською МДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 за період з 01.07.2007 р. по 30.09.2009 р., за підсумками якої складено акт перевірки №25/17-103/НОМЕР_1 від 14.01.2010 року (а. с. 55-96, т. 1).

Не погодившись з висновками акту перевірки позивачем подано до Шосткинської МДПІ заперечення до акту (а. с. 50-54 том.1)

20.01.2010 р. Шосткинська МДПІ надіслала результати розгляду заперечення, які не змінили висновку акту (а. с. 46-49 том.1).

26.01.2010 року на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення:

-№0000081742/0 яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 170 грн. (а. с. 43 том.1);

-№0000071742/0 яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 207208,5 грн. (в т.ч. 137757 грн. за основним платежем та 69451,5 грн. за штрафними санкціям) (а. с. 44 том.1);

-№0000061742/0 яким визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 103467,57 грн. (а. с. 45 том.1).

03.02.2010 р. позивач не погодившись із висновками зазначених податкових повідомлень рішень подав скаргу до Шосткинської МДПІ (а. с. 30-42 том.1.)

30.03.2010 року відповідачем прийнято рішення №4778/0/25-006-2/2ск, яким скаргу позивача задоволено частково: скасовано частково податкове повідомлення рішення №0000061742/0 на суму 17479, 17 грн., скасовано податкове повідомлення рішення №0000081742/0, а податкове повідомлення рішення №0000071742/0 без змін (а. с. 22-29 том.1).

Також, 30.03.2010 року відповідачем прийнято податкові повідомлення рішення №0000071742/1 яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 207208,5 грн. (в т.ч. 137757 грн. за основним платежем та 69451,5 грн. за штрафними санкціям) (а. с. 20 том.1); №№0000061742/1 яким визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 85988, 4 грн. (а. с. 21 том.1).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.

Як вбачається із акту перевірки фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 за період з 01.07.2007 р. по 30.09.2007 р., з 01.10.2008 р. по 30.09.2009 р. завищено валові витрати на суму 181360,92 грн. у звязку з тим, що до складу валових витрат були віднесені витрати по придбанню товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Кватро-центр" на суму 95000,00 грн., ТОВ «Кові-тос" на суму 33655,80 грн., ТОВ "Салком-2007" на суму 52705, грн., за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину, на загальну суму 181360,92 грн., у тому числі: за 4 квартал 2008 р. у сумі 146360,92 грн., за 1 квартал 2009 р. у сумі 35000,00 грн.

Суд погоджується із висновками викладеними в акті перевірки, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звільнення від доказування є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно постанови Вишгородського районного суду Київської області №1-119/09 від 24.03.2009 р., ОСОБА_5 в період з 2006-2008 років спільно з громадянином ОСОБА_6 та невстановленими особами, організував створення на території міста Києва та області ряд суб'єктів підприємницької діяльності для прикриття незаконної діяльності, зокрема: ТОВ "Кватро-центр", ТОВ "Кові-тос", ТОВ "Салком-2007" та інші (а.с. 192-197, т.1).

В червні 2007 року громадянином ОСОБА_5 спільно з громадянином ОСОБА_6 створено ТОВ "Кватро-центр", яке зареєстровано на ОСОБА_7 та після реєстрації у передбаченому законом порядку, підприємству присвоєно код ЄДРПОУ №35196348 (а.с.211, т.1).

В липні 2007 року громадянином ОСОБА_5 спільно з громадянином ОСОБА_6 створено ТОВ "Салком-2007", яке зареєстровано на ОСОБА_8, та після реєстрації у передбаченому законом порядку, підприємству присвоєно код ЄДРПОУ №35264564.

В січні 2008 року громадянином ОСОБА_5 спільно з громадянином ОСОБА_6 створено ТОВ "Кові-тос", яке зареєстровано на ОСОБА_9, та після реєстрації у передбаченому законом порядку, підприємству присвоєно код ЄДРПОУ №35691841 (а.с.207, т.1).

В дійсності, особи, що формально є засновниками та керівниками підприємств, не мали на меті займатися фінансово-господарською підприємницькою діяльністю, документи фінансово-господарської діяльності та звітності вказаних підприємств не складали, печатками не користувалися.

Таким чином, громадянин ОСОБА_5 спільно з громадянином ОСОБА_6 організували створення ряду суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема: "Кватро-центр", ТОВ "Кові-тос", ТОВ "Салком-2007", з метою здійснення діяльності, яка полягала в документальному оформленні безтоварних операцій та змогу незаконно формувати податковий кредит та валові затрати легально діючим суб'єктам підприємницької діяльності, тим самим зменшуючи об'єкт оподаткування та відповідно суми податків, які повинні сплачуватись до бюджету, що спричинило шкоду інтересам держави.

Крім того, в ході проведення перевірки фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 не надано документів, які підтверджують транспортування товарів від постачальників ТОВ "Кватро-центр", ТОВ "Кові-тос", ТОВ "Салком-2007". Зазначені документи також не надані і у судове засідання.

Таким чином, факт відсутності реальної поставки товару від даних постачальників по нікчемним угодам унеможливлює подальше використання поставлених товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Перевіркою також виявлено відсутність складських приміщень для зберігання товару.

Отже, правочини між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Кватро-центр", ТОВ "Кові-тос", ТОВ «Салком-2007" було укладено з метою, яка не переслідувала мету створення взаємних прав та обов'язків, а натомість метою було ухилення від сплати обов'язкових податків та платежів і що суперечить інтересам держави та суспільства.

Згідно приписів ст. 67 Конституції України - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Крім того, статтею 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктом господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами - третьою та п'ятою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно з ч.2 ст. 215 ЦКУ недійсним є правочин. якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязаних з недійсністю.

Отже, зазначені договори відповідно до ч.ч.1,5 ст.203, ч.1,2 ст.215 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Згідно до ст. 228 Цивільного кодексу України встановлює правові наслідки вчиненого правочину, який порушує публічний порядок, у тому числі у сфері сплати податків та інших обов'язкових платежів. Правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, оскільки був спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст.9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.

Згідно ч.2 ст.9 Бюджетного кодексу України податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Таким чином, не сплачені суб'єктом господарювання податок на прибуток і ПДВ внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ, відповідно, є дохідною частиною держбюджету, власністю держави.

Отже, якщо суб'єкт господарювання перераховує кошти контрагенту без мети реального настання правових наслідків, з метою формування податкового кредиту і валових витрат та, як наслідок, заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини Держбюджету України. Тобто укладення субєктом господарювання правочинів суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу порушують публічний порядок, оскільки були спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемними.

До складу податкового кредиту ФОП ОСОБА_3 віднесено суми податку на додану вартість з отриманих від ТОВ «Кватро-центр", ТОВ "Кові-тос", ТОВ "Салком-2007" за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину.

Податкові накладні, на підставі яких було сформовано податковий кредит по податку на додану вартість, було виписано з порушенням норм пп.7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкові накладні не підтверджують повну або часткову поставку товару. Факт відсутності реальної поставки товару від ТОВ "Кватро-центр", ТОВ "Кові-тос», ТОВ "Салком-2007" по нікчемним угодам, унеможливлює подальше використання поставлених товарів в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника.

Оскільки формування податкового кредиту впливає на суми ПДВ, що підлягають сплаті до державного бюджету, то в даному випадку держава недоотримала суми ПДВ, які фактично до бюджету не надійшли, чим завдано збитки державі у вигляді втрат державних коштів на користь осіб, які не мають правових підстав та права на їх отримання.

Отже, в порушення вимог пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість» та ч.1 та ч. 5 ст.203, ч. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України, щодо загальних вимог додержання яких є необхідним для чинності правочину, за період з 01.07.2007 р. по 30.09.2009 р. ФОП ОСОБА_3 завищено податковий кредит на загальну суму 64172,49 грн. в результаті віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по отриманим податковим накладним на товар від ТОВ «Кватро-центр» на суму ПДВ 27790,30 грн., ТОВ "Кові-тос" на суму ПДВ 25841,16 грн., ТОВ "Салком-2007» на суму ПДВ 10541,03 грн. Всього вищевказаними підприємствами в перевіряємому періоді поставлено товарів на суму 320862,43 грн., ПДВ у сумі 64172,49 грн. Суми податку на додану вартість по наданим від даних підприємств податковим накладним включено до складу податкового кредиту в деклараціях з ПДВ за відповідні періоди.

Таким чином, в результаті, віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по отриманим від ТОВ "Кватро-центр", ТОВ "Кові-тос", ТОВ «Салком-2007" податковим накладним на поставку товарів, ФОП ОСОБА_3 завищено податковий кредит на суму 64172,49 грн. у жовтні 2008 р. внаслідок включення до податкового кредиту ПДВ згідно податкових накладних ТОВ "Кватро-центр" на суму 27790,30 грн., ТОВ "Кові-тос" на суму ПДВ 25841,16 грн., ТОВ «Салком-2007» на суму ПДВ 10541,03 грн.

Крім того, перевіркою повноти визначення обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) встановлено що ФОП ОСОБА_3 за період 01.10.2007 р. по 30.09.2008 р. здійснювала діяльність на спрощеній системі оподаткування, в період з 01.10.2008 р. по 30.09.2009 р. здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування (безготівкова форма розрахунків). Згідно наданого звіту платника єдиного податку - ФОП ОСОБА_3, сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) склала 486569 грн. Фактично на її розрахунковий рахунок у 4 кварталі 2007 р. надійшло коштів від продажу товарів (робіт, послуг) відповідно банківських виписок на суму 1010621,88 грн.

Суд погоджується із такими висновками податкового органу, щодо нарахування податку з доходів фізичних осіб, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 "виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, послуг)".

Такими чином, сума отримана на розрахунковий рахунок від продажу продукції (товарів, робіт, послуг)у періоді 4 кварталу 2007 р. повинна бути включена у звіт суб'єкта малого підприємництва-фізичної особи - платника єдиного податку за 4 квартал 2007 р.

Отже, обсяг виручки від реалізації товарів (робіт,послуг) перевищив розмір обсягу виручки (500 тис. грн.), встановлений ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, суб'єктів малого підприємництва" № 727/98 у 4 кварталі 2007 року на суму 510624,88 грн. (в т.ч. ПДВ 85105,85 грн.).

Враховуючи викладене, на дату подання заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2008 рік обсяг виручки, згідно банківських виписок вже перевищив граничний розмір та складав 915557,56 грн.

Згідно з п. п. 4.2.8 п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включають: "оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх податкових періодів та самостійно виявлених у звітному періоді платником податку або нарахований податковим органом згідно із законом.

За змістом п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спец законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту".

Згідно п.п.9.12.2 п.9.12 ст.9 вищезазначеного Закону, якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у пп. 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими субєктами підприємницької діяльності.

Таким чином, якщо фізична особа - підприємець від здійснення підприємницької діяльності, отримала інші доходи, ніж доходи, які можуть обкладатися єдиним податком згідно з правилами встановленими спеціальним законодавством з питань спрощеного оподаткування, така фізична особа - підприємець повинен сплатити з цих доходів, тобто із суми перевищення понад 500 тис. грн. (4 квартал 2007 р. 510624 грн. (в т.ч. ПДВ 85105,85 грн.) податок з доходів фізичних осіб згідно розділу ІV ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».

Враховуючи вищевикладене, ФОП ОСОБА_3 не мала права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності у період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р. Згідно банківських виписок встановлено, що за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2008 р. фактично надійшло на розрахунковий рахунок коштів від продажу товарів (робіт, послуг) в сумі 835735,88 грн.(в т.ч. ПДВ 139292,10 грн.), які повинні оподатковуватись на загальних підставах згідно розділу ІV ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».

На розрахунковий рахунок надійшло коштів у 4 кварталі 2007 року (з 29.11.2007 р. - дати оподаткування доходів на загальних підставах) в сумі 510624,88 грн. (в т.ч ПДВ- 85105,85 грн.). Таким чином, валовий дохід за 4 квартал 2007 р. у зв'язку з перевищенням граничного обсягу виручки становить 425519,03 грн.

Також, перевіркою визначено валові витрати за 4 квартал 2007 р. (з 29.11.2007 р. дати оподаткування доходів на загальних підставах) у сумі 111653,77 грн.(згідно корінців до прибуткових касових ордерів сплачено готівковими коштами 133985,06 грн. (в т.ч. 22331,29 грн.) підприємствам ТОВ "АС-Терн" та ТОВ «Лонос-Союз».

Згідно ст.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, суб'єктів малого підприємництва", визначено коло суб'єктів, для яких запроваджується спрощена система оподаткування, обліку та звітності, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч грн.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2000 року № 507 "Про роз'яснення Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727 , ст. 1 Указу від 03.07.1998 року № 727 під словом "рік" розуміється календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня, тобто період, за який обчислюється відповідні показники обсягу діяльності, відповідає календарному року.

15.12.2007 р. ФОП ОСОБА_3 до Шосткинської МДПІ подано заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2008 рік та 29.12.2007 р. подано до Шосткинської МДПІ заяву на анулювання свідоцтва на додану вартість відповідно до пп."в" п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість", ч. 2 ст.6 Указу Президента України від 3 липня 1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва".

Згідно задекларованих показників платник податків мала право перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності у 2008 році та відповідно мала право анулювати свідоцтво платника на додану вартість. Перевіркою встановлено заниження задекларованого обсягу виручки за починаючи з 29.11.2007 р. та станом 15.12.2007 р. (дату подання заяви про анулювання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2008 рік) складав 915557,56 грн.

Таким чином, період з 01.01.2008 р. по 30.09.2008 р. (період перебування платника на спрощеній системі) було обраховано на загальних підставах.

Крім того, на розрахунковий рахунок надійшло коштів у 1 кварталі 2008 року - 318890,40 грн. (в т.ч. ПДВ -53149,46 грн.), у 2 кварталі 2008 р.- у сумі 247216,30 грн.(в т.ч. ПДВ 41203,54 грн.), у 3 кварталі 2008 року - у сумі 269629,18 грн.(в т.ч. ПДВ 44939,09 грн.). Таким чином, валовий дохід за 1 квартал 2008 року склав 265740,94 грн., за 2 квартал 2008 року (наростаючим підсумком)- 471753,70 грн., за 3 квартал 2008 року (наростаючим підсумком)- 696443,79 грн.

Перевіркою не враховано до складу валових витрат квитанції про сплату за транспортно-експедиційні послуги ПП ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних, які підтверджують факт здійснення транспортних поставок в межах підприємницької діяльності платника.

Суд погоджується із такими висновками відповідача, виходячи з наступного.

Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 207, відповідно до п. 1 якої для юридичної або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на них умовах, в наявності серед інших документів мають бути товарно-транспортна накладна (ф. № 1-ТН), фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником або ліцензійна картка, подорожній лист вантажного автомобіля (ф. № 2) тощо. Застосування зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 р. № 363 , товарно-транспортна накладна (ф. № 1-ТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Щодо не включення до складу валових витрат квитанції до акту виконаних робіт від 29.11.2007 р. на суму 15000,00 грн. (без ПДВ) на виконання транспортно-експедиційних послуг ПП ОСОБА_4, квитанції до накладної №272 від 29.11.2007 року на суму 147750,00 грн., в т.ч. ПДВ 24625,00 грн. (ПП "Астер-Уно"), суд зазначає наступне.

Квитанція до накладної №272 від 29.11.2007 року на суму 147750,00 грн., у т.ч. ПДВ 24625,00 грн. (ПП "Астер-Уно") не врахована до складу валових витрат 4 кварталу 2007 р., оскільки згідно наданого на перевірку корінця до прибуткового касового ордеру дана сума була сплачена постачальнику 10.04.2008 року (згідно акту №1 від 21 грудня 2009 року опису документів, наданих на перевірку, дата квитанції до прибуткового касового ордеру від 10.04.2008 р.)

Щодо неповного включення до складу валових витрат 2008 року сплачених платником грошових коштів згідно корінця до прибуткового касового ордеру від 09.09.2008 р. на суму 266640 грн., в т.ч. ПДВ 44440 грн. постачальнику ТОВ "АС-Терн" за допоміжні ремонтні роботи, які були відвантажені згідно податкової накладної за №43 від 28.12.2007 р. АТЗТ БВФ "АІС Медесан" з торговою націнкою 1,5 відсотка.

В ході перевірки згідно банківських виписок було визначено суму грошових коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок платника від АТЗТ БВФ "АІС Медесан" як оплата за товар, відвантажений згідно вищезгаданої накладної у сумі 116201 грн. (в т.ч. ПДВ 19366,83 грн.). Грошові кошти надійшли на розрахунковий рахунок платника від вищезгаданого покупця 29.12.2008 р. у сумі 30892,00 грн., 23.12.2008 року - у сумі 23760 грн., 16.12.2008 року - у сумі 25760,00 грн., 12.12.2008 року - у сумі 28578,00 грн. як оплата за будматеріали згідно рахунків 2008 р., а не як погашення заборгованості 2007 року.

Крім того, платником надано копію сторінки книги обліку доходів та витрат, де визначено валовий дохід, отриманий від АТЗТ БВФ «АІС Медесан» у грудні 2008 року у сумі 90825,00 грн. та визначені валові витрати на отриманий дохід у сумі 89590,41 грн., сплачені постачальникам ТОВ АБС "Інжиніринг'' та ТОВ "Аметт" за будматеріали.

Щодо 2009 року, то валовий дохід за 1 квартал 2009 р. було визначено згідно первинних документів (банківських виписок по рахунку №26004401028685 та наданого на перевірку руху коштів по рахунку № 26009135082 за березень-вересень 2009 року, по якому не можливо було визначити перелік контрагентів, від яких надходили кошти). Тому, зробити висновок щодо надлишково задекларованих коштів по ТОВ "Ректайм", як стверджує позивач, неможливо.

Відповідно п.п.9.4.1, п.9.4, п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.7 Наказу ДПА України від 01.03.2000 року № 79 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.03.2000 року за № 208/4429, якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену пп.2.3 ст.2 цього закону, тобто 300000 грн. та особи , які порушили вимоги, встановлені ст.1 Указу Президента від 28.06.1999 року №746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" щодо обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг ) за рік перевищує 500 тисяч грн., зобов'язані подати до органу державної податкової служби заяву про реєстрацію платника податку на додану вартість починаючи з наступного звітного періоду. Особа, що не надає заяви у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту.

У результаті того, що обсяг виручки від реалізації товарів (робіт,послуг) за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. склав 1010624,88 грн., тобто, ФОП ОСОБА_3 не мала права бути платником єдиного податку у 2008 році та повинна бути платником податку на додану вартість (обсяг оподатковуваних операцій за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. склав 842184 грн. (без ПДВ)). Фактично ФОП ОСОБА_3 зареєструвалась платником податку на додану вартість з 25.09.2008 р. (за вересень місяць 2008 р. надана декларація з ПДВ про відсутність поставок). За період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року занижено податок на додану вартість на суму 50300 грн.(згідно банківських виписок щодо надходження коштів на розрахунковий рахунок та актів виконаних робіт(послуг).

Перевіркою донараховано суму податкових зобовязань з ПДВ у сумі 6583,33 грн. з грошових коштів у сумі 39500,00 грн. (в т.ч. ПДВ 6583,33 грн.), які надійшли на розрахунковий рахунок від ТОВ "Тріса" за доставку рекламних матеріалів згідно рахунка №39 від 29.11.2007 р. на підставі первинних документів наданих на перевірку (банківських виписок), крім того, актом попередньої планової виїзної перевірки №1146/17-103-2631322049 року за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року, який підписано платником та який не оскаржувався, було визначено суму дебіторської заборгованості у розрізі контрагентів станом на 30.06.2007 р., заборгованість по розрахунках з ТОВ "Тріса" не значиться. Тому при перевірці були всі підстави вважати дату зарахування коштів від даного покупця на банківський рахунок платника податку як оплата за товар, датою виникнення зобов'язань листопада 2007 року.

Перевіркою донараховано суму податкових зобовязань з ПДВ у сумі 120,00 грн. з грошових коштів у сумі 720,00 грн. (в т.ч. ПДВ 120,00 грн.), які надійшли на розрахунковий рахунок ТОВ "Інтерсервіс", враховуючи наступне.

За перевірений період ФОП ОСОБА_3 згідно податкових накладних було відвантажено товарів (робіт,послуг) покупцю ТОВ "Інтерсервіс" на загальну суму 289037,76 грн. (в т.ч. ПДВ 48172,96 грн.) та які було включено до податкових зобов'язань відповідних періодів (жовтень-грудень 2007 року). Аналізом розрахунків з даним покупцем встановлено, що на розрахунковий рахунок платника в період жовтень-грудень 2007 року згідно банківських виписок надійшло коштів від ТОВ "Інтерсервіс" у сумі 289757,66 грн. (в т.ч. ПДВ 48292,94 грн.), що на 719,90 грн. (в т.ч. ПДВ 119,98 грн.) більше суми відвантаженого товару (робіт, послуг).Тому при перевірці було визначено податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 120,00 грн.

Щодо накладної від ТОВ "АС Терн" на суму 95742,00 грн. (в т.ч. ПДВ 15957,00 грн.) дійсно була надана на перевірку і дійсно була включена до реєстру отриманих податкових накладних, тому сума ПДВ 15957,00 грн. врахована до податкового кредиту грудня 2007 р.

Відповідно до вимог п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про погашення зобовязання платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», на несплачену суму зобов'язання, передбачено застосування фінансових санкцій у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50 відсотків такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно п.п. 6.1.3. Наказу ДПА України від 17.03.2001 року №110 "Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби", у разі коли за даними контрольних документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.

Для дотримання вимог щодо максимального (п'ятдесяти відсотків) та мінімального (десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян) розміру штрафних (фінансових) санкцій:

1)визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені;

2)визначається сукупно сума штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі (фінансові) санкції;

3)здійснюється обрахування максимального та мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат.

До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не є нижчими від мінімального розміру, визначених цим пунктом.

З метою практичного застосування цього підпункту періодом, на який недоплата, слід уважати період, на який припадає граничний термін подання декларації.

Отже, зазначені висновки відповідача також підтверджуються матеріалами справи.

Посилання представника позивача, щодо неправомірності проведення перевірки ОСОБА_3, суд не приймає, виходячи з наступних підстав.

Фізична особа підприємець ОСОБА_3 була включена до плану - графіку ведення перевірок 4 кварталу 2009 року, який було затверджено ДПА Сумської області ДПА України. Разом з цим було затверджено перевіряємий період із 01.07.2007 року по 30.09.2009 року та кількість робочого часу для проведення.

Планова виїзна перевірка була розпочата 16.12.2009 року, документів на перевірку не було надано з причин(повідомлення позивача від 18.12.2009 року) знаходження їх на експертизі за межами м.Шостка та Шосткинського району , фактично документи були надані на перевірку 21.12.2009 року,

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 була проінформована про проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням від 19.11.2009 року №70, яке направлено 19.11.2009 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Направлення про проведення документальної планової виїзної перевірки вручено під розписку ОСОБА_3 19 грудня 2009 року (а. с. 225-226 том.1)

29.12.2009 року наказом Шосткинської МДПІ ведення перевірки було подовжено на 3 робочі дні (а. с. 227 том.1).

Крім того, суд зазначає, що менша робочого часу при проведенні позапланової виїзної перевірки не впливає на висновки акту перевірки, який є результатом планової виїзної перевірки.

Отже, висновки представника позивача щодо відсутності підстав на проведення перевірки не підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000181520/0 від 24.03.2010 року, № 0000181520/1 від 16.04.2010 року, № 0000181520/2 від 27.05.2010 року та №0000181520/3 від 05.08.2010 року не підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, а тому підстави для визнання протиправними та скасування зазначених повідомлень - рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови виготовлено 21.12.2010 р.