Постанова № 13433638, 10.01.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2011 року Справа № 2а-9355/10/1270 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Цицюра О.О., розглянувши у м. Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІЯ МТКА» про припинення юридичної особи, ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2010 року позивач Ленінська МДПІ у місті Луганську звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить припинити юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «КАРІЯ МТКА» (ідентифікаційний код 32538610), у звязку з тим, що відповідач, в порушення вимог пунктів 1, 2 та 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» та частини 8 статті 19 Господарського кодексу України, з 29 квітня 2009 року не подає до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську податкові декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів, а саме, протягом року.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Державна реєстрація юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІЯ МТКА» (ідентифікаційний код 32538610) проведена виконавчим комітетом Луганської міської ради, дата проведення державної реєстрації 11 червня 2003 року за реєстраційним номером №13821050001000506 за адресою: 91033 м.Луганськ, вул.Акумуляторна, буд.2А. На обліку відповідач перебуває в Ленінській МДПІ у місті Луганську в якості платника податків з 26.06.2003р. за №845-01 (аркуші справи 4,5-8,9).

Юридичні особи відповідно до вимог пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» зобовязані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.

Відповідно до статті 33 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам- правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

У відповідності із частиною 2 статті 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Висновком Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську від 01.12.2010 року №57875/10 підтверджується, що з 29.04.2009 року відповідач не подає до Ленінської МДПІ у м.Луганську податкові декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів, а саме, останню податкову декларацію з податку на прибуток від 29.04.2010 №35045 за три місяці 2009 року відповідачем було надано в квітні 2009 року.

Приймаючи до уваги, що відповідач не звітує до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську протягом року, а саме, з 29.04.2009 року, враховуючи відсутність у відповідача заборгованості по платежам до бюджету, що підтверджується висновком Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську від 01.12.2010 року №57875/10 (аркуш справи 4), у суду є підстави для припинення юридичної особи відповідача.

Згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

Відповідно до пункту 8.6 розділу 8 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року № 552) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за № 172/2612, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків- про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації платника податків, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи- підприємця.

Зазначені повноваження органів державної податкової служби щодо звернення до суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця на підставі Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», оскільки відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 01 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.

Такий висновок можливо зробити на підставі аналізу положень пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII “Про державну податкову службу в Україні”, відповідно до якого до функцій податкових органів належить контролювання своєчасності подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Застосування наслідків, передбачених Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» за неподання декларацій та фінансової звітності можливо лише на підставі рішення суду.

З метою реалізації вказаної основної функції податкового органу Закон України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» визначив право органів державної податкової служби здійснювати документальні невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства; одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; вимагати від платників податків, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства, контролювати виконання законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби.

Вказана норма кореспондує з нормами Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якими визначені підстави для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи внаслідок наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність особи за її місцезнаходженням та неподання податкової звітності протягом року, оскільки тільки за умови знаходження юридичної особи за місцезнаходженням та наявності податкової звітності можливо реалізувати основну контрольну функцію податкового органу.

Крім того, відповідно до прикінцевих положень зазначеного Закону, який набрав чинності з 01 липня 2004 року, закони та нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому закону.

Таким чином, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про припинення юридичної особи.

За таких обставин суд вважає, що при розгляді справи знайшли підтвердження підстави для припинення юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 “Про державне мито” від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 33, 38 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», ст. 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування», ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у місті Луганську до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРІЯ МТКА» про припинення юридичної особи задовольнити повністю.

Припинити юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРІЯ МТКА" (ідентифікаційний код 32538610, місцезнаходження: 91033 м.Луганськ, вул.Акумуляторна, буд.2А), дата проведення державної реєстрації виконавчим комітетом Луганської міської ради - 11 червня 2003 року за реєстраційним номером № 1382105001 000506.

У день набрання постановою законної сили направити її копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи (виконавчому комітету Луганської міської ради, місцезнаходження: 91000 м.Луганськ, вул.Коцюбинського,14) для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяО.О. Цицюра