Постанова № 13433598, 08.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.19

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 грудня 2010 року Справа № 2а-8189/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Чиркіна С.М.

секретаря судового засідання Лисенко Є.М.

за участю:

прокурора заявника Прибіги І.О. ( довіреність від 08.12.2010 № 8220 вих-10)

представника позивача Селезньової О.О. ( довіреність від 19.04.2010 № 174)

представника відповідача Павлюк Т.І. ( довіреність № 23-149-6 від 29.12.2009)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора м. Лисичанська в інтересах держави в особі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Луганській області відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанська сода» про стягнення штрафу у сумі 1700,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

04.11.2010 до Луганського окружного адміністративного суду звернувся прокурор м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Луганській області відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» (далі - державна інспекція) до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанська сода» про стягнення штрафу (далі - відповідач) у сумі 1700,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що за невиконання відповідачем в повному обсязі припису державного інспектора з енергетичного нагляду ЛСД 148 № 47 від 13.09.2008, на відповідача було накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. Постанова про накладання штрафу відповідачем отримана, не оскаржена та не виконана, у звязку з чим просив стягнути штрафні санкції.

Ухвалою від 29.10.2010 справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.

У звязку з наданням відповідачем заперечень проти позову та неможливістю розгляду справи в порядку визначеному ст. 183-2 КАС України, ухвалою суду від 10.11.2010 справа була призначена до судового розгляду.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що проведеною 27 квітня 2010 року перевіркою уповноваженими особами Державної інспекції було встановлено не виконання пунктів 10,11 припису ЛСД 148 № 47 від 13.08.2008 , про що було складено акт.

На підставі акту перевірки за порушення законодавства про електроенергетику на відповідача накладено штраф у сумі 1700,00 грн., з яким відповідач не згоден, оскільки з квітня 2009 року припинена виробнича діяльність відповідача з причин відсутності поставок теплоенергії.

В наслідок зупинки виробничої діяльності та відсутності випуску продукції ускладнилось фінансове становище Відповідача, що в свою чергу унеможливило виконання пункті 10, 11 Припису. У звязку із зупинкою виробничої діяльності, відсутня необхідність вводу в експлуатацію силового трансформатора ПС 6/04 «БМК» в роботу, як того вимагає пункт 10 припису.

В огрунтування заперечень відповідач також послався на порушення державною інспекцією вимог п. 6 ст. 7 Закону України «Про заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині відсутності в акті перевірки детального опису виявленого порушення.

Крім цього відповідач послався на порушення позивачем вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 1312 від 21.07.1999 в частині не зазначення в постанові про накладання штрафу суті правопорушення та посилання на нормативно-правовий акт. Не зазначено згідно до порушень якого пункту (абзацу) ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику» була прийнята постанова, у зв'язку з чим, відсутні данні, за які конкретні порушення застосовані економічні заходи.

В судовому засіданні прокурор-заявник та представник позивача підтримали позовні вимоги, наполягали на безпідставному невиконанні відповідачем припису ЛСД 148 № 47, що підтверджено проведеною перевіркою виконання припису та зафіксовано в акті перевірки.

Представник відповідача до даних, зазначених в заперечені додатково пояснив, що уповноваженими особами державної інспекції перевірка виконання припису фактично не проводилась, оскільки інспектор прибув на підприємство з підготовленим актом перевірки, в якому були відображені дані щодо невиконання пунктів 10, 11 припису. Фактично інспектор перевірку не проводив, на місце розташування підстанції не виїздив. Станом на момент проведення перевірки пункт 11 припису в частині очищення від бруду та ремонту покрівлі підстанції було виконано, на підтвердження чого надав акт прийому виконаних робіт. Не заперечуючи проти підписання акту перевірки уповноваженими особами відповідача без зауважень, отримання постанови про накладання штрафу та її не оскарження, наполягав на необґрунтованості позовних вимог в наслідок порушень під час перевірки, відсутності можливості виконати п.10 Припису та виконання п.11 припису.

Вислухавши думку сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом були застосовані заходи по витребуванню у сторін додаткових доказів.

Сторони вважали за необхідне розглянути справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст. 121 Конституції України прокуратура здійснює функцію представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках, визначених законом

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що підставою представництва прокурором інтересів держави в судах є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних і державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності фізичних або юридичних осіб), що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Центральним органом державної виконавчої влади, на який покладено здійс нення державної політики в галузі паливно-енергетичного комплексу відповідно з Указом Президента України «Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади» від 15.12.1999р. № 1573/99, є Міністерство палива та енергетики України. Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» підпорядко вано Міністерству палива та енергетики України і засновано на державній власності.

Державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і тепло вої енергії відповідно до Законів України «Про електроенергетику», «Про теплопоста чання» здійснює Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживан ня електричної і теплової енергії (Держенергонагляд), яка підпорядкована безпосеред ньо Державному підприємству «Національна енергетична компанія «Укренерго» при виконанні функцій, покладених на Держенергонагляд Положенням про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвер дженим постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 07.08.96р., наказом Міністерства палива та енергетики України №422 від З листопада 2006р. «Про державний енергетичний нагляд» та діє у складі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ДП НЕК «Ук ренерго») та його територіальних структурних підрозділів.

Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електри чної і теплової енергії у Луганській області є одним зі структурних підрозділів відо кремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» Державного підп риємства «Національна енергетична компанія Укренерго».

Головною метою діяльності Державної інспекції є забезпечення цілісності об'єднаної енергетичної системи України, задоволення інтересів держави у сфері ене ргопостачання, здійснення централізованого оперативно-технологічного управління ОЕС, запобігання порушенням режимів і аваріям системного значення та ліквідація можливих аварій з найменшими витратами для країни (абзаци 1- 4 пункту 2.1. Стату ту), а до основних напрямків діяльності підприємства відноситься здійснення держав ного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії відповідно до Закону України «Про електроенергетику», Закону України «Про теплопостачання» та Положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України (а.с.12-23).

Відповідач зареєстрований в якості юридичної особи, субєкта господарської діяльності.

Повноваження та статус сторін учасниками не оспорюються.

13.08.2008 Державною інспекцією було проведене перевірку діяльності відповідача під час якої встановлені порушення технічного стану, організації експлуатації електроустановок та режимів споживання електричної енергії.

За наслідками перевірки складно акт ЛСД 148 № 47 від 13.08.2008, у якому зазначені встановлені порушення.

На підставі акту перевірки, Державною інспекцією було винесено припис ЛСД 148 № 47 від 13.08.2008, яким зобовязано відповідача усунути 20-ть виявлених порушень.(а.с.9-10,).

Термін виконання припису був визначений до 17.11.2008 .

У звязку з важким фінансовим становищем відповідача, на підставі листів останнього, Державною інспекцією узгоджувались терміни виконання припису до 01.04.2010 (а.с.10,11, 96-99).

27 квітня 2010 року у присутності уповноваженої особи відповідача було проведено перевірку вимог при пису 148 № 47 від 13 серпня 2008 року.

Актом перевірки від 27 квітня 2010 року № 02/23-0207 встановлено невиконання ві дповідачем пунктів № 10, 11 припису від 13 серпня 2008 року 148 № 47 (далі - акт перевірки від 27.04.2010 ( а.с.8)).

Суд критично оцінює посилання відповідача на фактичне не проведення перевірки Державною інспекцією вимог припису, оскільки акт від 27.04.2010 підписаний уповноваженими особами відповідача без зауважень, дії уповноважених осіб Державної інспекції не оскаржені.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці, зокрема, за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Інспекції та порушення умов ліцензування у вигляді штрафу.

Зазначена норма не передбачає кількості невиконаних пунктів припису, як підставу для застосування штрафу.

На підставі зазначеного Акту перевірки від 27.04.2010 постановою від 28 квітня 2010 року № 02/23-0207 на відповідача накладено штраф за порушення законодавства про електро енергетику у розмірі 1700,00 грн. (далі постанова № 02 (а.с. 7)).

Суд критично оцінює твердження відповідача щодо невідповідності Постанови № 02 вимогам законодавства, оскільки в постанові зазначені підстави її винесення саме за не виконання певних вимог припису та посилання на вимоги статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику». Системність зазначених посилань свідчить про дотримання державною інспекцією вимог складання постанови.

Постанову про накладення штрафу надіслано відповідачу листом № 16/162/1-0910 та отримано відповідачем 11.05.2010, що підтверджено копією повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.11).

Пунктом 10 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської дія льності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999р. №1312, передбачено, що суб'єкт господарської діяльності повинен сплатити штраф протягом 30 днів з дня ви несення постанови, а у разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується в су довому порядку.

Частиною 6 ст.27 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 №575/97-ВР визначено, що суми штрафів повинні сплачуватися до Державного бю джету України.

Сторонами визнано не сплату відповідачем штрафу станом на момент розгляду справи.

Несплата суб'єктами господарювання сум штрафів, накладених Державною інспекцією з енергонагляду унеможливлює виконання державою відповідних економічних програм та спричиняє значні негативні наслідки у сфері ПЕК.

Суд критично оцінює посилання відповідача на невиконання вимог пункту 10 припису в частині введення в експлуатаціє силового трансформатора внаслідок фактичного простою підприємства, згідно статистичним звітам з квітня 2009 року (а.с.42-80), оскільки в листах на адресу Державної інспекції про перенесення термінів виконання припису відповідач посилався на важкий фінансовий стан без зазначення недоцільності введення в експлуатацію силового трансформатора внаслідок простою підприємства (а.с.10,11). Під час проведення перевірки виконання припису уповноважені особи не зазначали в якості обєктивних причин невиконання припису зупинку підприємства.

Суд критично оцінює посилання відповідача на договір підряду № 12/05-08/350, предметом якого зазначений ремонт мяких крівель підстанцій та акт прийому виконаних робіт, як на документи, які підтверджують фактичне виконання п.11 Припису ЛСД 148 № 47 в серпні 2008 року з наступних підстав (далі - договір № 12 (а.с.126-129).

В акті перевірки № 47 від 13.08.2007 року, п.11. Припису № 47, та акті перевірки від 22.04.2010 року, підстанція визначена з наступною назвою ПС 6\04кв. БМК, та Белогоровська підстанція, до якої підключені дві повітряні лінії … У договорі № 12 та акті прийому робіт зазначена підстанція № 5, що не відповідає назві зазначеній в актах перевірки та припису. З пояснень заступника головного інженера відповідача ОСОБА_1, допитаного за клопотання відповідача, як особи, яка була присутньою під час проведення перевірки 22.04.2010 року, убачається, що за договором з енергопостачальником та схемою електропостачання підприємства, зазначена підстанція, серед інших, рахується як ПС 6\04 БМК, а не підстанція № 5.

Суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_1 щодо фактичного ремонту покрівлі підстанції в серпні 2008 року, оскільки зі слів останнього на роботу до відповідача він влаштувався після серпня 2008 року та не був очевидцем ремонту.

Приймаючи до уваги нестабільність пояснень ОСОБА_1 щодо прибирання бруду в приміщені Белогорівської підстанції, який спочатку пояснив, що бруд в таких приміщеннях є постійно, потім пояснив, що він убирається, та відсутність належних документальних доказів виконання робіт зазначених в пункті 11 Припису, підписання акту перевірки від 22.04.2010 року без зауважень, суд критично оцінює твердження відповідача щодо виконання п.11 Припису.

Суд критично оцінює посилання відповідача на скрутне матеріальне становище, яке перешкоджало повному виконання припису, оскільки з договорів підряду та актів виконаних робіт убачається, що у відповідача була можливість виконати вимоги припису.

Суд критично оцінює посилання відповідача на неможливість та недоцільність введення в експлуатацію силового трансформатора на Белогорівській підстанції, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів виведення підстанції з експлуатації. З пояснень свідка ОСОБА_1 убачається, що на підстанції постійно працює персонал відповідача. Звіти про відсутність випущеної продукції подані підприємством до статистики, не є належними доказами недоцільності експлуатації трансформатора.

Сторонам розяснені вимоги статей 69-72 КАС України та наслідки їх невиконання.

Судом приймались заходи для забезпечення повного всебічного розгляду справи, у тому числі витребовувались додаткові докази та надавався сторонам час для надання доказів.

Сторони вважали за необхідне розглядати справу на підставі наявних доказів (а.с.133.134).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Приймаючи до уваги тривалість порушень відповідача в частині невиконання припису № 47 та узгодження сторонами перенесення терміну виконання припису, суд приходить до висновку про дотримання Державною інспекцією терміну накладання штрафу та звернення до суду з позовом про його стягнення.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ч. 4 ст. 9 Закону України «Про електроенергетику», п. 10 Положення про порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику, ст.ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги прокурора м. Лисичанська в інтересах держави в особі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Луганській області відокремленого підрозділу «Держенергонагляд у Донбаському регіоні» до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанська сода» про стягнення штрафу у сумі 1700,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Лисичанська сода» в дохід Державного бюджету України (поточний рахунок 31115106700036, код бюджетної класифікації 21081100, МФО 804013, і.к. 24046797) штраф у розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот грн.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено 13 грудня 2010 року.

СуддяС.М. Чиркін