Постанова № 13433595, 14.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2010 року Справа № 2а-5721/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Чиркіна С.М.,

при секретарі судового засідання Лисенко Є.М.,

за участю

представників позивача Гаріної В.Ю. (дов. № 146/1 від 1919.07.2010)

Білоконь О.П. ( дов. № 146/2 від 19.07.2010 )

представників відповідача Білощук Я.А. ( дов.№ 4/9/10 від 04.01.2010)

Гуменюка М.С. ( дов. № 14805/9/10 від 19.10 2010)

Гарбуз К.А. ( дов. № 12600/9/10 від 03.09.2010)

Бабенко Ю.Г.( дов. № 17751/9/10 від 13.12.2010)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт Юкрейн» до Державної податкової інспекції в Аремівському районі м. Луганська про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт Юкрейн» (далі - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції в Аремівському районі м. Луганська (далі - відповідач), в якому просив визнати незаконними дії Відповідача щодо відмови у прийнятті заяви про оформлення відшкодування податку на додану вартість та внесення відповідних відомостей про Позивача до реєстру інвентаризації платників податків, зобовязати відповідача прийняти до реєстрації заяву Позивача про оформлення відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики та внести заявлені відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Юкрейн» до реєстру інвентаризації платників податку, що підтверджені за результатами перевірок довідками № 124/15-20/33846345 від 19.09.2008; № 649/23-20/33846345 від 26.11.2008; № 7/23-20/33846345 від 13.01.2009, для подальшого проведення розрахунків облігаціями та повідомити про це Позивача у письмовій формі.

04.10. 2010 позивач уточнив позовні вимоги просив:

визнати незаконними дії Відповідача щодо відмови у прийнятті заяви про оформлення відшкодування податку на додану вартість, подану разом з листом від ТОВ „Моноліт-Юкрейн" за вих. № 128 від 23.06.2010 та внесення відповідних відомостей про Позивача до реєстру інвентаризації платників податків»,

зобов'язати Відповідача прийняти до реєстрації заяву Позивача про оформлення відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики кану разом з листом від ТОВ „Моноліт-Юкрейн" за вих. № 128 від 23.06.2010 та внести заявлені відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Юкрейн» до реєстру інвентаризації платників податку, що підтверджені за результатами перевірок Актом 124/15-20/33846345 від 19.09.2008; довідкою № 649/23-20/33846345 від 26.11.2008; довідкою № 7/23-20/33846345 від 13.01.2009,для подальшого проведення розрахунків облігаціями та повідомити про це Позивача у письмовій формі (а.с.86-87).

В обґрунтування позову зазначив, що у вересні, жовтні, грудні 2008 року, за результатами перевірки відповідачем було складено акти, які підтверджують достовірність нарахування суми податку на додану вартість (Далі - ПДВ), що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Юкрейн», яке, у результаті, отримало наступні довідки:

- за липень 2008 року - Довідка за № 124/15-20/33846345 від 19.09.2008, сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню - 4370,00 грн.;

- за серпень 2008 року - Довідка за № 649/23-20/33846345 від 26.11.2008, сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню - 22924,00 грн.

- за жовтень 2008 року - Довідка за № 7/23-20/33846345 від 13.01.2009, сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню - 1256482,00 грн.

З посиланням на ст.25 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та Постанову Кабінету Міністрів України від 12 травня 2010 року N 368 "Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість" звернувся до відповідача із заявою про відшкодування податку на додану вартість платникам, у яких суми податку задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені перевірками та не відшкодовані.

25.06.2010 листом відповідача № 9215/10/2320 було відмовлено у прийнятті заяви про оформлення відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики на загальну суму ПДВ, що відшкодується -1 283 000,00 грн. (далі -лист № 9215).

Підставою для відмови за твердженням відповідача є неможливість підтвердження заявлених сум бюджетного відшкодування, що пов'язано з проведенням додаткових комплексів заходів та витребуванням прокуратурою Артемівського району м. Луганська матеріалів перевірок Позивача за період серпень-жовтень 2008 року для здійснення перевірки законності відшкодування.

Стверджував, що у відповідача не було передбачених законодавством підстав відмовляти в реєстрації заяви Позивача про оформлення відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення, в якому зазначив, що листом № 9215/10/2320 повідомлено позивача про неможливість прийняття заяви від 23.06.2010 року № 128 «Про оформлення відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики». Стверджував, що фактичний залишок невідшкодованої суми складав 1403429,00 грн., в т.ч. по деклараціях за жовтень 2008 року (вх..від 20.11.2008 року № 57602) у сумі 1256482 грн. та серпень 2008 року (вх.від 18.09.2008 року № 41903) у сумі 146947 грн. Залишок підтвердженої суми складав 0 грн., в т.ч. по деклараціях за жовтень 2008 року (вх. від 20.11.2008 року № 57602) у сумі 0 грн. та серпень 2008 року (вх. від 18.09.2008 року № 41903) у сумі 0 грн.

У заяві про оформлення відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики підприємством визначена загальна сума податку на додану вартість, що відшкодовується в розмірі 1283000 грн., яка не відповідає фактичному залишку невідшкодованої суми бюджетного відшкодування, а ні залишку підтвердженої суми на момент подання зазначеної заяви.

Представники відповідача Білощук Я.А. та Гуменюк М.С, які приймали участь у попередніх судових засіданнях, у судове засідання 14.12.2010 не прибули.

В судовому засіданні сторони надали пояснення тотожні даним викладеним в позові та запереченнях.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Позивач зареєстрований в якості юридичної особи субєкта господарської діяльності та зареєстрований в якості платника податку на додану вартість.

Повноваження податкового органу визначені в ст.ст. 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», компетенція податкового органу визначена в ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - закон № 2181).

Статтею 25 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі Закон 2010) передбачено здійснення відшкодування податку на додану вартість платникам, у яких суми податку задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені перевірками та не відшкодовані на дату набуття чинності цим Законом, шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики з терміном обігу п'ять років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2010 року N 368 "Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість" (далі Постанова № 368), був затверджений Порядок випуску, обігу, погашення зазначених облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років (далі Порядок № 368).

Згідно з ч.2, п.2 Порядку № 368, відшкодування сум податку на додану вартість здійснюється на підставі:

поданої не пізніше 25 червня 2010 року платником податку до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації заяви про оформлення відшкодування податку на додану вартість облігаціями, даних декларацій з податку на додану вартість, матеріалів за результатами перевірки органів державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку або рішення суду, прийнятого після 1 травня 2010 року.

Таким чином законодавцем надано платнику податків право самостійно обрати шлях та спосіб проведення бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок, в рахунок майбутніх платежів, або шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики.

23.06.2010 позивач звернувся до відповідача листом № 128, в якому просив внести відомості до реєстру інвентаризації платників податку, суми податку на додану вартість яких задекларовані до 01.05.2010, підтверджені за результатами перевірок та невідшкодовані до моменту набрання чинності закону України № 2010 (далі - заява № 128).

В заяві № 128 сума відшкодування та її підтвердження зазначені в наступному порядку: - за липень 2008 року - Довідка за № 124/15-20/33846345 від 19.09.2008, сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню - 4370,00 грн.;

- за серпень 2008 року - Довідка за № 649/23-20/33846345 від 26.11.2008, сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню - 22924,00 грн.

- за жовтень 2008 року - Довідка за № 7/23-20/33846345 від 13.01.2009, сума ПДВ. що підлягає відшкодуванню - 1256482,00грн. (а.с. 7).

Тобто позивач реалізував своє право на отримання бюджетного відшкодування із ПДВ, шляхом оформлення відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики.

Відповідно до п.3 Порядку № 368, підставою для проведення розрахунків облігаціями є реєстри і висновки про відшкодування сум податку на додану вартість органів державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, які подаються до органів Державного казначейства за місцем реєстрації платника податку.

25.06.2010 листом №9215/10/2320, заява позивача № 128 залишена без виконання (далі -лист № 9215, а.с.8).

В обґрунтування відмови відповідач послався на неможливість підтвердження заявлених сум бюджетного відшкодування, що пов'язано з проведенням додаткових комплексів заходів, направлених на підтвердження достовірності відомостей, що є підставою для нарахування такого бюджетного відшкодування ПДВ та підтвердження фактів виготовлення продукції, надання послуг. у зв'язку з відслідкуванням ланцюгів постачання продукції, заявлених сум бюджетного відшкодування, станом на 01.06.2010. Суми бюджетного відшкодування за липень 2008 року заявлена позивачем в рахунок погашення податкових зобов'язань наступних звітних періодів з ПДВ. Таким чином, зазначена сума не підлягає відшкодуванню шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики. Відповідач також послався на витребування прокуратурою Артемівського району м. Луганська, в порядку ст. 8, ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» листом від 05.05.2010 № 1107 матеріалів перевірок Позивача за період серпень-жовтень 2008 року для здійснення перевірки законності відшкодування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, до яких відноситься відповідач, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 4 Порядку № 368 передбачено, що розрахунки облігаціями не проводяться до остаточного вирішення справи по суті, коли стосовно платників податку порушено кримінальну справу за ухилення від сплати податку на додану вартість або така справа розглядається у суді чи правоохоронному органі .... про що у реєстрах робиться відповідний запис.

Відповідно до п. З Постанови № 368 державна податкова адміністрація забезпечує подання: 1) Міністерству фінансів:

до 1 червня 2010 р. - матеріалів інвентаризації відшкодування сум податку на додану вартість, що задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 р., підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", для визначення прогнозного обсягу випуску облігацій внутрішньої державної позики; складених на підставі заяв платників податку реєстрів інвентаризації платників податку, суми податку на додану вартість яких задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 р., підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", для затвердження їх протягом червня 2010р.;

3) органам Державного казначейства за місцем реєстрації платника податку на додану вартість - висновків органів державної податкової служби за місцем реєстрації платників податку на додану вартість із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету згідно із зазначеними реєстрами, у дводенний строк після затвердження Міністерством фінансів таких реєстрів.

Таким чином законодавець в якості підстав внесення зазначених позивачем сум до відповідних реєстрів та подання висновків про відшкодування сум податку на додану вартість органами державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку до органів Державного казначейства визначив наявність задекларованої суми податку на додану вартість до відшкодування не пізніше 1 травня 2010 р., підтвердженої за результатами перевірок та не відшкодованої на дату набрання чинності Законом України.

У разі дотримання зазначених вимог підставою для відмови в розрахунках облігаціями є наявність порушеної та не вирішеної по суті стосовно платників податку кримінальної справи за ухилення від сплати податку на додану вартість або розгляд такої справи у суді чи правоохоронному органі .... про що у реєстрах робиться відповідний запис.

Станом на 25.06.2010 у відповідача не було даних про порушення відносно посадових осіб позивача кримінальної справи за ухилення від сплати податків, оскільки згідно з вимогою прокурора Артемівського району м. Луганську від 05.05.2010 № 1107 вих.10, відповідачем спрямовано було на адресу прокуратури документи щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування за період серпень-жовтень 2008 року.

В розумінні вимог статей 94-97 КПК України, статей 8, 20 Закону України «Про прокуратуру» вимога прокурора про витребування документів не містить даних про порушення кримінальної справи та не підтверджує наявність відповідної кримінальної справи (а.с. 124, 125, 178, 181).

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 (далі - порядок № 166), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На виконання вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України N 2181, Наказу Державної податкової адміністрації України № 166, Позивачем були подані Відповідачу податкові декларації по податку на додану вартість за липень жовтень 2009 року (а.с.11-15, 88-114).

Факт подання декларацій підтверджується відповідною реєстрацією у відповідача та визнається сторонами.

Відповідно до пункту 7.7.5 ЗУ «Про податок на додану вартість» № 168 від 03.04.97 ( далі - ЗУ №168) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 затверджений «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі - Порядок № 327).

Відповідно до пункту 1.2. Порядку № 327, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка.

У рядку 25 декларації позивача з податку на додану вартість за липень 2008 року зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 4370 грн. (а.с.12).

За актом перевірки № 124/15-20/33846345 від 19.09.2008, сума ПДВ, що підлягає відшкодуванню за липень 2008 року склала 4 370,00 грн. (а.с.36).

У рядку 25 декларації позивача з податку на додану вартість за серпень 2008 року зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 146947 грн.(а.с.106-108).

Згідно із довідкою № 649/23-20/33846345 від 26.11.2008, складеною за наслідками позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахуванням суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2008 року, що декларувалось у період з 01.06.2008 по 31.07.2008 , підтверджене бюджетне за серпень 2008 року в сумі 22924 грн. (далі - довідка № 649 з урахуванням усунення технічної описки, а.с. 187).

Згідно із п.2 висновків зазначених у довідці № 649, неможливо підтвердити суму бюджетного відшкодування за серпень 2008 року в сумі 124023грн., у звязку із проведенням комплексу перевірок (а.с.28-33).

У рядку 25 декларацій позивача з податку на додану вартість за серпень, жовтень 2008 року зазначені суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню, відповідно 42596грн. (а.с.90), 1256482грн. (а.с.99).

Відповідно до довідки № 7/23-20/33846345 від 13.01.2009, складеної за наслідками позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень жовтень 2008 року, підтверджене відображення позивачем бюджетне відшкодування за вересень 2008 року -39444грн., за жовтень 2008 року 985082грн. У звязку проведенням додаткового комплексу перевірок не підтверджена заявлена суму за вересень 2008 в сумі 3152 грн., за жовтень 2008 року 271400грн. ( далі - довідка № 7, а.с. 17-23).

17.08.2010 відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за серпень жовтень 2008 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 462/23-20/33846345 (далі - акт № 462, а.с. 69-75).

Згідно із висновками перевірки від 17.08.2010 позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за серпень 2008 року на 46729грн., за вересень 2008 року -129417грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000232320/0від 27.08.2010 про зменшення суми бюджетного відшкодування на 176146 грн. (далі - повідомлення № 320, а.с.120)

Повідомлення № 320 позивачем не оскаржено.

Рішення відповідача, викладене в листі від 25.06.2010 №9215/10/2320, за наслідками розгляду заяви позивача № 128 приймалось без урахування повідомлення № 320, у звязку із прийняттям останнього значно пізніше.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо порушення відповідачем права позивача на включення до реєстру інвентаризації платників податку. суми податку на додану вартість яких задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», яке має бути поновлено в судовому порядку. Суд зазначає, що неправомірне не включення позивача відповідачем до реєстру інвентаризації у червні 2010 року, не позбавляє права платника податку протягом 2010 року на включення до даного реєстру.

Таким чином суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання незаконними дій Відповідача щодо відмови у прийнятті заяви про оформлення відшкодування податку на додану вартість, подану разом з листом від ТОВ „Моноліт-Юкрейн » за вих. № 128 від 23.06.2010 та внесення відповідних відомостей про Позивача до реєстру інвентаризації платників податків.

Вирішуючи позовні вимоги щодо зобовязання Відповідача прийняти до реєстрації заяву Позивача про оформлення відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики подану разом з листом від ТОВ „Моноліт-Юкрейн" за вих. № 128 від 23.06.2010 та внести заявлені відомості про Товариство з обмеженою відповідальністю «Моноліт-Юкрейн» до реєстру інвентаризації платників податку, що підтверджені за результатами перевірок Актом 124/15-20/33846345 від 19.09.2008р.; довідкою № 649/23-20/33846345 від 26.11.2008р.; довідкою № 7/23-20/33846345 від 13.01.2009р., для подальшого проведення розрахунків облігаціями та повідомити про це Позивача у письмовій формі, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 3 Постанови № 368 державна податкова адміністрація забезпечує подання до Міністерства фінансів відповідних документів, яке в свою чергу затверджує реєстр інвентаризації платників податку.

У 3-му пункті позовних вимог позивач фактично просить суд визначити конкретну суму податку на додану вартість задекларованої до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтвердженої за результатами перевірок та не відшкодованої, яка має бути включена до реєстру. З урахуванням вищезазначених нормативних актів, суд зазначає, що визначення конкретної суми є виключною компетенцією податкового органу і суд не може привласнювати функції суб'єкта владних повноважень щодо визначення розміру сум податку на додану вартість задекларованої позивачем до відшкодування до 1 травня 2010 року та підтвердженої за результатами перевірок. Крім цього, суд зазначає, що позивачем у позовних вимогах, ні первісно заявлених, ні визначених у заяві про уточнення позовних вимог, сума, яка, на думку позивача, має бути включеною відповідачем до реєстру інвентаризації, не зазначена.

З огляду на зазначене, захисту в судовому порядку підлягає тільки порушене право позивача, однак жодного доказу щодо наявності в цій частині порушення прав позивачем не надано, внаслідок чого позовні вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивач підлягають задоволенню частково, а судовий збір підлягає присудженню позивачу в порядку статті 94 КАС України відповідно до задоволених вимог з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт Юкрейн» до Державної податкової інспекції в Аремівському районі м. Луганська про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Державної податкової інспекції в Аремівському районі м. Луганська щодо відмови у прийнятті заяви про оформлення відшкодування податку на додану вартість, подану разом з листом від ТОВ «Моноліт Юкрейн» за вих. № 128 від 23.06.2010 та внесення відповідних відомостей про ТОВ «Моноліт Юкрейн» до реєстру інвентаризації платників податків.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Моноліт Юкрейн» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 20 грудня 2010 року.

СуддяС.М. Чиркін