Постанова № 134335940, 24.02.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/22042/25

Провадження № 3/643/110/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2026 м. Харків

Суддя Cалтівського районного суду міста Харкова Замікула Б.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 155-1 КУпАП:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

УСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 2030/20-40-07-30 від 03.12.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 проводив розрахункові операції через РРО без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для товарів; проведення розрахункових операцій через РРО без створення відповідних розрахункових документів встановленої форми та змісту, а саме: у фіскальних чеках відсутній обов`язковий реквізит: цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія, номер); порушення встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів, що знаходяться у місці продажу.

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлявся належним чином.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, суддя зазначає наступне.

З метою належного виклику до суду, йому направлялась судова повістка (за адресою, вказаною у протоколі), яка повернулась без вручення.

Відтак, судом було вжито передбачених законодавством заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату і місце розгляду справи (ст. 277-2 КУпАП), та реалізації його права на участь у розгляді справи в суді.

Незважаючи на це, ОСОБА_1 до суду не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку також гарантовано ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Водночас, згідно з положень ст. 268 КУпАП під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12.03.2019 по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, суддя враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), згідно з якою сторона, що задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 йдеться, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження;

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07.07.1989);

Як наголошується у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04.10.2001, обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Також суддя зазначає про функціонування офіційного сайту судової влади, на якому розміщується персоналізована інформація щодо автоматичного розподілу справ та розклад засідань. Використання вказаного інструменту дає можливість добросовісній особі бути обізнаною про розгляд справи за її участю та забезпечує доступу до правосуддя.

Відповідно, суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який під час складання протоколу про адміністративне правопорушення повідомив адресу свого проживання та засоби комунікації, але з незалежних від суду причин не користується ними, або вони виявились неефективними.

За наведених обставин, суддя вважає можливим розглянути справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підстав наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

п. 1 - розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;

п. 2 - надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

п. 11 - проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;

п. 12 - вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Обставини правопорушення підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення № 2030/20-40-07-30 від 03.12.2025, актом фактичної перевірки від 03.12.2025.

Протокол № 2030/20-40-07-30 від 03.12.2025 складено уповноваженою особою, відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, містить обов`язкові дані, передбачені цією статтею, та є основним доказом про подію правопорушення та особу порушника.

Отже, суд доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Керуючись ст. 33 35 КУпАП, суд, при накладенні стягнення, враховує характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом`якшують відповідальність.

Відтак, суд накладає адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 35, 40-1, 126, 130, 251, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 грн, стягнувши його на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Харківській області 21081100; код отримувача 37874947; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA928999980314020542000020649; код класифікації доходів бюджету 21081100; призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення».

Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення».

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. В порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Суддя Борис ЗАМІКУЛА