Ухвала суду № 134315049, 24.02.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2698/26

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

24 лютого 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В.Й., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стойка Василь Васильович, про визнання фізичної особи недієздатною, заінтересована особа: орган опіки та піклування Ужгородської міської ради

в с т а н о в и в:

до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі заявник), в інтересах якого діє адвокат Стойка Василь Васильович надійшла заява про визнання фізичної особи недієздатною, заінтересована особа: орган опіки та піклування Ужгородської міської ради код ЄДРПОУ 04053699, місцезнаходження: м. Ужгород, пл. Поштова, (далі заінтересована особа), в якій заявник просить суд:

-визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною особою;

-встановити над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її опікуном.

Підставою звернення заявника до суду заявник зазначає те, що його донька не усвідомлює значення своїх дій, не може керувати ними, потребує стороннього догляду, у зв`язку з чим її необхідно визнати недієздатною та призначити опікуна.

Дослідивши матеріали заяви, доходжу до висновку, що таку слід залишити без руху з огляду на її невідповідність вимогам статей 175, 177, 294 ЦПК України, зважаючи на таке.

Згідно з частиною 4 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Утім, заявником не додано підтверджень того, що ним не подано тотожних заяв з приводу встановлення цього ж факту, з цих же підстав та за участю цієї ж заінтересованої особи.

Відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 1 статті 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Отже, призначення опікуна відбувається на підставі органу опіки та піклування. У той же час заявник до заяви не долучив жодного подання органу опіки та піклування, а також не просив про витребування відповідного доказу.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суддя бере до уваги позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 14.12.2022 у справі № 637/909/21, у якій вказано таке: «той факт, що з 01.09.2015 року набрав чинності Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким виключено п. 9 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким судовий збір не справлявся за подання до суду заяви про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, не може бути підставою для стягнення із заявника судового збору за подання заяви про визнання особи недієздатною у разі, якщо таке правило перебачено ЦПК України, а саме у ч. 2 ст. 299 цього Кодексу. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.03.2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18) зазначила, що ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред`явлення позову. Враховуючи, що ч. 2 ст. 299 ЦПК України містить правило, що судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави, з урахуванням наведених міркувань, Верховний Суд зробив висновок, що заявник звільнений від сплати судового збору за подання заяви про визнання особи недієздатною, оскільки судовий збір є складовою судових витрат. Відмінне від наведеного розуміння ч. 2 ст. 299 ЦПК України призведе до порушення права заявника на доступ до правосуддя, доступ до суду, що є неприпустимим».

Отже, за вимогу про визнання фізичної особи недієздатною з огляду на вказану правову позицію наразі не передбачена сплата судового збору (частина 2 статті 299 ЦПК України), однак заявник одночасно просить суд призначити опікуна, що не підпадає під положення частини 2 статті 299 ЦПК України.

Згідно з вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн. 00 коп.

Отже, за подання заяви у справах окремого провадження фізичною особою судовий збір становить 665 грн. 60 коп.

Підсумовуючи викладене, доходжу до висновку про необхідність залишення досліджуваної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Підсумовуючи викладене, суддя констатує наявність недоліків заяви. За таких обставин заяву слід залишити без руху, про що повідомити заявника і надати йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали суду.

Керуючись статтями 175, 177, 184, 258-260, 294 ЦПК України, суддя

п о с т а н о в и в:

заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Стойка Василь Васильович, про визнання фізичної особи недієздатною, заінтересована особа: орган опіки та піклування Ужгородської міської ради залишити без руху.

Заявнику необхідно усунути недоліки заяви у строк, який не може перевищувати десяти днів із дня вручення ухвали про залишення заяви без руху:

-надати письмове підтвердження, що заявником не подано тотожних заяв.

-надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви;

-надати докази сплати судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 00 копійок.

У разі не усунення недоліків у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Повна ухвала суду складена та підписана 24 лютого 2026 року.

Суддя В.Й. Данко