Ухвала суду № 134314919, 17.02.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6044/25

1-кс/308/1051/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42025070000000016, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 січня 2025 року про арешт майна, -

встановив:

16 лютого 2026 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42025070000000016, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 364 КК України про арешт майна.

Згідно вказаного клопотання слідчий просить накласти арешт із забороною відчуження та розпорядження на земельну ділянку з кадастровим номером №2124880300:11:011:0580 площею 0,2 га, яка розташована в Закарпатській області, Ужгородського р-ну, с.Баранинці, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 .

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчий просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером №2124880300:11:011:0580 площею 0,2 га, яка розташована в Закарпатській області, Ужгородського р-ну, с.Баранинці, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В клопотанні зазначено, що підставами для накладення арешту є збереження земельної ділянки як речового доказу у незмінному стані, усунення ризиків зміни речового доказу, знищення чи спотворення відповідних якостей речового доказу. Крім того, слідчий зазначає, що існує необхідність у забезпеченні цивільного позову.

В клопотанні зазначено, що підставами для накладення арешту на вищевказане майно є збереження такого майна за для здійснення заходів щодо пред`явлення цивільного позову, однак цивільний позов в матеріалах клопотання відсутній.

Крім того, до матеріалів клопотання додано постанову про визнання земельної ділянки №2124880300:11:011:0580 речовим доказом в кримінальному провадженні №42025070000000016, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України. Разом з тим з доданого витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні №42025070000000016, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 січня 2025 року не вбачається кваліфікації кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України, однак міститься зовсім інша кваліфікація, крім того будь якого іншого витягу з ЄРДР не долучено.

Згідно з ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Вказане, на переконання слідчого судді, свідчить про те, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст.171 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

За наведених обставин слідчий суддя вважає, що відповідно до вищевказаних вимог кримінального процесуального закону клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору, який його погодив, а для усунення вказаних недоліків клопотання слід встановити строк в сімдесят дві години.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-172 КПК України, слідчий суддя,-

постановив:

Клопотання про арешт майнаповернути слідчому та прокурору для усунення недоліків.

Встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії даної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

Роз`яснити, що повернення клопотання не є перешкодою для повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про вжиття заходів кримінального провадження (арешт майна).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1