Рішення № 134302494, 23.02.2026, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/1582/25

Провадження № 2/708/129/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт форс" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Куріловича С. О. звернулася до суду із позовом до ТОВ "Дебт форс", у якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 18309, вчинений 14.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Дебт форс" заборгованості у розмірі 25 085,68 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 07.09.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М. В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 62963216 про стягнення з позивачки на користь ТОВ "Вердикт-Капітал" заборгованості у розмірі 25 085,68 грн. Підставою винесення вказаної постанови був виконавчий напис № 18309, вчинений 14.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С.

Відповідно до ухвали Чигиринського районного суду Черкаської області від 01.03.2024 у справі № 708/166/24 у виконавчому провадженні № 62963216 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт-Капітал" заборгованості у розмірі 25 085,68 грн замінено стягувача ТОВ "Вердикт-Капітал" правонаступником - ТОВ "Дебт форс".

Зі змісту виконавчого напису ОСОБА_1 було встановлено, що стягнення боргу відбувається на користь ТОВ "Дебт форс" на підставі кредитного договору № 621012837 від 13.11.2011, укладеного між ПАТ "Альфа-Банк" і ОСОБА_1 . У той же час, позивачка зазначає, що ніколи не укладала нотаріально посвідчених договорів щодо фінансових зобов`язань, відповідно такий виконавчий напис є неправомірним.

Вказані обставини стали підставою звернення до суду, тому просить суд позов задовольнити та визнати виконавчий напис № 18309 від 14.08.2020 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 19.01.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Розгляд справи по суті визначено розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідачеві встановлений строк для подання відзиву на позов.

Під час підготовки справи до судового розгляду встановлено, що відповідач ТОВ "Дебт форс" правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв або клопотань суду не надав. За таких обставин судом установлені підстави для ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, судом установлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні правила та умови вчинення нотаріусами виконавчого напису містить також і Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5 (далі - Порядок).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку). Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Водночас цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Аналіз вищенаведених норм законодавства дає підстави для наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Отже, з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Наведені висновки суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 27.03.2019 р. по справі № 137/1666/16-ц.

Судом установлено, що 14.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 18309, яким звернено стягнення зі ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 621012837, укладеним 13.11.2011 з АТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є ТОВ "Вердикт Капітал".

Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником допущено прострочення платежів.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 16.01.2019 до 11.03.2020. Сума заборгованості складає 24 435,68 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7 582,22 грн, строкова заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом - 8 228,49 грн, строкова заборгованість за штрафами і пенею - 8 624,97 грн.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 ЗУ «Про нотаріат» стягнуто плати зі стягувача, в розмірі 650 грн, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню 25 085,68 грн (а.с. 76).

На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М. В. 07.09.2020 відкрито виконавче провадження з примусового виконання даного виконавчого напису нотаріуса, ВП № 62963216 (а.с. 12).

Відповідно до ухвали Чигиринського районного суду Черкаської області від 01.03.2024 у справі № 708/166/24, що набрала законної сили, у виконавчому провадженні № 62963216 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованості замінено стягувача ТОВ "Вердикт Капітал" правонаступником - ТОВ "Дебт форс" (матеріали справи № 708/166/24, а.с. 73-74).

На підставі вказаної ухвали суду приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М. В. 25.03.2024 винесена постанова про заміну сторони виконавчого провадження № 62963216 - первісного стягувача ТОВ "Вердикт Капітал" правонаступником - ТОВ "Дебт форс" (а.с. 14-16).

За змістом положень ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

У свою чергу, аналізуючи спірні правовідносини, наявні підстави стверджувати, що єдиною підставою виникнення боргових правовідносин між сторонами відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України міг бути кредитний договір № 621012837 від 13.11.2011, сторонами якого є АТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є ТОВ "Дебт форс", та позивачка ОСОБА_1 . Натомість на доведення факту укладення такого договору та його нотаріального посвідчення відповідачем суду докази не надані.

Більше того, з наданої приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М. В. на виконання ухвали суду про витребування доказів копії публічної пропозиції ПАТ "Альфа-Банк" на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб з видачею та обслуговуванням "Прибуткової картки з кредитом" від 13.11.2011 з додатком до неї установлено, що договір підписаний сторонами без нотаріального посвідчення (а.с. 73-74).

Статтею 512 Цивільного кодексу України законодавець визначив підстави заміни кредитора у зобов`язанні, що підтверджує можливість такої заміни лише у існуючому зобов`язанні.

У свою чергу, відповідачем всупереч вимог ст. 12, 81 ЦПК України не було надано суду належних, допустимих, достовірних доказів на підтвердження факту існування безспірної заборгованості позивачки перед ТОВ "Вердикт Капітал", за наявності якої було б можливим вчинення оспорюваного виконавчого напису.

Також суд ураховує, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України N 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині: зокрема, пункт 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21) висловила правовий висновок, відповідно до якого у зв`язку із визнанням у судовому порядку незаконною та нечинною в частині постанову № 662, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. А порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин, аналізуючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису № 18309, вчиненого 14.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С.

Ураховуючи викладені обставини, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Порядок розподіл судових витрат регламентовано статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якого судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З урахуванням наведеного, сплачений позивачкою судовий збір за подання позовної заяви до суду в сумі 1 211,20 грн підлягає стягненню із відповідача на користь ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про нотаріат", ст. ст. 11, 15, 16, 18, 509, 512 ЦК України, ст. ст. 2 - 4, 12, 13, 19, 23, 76-89, 141, 158, 258-268, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт форс" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 18309, вчинений 14.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебт форс", заборгованості у розмірі 25 085,68 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дебт форс" на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники та їх адреси:

Позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_1 );

Представник позивачки: адвокат Курілович Сергій Олександрович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000534, видане Радою адвокатів Черкаської області від 24.10.2013, адреса робочого місця адвоката: Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Чигирин, вул. Грушевського, буд. 16, каб. 9);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебт форс" (ЄДРПОУ: 43577608, місцезнаходження: м. Київ, вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, оф. 1).

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ