Ухвала суду № 134293810, 20.02.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2498/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025070000000464 від 29.10.2025 року, про накладення арешту на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Начальник відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025070000000464 від 29.10.2025 року звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно.

В обгрунтування вимог клопотання слідчий посилається на те, що 29.10.2025 процесуальним прокурором виділено із матеріалів кримінального провадження №12025070000000396 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України та за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, матеріали досудового розслідування стосовно службових осіб Служби автомобільних доріг в Закарпатській області за правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025070000000464.

В рамках здійснення досудового розслідування вказаного кримінальног провадження 13.02.2026 повідомлено про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, а саме:

- розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена в особливо великих розмірах;

- внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_7 , обіймаючи з 07.04.2020 посаду заступника начальника Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, будучи службовою особою, уповноваженою згідно розподілу функціональних повноважень між в.о. начальника Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, заступником начальника з розвитку доріг, заступником начальника з експлуатаційного утримання автомобільних доріг і заступником начальника з фінансових питань, затвердженого наказом в.о. начальника Служби від 03.01.2020 за №1 за контролем якості і фактичної вартості виконуваних робіт з реконструкції, капітального, поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування державного значення, мостів та штучних споруд в порушення вимог чинного законодавства, умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання службовим становищем, діючи в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБС» в період з 16.07.2020 по 24.12.2020 став на шлях вчинення корупційного кримінального правопорушення, пов`язаного з вчиненням розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах при таких обставинах.

Так, 02.05.2018 Службою автомобільних доріг у Закарпатській області оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2018-05 02 001357 b на закупівлю послу по об`єкту «Поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення Р-21 Долина Хуст на ділянці км 44+983 км 76+900 Закарпатської області», очікуваною вартістю 618 993 000 гривень.

Для участі у проведенні процедури даної закупівлі допущено два суб`єкти господарської діяльності, а саме:

- приватне підприємство «ПОЛТАВАБУДЦЕНТР», із остаточною ціновою пропозицією 595 000 000 гривень;

- товариство з обмеженою відповідальністю «ПБС», із остаточною ціновою пропозицією 584 800 000 гривень.

03.09.2018 Службою автомобільних доріг у Закарпатській області оприлюднено повідомлення про намір укласти договір із ТОВ «ПБС» на закупівлю послуги по об`єкту «Поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення Р-21 Долина Хуст на ділянці км 44+983 км 76+900 Закарпатської області» за ціною 584 800 000 гривень.

03.09.2018 між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області» (замовник) в особі начальника ОСОБА_8 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПБС» (підрядник) в особі директора ОСОБА_5 , укладено договір № 28 на закупівлю послуг з Поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення Р-21 Долина Хуст на ділянці км 44+983 км 76+900 Закарпатської області, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ПБС» зобов`язалось у порядку та на умовах визначених Договором, своїми силами і засобами, на власний ризик надати послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення Р-21 Долина Хуст на ділянці км 44+983 км 76+900 Закарпатської області, згідно технічного завдання. Замовник зобов`язався прийняти надані згідно з цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі, на його рахунок.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна договору становить 584 800 000 гривень в тому числі ПДВ. Вартість робіт на 2018 рік складає 100000 гривень, на 2019 рік складає 584 700 000 гривень.

26.12.2018 між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області в особі начальника ОСОБА_8 та ТОВ «ПБС в особі директора ОСОБА_5 укладено додаткову угоду № 28/1 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1 основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік 584 779 582 гривень.

21.12.2019 між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області в особі в.о. начальника ОСОБА_9 та ТОВ «ПБС в особі директора ОСОБА_5 укладено додаткову угоду № 28/2 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1 основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік 0 гривень, на 2020 рік 584 779 582 гривень.

26.12.2018 між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області в особі в.о. начальника ОСОБА_10 та ТОВ «ПБС в особі директора ОСОБА_5 укладено додаткову угоду № 28/3 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 5.1 основного договору внесені зміни, за якими термін надання послуг продовжено до 30.06.2021.

13.05.2020 між вказаними вище суб`єктами укладено додаткову угоду № 43/4 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1. основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них: на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік 0 гривень, на 2020 рік - 199 500 000 гривень (з яких 199 500 000 гривень за рахунок залучених кредитних коштів, на 2021 рік 383 879 582 гривень.

22.05.2020 між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області в особі в.о. начальника ОСОБА_10 та ТОВ «ПБС в особі директора ОСОБА_5 укладено додаткову угоду № 28/5 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої сторони внесли зміни у банківські реквізити.

14.07.2020 між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області в особі в.о. начальника ОСОБА_10 та ТОВ «ПБС в особі директора ОСОБА_5 укладено додаткову угоду № 28/6 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої на виконання п.3 ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони погодили покращити предмет закупівлі та внести зміни і викласти додаток №1 (Договірна ціна) у новій редакції.

25.08.2020 між вказаними вище суб`єктами укладено додаткову угоду № 28/7 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1. основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них: на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік 0 гривень, на 2020 рік - складає 296 772 378 гривень за рахунок залучених кредитних коштів, на 2021 рік 287 867 753 гривень.

28.08.2020 між вказаними вище суб`єктами укладено додаткову угоду № 28/8 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1. основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них: на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік 0 гривень, на 2020 рік 287 000 000 гривень за рахунок залучених кредитних коштів, на 2021 рік 297 640 131 гривень.

13.10.2020 між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області в особі в.о. начальника ОСОБА_10 та ТОВ «ПБС в особі директора ОСОБА_5 укладено додаткову угоду № 28/9 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1. основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них: на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік 0 гривень, на 2020 рік - складає 504 867 753 гривень (з них 287 000 000 гривень за рахунок залучених кредитних коштів та 217 867 753 гривень за рахунок Загального фонду державного бюджету), на 2021 рік 79 772 378 гривень.

24.11.2020 між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області в особі в.о. начальника ОСОБА_10 та ТОВ «ПБС в особі директора ОСОБА_5 укладено додаткову угоду № 28/10 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1. основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них: на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік 0 гривень, на 2020 рік - складає 413543175,24 гривень (з них: 297 755 934,38 гривень за рахунок залучених кредитних коштів та 115 787 240,86 гривень за рахунок Загального фонду державного бюджету), на 2021 рік 171 096 955,76 гривень.

07.12.2020 між вказаними суб`єктами укладено додаткову угоду № 28/11 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1. основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них: на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік 0 гривень, на 2020 рік - складає 424 236 310,60 гривень (з них: 308 449 069,74 гривень за рахунок залучених кредитних коштів та 115 787 240,86 гривень за рахунок Загального фонду державного бюджету), на 2021 рік 160 403 820,4 гривень.

15.12.2020 між вказаними суб`єктами укладено додаткову угоду № 28/12 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1. основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них: на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік 0 гривень, на 2020 рік - складає 430 746 346,84 гривень (з них: 314 959 105,98 гривень за рахунок залучених кредитних коштів та 115 787 240,86 гривень за рахунок Загального фонду державного бюджету), на 2021 рік 153 893 784,16 гривень.

21.12.2020 між вказаними суб`єктами укладено додаткову угоду № 28/13 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1. основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них: на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік 0 гривень, на 2020 рік - складає 449 029 527,05 гривень (з них: 333 242 286,19 гривень за рахунок залучених кредитних коштів та 115 787 240,86 гривень за рахунок Загального фонду державного бюджету), на 2021 рік 135 610 603,95 гривень.

23.12.2020 між Службою автомобільних доріг у Закарпатській області в особі начальника ОСОБА_10 та ТОВ «ПБС в особі директора ОСОБА_5 укладено додаткову угоду № 28/14 до Договору № 28 від 03.09.2018, згідно умов якої в п. 3.1. основного договору внесені зміни, за якими ціна договору становить 584 800 000 гривень з ПДВ, із них: на 2018 рік складає 20418 гривень, на 2019 рік 0 гривень, на 2020 рік - складає 479 979 117, 19 гривень (з них: 364 191 876,33 гривень за рахунок залучених кредитних коштів та 115 787 240, 86 гривень за рахунок Загального фонду державного бюджету), на 2021 рік 104 661 013,81 гривень.

Слідчий зазначає, що в період з 16.07.2020 по 24.12.2020 ОСОБА_7 , обіймаючи посаду заступника начальника Служби автомобільних робіт в Закарпатській області, будучи службовою особою уповноваженою за контролем якості і фактичної вартості виконуваних робіт з реконструкції, капітального, поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування державного значення, мостів та штучних споруд, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і те, що розмір середньої кошторисної заробітної плати у 2020 році для кошторисної документації на стадії проектування на території Закарпатської області становить 9954,78 гривень, знаходячись в адмінбудинку Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, розташованому за адресою м. Ужгород, вул. Собранецька, 39, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах умисно, з корисливих мотивів власноручно підписав від імені Служби автомобільних доріг у Закарпатській області чотирнадцять актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в по об`єкту «Поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення Р-21 Долина-Хуст на ділянці км 44+983 км 76+900 Закарпатської області», де в пункті ІХ «кошти на покриття додаткових витрат пов`язаних з інфляційними процесами» як базу для обрахунку інфляцій взято середньою кошторисну заробітну в розмірі 14568,07 гривень, тоді як фактичний середній розмір кошторисної заробітної плати відповідно до наказу Служби автомобільних доріг у Закарпатській області №6 від 30.01.2020 та вихідних даних для розробки проекту по даному об`єкту, у 2020 році становив 9954, 78 гривень, внаслідок чого відбулось завищення загальної вартості виконаних робіт по даному об`єкту на суму 3 186 392,15 гривень, зокрема:

- 16.07.2020 ОСОБА_7 від імені Служби автомобільних доріг у Закарпатській області підписав акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за липень 2020 року на суму 59000000 гривень, де в пункті «кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами» зазначено суму 956 798, 30 гривень, тоді як фактично повинно було зазначено суму 416354, 65 гривень, як наслідок завищено загальну вартість робіт на суму 540443,65 гривень з врахуванням ПДВ;

- 20.07.2020 ОСОБА_7 від імені Служби автомобільних доріг у Закарпатській області підписав акт №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за липень 2020 року на суму 48 140 398,94 гривень, де в пункті «кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами» зазначено суму 952590,13 гривень, тоді як фактично повинно було зазначено 414 526,76 гривень, як наслідок завищено загальну вартість робіт на суму 538 063,37 гривень з врахуванням ПДВ;

- 03.08.2020 ОСОБА_7 від імені Служби автомобільних доріг у Закарпатській області підписав акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за серпень 2020 року на суму 41 555 644,13 гривень, де в пункті «кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами» зазначено суму 685507, 59 гривень, тоді як фактично повинно було зазначено 298300,35 гривень, як наслідок завищено загальну вартість робіт на суму 387 207,24 гривень з врахуванням ПДВ;

- 13.10.2020 ОСОБА_7 від імені Служби автомобільних доріг у Закарпатській області підписав акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за жовтень 2020 року на суму 33 734 750,88 гривень, де в пункті «кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами» зазначено суму 307877,91 гривень, тоді як фактично повинно було зазначено суму 133972,71 гривень, як наслідок завищено загальну вартість робіт на суму 173905,20 гривень з врахуванням ПДВ;

- 13.10.2020 ОСОБА_7 від імені Служби автомобільних доріг у Закарпатській області підписав акт №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за жовтень 2020 року на суму 20 275 035,05 гривень, де в пункті «кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами» зазначено суму 235 574,84 гривень, тоді як фактично повинно було зазначено суму 102 510,47 гривень, як наслідок завищено загальну вартість робіт на суму 133 064, 37 гривень з врахуванням ПДВ;

- 20.10.2020 ОСОБА_7 від імені Служби автомобільних доріг у Закарпатській області підписав акт №3 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за жовтень 2020 року на суму 14 328 770, 98 гривень, де в пункті «кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами» зазначено суму 175289,06 гривень, тоді як фактично повинно було зазначено суму 76275,47гривень, як наслідок завищено загальну вартість робіт на суму 99013,59 гривень з врахуванням ПДВ;

- 18.11.2020 ОСОБА_7 від імені Служби автомобільних доріг у Закарпатській області підписав акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за листопад 2020 року на суму 4 132 925,63 гривень, де в пункті «кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами» зазначено суму 26241,96 гривень, тоді як фактично повинно було зазначено суму 11418,79 гривень, як наслідок завищено загальну вартість робіт на суму 14823,17 гривень з врахуванням ПДВ;

- 18.11.2020 ОСОБА_7 від імені Служби автомобільних доріг у Закарпатській області підписав акт №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за листопад 2020 року на суму 15 719 099, 23 гривень, де в пункті «кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами» зазначено суму 99815,28 гривень, тоді як фактично повинно було зазначено суму 43433,07 гривень, як наслідок завищено загальну вартість робіт на суму 56382,21 гривень з врахуванням ПДВ;

- 24.11.2020 ОСОБА_7 від імені Служби автомобільних доріг у Закарпатській області підписав акт №3 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за листопад 2020 року на суму 14 888 860,01 гривень, де в пункті «кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами» зазначено суму 94542,95 гривень, тоді як фактично повинно було зазначено суму 41138,90 гривень, як наслідок завищено загальну вартість робіт на суму 53404,05 гривень з врахуванням ПДВ;

- 15.12.2020 ОСОБА_7 від імені Служби автомобільних доріг у Закарпатській області підписав акт №2 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2020 року на суму 2 645 159,52 гривень, де в пункті «кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами» зазначено суму 622 588,86 гривень, тоді як фактично повинно було зазначено суму 270936,87 гривень, як наслідок завищено загальну вартість робіт на суму 351 651,99 гривень з врахуванням ПДВ;

- 15.12.2020 ОСОБА_7 від імені Служби автомобільних доріг у Закарпатській області підписав акт №3 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2020 року на суму 3 864 876,72 гривень, де в пункті «кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами» зазначено суму 947 247,11 гривень, тоді як фактично повинно було зазначено суму 41226,45 гривень, як наслідок завищено загальну вартість робіт на суму 535 020,66 гривень з врахуванням ПДВ;

- 21.12.2020 ОСОБА_7 від імені Служби автомобільних доріг у Закарпатській області підписав акт №4 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2020 року на суму 18 283 180,21 гривень, де в пункті «кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами» зазначено суму 249356,37 гривень, тоді як фактично повинно було зазначено суму 108 512,75 гривень, як наслідок завищено загальну вартість робіт на суму 140843,62 гривень з врахуванням ПДВ;

- 24.12.2020 ОСОБА_7 від імені Служби автомобільних доріг у Закарпатській області підписав акт №5 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2020 року на суму 18 795 613, 66 гривень, де в пункті «кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами» зазначено суму 182 886,83 гривень, тоді як фактично повинно було зазначено суму 79585,93 гривень, як наслідок завищено загальну вартість робіт на суму 103300,90 гривень з врахуванням ПДВ;

- 24.12.2020 ОСОБА_7 від імені Служби автомобільних доріг у Закарпатській області підписав акт №6 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2020 року на суму 12 153 976, 48 гривень, де в пункті «кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами» зазначено суму 104927,17 гривень, тоді як фактично повинно було зазначено суму 45659,04 гривень, як наслідок завищено загальну вартість робіт на суму 167772,38 гривень з врахуванням ПДВ.

Отже, умисне підписання ОСОБА_7 зі сторони Служби автомобільних робіт в Закарпатській області вказаних чотирнадцяти актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в із завищеними розрахунком коштів на покриття додаткових витрат, пов`язаних із інфляцією на виконання умов договору № 28 від 03.09.2018 з поточного середнього ремонту автомобільної дороги державного значення Р-21 Долина-Хуст на ділянці км 44+983 км 76+900 Закарпатської області, стало правовою підставою до виставленням Товариством з обмеженою відповідальністю «ПБС» рахунків на оплату вартості виконаних робіт по даному об`єкту на загальну суму 307 158 291,44 гривень, в тому числі 3 186 392,15 гривень як завищений розмір розрахунків коштів на покриття додаткових витрат пов`язаних із інфляційними процесами.

Надалі, на підставі підписаних ОСОБА_7 наведених вище офіційних документів Службою автомобільних доріг у Закарпатській області у декілька етапів проведено оплату виконаних робіт в сумі 307 158 291,44 гривень, в тому числі 3 186 392,15 гривень як завищений розмір розрахунків коштів на покриття додаткових витрат пов`язаних із інфляційними процесами, шляхом перерахування грошових коштів через ГУДКУ у Закарпатській області з рахунків НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 на розрахунковий рахунок ТОВ «ПБС» НОМЕР_4 , відкритий в ПАТ «МТБ» МФО 328168.

Внаслідок вчинення таких протиправних дій ОСОБА_7 із державного бюджету незаконно, як оплату за завищеного розміру коштів на покриття додаткових витрат, пов`язаних із інфляцією вилучено на користь ТОВ «ПБС» бюджетні кошти в сумі 3 186 392,15 гривень, чим завдано державі матеріальних збитків в особливо великому розмірі, так як вказана сума в 600 разів і більше перевищує встановлений на 2020 рік неоподаткований мінімум доходів громадян.

Слідчий зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у інкримінованих йому злочинах підтверджується комплексом зібраних у кримінальному проваджені доказів, зокрема: оригіналами первинно звітної документації (акти Кб-2в та довідки КБ-3) по об`єкту поточного ремонту, згідно із якими ряд документи від імені Служби автомобільних доріг у Закарпатській області підписані ОСОБА_7 ; висновком експерта від 21.01.2026 за №СЕ-10/107-26/351-ЕК судової економічної експертизи, де згідно з яким встановлено різницю в обрахунку коштів на покриття додаткових витрат пов`язаних з інфляційними процесами, всього за підписаними ОСОБА_7 актами на суму 3186392,15 гривень.

Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Згідно інформаційної довідки за №464343249 від 16.02.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав ї власності на нерухоме майно за ОСОБА_7 станом на 16.02.2026 зареєстровано частки на квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 717365621101).

Згідно інформаційної довідки за №464343308 від 16.02.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав ї власності на нерухоме майно за ОСОБА_7 станом на 16.02.2026 зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1163543421101).

За приписами визначеними статтею 59 Кримінального кодексу України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочин.

Статтею 49 Кримінально-виконавчого кодексу України унормовано, що конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб`єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління. Не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні. Перелік такого майна визначається законом України. Спори, пов`язані з конфіскацією майна, вирішуються в порядку, встановленому законом

Слідчий зазначає, що на думку сторони обвинувачення накладення арешту на вказані об`єкти нерухомого майна абсолютно відповідає як загальним правилам застосування заходів забезпечення кримінального провадження, закріпленим у ч.3 ст. 132 КПК України, оскільки:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення особливо тяжкого злочину, що безумовно може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із даним клопотанням, - так і спеціальним правилам застосування такого виду заходів забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.191 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких і за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, та з конфіскацією майна, а тому з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, на все майно ОСОБА_7 слід накласти арешт.

На підставі вищевикладеного, та з метою запобігання вчинення будь-яких дій спрямованих на відчуження майна, та для забезпечення конфіскації майна як виду покарання у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_7 .

Слідчий зазначає, що з метою повного, об`єктивного досудового розслідування, виконання вимог КПК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий просить накласти арешт на вказане майно.

Позиція сторін :

В призначене судове засідання слідчий та прокурор не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Прокурор подав до суду заяву, згідно якої просив провести розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує та просить задовольнити.

Власник майна та його захисник в призначене судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Захисник подала до суду клопотання, згідно якого просила розглянути клопотання без її участі, проти задоволення клопотання заперечила, просила відмовити у його задоволенні.

Перевіривши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке 29.10.2025 року внесені до ЄРДР за №12025070000000464, попередня правова кваліфікація ч. 1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що 13.02.2026 року відносно ОСОБА_7 складено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України, а сааме: розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена в особливо великих розмірах; внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, яке особисто вручено ОСОБА_7 13.02.2026 року.

Слідчим суддею встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №464343308 від 16.02.2026 року вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_3 на праві приватної власності належить ОСОБА_7 .

Слідчим суддею встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №464343249 від 16.02.2026 року вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_4 на праві спільної чаткової власності у розмірі належить ОСОБА_7 .

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Таким чином арешт може бути накладено на майно у вигляді речей, документів ( в тому числі цінних паперів , грошей (у будь якій валюті готівкою або безготівковому вигляді), на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, корпоративні права.

Згідно положень ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно ч.10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст.173 КПК України).

Згідно зі ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Вказані вимоги слідчим при поданні клопотання про арешт майна виконані.

За версією сторони обвинувачення ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні ним кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 191 ч. 1 ст. 366 КК України.

13.02.2026 року відносно ОСОБА_7 складено повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1 ст. 366, ч.5 ст. 191 КК України, а саме: розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена в особливо великих розмірах; внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, яке особисто вручено ОСОБА_7 13.02.2026 року.

Щодо обґрунтованості повідомленої підозри

Так, при розгляді клопотання слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, приходжу до висновку про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні кримінальних правопорушень за викладених в клопотанні обставин.

Прокурором та слідчим наведено обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень. Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, і на підставі яких слідчий виніс повідомлення ОСОБА_7 про підозру. Слідчий суддя звертає увагу сторони захисту, що дослідження доказів з метою визнання їх такими, які можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Дослідивши матеріали судового провадження, приєднані слідчим до клопотання докази, слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Слідчий суддя, виходячи з положень ч.5 ст.9 КПК України, враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає,що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбеллі Гартлі проти Сполученого Королівства`від 30серпня 1990 року, п.32, SeriesA,N182)

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Разом з тим, перевіряючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 ч. 1 ст. 366 КК України, слідчий суддя виходить з того, що сукупність матеріалів кримінального провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для висновку щодо обґрунтованості підозри, оскільки обґрунтованість підозри це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Слідчий суддя, звертає увагу сторони захисту на те, що питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про арешт майна

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України за наведених у повідомленні про підозру обставин, суд керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», під обґрунтованою підозрою слід розуміти існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Виходячи з наявних матеріалів, слідчий суддя приходить до висновку про можливу причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінальних правопорушень та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».

Такий висновок також узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, де Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

На переконання слідчого судді стороною обвинувачення наведені достатні відомості про обставини вчинення ОСОБА_7 кваліфікованих за ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України злочинів, які в сукупності з дослідженими матеріалами у судовому засіданні та наданими сторонами поясненнями дають підстави для висновку, що мали місце події, про які зазначається у цьому клопотанні, ОСОБА_7 міг вчинити інкриміновані йому кримінальні правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою. На підтвердження цього сторона обвинувачення надала достатні матеріали.

Відповідно до ч.4 ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України належить до нетяжких, санкцією якого передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до ч.6 ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України належить до особливо тяжких, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому п.3 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно зі ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК України. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законом України.

Враховуючи, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України та у випадку доведеності його вини, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна, оскільки санкція статті ч. 5 ст. 191 КК України передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна, слідчий суддя вважає, що у відповідності до вимог ст.132,170-173 КПК України, слід накласти арешт на майно, яке належить підозрюваному, врахувавши, в тому числі, наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечити своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданню кримінального провадження.

Згідно з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що ст.1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає втручання в право мирного володіння майном за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08). Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо. Відсутність накладення арешту на майно підозрюваного буде сприяти його безперешкодному відчуженню, яке матиме наслідком неможливість виконання покарання у виді конфіскації майна. Таким чином, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться у клопотанні слідчого, з метою виконання завдань у кримінальному провадженні.

Виходячи з вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що в кримінальному провадженні №12025070000000464 від 29.10.2025 року підлягає арешту все нерухоме майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_7 на праві приватної та спільної часткової власності.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність арешту майна: з метою забезпечення кримінального провадження у частині конфіскації майна як виду покарання.

Метою накладення арешту на це майно, слідчим суддею є забезпечення кримінального провадження у частині конфіскації майна як виду покарання.

Одночасно, слідчий суддя вважає, що слідчим дотримано вимог ст.ст. 170,171 КПК України і в клопотанні слідчого наявне обґрунтування необхідності арешту майна та конкретизовано підстави та мета накладення на них арешту.

Слідчим суддею встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки у разі його не застосуванні може призвести до його зникнення та навіть втрати, а тому наявні правові підстави для арешту майна шляхом заборони відчуження та розпорядження .

За таких обставин слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту.

Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов`язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Тимчасове накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого слідчий суддя погоджується, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.

Роз`яснити, що згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Керуючись ст.ст.170-173,309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковник поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025070000000464 від 29.10.2025 року, про накладення арешту на майно задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_5 ), а саме:

- 1/4 квартири за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 717365621101);

- квартиру за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1163543421101) - шляхом тимчасового обмеження права на розпорядження.

Копію ухвали вручити прокурору, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1