Ухвала суду № 134283144, 23.02.2026, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 лютого 2026 р. м. Чернівці Справа № 640/8762/21

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ГЕФЕСТ ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ГЕФЕСТ ЛТД» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві №121230417 від 08 грудня 2020 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві внести зміни до інтегрованої картки платника ТОВ «ФІРМА «ГЕФЕСТ ЛТД» з урахуванням платежу у сумі 6615,00 грн згідно платіжного доручення №164 від 28 травня 2015 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; відмовлено у задоволенні заяви позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження; вирішено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено строки для подання заяв по суті справи.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду м. Києва на підставі Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (зі змінами, внесеними згідно із Законом №3863-IX від 16.07.2024) та розробленого на виконання цього Закону Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого Наказом Державної судової адміністрації України 16.09.2024 №399, яким визначено порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України, цю адміністративну справу передано на розгляд та вирішення Чернівецькому окружному адміністративному суду.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12 березня 2025 року прийнято дану справу до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; роз`яснено, що розгляд цієї справи починається спочатку; замінено відповідача у даній справі з Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ ВП: 44116011 вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ); встановлено строки для подання заяв по суті справи.

Після прийняття до свого провадження цієї справи до Чернівецького окружного адміністративного суду від учасників справи жодних документів не надходило.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

За таких обставин, перевіривши наявні у справі матеріали, суд зазначає таке.

Як вбачається зі змісту позову, позивач в його обґрунтування вказував, що у квітні 2015 року ним було подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за квітень 2015 року, в якій самостійно визначено належну до сплати суму податку 6615,00 грн, яку сплачено у ПАТ «Банк Національний кредит». Впродовж певного часу позивачу стало відомо, що грошові кошти у сумі 6615,00 грн не були перераховані банком до державного бюджету. Проте зазначене, на думку представника ТОВ «ФІРМА «ГЕФЕСТ ЛТД», не спливає на факт виконання ним свого обов`язку зі сплати податку на додану вартість. Позивач вважає, що податкового боргу в нього не існувало. Натомість відповідачем безпідставно зроблено висновок про порушення ТОВ «ФІРМА «ГЕФЕСТ ЛТД» положень статей 57, 203 Податкового кодексу України, які полягають у несплаті самостійно визначених грошових зобов`язань по податку на додану вартість протягом строків, установлених Податковим кодексом України, а, відтак, протиправно прийнято оскаржуване рішення від 08 грудня 2020 року №121230417. На думку позивача, зазначеним рішенням відповідач порушує його права та інтереси, які полягають у безпідставному збільшенні податкових зобов`язань, порушенні права на користування грошовими коштами та обмеженні можливості ведення господарської діяльності.

Згідно змісту відзиву відповідача, контролюючим органом вказувалося про відсутність інформації щодо сплати позивачем податку на додану вартість за квітень 2015 року та надходження коштів зі сплати податку на відповідний бюджетний рахунок. У зв`язку з цим у ТОВ «ФІРМА «ГЕФЕСТ ЛТД» у 2015 році виникла недоїмка та, відповідно, розраховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань. Стосовно ж платіжного доручення ПАТ «Банк національний кредит», на яке посилається позивач, у відзиві вказано, що в такому відсутня відмітка саме про проведення банківської операції з перерахування сплачених позивачем коштів у сумі 6615,00 грн до державного бюджету, натомість зазначено лише про одержання указаної суми банком. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

Судом на підставі наявних матеріалів встановлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ТОВ «ФІРМА «ГЕФЕСТ ЛТД», про що складено акт №8830/Ж5/26-15-04-17-13 від 07 грудня 2020 року.

Згідно з указаним актом відповідачем виявлено порушення ТОВ «ФІРМА «ГЕФЕСТ ЛТД» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі акту передвіки №8830/Ж5/26-15-04-17-13 від 07 грудня 2020 року Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №121230417 від 08 грудня 2020 року, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 5227,54 грн за затримку сплати грошового зобов`язання на суму 26137,70 грн.

У грудні 2020 року ТОВ «ФІРМА «ГЕФЕСТ ЛТД» оскаржило в адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 08 грудня 2020 року №121230417.

За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою службою України прийнято 23 лютого 2021 року рішення №4213/6/99-00-06-03-01-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08 грудня 2020 року №121230417, а скаргу позивача без задоволення.

Як стверджується позивачем у позові, вказане рішення було отримано ним 26 лютого 2021 року.

Водночас у змісті позовної заяви вказано про дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, поданим 31 березня 2021 року, з посиланням на приписи пункту 56.18 статті 56 та статті 102 ПК України.

Надаючи, перш за все, оцінку таким твердженням позову, суд зауважує наступне.

Згідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі №500/2276/24 вирішувала питання визначення строку звернення до суду із позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та за наслідками аналізу норм ПК України у взаємозв`язку з КАС України виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Так, згідно пункту 56.19 статті 56 ПК України (як у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин у цій справі, так і редакції, застосованої судом касаційної інстанції у справі №500/2276/24) у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до пункту 56.17. статті 56 ПК України (як у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин у цій справі, так і редакції, застосованої судом касаційної інстанції у справі №500/2276/24) процедура адміністративного оскарження закінчується: 56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті; 56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; 56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; 56.17.3-1. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику; 56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

Отже, за сформованою Верховним Судом судовою практикою, яка є обов`язковою для врахування, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання за умови попереднього використання досудового порядку становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Вказана позиція також відображена і, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2025 року у справі №280/3851/21.

Згідно з наявними у справі матеріалами рішення Державної податкової служби України за результатом розгляду скарги ТОВ «ФІРМА «ГЕФЕСТ ЛТД» на податкове повідомлення-рішення від 08 грудня 2020 року №121230417 прийнято 23 лютого 2021 року, а, як стверджується позивачем у позові, отримано ним 26 лютого 2021 року.

Наведене свідчить про те, що позивач застосував процедуру досудового адміністративного оскарження рішення контролюючого органу, тобто, відбувалась процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, яка закінчилась 26 лютого 2021 року - в день отримання позивачем рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну податкову політику, відповідно до підпункту 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України. Тому встановлений законом строк звернення до суду з цим позовом тривав з 27 лютого 2021 року по 29 березня 2021 року (27 та 28 березня 2021 року вихідні дні).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ФІРМА «ГЕФЕСТ ЛТД» подано до суду цей позов 31 березня 2021 року, тобто, фактично, з пропуском строку звернення.

За таких обставин суд відхиляє як безпідставні твердження у позовній заяві про дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом. При цьому його посилання на статтю 102 Податкового кодексу України є помилковими, оскільки строк у 1095 днів, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України, є саме строком давності, у межах якого за платником податків зберігається право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу, а не строком звернення до суду із такими вимогами.

Указана позиція також відображена у постановах суду касаційної інстанції у справах №500/2276/24, №280/3851/21.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже, законодавець допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. При цьому наведені законодавчі приписи передбачають право особи подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням поважних причин такого пропуску.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із частиною тринадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відтак, одним із обов`язків позивача при поданні позовної заяви, яку подано з пропуском строку звернення до адміністративного суду, є надання заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску. Наслідком же невиконання такої вимоги, встановленої судом після відкриття провадження у справі, є прийняття судом ухвали про залишення позову без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення останньому ухвали.

Оскільки після відкриття провадження у цій справі судом встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, з метою надання позивачу можливості подати заяву (клопотання) про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та докази поважності причин його пропуску, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви ТОВ «ФІРМА «ГЕФЕСТ ЛТД» без руху.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ГЕФЕСТ ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «ГЕФЕСТ ЛТД» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк