Ухвала суду № 134282396, 23.02.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23 лютого 2026 року Справа № 520/2918/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягали у незаконному взятті позивача на військовий облік та внесенні недостовірних відомостей до Реєстру «Оберіг»;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , що полягає у невиправленні помилкових даних після звернення позивача;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів коректні відомості про статус - «виключений з військового обліку».

Ухвалою від 16.02.2026 позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням підстав для поновлення строку, а також надання доказів поважності причин його пропуску.

У наданий строк позивачем до суду було подано заяву, в якій він просив:

- визнати строк звернення до суду таким, що не пропущений;

- у разі іншого висновку поновити строк звернення до адміністративного суду;

- прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

В обґрунтування заяви зазначено, що 29.05.2024 під час оновлення військово-облікових даних позивач вперше побачив відображення інформації про перебування на військовому обліку. Разом з тим, на той момент позивач мав чинну постанову ВЛК 25.06.2020 з формулюванням «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» та відповідні записи у військовому квитку. З огляду на це позивач обґрунтовано вважав, що має місце технічна помилка, яка буде усунута в адміністративному порядку. 06.02.2026 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із письмовою заявою про внесення коректних відомостей до Реєстру. У відповідь позивачу було фактично відмовлено у виправленні даних та повідомлено про необхідність проходження ВЛК, незважаючи на наявну постанову ВЛК про виключення з військового обліку. Саме з цього моменту, як вважає позивач, виник публічно-правовий спір та стало очевидним порушення його права. Таким чином, позивач вважає, що строк звернення до адміністративного суду повинен обчислюватися з 06.02.2026, а не з моменту внесення відомостей у 2022 році чи їх відображення у 2024 році. Позивач посилається на те, що порушення має триваючий характер, оскільки недостовірні відомості станом на день подання позову продовжують міститися у Реєстрі.

Дослідивши заяву позивача, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац 1 частини 2статті 122 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У частинах першій та другій статті 123 КАС України закріплено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

З матеріалів адміністративного позову убачається, що позивач оскаржує дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягали у незаконному, на думку позивача, взятті на військовий облік та внесенні недостовірних відомостей до Реєстру «Оберіг», а також вважає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , що полягає у невиправленні помилкових даних після звернення позивача.

Так, позивач посилається на те, що 25 червня 2020 року постановою військово-лікарської комісії Валківського району Харківської області він був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за графою 2 статті 61а Розкладу хвороб (наказ МО України №402). На підставі зазначеної постанови позивачу було видано військовий квиток, у пункті 15 якого міститься відповідний запис про виключення з військового обліку.

Позивач зазначає, що 17.01.2022 ІНФОРМАЦІЯ_4 позивача було поставлено на військовий облік, що відображено в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг») та застосунку «Резерв+».

У заяві про поновлення строку позивач, зокрема, зазначив, що 29.05.2024 під час оновлення військово-облікових даних він вперше побачив відображення інформації про перебування на військовому обліку.

Відтак, як убачається з викладених позивачем обставин, про порушення своїх прав позивач дізнався 29.05.2024.

За таких обставин шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України, мав обчислюватися щонайпізніше з 29.05.2024 та сплинув у листопаді 2024 році, тоді як позов подано до суду у лютому 2026 року, тобто зі значним пропуском установленого законом строку.

Як на підставу про поновлення строку звернення до суду з даним позовом позивач посилається на те, що після виявлення відомостей у Реєстрі він обґрунтовано вважав їх технічною помилкою, яка буде усунута в адміністративному порядку.

Суд зауважує, що процесуальні норми КАС України, якими врегульовано перебіг строків звернення до суду визначають, що перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів і не пов`язує їх з моментом, коли особа почала вважати, що діями, рішеннями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень ці права чи інтереси порушено.

День, коли особа дізналася про порушення свого права це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Якщо цей день встановити точно неможливо, то його строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Вказані у заяві доводи позивача є його суб`єктивними припущеннями та обрану ним модель поведінки очікування адміністративного врегулювання, однак такі доводи не підтверджують наявності об`єктивних та непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду.

Суд наголошує, що процесуальні строки встановлені з метою забезпечення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а їх перебіг не ставиться у залежність від суб`єктивної оцінки особою перспектив досудового врегулювання або від її внутрішнього переконання щодо виявлених обставин.

Добросовісне ставлення учасника процесу до захисту свого права передбачає звернення до суду у межах строку, визначеного законом, а не тоді, коли особа вирішила розпочати активні дії.

Посилання позивача на те, що 06.02.2026 він звертався до відповідача із заявою про внесення коректних відомостей до Реєстру, не може вважатися обставиною, яка змінює початок перебігу строку звернення до суду або свідчить про його дотримання, оскільки подання такої заяви свідчить лише про те, що саме в цей період позивач почав вчиняти активні дії щодо захисту свого права, однак не підтверджує моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про його можливе порушення.

Так, за твердженням позивача, оскаржувані дії відбулися ще 29.05.2024, коли позивач вперше побачив відображення інформації про перебування на військовому обліку.

Сам по собі факт звернення із заявою до суб`єкта владних повноважень є проявом реалізації особою обраного нею способу реагування на вже відомі їй обставини та не може розглядатися як початок перебігу строку звернення до суду.

До суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся 12.02.2026, тобто після спливу значного проміжку часу з моменту виникнення спірних правовідносин та після закінчення встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що перебіг шестимісячного строку звернення до адміністративного суду розпочався не пізніше моменту, коли позивачу стало відомо про порушення його прав, а саме 29.05.2024, що підтверджено позивачем у заяві, тоді як звернення до суду відбулося із суттєвим пропуском цього строку 10.02.2026.

Суд зауважує, що наявність оскаржуваних відомостей у Реєстрі не є підставою для незастосування строку звернення до суду та не означає початку перебігу строку щоразу заново.

Для цілей статті 122 КАС України визначальним є момент, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про наявність спірних відомостей, а не тривалість їх існування як наслідку первинних дій чи бездіяльності.

Крім того, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що після 29.05.2024 існували обставини, які об`єктивно перешкоджали зверненню до суду протягом шести місяців. Натомість із заяви вбачається, що позивач мав змогу реалізувати право на судовий захист, однак тривалий час не вчиняв необхідних процесуальних дій.

Суд також зазначає, що безпідставне поновлення строку звернення до суду не може розглядатися як допустимий спосіб реалізації права на судовий захист. Поновлення процесуального строку є винятковим процесуальним механізмом, який застосовується лише за наявності об`єктивних, непереборних та належно підтверджених причин його пропуску. Інакше поновлення строку фактично нівелювало б встановлені законом часові межі звернення до суду, створювало б правову невизначеність у публічно-правових відносинах та ставило б учасників процесу у нерівне становище.

Допущення можливості поновлення строку виключно з мотивів суб`єктивної оцінки особою своїх дій або очікування адміністративного врегулювання спору суперечить самій природі процесуальних строків та підриває принцип стабільності правовідносин.

З огляду на наведене, суд доходить висновку, що наведені позивачем обставини не є поважними, не підтверджують об`єктивної неможливості своєчасного звернення до суду та не можуть бути підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

При цьому суд виходить з того, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що підстави, викладені в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що викладені позивачем у заяві підстави поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними, з огляду на що адміністративний позов підлягає поверненню, як такий, що поданий з порушенням строку звернення до адміністративного суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Полях Н.А.