Рішення № 134260037, 05.02.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/2807/25

№ 2/207/91/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року м. Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського в складі:

головуючого судді Притуляка С.А.

за участю секретаря судового засідання Тютюник Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 135512,03 грн. за період з 01.06.2009р. по 01.05.2025р. та пені у розмірі 5531,62 грн. за період з лютого 2024 року по травень 2025 року. Також просив стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору.

В подальшому представником позивача було подано заяву про зміну предмету позову, яку прийнято судом, з урахуванням якої просить стягнути з відповідачів 106580,22 грн. боргу за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.02.2017р. по 01.10.2025р. та пені у розмірі 7716,63 грн. за період з лютого 2024 року по вересень 2025 року.

Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідачів зобов`язання зі своєчасної та повної оплати отриманих послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Ухвалою Південного районного суду міста Кам`янського від 23.07.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження та призначено до судового засідання, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Зазначила, що вони законні та обгрунтовані, а розрахунок здійснено у відповідності з діючими тарифами на послуги та згідно норм чинного законодавства. Щодо заяви представника відповідача про застосування строку позовної давності зазначила, що з урахуванням введення карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також введення воєнного стану в Україні, строк позовної давності зупинявся, а отже за спірний період він не пропущений позивачем.

Представник відповідача Савєльєвої К.В., в судових засіданнях та відзиві на позовну заяву заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що наданий розрахунок не містить даних про обсяг спожитої води та обсягу водовідведення. Також невірним є визначення кількості осіб споживачів. Крім того, нарахований відповідачам обсяг спожитої води перевищує соціальні нормативи по Україні для розрахунку пільг та субсидій, що можна встановити шляхом простих підрахунків. Також посилався на не доведення позивачем переходу до нього права вимоги до відповідачів за період з 2009 року по серпень 2021 року. Крім того, зауважив, що позовні вимоги заявлені поза межами позовної давності та просив застосувати строк позовної давності до вимог за період з червня 2009 року по січень 2022 року включно.

У відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача зазначила, що нормативи споживання питної води, за відсутності засобів обліку води, на території Кам`янської міської територіальної громади встановлюються відповідними рішеннями Виконкому Кам`янської міської ради, і саме їх, а також Постанови НКРЕП, застосовано позивачем при розрахунку боргу. З приводу кількості споживачів послуг та їх зміни, відповідачі були зобов`язані повідомляти про такі обставини позивача, а оскільки цього зроблено не було, позивач нараховував надання послуг виходячи із кількості зареєстрованих осіб.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судові засідання не з`являлися, про причини неявки не повідомляли, про дату і час їх проведень повідомлялися належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 25 березня 2009 року № 161 визначено Комунальне виробниче підприємство Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал» виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення у м. Дніпродзержинськ. Рішенням Дніпродзержинської міської ради від 28 травня 2009 року № 698-37/V визначено, що КВП ДМР «Міськводоканал» розпочинає свою господарську діяльність з 1 червня 2009 року. У зв`язку з перейменуванням м. Дніпродзержинськ на Кам`янське, рішенням Кам`янської міської ради від 30 вересня 2016 року № 468-10/VII найменування КВП ДМР «Міськводоканал» змінено на Комунальне виробниче підприємство Кам`янської міської ради «Міськводоканал». 14 лютого 2020 року рішенням Дніпропетровської обласної ради № 564-21/VII назву КВП КМР «Міськводоканал» змінено на Комунальне підприємство «Кам`янський міськводоканал» Дніпропетровської обласної ради.

Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 13 травня 2022 року № 185-ІІ/VІІІ затверджено передавальний акт щодо правонаступництва КП ДОР «Аульський водовід» майна, прав та юридичних обов`язків КП «Кам`янський водоканал» ДОР» стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Також, рішенням Дніпропетровської обласної ради від 5 листопада 2021 року №138-8/VІІІ «Питання діяльності окремих обласних комунальних підприємств та закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області» затверджено нову редакцію статуту КП ДОР «Аульський водовід», за змістом якої визначено, що Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та юридичних обов`язків Комунального підприємства «Кам`янський водоканал» Дніпропетровської обласної ради». КП ДОР «Аульський водовід» є правонаступником КП «Кам`янський водоканал» ДОР» . Дані факти підтвердженні у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 27 лютого 2023 року у справі № 904/160/19.

Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 6 серпня 2021 року № 94-7/VII вирішено реорганізувати КП «Кам`янський водоканал» ДОР шляхом приєднання до КП ДОР «Аульський водовід». Рішенням виконавчого комітету Кам`янської міської ради № 973 від 21 грудня 2021 року КП ДОР «Аульський водовід» визначено виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на території Кам`янської міської територіальної громади. Таким чином, КП ДОР «Аульськй водовід» з 1 січня 2022 року є єдиним надавачем послуг централізованого водопостачання та центрального водовідведення у м. Кам`янське, а також є правонаступником попереднього надавача послуг з правом вимоги до боржників.

01.03.2022 року у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №85 від 02.02.2022 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року №690», на виконання закону України від 03.12.2020 року №1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» та керуючись нормами ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України КП ДОР «Аульський водовід» опублікувало на своєму офіційному веб-сайті (https://www.aulivocla.org.ua/) текст повідомлення про публічну пропозицію (оферту) КП ДОР Аульський водовід» про укладення індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення і текст індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення у зв`язку з чим з 01.04.2022 року вказаний договір вважається укладеним.

Повідомленням було визначено, що фізична особа, що користується послугами централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов публічного договору. У разі відмови від отримання вказаних послуг, споживач зобов`язаний був направити письмову відмову до КП ДОР «Аульський водовід» для оформлення припинення надання послуг.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем послуги.

Публічні договори приєднання про надання послуги з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті підприємства (виконавця послуги) такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги.

Відповідно до Публічного індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не визначено договором.

У зв`язку з тим, що від відповідачів на адресу позивача не надходило жодних заяв та повідомлень про відмову від отримання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, Боржник вважається таким, що приєднався до публічного договору та зобов`язаний виконувати обов`язки зазначені в ньому.

Отже 01.04.2022 року між позивачем та відповідачами було укладено договір про надання послуг з централізованого постачання та централізованого водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплачувати тримані житлово-комунальні послуги.

Крім того, як вбачається з довідок по склад сім`ї №001340947 від 14.05.2025р., №001242720 від 27.07.2023р. та №000663351 від 06.01.2015р. (арк.с.8-9) сім`я ОСОБА_1 станом на 06.01.2015р. складалася з 7 осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; з 23.07.2020р. складається з 5 осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 .

Отже, у спірний період - 01.02.2017р. по 01.10.2025р. відповідачі мали обов`язок сплачувати за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

В ході розгляду даної справи не було встановлено наявності з боку відповідачів будь-яких зауважень або претензій до постачальника з приводу якості та обсягу отриманих послуг.

З матеріалів справи вбачається, що оспорювати нараховані платежі за отримані послуги відповідачі почали лише після звернення позивача до суду спочатку із заявами про видачу судового наказу, а потім із даним позовом.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що постачальниками, а саме - КП «Кам`янський водоканал» ДОР» до 2022 року, а в подальшому з 2022 року, позивачем належним чином виконувалися зобов`язання з надання відповідачам послуг з водопостачання та водовідведення.

Натомість, відповідачі свої зобов`язання з оплати вказаних послуг не виконували з 2009 року, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої, з урахуванням позиції позивача, який просить стягнути її лише за період з 01.02.2017р. по 01.10.2025р., складає 106580,22 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (абз. 2 ч. 1ст. 9 Закону №2189-VIII).

Відповідно до ст. 13,14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з централізованого водопостачання та водовідведення віднесено до комунальних.

Відповідно ч. 1 п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 21.07.2005 (діяла на момент початку правовідносин з Відповідачами та до 02.02.2022 р.) та до пункту 37 Правил надання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 690 від 05.07.2019 р. розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць.

Нарахування за надані послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення за вказаною адресою проводиться на підставі тарифів, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг у відповідності до п 20 Правил №630.

Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» передбачено, що споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до п. 11 частини другої статті 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» Споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

З огляду на наведене, приймаючи до уваги те, що відповідачі належним чином свої зобов`язання щодо оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не виконували, суд дійшов висновку про обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідачів пені у розмірі 7716,63 грн. за період з лютого 2024 року по вересень 2025 року за порушення виконання зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами ч.1 ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» (набрала чинності 06.03.2022) в редакції, що діяла до 30.12.3023, встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30.12.2023 року було скасовано заборону на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Отже, заборона на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість у період дії воєнного стану діяла з 06.03.2022 до 30.12.2023.

Здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми пені, суд вважає, що розрахунок позивача відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, є обґрунтованим та арифметично вірним.

Враховуючи викладене, встановивши факт неналежного виконання відповідачами зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Що стосується заперечень представника відповідача проти позову, мотивованих тим, що наданий розрахунок не містить даних про обсяг спожитої води та обсягу водовідведення, а також невірним є визначення кількості осіб споживачів і перевищення нарахованого відповідачам обсяг спожитої води соціальних нормативів по Україні для розрахунку пільг та субсидій, що можна встановити шляхом простих підрахунків, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на наданий позивачем розрахунок заборгованості, судом вбачається, що він є детальним, грунтовним та містить нормативне обгрунтування з посиланням на відповідні документи, які долучені до матеріалів справи, зокрема рішення Виконкому Кам`янської міської ради щодо затвердження нормативів водопостачання та норм споживання питної води при відсутності засобів обліку для Кам`янської міської територіальної громади.

Отже, з урахуванням відсутності в квартирі відповідачів засобу обліку, позивачем правильно та законно розраховано суму, яка підлягає сплаті відповідачами за отримані послуги, а саме нарахування плати за надані послуги, здійснено згідно з установленими нормативами (нормами) споживання за кількістю зареєстрованих осіб та тарифами, встановленими уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством.

Натомість заперечення представника відповідача проти позову мають загальний, абстрактний характер, який не базується на фактичних обставинах даної справи.

Зазначаючи про те, що хибність розрахунку позивача можна встановити шляхом простих підрахунків, представник відповідача не надав суду контррозрахунок, який би спростував його.

Окрім того, у разі не згоди із приведеним розрахунком заборгованості, останні мав право на заявлення відповідного клопотання про призначення судом експертизи, для встановлення правильності розрахунку заборгованості, чого відповідачем зроблено не було.

Аргументи представника відповідача щодо пропуску строку позовної давності суд відхиляє, як такі, що базуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства, з огляду на наступне.

У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 06 листопада 2013 року в справі № 6-116цс13, за змістом ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони прав на позов.

Таким чином, керуючись нормою ч. 1 ст. 261 ЦК України, строк позовної давності починає відраховуватися з моменту відступлення права вимоги, а саме після підписання Договору про відступлення прав вимоги, адже тільки з цього моменту позивач довідався про порушення відповідачем кредитних зобов`язань.

Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб`єктного складу правовідносин (стаття 257 ЦК України).

Спеціальна позовна давність визначена статтею 258 ЦК України.

Суд вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У той же час пунктом 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, зазначений карантин введеного з 12.03.2020р. Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211 (із наступними змінами і доповненнями), який тривав до 30 червня 2023 року.

Разом з тим, згідно з п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні№ від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, з урахуванням введення карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) 12.03.2020р., а також введення воєнного стану в Україні 24.02.2022р., строк дії якого продовжено по даний час, 3-річний строк позовної давності, передбачений ст.257 ЦК України, не сплив та був продовжений на строк дії такого карантину, а в подальшому зупинений у зв`язку із введенням воєнного стану, тобто строк позовної давності щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості пред`явлено у межах строку позовної давності.

Решта заперечень представника відповідача проти позову не спростовують висновку суду про законність та обгрунтованість позовних вимог.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до приписів ст.141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3 028,00 грн покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст.141, 259, 263, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" (52300, Дніпропетровська область, Криничанська територіальна громада, Кам`янський район, Комплекс будівель та споруд №2, ЄДРПОУ 34621490) 106580,22 грн. боргу за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01.02.2017р. по 01.10.2025р., пені у розмірі 7716,63 грн. за період з лютого 2024 року по вересень 2025 року. а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Рішення може бути переглянуто за заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку. Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 16.02.2026р.

Відомості про сторони по справі:

Позивач: Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради "Аульський водовід" (52300, Дніпропетровська область, Криничанська територіальна громада, Кам`янський район, Комплекс будівель та споруд №2, ЄДРПОУ 34621490).

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Суддя Притуляк С.А.