Рішення № 13425575, 12.01.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.11                                                                                           Справа№ 32/220 (2010)

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави: уповноважений орган – Львівська міська рада в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м.Львів.

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Проектно-будівельне об'єднання "Львівміськбуд", м.Львів.

про: стягнення 74 887,27 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури: не з'явився.

від позивача: Луців О.І. –представник (довіреність №51 від 28.09.2010р.).

від відповідача: Белей М.Г. –представник (довіреність №19/307 від 01.09.2010р.).

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Прокурор Шевченківського району м.Львова звернувся з позовом в інтересах держави: уповноважений орган –Львівська міська рада в особі Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, м.Львів до Закритого акціонерного товариства "Проектно-будівельне об'єднання "Львівміськбуд", м.Львів про стягнення 74 887,27 грн. з яких 63 675,10 грн. основний борг, 4 048,89 грн. пеня, 6 153,28 грн. інфляційні нарахування та 1 010,00 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 19.11.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 14.12.2010р. Ухвалою суду від 14.12.2010р. розгляд справи відкладено на 12.01.2011р., з підстав вказаних в даній ухвалі.

Представниками прокуратури та позивача в судовому засіданні 14.12.2010р. подано спільно підписане клопотання, яким вони просять суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі.

Представник прокуратури в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні подав пояснення вх.№424/11 від 12.01.2011р. на позовну заяву, в якому просить розтермінувати суму основного боргу на шість місяців та клопотання вх.№432/11 від 12.01.2011р. про зменшення суми штрафних санкцій, мотивуючи важким фінансовим становищем.

Представник позивача заперечив проти зменшення штрафних санкцій та розтермінування суми основного боргу, просив відмовити у задоволенні вищевказаних клопотань.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника прокуратури за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

01.11.2005р. між Закритим акціонерним товариством "Проектно-будівельне об'єднання "Львівміськбуд" (споживач) та ЛМКП «Львівтеплоенерго»(енергопостачальна організація) було укладено договір №5011/Р про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі по тексту – договір), згідно якого енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону; гаряче водопостачання –протягом року згідно графіка, затвердженого органами місцевої влади (п.2.1. договору).

Початок та закінчення опалювального сезону встановлюється відповідними органами влади (п.2.2. договору).

Згідно п.3.2.2. договору споживач зобов’язувався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені даним договором.

Облік споживання гарячого водопостачання і теплової енергії для опалення проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при їх відсутності –розрахунковим способом (п.5.1 договору).

Розрахунковим періодом згідно п.6.2. договору є календарний місяць.

Споживач до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії п.6.3. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю та належним чином, що не заперечується відповідачем.

Відповідно до затверджених цін і тарифів станом на 27.10.2010р. Закрите акціонерне товариство "Проектно-будівельне об'єднання "Львівміськбуд" має заборгованість перед ЛМКП „Львівтеплоенерго” за фактично спожиту теплову енергію в сумі 63 675,10 грн.

Позивач, на підставі п.7.2.3. договору нарахував пеню, як згідно поданого ним розрахунку становить 4 048,89 грн.

Крім того, позивач на підставі ст.625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов’язання нарахував відповідачу 3% річних в сумі 1 010,00 грн. та інфляційні в сумі 6 153,28 грн.

Отже, загальна сума заборгованості становить 74 887,27 грн. з яких 63 675,10 грн. основний борг, 4 048,89 грн. пеня, 6 153,28 грн. інфляційні нарахування та 1 010,00 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт постачання позивачем теплової енергії в гарячій воді підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за постачання теплової енергії в гарячій воді в сумі 63 675,10 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та річні є окремим видом цивільних зобов'язань, які існують в силу прострочення боржником терміну виконання грошового зобов'язання та є за своєю правовою природою відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню згідно поданого ним розрахунку 6 153,28 грн. інфляційних нарахувань та 1 010,00 грн. 3% річних.

Щодо позовних вимог про стягнення 4 048,89 грн. пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За умовами п.7.2.3. договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує енергопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст.551 ЦК України встановлю, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невеликий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд має право приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Суд беручи до уваги наведені відповідачем обґрунтування в підтвердження необхідності зменшення штрафних санкцій, використовуючи своє право, надане ч.3 ст.551 ЦК України, ст. 233 ГК України та п.3 ч.1. ст. 83 ГПК України, дійшов висновку зменшити розмір нарахованої позивачем пені на 90% відтак, до стягнення підлягає 404,89 грн. пені.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про розтермінування суми основного боргу на шість місяців, дослідивши докази надані в підтвердження важкого фінансового становища відповідача, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, для надання товариству можливості функціонувати і здійснювати поступове погашення боргу, прийшов до висновку, в порядку п.6 ст. 83 ГПК України, розстрочити виконання рішення на 6 місяців, шляхом стягнення суми заборгованості рівними частинами.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 63 675,10 грн. основного боргу, 404,89 грн. пені, 6 153,28 грн. інфляційних нарахувань та 1 010,00 грн. 3% річних.

Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 11, 526, 549, 551, 610, 612, 625, 627-629 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232, 233, ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Проектно-будівельне об'єднання "Львівміськбуд" (79035, м.Львів, вул.Зелена, 238; р/р 26003006199001 ЛРУ АТ "Інвестбанк"; МФО 325279; код ЄДРПОУ 01273906) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго»(79040, м.Львів, вул.Д.Апостола,1; ЄДРПОУ 05506460) 63 675,10 грн. основного боргу, 404,89 грн. пені, 6 153,28 грн. інфляційних нарахувань та 1 010,00 грн. 3% річних, з розстрочкою виконання на 6 місяців, шляхом стягнення заборгованості щомісячно рівними частинами.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Проектно-будівельне об'єднання "Львівміськбуд" (79035, м.Львів, вул.Зелена, 238; р/р 26003006199001 ЛРУ АТ "Інвестбанк"; МФО 325279; код ЄДРПОУ 01273906) в доход Державного бюджету 712,43 грн. державного мита та 224,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення 3 644,00 грн. пені відмовити.

5. Накази видати згідно вимог ст. 116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя