Постанова № 13423954, 10.01.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

10.01.2011 р. Справа № 2а-7797/10/1470

м. Миколаїв

10:30

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Лентакс-Юг»

до відповідача 1Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва

до відповідача 2

за участю представників:

від позивача: Ковширин М.М.

від відповідача 1: Науменко А.С., відповідача 2: Волков А.С.Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області

Прокурор Миколаївської області з метою захисту інтересів держави

про скасування податкового повідомлення рішення, визнання дій протиправними та стягнення коштів з бюджету

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва без номеру та дати про зменшення ТОВ «Лентакс-Юг» суми бюджетного відшкодування на суму 2976 гривень.

3. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва щодо не проведення перевірки та відсутності будь-якого передбаченого законодавством рішення з питання відшкодування ТОВ «Лентакс-Юг» податку на додану вартість в сумі 578939 гривень за квітень 2010 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Лентакс-Юг» (код 33368349) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 578939 гривень.

5. В решті позовних вимог відмовити.

6. Судові витрати: сплату судового збору - 3,40 гривень покласти на позивача.

7. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя В.В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2011 р. справа № 2а 7797/10/1470

м. Миколаїв

10:30

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Лентакс-Юг»

до відповідача 1Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва

до відповідача 2

за участю представників:

від позивача: Ковширин М.М.

від відповідача 1: Науменко А.С., відповідача 2: Волков А.С.Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області

Прокурор Миколаївської області з метою захисту інтересів держави про скасування податкового повідомлення рішення, визнання дій протиправними та стягнення коштів з бюджету

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на суму 2976 гривень, визнання протиправною дії відповідача-1 в частині незаконного зменшення суми бюджетного відшкодування та зобовязання утриматися від вчинення дій, повязаних із використанням Акту, визнати протиправною бездіяльність відповідачів в частині ненадання відповідного висновку та неперерахуванні коштів в сумі 578939 гривень податку на додану вартість за квітень 2010 року, а також стягнення зазначеної суми.

Відповідачі позов не визнали.

Відповідач-1 обґрунтував свої заперечення тим, що оскільки неможливо перевірити контрагентів позивача, неможливо надати висновок про бюджетне відшкодування.

Відповідач-2 обґрунтував свої заперечення тим, що оскільки до нього не надійшов висновку податкового органу, він не може перерахувати кошти на банківський рахунок підприємства.

Дослідивши надані докази (пояснення сторін, письмові докази) та вислухавши промови сторін, суд дійшов до таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лентакс-Юг»зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності 25.02.05. Підприємство займається виробництвом виробів з картону (меблі та інше) (арк.спр.50).

З 10.03.05 ТОВ «Лентакс-Юг»зареєстрований як платник податку на додану вартість (арк.спр.51).

20.05.10 ТОВ «Лентакс-Юг»подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року, в якій задекларовано суму бюджетного відшкодування у розмірі 581915 гривень (арк.спр.40).

З метою перевірки суми, яка заявлена підприємством до відшкодування, в період з 05.07.10 по 16.07.10 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Лентакс-Юг», результати якої були оформлені Актом № 07-000/33368349 без дати (арк.спр.13).

Відповідно до висновків перевірки, сума, яка заявлена до відшкодування ТОВ «Лентакс-Юг»у квітні 2010 року, не підлягає відшкодуванню, оскільки підприємством було її завищено на 2976 гривень, а решту неможливо підтвердити у звязку з відсутністю відповідей по постачальникам та покупцям товарів (арк.спр.33).

За наслідками цієї перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийнято податкове повідомлення без номера та дати про зменшення ТОВ «Лентакс-Юг»суми бюджетного відшкодування на суму 2976 гривень (арк.спр.12).

1. Сума, на яку зменшено бюджетне відшкодування ТОВ «Лентакс-Юг»складається з трьох правопорушень: заниження податкових зобовязань на 1000 гривень у звязку з наданням в оренду складських приміщень; заниження суми податкових зобовязань на суму 269,12 гривень у звязку з поставкою товарів за ціною нижче митної вартості; завищення податкового кредиту на 1707 гривень у звязку з включенням до податкового кредиту за квітень 2010 сум по податковим накладним за грудень 2009.

1.1. 11.02.10 ТОВ «Лентакс-Юг»укладено договір оренди з ТОВ «Ростбудінвест», відповідно до якого позивач надає останньому складське приміщення для зберігання товарів з проведенням навантажувально-розвантажувальних робіт. Відповідно до договору, оренда складу коштує 6000 гривень, в т.ч. ПДВ 1000 гривень (арк.спр.18).

Зазначений договір на час перевірки виконаний не був, послуги позивачем не надавалися, оплата ТОВ «Ростбудінвест»на користь позивача не здійснювалася.

Але, враховуючи, що відповідно до умов самого договору він набуває чинності з моменту підписання, податківці вважали, що саме з цього моменту у позивача виникло податкове зобовязання на 1000 гривень, незважаючи на фактичну відсутність послуг та оплати за них.

Відповідно до п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Жодної з цих подій не відбулося, а за таких обставин вимоги податківців до ТОВ «Лентакс-Юг»про врахування 1000 гривень від оренди складських приміщень є неправомірними, а податкове повідомлення-рішення в цій частині протиправним.

1.2. Перевіркою встановлено, що продаж продукції ТОВ «Лентакс-Юг», що включає в собі імпортовані товари (плити деревоволокнисті) здійснювався за ціною, нижчою ніж митна вартість, зазначена у вантажно-митних деклараціях.

Податківці вважали, що зазначене порушення мало наслідком заниження податкового зобовязання на суму 269,12 гривень.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Відповідно до п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації.

Таким чином, ціна товару не нижче митної вартості є обовязковою умовою лише при оподаткуванні імпорту. При оподаткуванні поставок товару на території України ціна не може бути нижче звичайних цін, а не митної вартості.

Відповідно до п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Ототожнення податківцями митної вартості та звичайних цін є безпідставним, а зроблені на підставі цього висновки - протиправні.

1.3. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Лентакс-Юг»включило до складу податкового кредиту за квітень 2010 року суму 1707,3 гривень, яка ґрунтується на податковий накладних за грудень 2009 року: №277 від 04.12.09 по постачальнику ПП ОСОБА_4 за програмне забезпечення протягом 12 місяців 140 гривень та №377 від 28.12.09 по постачальнику ТОВ «Столес»за перевалку вантажу 1567,03 гривень.

Податковий орган дійшов висновку, що оскільки акти виконаних робіт були підписані ще в грудні 2009 року, а підприємство не надало доказів несвоєчасного надання податкових накладних його контрагентами, воно не мало право включати ці суми до податкового кредиту за квітень 2010 року.

Відповідно до п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Слід зазначити, що норми цього Закону не містять заборон щодо включення платником податку суми сплаченого та підтвердженого податковою накладною податку одного періоду до складу податкового кредиту іншого (більш пізнього) періоду.

Посилання відповідача на необхідність дотримання позивачем приписів п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону суд вважає безпідставним, оскільки дотримання порядку встановленого зазначеною нормою є правом, а не обовязком платника податку, про що відповідач, до речі, зазначає у своїх запереченнях.

Окрім цього, незначні терміни між датами підписання актів виконаних робіт (грудень 2009) та датами надання податкових накладних (січень 2010), не виходять за межі розумних у практиці сучасного ділового обороту та не дають ніяких підстав вважати податковому органу, що ці операції були повязані з отриманням податкової вигоди.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва без номеру та дати про зменшення ТОВ «Лентакс-Юг»суми бюджетного відшкодування на суму 2976 гривень належить задовольнити.

2. Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідачів по не проведенню перевірки, не надання висновку та не перерахуванню коштів на його банківських рахунок в якості відшкодування податку на додану вартість за квітень 2010 року у сумі 578939 гривень, суд виходить з наступного.

Питання відшкодування податку на додану вартість врегульовано ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначена норма чітко регламентує, які дії повинні вчинити платник податків, для отримання бюджетного відшкодування, а які дії повинні вчинити податковий орган та орган державного казначейства.

Всі дії, які зобовязаний вчинити платник податків для отримання бюджетного відшкодування, позивач виконав (арк.спр.39).

ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва навпаки, свої обовязки щодо перевірки відомостей зазначених у декларації позивача, та прийняття одного з рішень передбачених ст.7 Закону: або ухвалення податкового повідомлення-рішення стосовно зменшення бюджетного відшкодування на суму 578939 гривень або надання висновку органам державного казначейства про підтвердження цієї суми до відшкодування, не виконав.

Відповідно до п.7.7.5 ст.7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Враховуючи, що податкова декларація була подана позивачем 20.05.10, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ще до 10.06.10 повинна була закінчити всі перевірки ТОВ «Лентакс-Юг». Але, в порушення вимог п.7.7.5 ст.7 Закону, ДПІ розпочало перевірку позивача лише 05.07.10 (арк.спр.13). Навіть після закінчення перевірки, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва не надало висновок про можливість відшкодування ТОВ «Лентакс-Юг»578939 гривень податку за квітень 2010 та не ухвалило податкове повідомлення-рішення про зменшення бюджетного відшкодування на цю суму.

Свою бездіяльність відповідач-1 пояснив необхідністю перевірки контрагентів ТОВ «Лентакс-Юг»(постачальникам та покупцям товарів), у звязку з чим було зроблено відповідні запити до податкових органів, в яких вони знаходяться на обліку.

Вивченням в судовому засіданні запитів, надісланих відповідачем-1 до інших податкових органів (всього біля 30 листів), встановлено, що вони направлені в липні-вересні 2010 року (арк.спр.81). Як пояснив в судовому засіданні представник ДПІ, жодної відповіді на ці запити вони не отримали. В теперішній час відповідачем-1 ніяких заходів по перевірці відомостей, заявлених у декларації позивача, не вживається, очікуються відповіді на раніше направлені запити.

Суд не може погодитися з правомірністю такої позиції податкового органу.

Закон надає податковому органу чіткі строки, протягом яких він може та повинен довести, що сума податку, заявленого платником податків до відшкодування, сформована з порушенням законодавства. У цьому випадку відповідач не тільки не довів цього у передбачені законодавством строки (30 днів), а навіть будь-які розумні для цього строки, оскільки навіть на час розгляду справи, протягом 7 місяців після подання позивачем декларації, ним не прийнято жодного рішення, яке передбачено законодавством. При цьому, відповідно до пояснень відповідача-1 та умов, при яких як він вважає можливо прийняття рішення, зазначений строк може тягнутися нескінченно.

Права платника податків не можуть бути порушені у звязку з безпорадністю субєктів владних повноважень (у цьому випадку органи податкової служби), які навіть в межах одного органу, протягом декількох місяців не можуть отримати відповіді на листування одного підрозділу з іншим.

Своєю немотивованою, безпідставною бездіяльністю, податковий орган фактично відмовив платнику податку у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість за квітень 2010 року, не приймаючі при цьому рішення, передбаченого ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин суд вважає позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльністю ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва такими, що належить задовольнити.

Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача-2, то суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки ця бездіяльність була обумовлена протиправною бездіяльністю податкового органу, який не надавав відповідний висновок про підтвердження бюджетного відшкодування, а без нього органи державного казначейства не мали права перераховувати на рахунок позивача відповідні суми податку на додану вартість.

Оскільки позивачем виконані всі умови, передбачені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»для бюджетного відшкодування 578939 гривень податку за квітень 2010 року, а відповідачем-1 не спростовано правомірність формування платником податків зазначеної суми у декларації, не прийнято рішення про зменшення ТОВ «Лентакс-Юг»суми бюджетного відшкодування на цю суму, суд вважає, що цю суму належить стягнути на користь позивача.

3. Щодо вимог позивача про зобовязання відповідача-1 утриматися від вчинення дій, повязаних з використанням Акту то в їх задоволенні також належить відмовити.

Акт перевірки, це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.

За таких обставин суд вважає, що акт перевірки ДПІ не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обовязковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків, а тому не може бути оскарженим та скасованим.

Суд не вправі заборонити податковому органу використовувати у своїй діяльності акт перевірки. Захист прав платника податків, у такому випадку повинен здійснюватися через оскарження рішень, дій та бездіяльності, які випливають з цього акту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва без номеру та дати про зменшення ТОВ «Лентакс-Юг»суми бюджетного відшкодування на суму 2976 гривень.

3. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва щодо не проведення перевірки та відсутності будь-якого передбаченого законодавством рішення з питання відшкодування ТОВ «Лентакс-Юг»податку на додану вартість в сумі 578939 гривень за квітень 2010 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Лентакс-Юг»(код 33368349) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 578939 гривень.

5. В решті позовних вимог відмовити.

6. Судові витрати: сплату судового збору - 3,40 гривень покласти на позивача.

7. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 11.01.11

Суддя В.В. Біоносенко