Постанова № 13423381, 20.10.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 року Справа № 2а-3631/10/0870

За позовом: Мелітопольського учбово-виробничого підприємства Всеукраїнської громадської організації “Українське товариство сліпих”, м. Мелітополь

до: Мелітопольської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Мелітополь,

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача - Параховник Т.А. (довіреність № 010-Д/94 від 31.05.2010)

від відповідача Шавло Р.О. (довіреність № 23678 від 02.08.2010)

Кашуба В.І. (довіреність № 4138 від 12.02.2008)

Іорданова І.Д. (довіреність № 11004 від 14.04.2010)

Мелітопольське учбово-виробниче підприємство всеукраїнської громадської організації «Українське товариство сліпих» звернулось до суду із адміністративним позовом до Мелітопольської ОДПІ Запорізької області про визнання нечинними:

податкового повідомлення - рішення № 000182305/0 від 01.07.2009р., (та похідних від нього № 000182305/1 від 21.09.2009р., № 000182305/2 від 02.12.09р.) яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 307578грн. (за основним платежем 205052 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 102526 грн.);

податкового повідомлення - рішення № 0000192305/0 від 01.07.2009 р., (та похідних від нього № 0000192305/1 від 21.09.09р., № 0000192305/2 від 02.12.09р.) яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ всього на суму 1815882 грн.(за грудень 2009 р. 582358 грн., за січень 552840 грн., за лютий 2008 р.- 680684 грн.),

податкового повідомлення рішення № 0000302305/о від 22.09.2009р., № 0000302305/1 від 08.12.2009р про збільшення суми податкового зобовязання з ПДВ на суму 23248,50грн. (за основним платежем 15499грн., за штрафами 7749,50грн.)

23.07.2010 відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-3631/10/0870 та призначено до судового розгляду на 26.08.2010. Розгляд справи відкладався на 13.09.2010. за письмовим клопотанням сторін провадження у справі було зупинено до 20.10.2010.

У засіданні 20.10.2010, судом, відповідно до ст. 160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, під час судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Позивач підтримав заявлені вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі. Вважає, що висновки викладені в Акті є безпідставними не підтверджуються матеріалами перевірки, ґрунтуються на домислах та припущеннях. Викладені в Акті обставини не мають безпосереднього відношення до здійснених сторонами операції за Договором, дій контрагентів та не спростовують факту виконання сторонами їх договірних зобов'язань. Вони стосується лише факту не встановлення місцезнаходження контрагента, несплати ним до бюджету сум ПДВ, т.ін. Тому, стверджувати, що правочини було здійснено сторонами без мети настання «реальних» правових наслідків, не має жодних підстав. Реальні наслідки здійснених правочинів відповідали тим наслідкам, що ними передбачалися. А, відтак, підстави вважати такі правочини нікчемними відсутні. До того ж, податкові накладні, на підставі яких формовано податковий кредит позивача, виписані зареєстрованими платником ПДВ.

Крім того, позивач зазначає, що у періодах, які перевірялись, він користувався пільгою відповідно пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Одним з основних порушень з боку платника інспектори податкової служби визначили неправомірність застосування нульової ставки згідно з п.п.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині отриманої передоплати, так як поставка товарів не здійснювалась. В даному випадку, на думку позивача, має місце довільне трактування норм законодавства. Констатуючи це порушення, податковий інспектор підсумовує: оскільки поставка не здійснювалась в періоді, який перевіряється, то застосування нульової ставки неможливо, а треба застосовувати ставку податку в 20 %. Але цей висновок не підтверджений нормою законодавства України.

Одним з критеріїв для застосування нульової ставки з ПДВ є безпосередність виготовлення товарів підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, що не заперечується і перевіряючими.

Отже, позивач вважає свої дії правомірними, а відтак, висновки податкової такими, що не відповідають приписам чинного законодавства та спірні податкові повідомлення рішення такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на обставини, викладені у запереченні, зазначає що контрагенти позивача діяли без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємств призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. В зв'язку з тим, що договори є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Крім того відповідач вказує, що позивачем неправомірно застосовано нульову ставку при оподаткуванні операцій з поставки продукції власного виробництва. Зважаючи на те, що витрати на збут (доставка готової продукції) не є витратами, понесеними на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні товарів, що вважаються безпосередньо виготовленими Мелітопольським УВП УТОС, вони не повинні включатись до розрахунку.

А отже, висновки, зроблені за результатами перевірки відповідають приписам чинного законодавства, винесені податкові повідомлення рішення є правомірними.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Мелітопольське УВП УТОС зареєстровано у якості платника податків у Мелітопольській ОДПІ Запорізької області 21.05.1992 року за № 309.

Згідно Дозволу, виданого Територіальною комісією з питань діяльності підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів №8 від 01.07.2008 року, підприємство позивача має право на користування пільгою з оподаткування відповідно до п.п. 6.2.8 п. 6.2 ст.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як свідчать матеріали справи, та не заперечується сторонами, згідно направлень на перевірку № 430 від 08.04.2009, № 475 від 23.04.2009, 475/12 від 29.04.2009 № 511 від 08.05.2009, 525 від 19.05.2009, №558 від 25.05.09р., № 558/1 від 03.06.2009 фахівцями Мелітопольської ОДПІ, на підставі п.1 ч.1 ст.11, п.9 ч.6,12 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п. 1.17 Наказу державної податкової адміністрації затвердження методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків» №355 від 27 травня 2008 року проведено позапланову виїзну перевірку Мелітопольського учбово виробничого підприємства, заснованого на власності Всеукраїнської громадської організації «Українське товариство сліпих» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2008р. та січень, лютий 2009р.

За результатами перевірки складено акт від 17.06.2009р. №740/23-5/03967665, у якому зафіксовані, виявлені в ході перевірки порушення.

Так, позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення підпункту 3.3.1 пункту 3.3 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6, підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2, пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", результаті чого Мелітопольським УВП УТОС:

- занижено суму податкових зобов'язань за грудень 2008р. на суму 12560грн., завищено податковий кредит грудня 2008 року на суму 879833 грн., що привело до: завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2008 року на 582358 грн., заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2008 року на суму 943 грн.

- занижено суму податкових зобов'язань за січень 2009р. на суму 15045 грн. та завищено податковий кредит на суму 682520 грн., привело до: завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2009 року на суму 552840грн., заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за січень 2009 року на суму 16881 грн.

- занижено суму податкових зобов'язань за лютий 2009р. на суму 410450 грн., привело до: завищення суми бюджетного відшкодування за лютий 2009 року на суму 680684грн., заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за лютий 2009 року на суму 187228 грн.

За результатами розгляду матеріалів перевірки та, зважаючи на виявлені порушення, Мелітопольською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення: від 01.07.09р. № 0000182305/0 про сплату донарахованої перевіркою суми 205052,00 грн. податку на додану вартість та 102526,00 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій та № 0000192305/0 про зменшення 1815882 грн. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 907941 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій. За результатами розгляду первинної скарги (рішення Мелітопольської ОДПІ від 14.09.2009р. № 29255/25-020), збільшено на 15499,00 грн. податкове зобов'язання з податку на додану вартість та на 7749,50 грн. штрафні (фінансові) санкції, які визначені у податковому повідомленні-рішенні від 21.09.2009р. №0000302305/1.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про визнання їх нечинними.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає заявлені вимоги такими, що задоволенню не підлягають, з огляду на таке:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Державна податкова адміністрація України, до складу якого входить Мелітопольська ОДПІ Запорізької області, є одним із органів державної виконавчої влади. Відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Згідно п.п.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Виїзну позапланову перевірку Мелітопольського УВП УТОС з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2008року, січень-лютий 2009 року, було проведено на підставі п. 9 ч. 6 ст. 11-1, ч.12 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до п. 9 ч.6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні» із змінами та доповненнями, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин: зокрема, платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

З матеріалів справи вбачається, що Мелітопольським УВП УТОС подані податкові декларації з ПДВ:

- за грудень 2008р. (вхід. № 131981 від 20.01.2009р., уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок вх.№3524 від 28.01.09р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 582358 грн., тобто більше 100 тис. грн.

- за січень 2009р. (вхід. № 10151 від 20.02.2009р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 552840 грн., тобто більше 100 тис. грн.

- за лютий 2009р. (вхід. № 14662 від 20.03.2009р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок, складає 680684 грн., тобто більше 100 тис. грн.

Отже, перевірку проведено на підставі та на виконання приписів чинного законодавства.

Згідно п.1.3 ст.1 наказу ДПА України від 10.08.2005 № 327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" із змінами та доповненнями акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання».

Відповідно до п.1.5, 1.6, 1.7 Наказу, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Висновки податкової, зроблені в акті перевірки щодо завищення податкового кредиту за грудень 2008 року, січень-лютий 2009 року; завищення суми бюджетного відшкодування за грудень 2008 року, січень-лютий 2009 року та, відповідно, заниження суми ПДВ за спірний період, суд вважає обґрунтованими та правомірними, зважаючи на наступне:

Актом перевірки наведені дані системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів та зроблено висновок, що у наданих підприємствами ТОВ «Споживче обладнання та матеріали» та ТОВ «Підприємство «Роллінг ЛТД» податковій звітності не задекларовано обсягів, які зазначені в деклараціях Мелітопольського УВП УТОС за перевіряємий період. Також з вивчення даних вказаної системи виявлено розбіжності у податковій звітності зазначених контрагентів. Крім того, актом перевірки встановлено, що папір офсетний відпускався без отримання довіреностей, в видаткових накладних відсутні паспортні дані, або інші документи, які б могли ідентифікувати особу, котра дійсно отримувала цей папір. З урахуванням наведеного, в акті перевірки зроблено висновок про те, що дані в деклараціях з ПДВ, наданих Мелітопольським УВП УТОС щодо обсягів продажу, не відповідають дійсності. Тобто зазначені операції між контрагентами фактично не здійснювались.

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту встановлено, що основним постачальником офсетного паперу є ПП "Компанія Калькута", (м. Дніпропетровськ). Тоді, як відповідно до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів ПП «Компанія Калькута» було надано до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року вхідний № 44174 від 12.05.2009р. в якій не включило до валових доходів продаж паперу Мелітопольському УВП УТОС в сумі 3 950 100,00 грн. Даний факт свідчить про те, що ця операція не здійснювалася тому, що ПП «Компанія Калькута» не декларувало вказані обсяги в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року у валових доходах підприємства, як продаж покупцям товару, та не сплачувало до бюджету податок на прибуток з операції по продажу паперу офсетного формату А0 Мелітопольському УВП УТОС. Перевіркою зроблено висновок, що папір офсетний від постачальника ПП «Компанія Калькута» в кількості 627,01 т загальною вартістю 6 796 686,29 грн., на Мелітопольське УВП УТОС не поставлявся.

Перевіркою також встановлено, що у перевіряємому періоді Мелітопольським УВП УТОС було укладено договір транспортного експедирування № ВАІ-8(УТ) від 05.02.2008р. з ТОВ «Валентин» (м. Дніпропетровськ) За умовами цього договору ТОВ «Валентин» є Виконавцем зазначених послуг. Працівниками Мелітопольської ОДПІ здійснена перевірка юридичної адреси та фактичного місцезнаходження ТОВ «Валентин», код за ЄДРПОУ 31825082 за юридичною адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Павлова, буд 16. За результатами перевірки складено акт № 493/26 від 01.08.08р., відповідно якого: фактично за вказаною адресою знаходиться автостоянка із допоміжними приміщеннями, що належить ПП ОСОБА_5. Згідно наданих пояснень приватного підприємця ОСОБА_5, основним видом його господарської діяльності є здача в оренду земельної площі під автостоянку та приміщень під автомийку то автосервіс загальною площею 0,7га, що належать йому на правах власності та знаходяться за адресою АДРЕСА_1. З представниками ТОВ «Валентин» підприємцем в 2007р. укладено угоду про надання в оренду частини офісу за адресою АДРЕСА_1, але після підписання договору представники підприємства на його території більше не з'являлися, термін дії договору - оренди не подовжувався. Станом на 31.07.2008р. за даною адресою ТОВ «Валентин» не знаходиться, приміщення за даною адресою цим підприємством ніколи не використовувались в господарській діяльності.

З огляду на таке, суд вважає обґрунтованим висновок податкового органу про неможливість реального здійснений платником вказаних операцій з урахуванням часу, людських можливостей, місцезнаходження сировини і товару, тобто відсутність необхідних умов для виробництва та транспортування продукції, досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності технічного персоналу по різанню паперу свідчить про відсутність у Мелітопольського УВП УТОС адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у Мелітопольського УВП УТОС створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

Надані до перевірки угоди (укладені між Мелітопольським УВП УТОС з постачальниками - ПП «Компанія Калькута», ТОВ «Валентин» та ПП «Славутич-юг», прибуткові документи до них створені з метою формування податкового кредиту у Мелітопольського УВП УТОС, одночасно поєднуючи застосування ним підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР з застосуванням нульової ставки при оподаткуванні операцій з поставки продукції власного виробництва. Зазначені дії направлені на неправомірне отримання з бюджету бюджетного відшкодування з ПДВ.

Тобто правочини, укладені Мелітопольським УВП УТОС з постачальниками ПП «Компанія Калькута», ТОВ «Валентин» та ПП «Славутич-юг» є недійсними (частина 1 статті 216 Цивільного Кодексу України) і не створюють юридичних наслідків. Тобто видані на його виконання податкові накладні з ПДВ не мають сили.

Згідно п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон України "Про ПДВ"): бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України), а також поняття платника податку (п.1.3 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість").

Згідно до п.1.3. ст.1 Закону України «Про ПДВ» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Податковий кредит, виходячи з системного аналізу положень норм Закону України «Про ПДВ», ставиться в залежність від підтвердження факту оплати платником податків постачальникам товарів (послуг) в попередньому податковому періоді. Положення підпункту 7.7.2 Закону пов'язують фактичну сплату податку у попередніх податкових періодах та виникнення права платника податку на отримання бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про ПДВ", обумовлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Отже, вищезазначеним Законом України встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, потім включення відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), викладено в п.7.7 ст. 7 Закону України "Про ПДВ".

Підпунктом 7.7.1 цього Закону визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 вищенаведеного Закону , така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 ст. 7 вищенаведеного Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2. визначено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

З урахуванням того, що угоди порушують публічний порядок та є нікчемними, підприємство позивача не мало право на податковий кредит сформований на підставі податкових накладних отриманих від контрагентів.

Підпунктом 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Безпосереднім, у розумінні цього Закону, вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Суму витрат, понесених підприємством на переробку сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів позивач складає з витрат понесених на оплату послуг оренди, послуг перевезення, оплату води та стоків, електроенергії, оплати праці робітників, суми страхових зборів до фондів державного загальнообовязкового страхування, амортизаційних відрахувань та оплату послуг звязку. Однак, позивачем, в обґрунтування зазначених витрат не надано належних документальних доказів.

Таким чином, суд вважає правомірними висновки Мелітопольської ОДПІ зроблені в акті перевірки, стосовно того що,

відсоток витрат, понесених підприємством на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів

-у грудні 2008 складає 7,2% від продажної ціни таких виготовлених товарів (149810,69 грн../ 2082577,12.*100), де 149810,69грн. - сума витрат, понесених підприємством на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, на суму 2082577,12грн. - вартість продукції, отриманої підприємством в процесі виробництва у грудні 2008р., за даними аналітичного обліку рах. 23 "Виробництво».

-у січні 2009 року складає 5,88% від продажної ціни таких виготовлених товарів (171849,98грн./2923708,44 грн.*100), де 171849,98 грн. - сума витрат, понесених підприємством на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, на суму 2923708,44 грн. - вартість продукції, отриманої підприємством в процесі виробництва у січні 2009р., за даними аналітичного обліку рах. 23 "Виробництво».

-у лютому 2009 року складає 12,9% від продажної ціни таких виготовлених товарів

Отже, з урахуванням первинних документів наданих як до перевірки так і досліджених в ході судового розгляду, визначено відсоток витрат, понесених підприємством на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, що використовуються у виготовленні таких товарів, склав: в грудні 2008р. склав 7,2 % в січні 2009р. склав 5,88 % в лютому 2009р. склав 12,9 %.

Таким чином, суд вважає, що підприємством позивача неправомірно, в порушення підпункту 6.2.8 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість» застосована нульова ставка при оподаткуванні операцій з поставки продукції власного виробництва.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке:

Протягом грудня 2008р., січня, лютого 2009 року згідно первинних документів позивача (податкових накладних, накладних, рахунків, актів виконаних робіт), підприємством для ведення виробничої діяльності придбавалися товари та послуги (К-т рахунку 631 - «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по Д-ту рах. № 20 - «Сировина та матеріали», 22- «МШП», 281-«Товари на складі», 23 -«Виробництво»).

Дослідивши надані Мелітопольським УВП УТОС до перевірки первинні документи (податкові накладні, накладні, рахунки, акти виконаних робіт), угоди на транспортно-експедиційні послуги при перевезенні паперу офсетного, угоди на отримання в оренду обладнання (двох листорізальних машин та гільйотини), штатний розклад, розроблений відповідно до постанови Президії Центрального правління УТОС № 4-6 від 15.04.2008р. «Про новий розмір мінімальної заробітної плати в системі УТОС, затвердження нових тарифних ставок для робітників УВО, УВП, УТОС», та відповідно до постанови Президії Центрального правління УТОС № 1-3 від 20.01.2009р., використавши отриману інформацію з інших джерел та зробивши необхідні розрахунки для визначення витрат, перевіркою встановлено загальну суму витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у безпосередньому виготовленні підприємством товарів у розмірі 149 810,69 грн. в грудні 2008р., а саме: вартість електроенергії та перетікання реактивної електроенергії - 11 525,05 грн., вартість води та послуг з водовідведення стічних вод -1 140,75 грн., вартість послуг зв'язку - 1 621,24 грн., вартість послуг з оренди обладнання - 12 500 грн., амортизаційні відрахування 26 487,36 грн., нарахована заробітна плата - 91 201,03грн., податки нараховані на заробітну плату - 5 335,26 грн., та 139 864,93 грн. у січні 2009р., а саме: вартість електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії -11452,03грн., вартість води та послуг з водовідведення стічних вод - 895,70 грн., вартість послуг зв'язку - 1 450,67 грн., вартість послуг з оренди обладнання - 12 500 грн., амортизаційні відрахування - 26 248,68 грн., нарахована заробітна плата - 82507,65 грн., податки нараховані на заробітну плату - 4 810,20 грн. та у розмірі 126 371,78 грн. в лютому 2009р., а саме: вартість електроенергії та перетікання реактивної електроенергії - 11440,13 грн., вартість води та послуг з водовідведення стічних вод - 606,85 грн., вартість послуг зв'язку - 1 504;45 грн., вартість послуг з оренди обладнання - 12 500 грн., амортизаційні відрахування 25 965,78 грн., нарахована заробітна плата - 70 528,50грн., податки нараховані на заробітну плату - 4096,07 грн.

За даними аналітичного обліку підприємства та по К-ту рахунку 23 - «Виробництво», вихід готової продукції від виробництва в грудні 2008р. складає 2082577,12 грн., в січні 2009 року 2923708.44грн., в лютому 2009 року -974653,18 грн. (за даними Оборотно-сальдової відомості, балансу підприємства за грудень 2008 року, січень, лютий 2009 року).

Таким чином, суд вважає обґрунтованим висновок перевірки щодо встановленого відсотку витрат, понесених підприємством на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, що використовуються у виготовленні таких товарів, який в грудні 2008р. склав 7,2 % від продажної ціни таких виготовлених товарів, в січні 2009р. склав 5,88% від продажної ціни таких виготовлених товарів та в лютому 2009р. склав 12,9 % від продажної ціни таких виготовлених товарів. При цьому, кількість інвалідів, які мають основне місце роботи на Мелітопольському УВП УТОС за ІV квартал 2008р. складає 47,8% від середньооблікової чисельності штатних працівників (тобто менше 50%).

Враховуючи викладене, суд вважає правомірними висновки ДПІ щодо того, що Мелітопольським УВП УТОС папір не перероблявся та відповідно не поставлявся покупцям, а, відповідно і господарські операції з поставки паперу були відсутні.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Мелітопольською ОДПІ, зважаючи на те, що відсоток витрат понесених позивачем на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів складає менше встановлених законодавством 8% від продажної ціни таких виготовлених товарів, правомірно зроблено висновок про безпідставне застосування позивачем нульової ставки з ПДВ, відповідно до п.п. 6.2.8 п 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

А, отже, суд вважає спірні податкові повідомлення-рішення прийнятими у відповідності до норм чинного законодавства України.

Доводи позивача щодо правомірності формування податкового кредиту судом до уваги не приймається з огляду на таке. Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість у подальшому, якщо податковий орган доведе, що наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності, наприклад у випадку, коли не проводилися самі операції тощо. Зокрема, обовязково повинно бути досліджено та зясовано, чи сплачувались податки продавцями товару та чи мали операції з надання послуг реальний характер.

В даному випадку податковим органом доведено належним чином та в повному обсязі факт проведення операцій із придбання та реалізації продукції, які не мали реального характеру.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що Мелітопольська ОДПІ Запорізької області дійшла законних та обґрунтованих висновків в ході перевірки та правомірно винесла податкові повідомлення рішення від 01.07.2009 № 0000182305/0 та № 0000192305/0, від 21.09.2009 № 0000182305/1 та № 0000192305/1,від 22.09.2009 № 0000302305/0, від 02.12.2009 № 0000182305/2 та № 0000192305/2, від 08.12.2009 № 0000302305/1, від 09.02.2010 № 0000182305/3 та № 00001923053, від 09.02.2010 № 0000302306/2. А, відтак, підстави щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у суду відсутні.

Судовій збір, сплачений позивачем, до відшкодування не присуджується.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні позову Мелітопольського учбово-виробничого підприємства Всеукраїнської громадської організації “Українське товариство сліпих” до Мелітопольської обєднаної Державної податкової інспекції Запорізької області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень рішень від 01.07.2009 № 0000182305/0 та № 0000192305/0, від 21.09.2009 № 0000182305/1 та № 0000192305/1,від 22.09.2009 № 0000302305/0, від 02.12.2009 № 0000182305/2 та № 0000192305/2, від 08.12.2009 № 0000302305/1, від 09.02.2010 № 0000182305/3 та № 00001923053, від 09.02.2010 № 0000302306/2 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 26.11.2010.

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко