Постанова № 13423098, 24.11.2010, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 р. Справа № 2а-11236/10/0470

м. Дніпропетровськ Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Черненко А.А.

за участі представника відповідача Гармаш Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Фарго» про стягнення адміністративно господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ :

13.09.2010 р. Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Фарго» адміністративногосподарські санкції в сумі 14617 грн. 40 коп. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 р., та пеню в сумі 583 грн. 87 коп. за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що на виконання положень Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Фарго», при середньообліковій чисельності штатних працівників підприємства 46 осіб, повинно було створити у 2009 році 2 робочих місця, на які працевлаштувати інвалідів. Проте, жодного інваліда працевлаштовано не було. Таким чином, відповідач не виконав норматив щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, чим порушив вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», у звязку з чим зобовязаний сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі 14617 грн. 40 коп., виходячи з розміру середньорічної заробітної плати штатного працівника, та пеню на суму заборгованості по сплаті адміністративно господарських санкцій у сумі 583 грн. 87 коп. за несвоєчасну їх сплату. У добровільному порядку відповідач не сплачує суму заборгованості, тому позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом.

В судове засідання представник позивача не зявився, надіслав суду заяву про розгляд справи без його участі, та повідомив про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що обовязок підприємства зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів не супроводжується його обовязком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, за що відповідає державна служба зайнятості. Враховуючи, що позивачем не надано доказів відмови ТОВ «Юридична фірма «Фарго» у працевлаштуванні конкретних інвалідів, відповідач вважає, що не вчинив правопорушення, а тому не повинен нести за нього відповідальність у вигляді сплати адміністративно-господарських санкцій.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши чинне законодавство, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медикосоціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 19 вищевказаного Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави дійти до висновку, що на підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, покладено обовязок, по-перше, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів; по-друге, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; по-третє, якщо середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно господарські санкції.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Фарго» перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів, як підприємство, яке в своїй діяльності використовує найману працю.

Згідно форми № 10-ПІ «Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів» за 2009 рік, що надавався відповідачем до Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2009 році становила 46 осіб. При цьому, штатних працівників, яким встановлена інвалідність, на підприємстві у 2009 році не працювало (а.с. 6).

Проте, виходячи з нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, встановленого ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», на підприємстві потрібно було працевлаштувати двох інвалідів, про що відповідач самостійно зазначив у звіті за формою 10 ПІ.

Також, відповідач самостійно розрахував розмір адміністративно-господарських санкцій за невиконання підприємством вказаного нормативу, що відображено у звіті за формою № 10-ПІ.

Згідно інформації Жовтневого районного центру зайнятості від 05.08.2010 р. № 987, ТОВ «Юридична фірма «Фарго» протягом 2009 року звіти за формою 3-ПН не надавало, тому, відповідно, про потребу у працівниках інвалідах не заявляло.

Таким чином, вимоги ст.ст. 18,19, Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідачем не виконані.

У відповідності до ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідач вказані обставини не довів.

За викладених обставин, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що ним було вжито всі передбачені законом заходи для забезпечення недопущення правопорушення.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадські організації інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж це встановлено нормативом, передбаченим ст. 19 вказаного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно господарські санкції в сумі, яка визначається в розмірі середньої річної заробітної плати штатного працівника на відповідному підприємстві, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому, адміністративно господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами та організаціями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 вказаного Закону.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку адміністративно-господарські санкції за невиконання у 2009 р. нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в строки, встановлені законом, не були сплачені, позивач здійснив розрахунок зазначених санкцій за даними наданого відповідачем звіту за формою 10-ПІ від 25.02.2010 року за 2009 рік, виходячи з розміру середньої річної заробітної плати штатного працівника та кількості незайнятих робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, в сумі 14617 грн. 40 коп., а також нарахував пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій в сумі 583 грн. 87 коп. Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 15201 грн. 27 коп.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення внаслідок порушення відповідачем у 2009 р. вимог ст.ст. 18-20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (незабезпечення виконання встановленого нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання необхідної для організації працевлаштування інвалідів інформації у державну службу зайнятості, несплату у встановлені строки адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць).

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Фарго» (код ЄДРПОУ 24995677) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31218230700005, отримувач Жовтневий район м. Дніпропетровська, банк отримувача ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 25005978) адміністративно господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 р. в сумі 14617 грн. 40 коп. (чотирнадцять тисяч шістсот сімнадцять гривень сорок копійок), та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 583 грн. 87 коп. (пятсот вісімдесят три гривні вісімдесят сім копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 13.12.2010 року.

Суддя В.В.Чорна