Ухвала суду № 134223555, 05.02.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14144/25

2/308/4762/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Крегул М.М.,

за участю секретаря судового засідання Бегені В.В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС » до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС » через підсистему «Електронний суд» звернулося до суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно з якою просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 17268 57 грн та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.10.2025року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

20.11.2025 року від представника позивача Куриліної В.В. через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про закриття провадження у справі, та повернення сплаченого позивачем судового збору у якій зазначено, що відповідачем здійснено погашення заборгованості за кредитним договором, а відтак у справі відсутній предмет спору. Представник позивача просить суд закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та повернути позивачеві сплачений ним судовий збір .

Розглянувши вказану заяву та дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Наведений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20.

Матеріалами справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором. Тобто,на час звернення позивача до суду між сторонами існував спір щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором, в зв`язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість.

У постанові по справі № 638/3792/20 від 20.09.2021 Верховний Суд зазначив, що суд закриває провадження в справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином, оскільки на момент пред`явлення позову товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС » до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, була наявна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а саме стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто предмет спору був присутній, то і підстави для закриття провадження в справі у зв`язку з погашенням зазначеної заборгованості відповідачем після пред`явлення позову, згідно з п. 2 ч. 1ст. 255 ЦПК України, а саме за відсутності предмета спору, відсутні.

Одночасно у даній справі наявні всі підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки позивач фактично відмовився від позовних вимог до ОСОБА_1 у зв`язку із погашенням заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.

За таких обставин, суд доходить висновку, що клопотання представника позивача про закриття провадження у справі з підстави відсутності предмета спору не підлягає задоволенню та вважає за можливе закрити провадження у справі відповідно до вимог п. 4 ч. 1ст. 255 ЦПК України, прийнявши відмову позивача від позову.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Суд вказує, що провадження по справі було закрито саме у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Одночасно, за приписами ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Приймаючи до уваги те, що позивач відмовився від своїх позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачами після пред`явлення позову, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», ст. 13, 49, 255, 256, 260, 261, 354, 355 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотоання представника товариства зобмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» задоволити частково.

Прийняти відмову товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» від позовних вимог та провадження по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746) судові витрати в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. сорок коп.).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Крегул