Рішення № 134218946, 18.02.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/5887/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді?Спічака Вадима Олексійовича,

секретаря судового засідання?Лизогубенко Владлени Олександрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Овідіополь за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746 до ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 06.06.2021р. за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСЮ «МІЛОАН» Сорокіною Гаяне Олегівною подано Заявку на отримання кредиту № 3876511.

ТОВ «МІЛОАН» направлено Відповідачці електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідачка підтвердила прийняття умов Договору про споживчий кредит № 3876511 від 06.06.2021р.

Таким чином, Відповідачка уклала Договір про споживчий кредит № 3876511 від 06.06.2021р. із ТОВ «МІЛОАН», та на підставі платіжного документа Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5500грн.

Позивач зазначає, що Відповідачкою не виконані належним чином кредитні зобов`язання.

13.09.2021р. згідно умов Договору відступлення права вимоги №07Т ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 3876511 від 06.06.2021р. на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», і відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача.

Позивач зазначає, що сума боргу відповідачки перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 24337,5грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 5500 грн.; - заборгованість за відсотками становить 17737,5грн.; - заборгованість за комісійними винагородами становить 1100 грн.; - заборгованість за пенею становить 0 грн., які просить суд стягнути з відповідачки на свою користь.

Рух справи у суді

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 21 жовтня 2025 року було відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач у судові засідання не з`явився. Заяву про слухання справи за його відсутності не надав, причини неявки суду не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позов до суду не подав.

Суд з урахуванням думки представника позивача вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін в порядку заочного розгляду справи на підставі зібраних у справі доказів, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 282 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що Відповідачка ОСОБА_1 уклала Договір про споживчий кредит № 3876511 від 06.06.2021р. із ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607).

Підписання договору здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону, вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору.

Відповідно до умов Договору про споживчий кредит №3876511: п. 1.1. Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати іншізобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. 1.2. Сума (загальний розмір) кредиту становить 5500.00 грн. у валюті: Українські гривні. 1.3. Кредит надається строком на 15 днів з 06.06.2021 (строк кредитування). 1.4. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 21.06.2021. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 1100.00 грн., яка нараховується за ставкою 20.00 відсотків від суми кредиту одноразово. 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 1237.50 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. 1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 2.3.1.2. передбачені умови пролонгації на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Відповідно по Паспорта споживчого кредиту №3876511 Сума кредиту: 5500.00 грн. Строк кредитування: 15 днів. Процентна ставка: 1.50 відсотків за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування, вказаного в п.1.3 Договору. Стандартна (базова) ставка: 5.00 відсотків за кожен день користування кредитом, яка застосовується у випадку продовження строку кредитування вказаного в п.1.3. Договору на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 Договору. Тип процентної ставки: фіксована. Платежі за додаткові та супутні послуги Кредитодавця, обов`язкові для укладання договору: комісія за надання кредиту: 1100.00 грн., яка нараховується за ставкою 20.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до платіжного доручення № 48101006 від 06.06.2021 року ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 5500 гривень на рахунок НОМЕР_1 .

13.09.2021р. згідно умов Договору відступлення права вимоги №07Т ТОВ «МІЛОАН» (ЄДРПОУ: 40484607) відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 3876511 від 06.06.2021р. на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача.

Згідно Договору відступлення сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») становить 24337,5грн., із яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 5500 грн.; - заборгованість за відсотками становить 17737,5грн.; - заборгованість за комісійними винагородами становить 1100 грн.; - заборгованість за пенею становить 0 грн.

Доказів сплати зазначеної заборгованості або спростування її розміру відповідачкою надано не було. Будь-яких зауважень від відповідачки щодо розміру даної заборгованості до суду не надходило.

Норми права, застосовані судом, та висновки суду

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст. 610, 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Відповідно до ст. 5, 15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

За змістом ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід`ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки договір про надання кредиту підписаний відповідачем в електронній формі, шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором, відповідно до якого позичальнику наданий кредит, що підтверджується належними та допустимими доказами укладання між сторонами правочину, та відповідач не надав доказів погашення заборгованості або спростування її розміру, то з відповідача підлягає стягненню заявлена у позовних вимогах заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5500 гривень.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за комісійними винагородами у розмірі 1100 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закон) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

З п. 1.5.1. кредитного договору вбачається, що комісія за надання кредиту становить 1 100 грн., яка нараховується за ставкою 20.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року (справа № 202/5330/19) у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлено щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин умова кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемною відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, у договорі не вказано за яку саме послугу позивач встановив комісію і умови самого договору не містять переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Отже, приймаючи до уваги, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і їх погодження із споживачем при укладенні договору, суд вважає, що обов`язок позичальника сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемним, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21, від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21.

З урахуванням того, що відповідач не зобов`язаний сплачувати комісію за укладеним договором, позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісійними винагородами у розмірі 1100 грн. підлягають залишенню без задоволення за недоведеністю.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками становить 17737,5грн. суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки зазначені проценти мають нараховуватись в рамках строку дії договору.

Так, відповідно до п. 1.6. Договору передбачена стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, яку застосовує суд при розрахунку заборгованості.

Відповідно до п. 2.3.1.2. передбачена пролонгація на стандартних (базових) умовах (а саме у разі коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування) яка загалом не може перевищувати 60 днів.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за відсотками у розмірі 16500 гривень (5500*5%*60днів).

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги докази укладення кредитного договору, отриманням відповідачем кредитних коштів, користування ними та, відповідно, неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Діджи «Фінанс», а саме стягнення заборгованості у сумі 22000 гривень, що складається з заборгованості за тілом кредиту 5500 гривень та 16500 гривень заборгованості за відсотками.

V. Щодо судового збору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору суд враховує, що згідно платіжної інструкції, позивачем при зверненні з даним позовом до суду через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2189,74 гривень (2422,40*22000/24337,5).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.4,5,10,76-82,89,263-265,280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ: 42649746 до ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,- задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ПУМБ») заборгованість за Кредитним договором № 3876511 від 06.06.2021р. у розмірі 22000 (двадцять дві тисячі) гривень.

Стягнути із ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_3 , відкритий в АТ «ПУМБ») судовий збір у розмірі 2189 гривень 74 копійки.;

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подано заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Спічак В.О.