Рішення № 134209321, 18.02.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 рокусправа № 640/135/22

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Магнарес», про стягнення заборгованості.

Суть справи.

До Окружного адміністративного суду міста Києва 04.01.2022 звернулося Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Магнарес» (далі відповідач, ТОВ «ТД Магнес»), в якому просить:

- стягнути з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ «ТД Магнарес» (код ЄДРПОУ 40902172) кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 150729,00 грн;

- накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ «ТД Магнарес» (код ЄДРПОУ 40902172), що відкриті в установах банків на суму боргу.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірія Р.О. від 08.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (в редакції Закону України від 16.07.2024 №3863-ІХ «Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ») проведено автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, за результатами якого справа передана на розгляд та вирішення Львівському окружному адміністративному суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Львівського окружного адміністративного суду таку передано для розгляду судді Кравціву О.Р.

Ухвалою суду від 03.03.2025 справу №640/135/22 прийнято до провадження та вирішено здійснити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 18.02.2026 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про заміну неналежного позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у встановлені строки добровільно не сплатив борг. Вжиті позивачем заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Відповідач відзиву на позов у встановлений строк не подав.

На адресу суду повернуто не врученим конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідно до довідки про причини повернення/досилання відправлення «повертається; за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту 66.3 статті 66 Податкового кодексу України (далі ПК України) у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків. У такому разі платник податків, визначений у пункті 64.2 статті 64 цього Кодексу, зобов`язаний подати контролюючому органу за новим місцезнаходженням відповідну заяву у десятиденний строк від дня реєстрації зміни місцезнаходження (місця проживання) згідно з порядком обліку платників податків. У разі неподання такої заяви протягом 10 календарних днів платник податків або посадові особи платника податків несуть відповідальність відповідно до закону.

Суд враховує, що платник зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою, яка фактично являється його місцем проживання і за якою податковий орган правомірно надсилає усю адресовану платникові кореспонденцію. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.02.2018 (справа №826/12162/17) та 09.10.2018 (справа №820/1864/17).

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

З урахуванням викладеного, а також беручи до уваги те, що судом відправлено ухвалу про відкриття провадження у справі саме за адресою, вказаною у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в силу вимог частини 11 статті 126, частини 1 статті 174 і пункту 4 частини 1 статті 251 КАС України ухвала суду вважається врученою відповідачу належним чином. Тому, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Позивач вимоги ухвали суду від 03.03.2025 не виконав, зворотній бік інтегрованої картки платника із сумою заборгованості відповідача станом на момент розгляду справи не подав.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Магнарес» (ЄДРПОУ 40902172) є платником податків; основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 19.10.2016 ТОВ «Магнарес» взято на облік Головним управлінням ДПС у м. Києві.

ТОВ «Магнарес» змінено 01.03.2021 адресу з 21050, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Князів Коріатовичів, 28 на 04080, місто Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 256, що підтверджується записами в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, згідно з реєстраційними даними ТОВ «Магнарес» знято з обліку за неосновним місцем обліку у ГУ ДПС у Вінницькій області з 01.01.2022.

Згідно з довідкою про податкову заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Магнарес» станом на 30.12.2021 у відповідача є заборгованість на загальну суму 150729,00 грн /арк.спр.5/.

Сума податкового боргу, яку позивач просить стягнути, виникла з:

податку на додану вартість 150729,00 грн (податкова декларація від 17.12.2020 на суму 37675,00 грн; податкова декларація від 18.01.2021 на суму 37385,00 грн; податкова декларація від 22.02.2022 на суму 75670,00 грн).

У зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань ГУ ДПС у Вінницькій області винесено податкову вимогу форми «Ю» №1376-13 від 26.01.2021, яку надіслано 29.01.2021 платникові податків за адресою місто Вінниця, вулиця Князів Коріатовичів, 28, що підтверджується доказами у справі.

Доказів, які б підтверджували оскарження податкової вимоги у справі немає. Як і не має доказів збільшення чи зменшення суми податкової заборгованості.

Оскільки у добровільному порядку заборгованість відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу суд застосовує такі норми права.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень (пункт 41.2 статті 41 ПК України).

Пунктом 41.1 статті 41 ПК України передбачено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що орган стягнення уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

У пункті 57.1 статті 57 ПК України зазначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.2 статті 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпункті 54.3.1-54.3.6 пункті 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби відповідно до вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог статті 59 ПК України ГУ ДПС і Вінницькій області сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу. У справі є докази надіслання такої вимоги, а доказів її оскарження немає.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5 статті 59 ПК України)

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

Статтею 20 ПК України визначено права контролюючих органів.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункт 95.3 статті 95 ПК України).

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Водночас право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, передбачено підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України.

Норма підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України, окрім того, що надає повноваження органу ДПС на звернення до суду, визначає й підстави для накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №804/4273/13-а.

В силу вимог абзацу 2 підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Отже, за змістом казаних норм чинного законодавства підставою для звернення податкового органу до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків є відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг, в тому числі недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу, або ж майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Під час розгляду справи суд встановив, що відповідач всупереч викладеним нормам чинного законодавства не вжив заходів, спрямованих на погашення податкових зобов`язань.

ГУ ДПС у Вінницькій області 26.01.2021 сформовано і 29.01.2021 надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» №1376-13, яка не оскаржена і не виконана.

Також, ГУ ДПС у Вінницькій області перед зверненням до суду вжито необхідні заходи з метою встановлення наявності у відповідача майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг. Так, позивач отримав відповіді від Територіального сервісного центру МВС №0541 (ТЦС №0541), Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області та отримав Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Водночас слід врахувати, що позов про стягнення поданий ГУ ДПС у Вінницькій області.

Однак відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 19.10.2016 ТОВ «Магнарес» взято на облік Головним управлінням ДПС у м. Києві.

ТОВ «Магнарес» змінено 01.03.2021 адресу з 21050, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Князів Коріатовичів, 28 на 04080, місто Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 256, що підтверджується записами в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до реєстраційних даних ТОВ «Магнарес» основним місцем обліку вказано ГУ ДПС у м. Києві, взято на облік 19.10.2016. На обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області ТОВ «Магнарес» перебував за неосновним місцем обліку з 18.04.2017 по 01.01.2022. При цьому, з 01.01.2025 неосновним місцем обліку відповідача також є ГУ ДПС у м. Києві.

Отже, починаючи з 19.10.2016 основним місцем обліку ТОВ «Магнарес» є ГУ ДПС у м. Києві.

Водночас неосновним місцем обліку ТОВ «Магнарес» вказано ГУ ДПС у Вінницькій області до 01.01.2022.

ГУ ДПС у Вінницькій області подало 31.12.2021 позов про стягнення заборгованості, який до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов 04.01.2022.

Тобто, 31.12.2021 ГУ ДПС у Вінницькій області подало позов про стягнення заборгованості, а вже 01.01.2022 зняло ТОВ «Магнарес» з обліку за неосновним місцем обліку.

При цьому, основне місце обліку ТОВ «Магнарес» у ГУ ДПС у м. Києві з 2016 року залишалося незмінним.

З огляду на встановлені обставини суд висновує, що ГУ ДПС у Вінницькій області є неналежним позивачем у справі.

Норми Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають можливості заміни позивача за ініціативою суду чи залучення як співпозивача.

Водночас слід зауважити, що клопотання позивача про заміну неналежного позивача подане після початку розгляду справи по суті, що не допускається згідно з положеннями статті 48 КАС України.

Отже, якщо позов пред`явила особа, якій не належить право вимоги, суд повинен відкрити провадження, встановити дійсні обставини і, переконавшись у тому, що вимоги пред`явлено неналежним позивачем, відмовити йому у задоволенні позову. Це є самостійною підставою для відмови в позові.

Вказані правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №910/10647/18, від 08.10.2019 у справі №916/2084/17.

Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог. Тому, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Приписами статті 139 КАС України позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено повністю, повернення судових витрат не передбачено.

Керуючись статтями 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, 294, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судовий збір покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (зі змінами та доповненнями) подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кравців Олег Романович