Рішення № 134209293, 18.02.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 рокусправа № 380/20845/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

визнати протиправним і скасувати Рішення про відмову у призначенні пенсії ГУ ПФУ в Чернівецькій області управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг № 134250013713, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькій області 16.09.2025 р.;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області зарахувати до спеціального (педагогічного) стажу роботи період роботи ОСОБА_1 з 11.10.2017 р. по 29.08.2025 р.;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2025 р. про призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення Конституційного Суду України N 2-р/2019 від 04.06.2019 та з урахуванням висновків Львівського окружного адміністративного суду у цій справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що вона звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про призначення пенсії за вислугою років, проте рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області (далі Відповідач) №134250013713 від 16.09.2025 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з тим, що спеціальний стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років станом на 11.10.2017 становить 24 роки 1 місяць 26 днів при необхідних 26 років 6 місяців. Вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, позивачка звернулася до суду із даним позовом.

Ухвалою від 22.10.2025 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, зазначив, що за результатами розгляду заяви 16.09.2025 ОСОБА_1 про призначення пенсії, Головним управлінням відмову в призначенні пенсії прийнято рішення за № у зв`язку із 134250013713 про відсутністю необхідного спеціального стажу. Пунктом е ст. 55 Закону № 1788-XII (введено в дію з 01.01.1992) передбачено, що за дотримання певних умов працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення мають право на призначення пенсії за вислугу років. Пунктом 2-1 Прикінцевих положень Закону № 1058- ІV передбачено, що особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» (на 11.10.2017) мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений ст. 52, 54 та 55 Закону № 1788-XII, пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом № 1788-XII. Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону №1058- ІV визначено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (11.10.2017) мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Отже, наявність спеціального стажу для призначення пенсій за вислугу років працівникам освіти визначається станом на 11.10.2017. При цьому, при визначенні права на пенсію за вислугу років застосовуються вимоги законодавства щодо спеціального стажу, які були передбачені станом на 11.10.2017. При опрацюванні наданих Позивачем документів Головним управлінням встановлено. Вік заявника 55 років. Страховий стаж особи становить 37 років 9 місяців 21 день. Спеціальний стаж особи становить 24 роки 1 місяць 26 днів. За доданими документами до страхового та спеціального стажу зараховано всі періоди роботи. Заявник не працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Отже, враховуючи вищенаведене, підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років не має, оскільки не виконані основні умови для її призначення (відсутній необхідний спеціальний стаж для призначення пенсії за вислугу років станом на 11.10.2017 26 років 6 місяців, враховуючи положення п. 2-1 та п. 16 Прикінцевих положень Закону № 1058) Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву, вважає доводи відповідача необгрунтованими, просить задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

09.09.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»

За принципом екстериторіальності, заяву позивачки разом із документами передано до розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 16.09.2025 №134250013713 відмовлено у призначенні пенсії.

Вік заявниці 55 років.

Страховий стаж особи становить 37 років 9 місяців 21 день.

Спеціальний стаж особи становить 24 роки 1 місяць 26 днів.

Водночас право виходу на пенсію за вислугу років незалежно від віку мають особи, вислуга років яких на відповідних посадах становить не менше як:

25 років на 1 квітня 2025;

26 років 6 місяців на 31 грудня 2015 року;

26 років 6 місяців на 11 жовтня 2017 року.

За доданими документами до страхового та спеціального стажу зараховано всі періоди роботи. Заявник не працює.

Прийнято рішення у призначенні пенсії за вислугу років відмовити у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу.

Вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, позивачка звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з пунктом 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Пунктом 2-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-IV визначено, що особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону №1788-XII, пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом №1788-XII.

Закон України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" набрав чинності 11.10.2017.

Тобто, пенсія за вислугу років згідно із нормами Закону №1788-ХІІ призначається за умови наявності у особи станом на 11.10.2017 визначеного цим Законом страхового і спеціального стажу.

Пунктом е статті 55 Закону №1788-ХІІ (в редакції, чинній до 01.04.2015) було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Надалі, з прийняттям Закону України від 02.03.2015 №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" було підвищено, зокрема, спеціальний стаж, необхідний для виходу на пенсію, для категорій працівників, визначених пунктами д, е, ж статті 55 Закону №1788-ХІІ, а з прийняттям Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" встановлено раніше не передбачений законодавством вік виходу на пенсію для окремих категорій громадян, а саме: 55 років - для працівників освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення (пункт е статті 55 Закону №1788-ХІІ) за переліком, що затверджується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом е статті 55 Закону №1788-ХІІ (в редакції Закону України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України") встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців.

До досягнення віку, встановленого абзацом 1 цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року.

Рішенням від 04.06.2019 №2-р/2019 Конституційний Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту а статті 54, статті 55 Закону №1788-ХІІ зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII.

Відповідно до другого пункту рішення положення пункту а статті 54, статті 55 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 №911-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Отже, починаючи з 04.06.2019 положення пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ діють в первісній редакції, чинній до внесення змін Законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24.12.2015 № 911-VIII, відповідно до якого право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

За змістом Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу у загальноосвітніх навчальних закладах на таких посадах: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

За змістом Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу у загальноосвітніх навчальних закладах на таких посадах: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Підставою для відмови у призначенні пенсії за вислугу років слугувала, зокрема, відсутність спеціального стажу роботи 26 років 06 місяці.

Таким чином, вимога щодо необхідного спеціального стажу визначена пенсійним органом станом на 11.10.2017 (26 років 6 місяців), без врахування рішення Конституційного Суду України від 04.09.2019.

Водночас, позивач звернулася із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ 26.03.2025, тобто після прийняття рішення Конституційного суду України від 04.06.2019, а відтак відповідач повинен був застосовувати положення пункту "е" частини 1 статті 55 Закону №1788 в первісній редакції, яка визначає, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. Тому рішення відповідача в частині відсутності у позивачки необхідного спеціального стажу є протиправним.

Частиною 2 статті 7 Закону №1788-ХІІ визначено, що пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Відповідно до пункту 2.4 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених підпунктами 1-4 пункту 2.1 цього розділу, надаються також документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії.

Пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Таким чином, Закон №1788-ХІІ однією з умов призначення пенсій за вислугу років визначає факт залишення роботи, яка дає право на цю пенсію.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 750/4607/17.

Відповідач 2 при розгляді заяви позивачки від 09.09.2025 зарахував до спеціального стажу період роботи по 11.10.2017.

Водночас, відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 06.04.1970 позивачка працювала у період з 15.08.1987 по 29.08.2025 на різних посадах в опорному закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Михайла Вербицького с. Стрілки Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області (з урахуванням перейменувань).

Окремо слід зазначити, що відповідно до довідки форми ОК-5 індивідуальні відомості про застраховану особу сформовану по позивачу, вбачається, що у період з 1998 по серпень 2025 відповідно до відомостей по спеціальному стажу у позивача зазначений код підстави для обліку спеціального стажу ЗП3055Е1.

Таким чином, позивачка звільнена із посади, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Тому, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 26.09.2025 №134250013713 є протиправним та підлягає скасуванню.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.

Суд зазначає, що, зобов`язавши пенсійний орган врахувати до стажу роботи спірні періоди роботи позивача, суд не може зобов`язати призначити пенсію, оскільки саме на пенсійний орган покладено обов`язок обрахування стажу роботи особи та встановлення всіх необхідних умов для призначення пенсії.

На підставі викладеного вище, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Частиною 2 статті 9 КАС України врегульовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З урахуванням наведеного, а також дискреційних повноважень пенсійного органу в питаннях призначення та нарахування пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області повторно розглянути заяву позивачки від 09.09.2025 про призначення пенсії за вислугою років на підставі пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення Конституційного Суду України №2-р/2019 від 04.06.2019 та з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги позивачки, то підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області на користь позивачки судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області від 16.09.2025 №134250013713 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу період роботи з 11.10.2017 по 29.08.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.09.2025 про призначення пенсії за вислугою років на підставі пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням правової позиції, викладеної судом у цьому рішенні.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (адреса: 58002, м. Чернівці, вул. О. Кобилянської, 1/ пл. Центральна, 3, ЄДРПОУ: 40329345) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір на суму 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна