Рішення № 134206770, 18.02.2026, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1663/25

Провадження № 2/681/193/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 лютого 2026 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області у складі головуючої -судді Горгулько Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В грудні 2025 року позивач - акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 177727,32 грн та судових витрат у сумі 3028 грн грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що АТ «Райффайзен Банк» розмістив на власному офіційному сайті в мережі Інтернет «www.raiffeisen.ua» Публічну пропозицію про надання громадянам банківських послуг на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк». У Публічній пропозиції визначено, що фізична особа, яка виявила намір прийняти (акцептувати) цю публічну пропозицію, підписує Заяву про акцепт публічної пропозиції/Угоду, за встановленою формою. Також у Публічній пропозиції зазначено, що вона сама, разом із Заявою про акцепт, Правилами, Тарифами, усіма заявами, змінами, доповненнями та додатковими угодами, утворюють єдиний Договір банківського обслуговування.

04.04.2025 відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача і підписав Заяву про відкриття карткового рахунку на надання кредиту «Кредитна картка» №010-MR-82-1743740571775-11706712, згідно з якою Кредитор надав Позичальнику кредит в розмірі 145000 грн до 04.04.2050 року під 48% річних, а відповідач зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені договором.

Банк виконав свої зобов`язання надавши відповідачу кредитні кошти на поточний рахунок Клієнта. Проте, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснював щомісячного погашення кредитної заборгованості згідно умов Договору погашення кредиту та відсотків за кредитом.

У зв`язку із невиконанням відповідачем умов кредиту, 17.10.2025 на адресу ОСОБА_1 було скеровано вимогу про дострокове виконання боргових зобов`язань за вих.№114/5-713553 від 17.10.2025 для надання відповідчу можливості добровільно (в позасудовому порядку) врегулювати заборгованість протягом 30 днів. Проте відповідач таку вимогу у визначені строки не виконав.

Станом на 17.10.2025 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 177727,32 грн.

Ухвалою Полонського районного суду Хмельницькуої області від 11.12.2025 у справі відкрито спрощене позовне провадження та постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін, сторонам визначено строк для подання заяв по суті справи.

ОСОБА_1 за зареєстрованою адресою місця проживання судом надіслано копію ухвали про відкриття провадження та витяг про права та обов`язки, проте конверт з вкладенням повернутий на адресу суду з довідкою відділення Укрпошти від 27.12.2025 про відсутність адресата за вказаною адресою, однак за положеннями п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК відправлення вважається врученим.

Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та, відповідно до ст.280 ЦПК України, за згодою позивача, яка викладена в позовній заяві, проводить заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

Суд, дослідивши усі надані докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходить із такого.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 04.04.2025 підписав Заяву про акцепт №CMDPI-1427728 від 19.03.2021, відповідно до якої відповідач прийняв/акцептував публічну пропозицію АТ «Райффайзен Банк» та висловив повну та безумовну згоду з її умовами. Також безумовно визнав, що публічна пропозиція, заява про акцепт, правила, тарифи, заяви разом зі всіма змінами, додатками та додатковими договорами/угодами до них у сукупності є Договором банківського обслуговування. Такий договір вважається укладеним з моменту підписання заяви про акцепт (а.с.15-16).

04.04.2025 між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк» був укладений кредитний договір шляхом підписання Заяви-Договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» №010-MR-82-1743740571775-11706712 із використанням електронного цифрового підпису. Згідно умов Кредитного договору банк надав відповідачу кредит у сумі 145000 грн, а відповідач зобов`язаний був повернути позивачу кредит та сплатити проценти за його користування (а.с.8-12).

Відповідно до п.3.3, 3.4 Кредитного договору строк кредиту становить 300 місяців; процентна ставка фіксована і становить 48,00 % річних, денна процентна ставка 0,062%.

Згідно з умовами п.5.2 Кредитного договору клієнт зобов`язаний сплачувати банку обов`язковий щомісячний платіж за користування кредитом в розмірі 4% від власної заборгованості перед Банком. Відповідно до п.8.2 Договору клієнт підтвердив, що ознайомлений з чинною редакцією Правил та тарифів банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб. Клієнт зобов`язується дотримуватися умов Правил, зокрема, тих положень, що регламентують умови відкриття та обслуговування поточних/карткових рахунків, а також надання банком кредитів. Підписанням цього Кредитного договору клієнт підтверджує, що до відносин сторін за цим Кредитним договором застосовуються всі положення договору, в тому числі Розділів 2, 6. Правил так само як би текст Правил був би власноруч підписаний Клієнтом.

Отже, підписанням цього Кредитного договору відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений позивачем у встановлений законом строк про всі умови договору, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст.627 Цивільного кодексу України).

Частини 1, 2 ст.509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст.205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору та регулюються главою 71 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), згідно зі ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на викладене на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Також 04.04.2025 сторонами, за допомогою електронного цифрового підпису, підписані Паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної річної процентної ставки (з урахуванням вартості всіх додаткових та супровідних послуг), згоду на обробку даних.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитного договору шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

За таких підстав, суд приходить висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 був укладений електронний кредитний договір шляхом підписання Заяви про відкриття карткового рахунку на надання кредиту «Кредитна картка» №010-MR-82-1743740571775-11706712.

Як встановлено при розгляді справи, банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором.

Проте, всупереч вимогам кредитного договору, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості та відсотків за кредитом згідно умов договору.

Станом на 17.10.2025 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 177727,32 грн, що підтверджуються розрахунком заборгованості (а.с.5).

Відповідно до умов п.15 Кредитного договору сторони встановили, що Банк має право направляти повідомлення, інформацію, вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитом та інші відомості в рамках виконання цієї Заяви на електронну адресу Клієнта, що надана клієнтом Банку в процесі обслуговування. Відповідна кореспонденція вважається направленою Банком належним чином та отриманою Клієнтом, якщо її було направлено на електронну адресу Клієнта, згідно цього пункту Заяви.

Так, в силу зазначеної вище норми та у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Кредитного договору, позивач 17.10.2025. направив на електронну адресу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідно до п.7.12. статті 7 Розділу 7 Правил, в редакції 25.04.2025) вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань вих.№114/5-713553 для надання відповідчу можливості добровільно (в позасудовому порядку) врегулювати заборгованість в сумі 177727,32 грн протягом 30 днів (а.с.18). Однак дана вимога у визначені строки не виконана, заборгованість повернута не була.

Згідно із ст.525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Як встановлено при розгляді справи, банк свої договірні зобов`язання виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач не сплачував своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст.ст.509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконав.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Беручи до уваги те, що відповідач доказів на спростування доводів сторони позивача не надав, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань щодо несвоєчасної сплати кредитного боргу у строк, передбачений договором.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк» заборгованості за кредитним договором №010-MR-82-1743740571775-11706712 від 04.04.2025 в розмірі 177727,32 грн.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судом встановлено, що позивачем АТ «Райффайзен Банк» при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 3028 грн, що підтверджено документально.

З огляду на те, що заявлені позовні вимоги задоволено повністю, то на підставі ст.ст.133, 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ «Райффайзен Банк» необхідно стягнути сплачений судовий збір у розмірі 3028 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141-142, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк» заборгованість за договором №010-MR-82-1743740571775-11706712 від 04.04.2025 в розмірі 177727 (сто сімдесят сім тисяч сімсот двадцять сім) грн 32 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк» 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн сплаченого судового збору.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачкою не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - акціонерне товариство «Райффайзен Банк», код ЄДРПОУ: 14305909, юридична адреса: м.Київ, вул.Генерала Алмазова, буд.4-а, 01011.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А.Горгулько