Рішення № 134201015, 19.02.2026, Близнюківський районний суд Харківської області

629/9335/25

2-а/612/2/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року с-ще Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Масло С.П., за участю секретаря судових засідань Чміль Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Близнюки справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника командира взводу управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Карашука Сергія Леонідовича, Департамента патрульної поліції про скасування скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

З Лозівського міськрайонного суду Харківської області на розгляд надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 , в якому він просить: 1) Поновити строк для оскарження постанови серії ЕНА № 5752639 від 18 вересня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУПАП; 2) Скасувати Постанову ЕНА № 5752639 від 18 вересня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУПАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн, з підстав відмови надати документи посвідчення водія та документи на транспортний засіб за відсутності події і складу правопорушення передбаченого за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити; 3) Судові витрати стягнути з Відповідача.

В обґрунтування позову зазначає, що їхав на трасі М29 Дніпропетровська область самарівський район де був зупинений працівником Поліції, на прохання пояснити причину зупинки, поліцейський вказав на п. 3 п. 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ Про національну поліцію та Постанову КМУ 1455 та 1456 тому він попросив пред`явити документи які уповноважують даного працівник патрульної поліції вимагати документи для встановлення особи, але працівник поліції відмовився. Також, попросив надати документи на підтвердження повноважень щодо зупинки та перевірки документів, працівник патрульної служби відмовився та вимагав надати йому документи на що він повідомив що не відмовляється надати документи зокрема посвідчення водія та документи на транспортний засіб, але лише за умови пояснення причини зупинки, якщо це перевірка документів для встановлення особи уповноваженою особою комендантом або військовою адмінстрацією згідно Постанови КМУ 1455 чи 1456 то за умови пред`явлення нею документів де зазначено що працівник поліції включений до складу патруля чи групи оповіщення та має відповідне посвідчення. Працівник патрульної поліції почав складати постанову, на клопотання позивача подане в письмову вигляді про перенесення розгляду справи на іншу дату оскільки мені необхідна правова допомога було повідомлено, що клопотання згідно Закону України "Про звернення громадян" відхилено. Та була вручена постанова серія ЕНА № 5752639 від 18.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , транспортний засіб AX5813MH SKODA FABIA за ч. 1 ст. 126 КУПАП та накладено штраф в сумі 425 грн. З даною постановою не погоджується та вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Представник позивача просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, направив до суду відзив на позовну заяву, в якому просила залишити позовну заяву без розгляду, посилаючись на те, що зупинка поліцейським транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 під час його проїзду через блокпост № Х7/дн, Новомосковський пост ДП-15, в районі 159 км траси М29, є обґрунтованою і заснована на вимогах чинного законодавства України. У подальшому, під час спілкування з поліцейським, на його неодноразову вимогу надати посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, ОСОБА_1 відповів відмовою. Такі обставини підтверджуються відеозаписом з портативного відеореєстратора поліцейського 471417, що використовується поліцією на підставі Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, і не заперечуються ОСОБА_1 , а отже не є предметом спору. За таких обставин, враховуючи наявність у діях ОСОБА_1 ознак такого адміністративного правопорушення, керуючись правилами розділу IV Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, поліцейський провів розгляд справи про адміністративне правопорушення, за результатами якого прийняв рішення про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 425 грн., тобто в межах санкції, встановленої частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Водночас варто зауважити, що позовну заяву у справі подано поза межами строку звернення до адміністративного суду. Так, оспорювану постанову вручено ОСОБА_1 в день її винесення 18.09.2025, що визнається і не заперечується у позовній заяві та підтверджується відеозаписом з портативного відеореєстратора поліцейського 471417. Проте позовна заява про скасування такої постанови надійшла до суду лише 28.12.2025, більш ніж через 3 місяці після її оголошення і вручення ОСОБА_1 . Строк звернення до адміністративного суду з позовом у даній справі сплив 28.09.2025, а відтак такий строк пропущено. ОСОБА_1 посилається на свою помилку при визначенні відповідача у справі № 629/6730/25 як непереборну обставину, яка унеможливила його звернення до суду з таким позовом у встановлений строк. Водночас як у справі № 629/6730/25, так і у даній справі ОСОБА_1 користувався правничою допомогою адвоката, яким сформовано і подано позовні заяви в обох таких справах та чий високий професійний рівень і досвід, підтверджені відповідним статусом у сфері права, не дозволяють сумніватися у можливості правильного визначення відповідача у справі незначної складності, до категорії яких відносяться зазначені справи. Відтак заявлені ОСОБА_1 причини пропущення зазначеного строку не є поважними. За таких обставин позовна заява у справі підлягає залишенню без розгляду.

Ухвлою суду від 04.02.2026 клопотання про поновлення строку для оскарження постанови серії ЕНА № 5752639 від 18 вересня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУПАП задоволено. Визнано поважними причини пропуску строку для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 18.09.2025 серії ЕНА № 5752639. Поновлено ОСОБА_1 строк для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення від 18.09.2025 серії ЕНА № 5752639. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по адміністративній справі.

Суд не приймає доводи відповідача щодо залишення позоу без розгляду, оскільки вказане питання вже було вирішено судом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, виснував наступне.

Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5752639 від 18.09.2025 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. В постанові вказано, що 18.09.2025 року о 21-53 год. по трасі М29159км, авто під керуванням водія ОСОБА_1 зупинено відповідно до ПКМУ № 1455, 1456; п. 3, 7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», при перевірці документів водій відмовився пред`явити документи зазначені в п.2.1 ПДР України: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на т.з., поліс ОСЦПВВНТЗ (відсутній згідно бази МТСБУ), чим порушив п. 2.4.а. ПДР - керування ТЗ особою, яка не пред`явила посвідчення водія, реєстраційного документа ТЗ, а також поліса обов`язкового страхування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до частини 1 ст. 126 КУпАП «Керування транспортним засобом особою, яка немає при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством,- тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскаржувана постанова повністю відповідає вимогам, встановленим п. 5 Розділу 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, відповідно до яких постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Згідно пункту 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: ґ) чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат «Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування «Зелена картка»; (№ 19 від 10.01.2025).

Згідно з п 2.4 «а» Правил дорожнього руху на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також, зокрема, пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Для виконання поліцейськими покладених на них обов`язків їм надається право відповідно до законодавства зупиняти і перевіряти у водіїв транспортних засобів документи, перелік яких наведено у пункті 2.1 Правил дорожнього руху України.

Водій не зобов`язаний передавати свої документи поліцейським, достатньо їх пред`явити для ознайомлення, тобто співробітник повинен мати змогу роздивитися особисті дані водія і технічні дані транспортного засобу.

Відповідно до пункту 11 частини 1 ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію України» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

На підставі пункту 1 частини 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.

За результатами розгляду справи інспектором прийнято рішення про накладення на Позивача штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто в межах санкції, встановленої такою нормою закону.

Водночас пункт 7 частини 1 ст. 35 закону України «Про національну поліцію» надає поліцейському повноваження зупиняти транспортні засоби, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження руху.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжувався.

Пункт 6 частини 1 ст. 8 закону України «Про правовий режим воєнного стану» уповноважує військове командування разом із військовими адміністраціями в місцевостях, де введено воєнний стан, обмежувати рух транспортних засобів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455 затверджено Порядок встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан.

Пунктами 3-5 такого Порядку передбачено, що особливий режим це комплекс заходів, які здійснюються в Україні або її окремих місцевостях, де введено воєнний стан, з метою недопущення несанкціонованого переміщення громадян України, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів.

Встановлення особливого режиму здійснюється військовим командуванням на підставі указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Особливий режим встановлюється шляхом видання наказу військовим командуванням разом з військовою адміністрацією (у разі її утворення), яким, зокрема, визначаються територіальні межі, де встановлюється особливий режим, та місця розміщення блокпостів. При цьому блокпост це посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в`їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Наказом Голови Національної поліції України від 14.02.2022 № 124 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності» особовий склад Національної поліції, у тому числі Департаменту патрульної поліції, з 14.02.2022 переведено на посилений варіант несення служби та залучено до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Заходи з контролю в`їзду/виїзду на блокпостах включають:

- перевірку документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу (документів на транспортний засіб, документів на вантаж, дорожнього листа тощо);

- проведення огляду транспортного засобу та вантажу (товару) щодо відповідності документам на вантаж (товар);

- затримання осіб, транспортних засобів, вантажу (товару), проведення їх огляду та передачу їх уповноваженим представникам правоохоронних органів;

- тимчасове обмеження (заборону) руху транспортних засобів та осіб.

Спільним наказом Дніпропетровської обласної військової адміністрації, Оперативного угруповання військ «Харків», Оперативного угруповання військ «Запоріжжя» та Оперативного угруповання військ «Херсон» від 18.12.2023 № 137/0/13-23/4916/189/442 на строк дії правового режиму воєнного стану встановлено особливий режим в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів на території Дніпропетровської області.

Пунктом 19 такого наказу для забезпечення підтримання особливого режиму в`їзду (виїзду) на території Дніпропетровської області встановлено блокпости, зокрема, у Самарівському районі блокпост № Х7/дн, Новомосковський пост ДП-15, в районі 159 км траси М29, де було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456 затверджено Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.

Відповідно до пункту 5, абзацу 11 пункту 10 такого Порядку в разі проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду-виїзду уповноважена особа Національної поліції має право зупиняти такі транспортні засоби.

Згідно висновку Верховного Суду, зробленому у справі № 127/19283/17 від 25.09.2019, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та полісу обов`язкового страхування кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджуються відеозаписом, зробленим портативним відеореєстратором інспектора згідно вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказ Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026.

Даний відеозапис був покладений в основу прийнятого інспектором рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та складення оскаржуваної постанови. На відеозапису з нагрудного відеореєстратора зафіксовано розгляд справи, який відбувався згідно чинного законодавства. Згідно частини 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. З відеозапису вбачається, що працівник поліції неодноразово просив ОСОБА_1 надати посвідчення водія, реєстраційний документ на ТЗ, однак позивач відмовився пред`явити вказані документи, тож наявне порушення, за яке й було притягнуто позивача до відповідальності.

Разом із тим, згідно рішення Великої Палати Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Також варто зауважити, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 580/4215/19, від 22.05.2020 у справі № 825/2328/16, від 26.06.2019 у справі № 1640/3394/18.

Згідно пункту 9 Розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1395 від 07.11.2015 розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу.

Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення, заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Відповідно до вимог частини 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Поліцейський розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Після виявлення факту порушення вимог Правил дорожнього руху України поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини; позивачу були роз`яснені його права, якими користується особа, що притягається до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи. Жодних переконливих доводів своєї невинуватості позивачем на місці розгляду справи не надано. Тож, пояснення позивача, викладені ним в позовній заяві, щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення є лише спробою уникнути встановленої законом відповідальності, що є неприпустимим.

Варто звернути увагу, що, зазначаючи про обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій або бездіяльності, позивач не врахував, що судова практика містить правову позицію про те, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. КАС України встановлює, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази. Проте, позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували обґрунтованість позовних вимог та спростовували б правомірність оскаржуваної постанови.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Таким чином, судом встановлено, що розглядаючи дану адміністративну справу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, а спірна постанова містить всі необхідні відомості, передбачені ст. 283 КУпАП, що підтверджується матеріалами відео фіксації, наявними в матеріалах справи, з урахуванням вказаного, суд не вбачає підстав для скасування постанови серії ЕНА № 5752639 від 18.09.2025 року, тому у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовляє.

Крім того, суд відмовляє в задоволенні позову до заступника командира взводу 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Каращука Сергія Леонідовича, у зв`язку з тим, що вказана особа є неналежним відповідачем по справі.

Так, у спірних правовідносинах належним відповідачем є Департамент патрульної поліції, вимоги до якого були розглянуті судом по суті.

Згідно зі ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення, суд, окрім іншого, має вирішити як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом вимог ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача судові витрати понесені останнім не відшкодовуються.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем не підлягають відшкодованою.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 72 - 77, 99, 132, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, ст. ст. 283-284, 288, 289, 293 КУпАП, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до заступника командира взводу управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Карашука Сергія Леонідовича, Департамента патрульної поліції про скасування скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Заступник командира взводу 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Каращук Сергій Леонідович, місцезнаходження за адресою: м. Дніпро, Троїцька площа, буд. 2А.

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Федора Ернста, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя С.П. Масло