Рішення № 13416048, 11.01.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.11                                                                                           Справа№ 3/201(10)

Суддя Н.Березяк при секретарі О.Галамай розглянула матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот ІТ Львів», м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр нових інформаційних технологій», м.Львів

Про стягнення 26928,08 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Сенів В.О. - представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю «Фокстрот ІТ Львів»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр нових інформаційних технологій»про стягнення боргу в розмірі 26928,08 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів, наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою відповідача.

          Відповідач в судове засідання 11.01.2011 р. повторно не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 11.01.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

          В листопаді 2007 року, липні 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фокстрот ІТ Львів» було поставлено товар Товариству з обмеженою відповідальністю «Центр нових інформаційних технологій»загальною вартістю 113696,40 грн. За отриманий товар відповідач зобов’язувався провести оплату, однак, розрахувався лише частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 26928,08 грн.

Позивачем була направлена вимога №10/12/10-1 від 12.10.2010 р. про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Станом на момент подання позову в суд заборгованість відповідача перед позивачем складає 26928,08 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в листопаді 2007 року, липні 2009 року отримав від позивача товар, на загальну суму 113696,40 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями (аркуш справи 11-17).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково, провівши оплату в розмірі 86768,32 грн. Решта сума боргу за отриманий товар в розмірі 26928,08 грн. відповідачем залишилась непогашеною.

                    Відповідно до п.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.10.2010 року позивачем була вручена наручно відповідачу вимога №10/12/10-1 про оплату заборгованості в розмірі 26928,08 грн. яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 269,28 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр нових інформаційних технологій»(79014, м. Львів, вул. Мечнікова 25/кв.3а, код ЄДРПОУ 23271658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фокстрот ІТ Львів»(79008, м. Львів, вул. Л.Українки,16/1, код ЄДРПОУ 338005199) –26928,08 грн. –заборгованості, 269,28 грн. –державного мита та 236,00 грн. –інформаційно технічного забезпечення судового процесу..

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12.01.2011 року.

Суддя