Рішення № 13415880, 13.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.10 Справа № 18/251д/10

Суддя

за позовом Бердянської міської ради (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, площа І Бердянської ради, 2)

до закритого акціонерного товариства “Приазовкурорт” (71100, Запорізька область, місто Бердянськ, вул. Котляревського/Волкова, 12/24)

про внесення змін до договору оренди землі

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Сарабєєва Н.О., довіреність № 610 від 11.01.2010 р.;

від відповідача: Черкас Ю.Є., довіреність № 08/1651 від 01.12.2010 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені позовні вимоги, на підставі ст. 209 ГК України, ст. 654 ЦК України та ст.ст. 15, 18, 30 ЗУ “Про оренду землі”, про внесення змін до договору оренди землі, укладеного 05.07.2004 р. Бердянською міською радою та закритим акціонерним товариством “Приазовкурорт”, зареєстрованого у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України” 29.11.2004 р. за №040426500062, наступного змісту: пункт 4.1. договору “Орендна плата” замість слів “в розмірі 1 % (одного відсотка) нормативної грошової оцінки” читати: “у розмірі 3 % (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки” і далі читати за текстом та про доповнення договору оренди розділом “Інші права та обов’язки сторін”, наступного змісту: “Розмір річної орендної плати за земельну ділянку є несталим. У разі зміни річної орендної плати за земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства, розмір орендної плати земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього Договору”. Позивач просив суд внесені зміни до договору оренди землі, укладеного 05.07.2004 р. Бердянською міською радою та закритим акціонерним товариством “Приазовкурорт”, зареєстрованого у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України” 29.11.2004 р. за № 040426500062, застосувати до відносин між сторонами за договором з 01.01.2008 р., у відповідності до ст. 631 ЦК України.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: 05.07.2004 р. Бердянська міська рада та ЗАТ “Приазовкурорт” уклали договір оренди землі, об’єкт оренди знаходиться у м. Бердянськ по вул. Волкова, 12, площею 0,0685 га. Договір оренди зареєстрований у державному реєстрі земель 29.11.2004 р. за № 040426500062. Термін дії договору до 01.03.2029 р. Відповідно до п. 4.1. договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1 % від її нормативної грошової оцінки. Пунктом 4.4. договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається, зокрема, у випадках, передбачених законом. ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік” та ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008 р. № 309-VІ, внесено зміни до ч.ч. 4, 5 ст. 21 ЗУ “Про оренду землі” щодо встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та визначено мінімальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності на рівні трикратного розміру земельного податку. Пунктом 5 рішення Бердянської міської ради від 11.12.2008 р. № 9 “Про затвердження Переліку розмірів орендної плати за землю в м. Бердянськ” зазначено: “Орендарям земельних ділянок м. Бердянська, розмір орендної плати яких не відповідає вимогам ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів” від 03.06.2008 р. № 309-VI, тобто менший трикратного земельного податку, до 01.01.2009 р. укласти додаткові угоди до договорів оренди землі щодо приведення розміру орендної плати за землю до вимог Закону”. Листами від 26.03.2008 р. № 471, від 11.07.2008 р. № 01-2219/31, відповідачу було запропоновано укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 05.07.2004 р. Відповідач листом від 03.04.2008 р. відмовився від укладання додаткової угоди. На переконання позивача, не укладення відповідачем додаткової угоди до договору оренди землі від 05.07.2004 р., зареєстрованого у державному реєстрі земель 29.11.2004 р. за № 040426500062, призводить до втрат місцевого бюджету.

Ухвалою суду від 12.11.2010 р. порушено провадження у справі № 18/251д/10, судове засідання призначено на 25.11.2010 р. У судовому засіданні 25.11.2010 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги; представник відповідача проти задоволення позову заперечив, просив суд залишити позов без розгляду, надав витребувані судом документи, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи.

У відзиві відповідач зазначив: на підставі п. 2.15 рішення Бердянської міської ради від 11.03.2004 р. № 15 “Про припинення права користування та передачу в оренду земельних ділянок ЗАТ “Приазовкурорт” та п. 5 рішення Бердянської міської ради від 29.04.2004 р. “Про передачу в оренду земельних ділянок” 05.07.2004 р. Бердянська міська рада та ЗАТ “Приазовкурорт” уклали договір оренди землі, відповідно до умов якого, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування центрального теплового пункту № 1, яка знаходиться в адміністративних межах м. Бердянська, площею 0,0685 га. Відповідно до п. 4.1 договору, орендна плата за користування земельною ділянкою становить 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Річний розмір орендної плати за землю був змінений ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008 р. Прикінцеві положення ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” не передбачають обов'язків для орендаря та орендодавця щодо обов'язкового перегляду умов вже діючих договорів оренди земельних ділянок. Отже, орендар не міг автоматично прийняти до виконання положення названого Закону без додержання регламентованої процедури внесення змін до договорів оренди. Орендодавець в інтересах місцевого бюджету, як заінтересована сторона в цьому випадку, мав докласти зусиль щодо внесення змін до діючих договорів у встановленому законом порядку. Згідно з п. 11.1 договору оренди, зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв'язується в судовому порядку. Тобто, договором оренди землі сторонам не надано право в односторонньому порядку змінювати умови договору. Підприємство відповідача не порушило умов договору оренди землі; орендна плата, визначена в чинному договорі оренди, сплачується відповідачем в повному розмірі; інші умови договору відповідачем також додержані. Відповідач вважає, що підстави, необхідні для зміни орендної плати, відсутні. Згідно з п. 4.4 договору, розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документацією, в інших випадках, передбачених законом. Доказів на підтвердження настання хоча б однієї з обставин, перелічених у п. 4.4 договору, не надано. ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008 р., також не було змінено розмірів земельного податку. Листами від 25.03.2008 р. № 471, від 11.07.2008 р. № 01-2219/31 позивач звертався до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду до договорів оренди землі, в тому числі, до договору від 05.07.2004 р., що зареєстрований у державному реєстрі земель 29.11.2004 р. за № 040426500062, однак, додаткові угоди до договорів оренди, не підписані з боку ради, в свою чергу, відповідач направив раді лист від 07.08.2008 р. та повернув запропоновані додаткові угоди, в тому числі, додаткову угоду до спірного договору оренди, з протоколами розбіжностей до них. Крім того, відповідач не погоджується із позицією позивача щодо доповнення договір оренди землі від 05.07.2004 р. розділом “Інші права та обов'язки сторін”, оскільки така редакція договору суперечить п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, змісту Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220. Також не погоджується відповідач із положенням додаткової угоди про те, що умови запропонованої додаткової угоди мали бути застосовані до відносин між сторонами за договором з 01.01.2008 р., оскільки така вимога суперечить чинному законодавству України і вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими. Позиція відповідача прийнята судом до уваги.

У судовому засіданні 25.11.2010 р. оголошено перерву до 13.12.2010 р., оскільки до суду була надана копія позову без підтвердження повноважень особи, яка її підписала, суд зобов’язав позивача надати суду документи, що підтверджують повноваження особи, яка підписала позовну заяву, а також шляхи вирішення питання щодо надання до суду копії позовної заяви. У судовому засіданні 13.12.2010 р. представник позивача надав суду оригінал позовної заяви від 20.10.2010 р. № 712 та розпорядження № 366-к від 01.10.2010 р., на підтвердження повноважень в.о. міського голови Попова В.В. щодо підписання позовної заяви, вказав, що копія позовної заяви до суду була надана помилково. Представник відповідача у судовому засіданні 13.12.2010 р. заперечив проти задоволення позову. Розгляд справи був закінчений 13.12.2010 р., судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

Бердянська міська рада (надалі –позивач) та закрите акціонерне товариство “Приазовкурорт” (надалі –відповідач) 05.07.2004 р. уклали договір оренди землі (надалі –договір оренди). Договір оренди землі зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України” 29.11.2004 р. за №040426500062.

Відповідно до п. 1.1. договору оренди, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для обслуговування центрального теплового пункту № 1 філії ЗАТ “Приазовкурорт” “Комбінат комунальних господарств “Курорт”, яка знаходиться в м. Бердянську, Запорізької області, по вул. Волкова, буд. 12.

Договір укладено строком до 01.03.2029 р. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 3.1. договору).

Пунктом 4.1. договору сторони передбачили, що орендна плата вноситься орендарем у грошової формі у розмірі 1 % (одного відсотка) від її нормативної грошової оцінки.

Згідно пункту 4.4. договору оренди, розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вигни орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законом.

Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. було внесено зміни до частини 4 статті 21 ЗУ “Про оренду землі”, а саме зазначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення –розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”; для інших категорій земель –трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

22.05.2008 р. рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення ЗУ "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тому зміни до частини 4 статті 21 ЗУ "Про оренду землі" в тій же редакції повторно були внесені ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 р.

З матеріалів справи вбачається, що 11.12.2008 р. п’ятдесят шостою сесією V скликання Бердянської міської ради Запорізької області на підставі ст. 12 Земельного кодексу України, п. 5 Закону України “Про внесення зміг до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008 р. за № 309-VІ, ст.ст. 26, 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 7 Закону України “Про плату за землю”, ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, ст. 25 Статуту територіальної громади міста Бердянська прийнято рішення № 9 “Про затвердження Переліку розмірів орендної плати за земельні ділянки в м. Бердянську”. Відповідно до прийнятого Переліку, розмір орендної плати за використання інших земельних ділянок, що не увійшли до Переліку, встановлено 3 % від грошової оцінки земельної ділянки.

Бердянська міська рада листом від 25.03.2008 р. № 471, пропонувала ЗАТ “Приазовкурорт” на виконання умов ЗУ “Про оренду землі”, укласти додаткові угоди до діючих договорів оренди землі у частині зміни розміру орендної плати за землю. ЗАТ “Приазовкурорт” листом від 03.04.2008 р. № 08/379 не погодилось із Бердянською міською радою щодо укладення додаткових угоди до договорів оренди землі. Бердянська міська рада 11.07.2008 р. направила ЗАТ “Приазовкурорт” додаткові угоди про внесення змін та доповнень до договорів оренди землі, в свою чергу, ЗАТ “Приазовкурорт” листом від 07.08.2008 р. повернуло додаткові угоди із протоколами розбіжностей.

Оскільки сторонами не було досягнуто згоди щодо внесення змін до договору оренди землі від 05.07.2004 р., що зареєстрований у Бердянському районному відділу Запорізької регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України” 29.11.2004 р. за №040426500062, Бердянська міська рада звернулося до господарського суду із даною позовною заявою.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами. При цьому, згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ст. 59 цього ж Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Таким чином, судом встановлено, що рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, (№ 9 від 11.12.2008 р.) прийнято уповноваженим на це органом місцевого самоврядування в формі рішення, яке є регуляторним актом.

Згідно ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У статті 15 ЦК України також вказано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В ч. 1 ст. 15 Закону України “Про оренду землі” вказано, що однією із істотних умов договору є орендна плата із зазначенням її розміру індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; істотні умови договору визначаються в договорі за згодою сторін.

Стаття 21 ЗУ “Про оренду землі” проголошує, що орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ЗУ "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель під об'єктами енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, та земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється ЗУ "Про плату за землю", для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється ЗУ "Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині.

Відповідач стверджує, що листування між сторонами, свідчить про намагання врегулювати відносини щодо укладання додаткових угод мирним шляхом, однак під час розгляду справи судом, сторони не внесли такі зміни у договір оренди землі від 05.07.2004 р. укладений Бердянською міською радою та закритим акціонерним товариством “Приазовкурорт”, що зареєстрований у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України” 29.11.2004 р. за №040426500062.

З огляду на вище зазначене, суд вважає, що вимоги позивача про внесення змін до пункту 4.1 договору розділу “Орендна плата”, а саме: замість слів “в розмірі 1 % нормативної грошової оцінки” читати: “у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки” і далі читати за текстом, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про доповнення договору оренди розділом “Інші права та обов’язки сторін”, наступного змісту: “Розмір річної орендної плати за земельну ділянку є несталим. У разі зміни річної орендної плати за земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства, розмір орендної плати земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього Договору” та про те що, внесені зміни до договору оренди землі, укладеного 05.07.2004 р. Бердянською міською радою та закритим акціонерним товариством “Приазовкурорт”, зареєстрованого у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України” 29.11.2004 р. за №040426500062, застосувати до відносин між сторонами за договором з 01.01.2008 р., у відповідності до ст. 631 ЦК України, суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч. 5 ст. 188 ГК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить, що внесення змін щодо істотних умов в частині розміру орендної плати на період, що минув, не передбачено. Тому в задоволенні вимог про застосування відповідних змін, внесених до Договору оренди землі від 05.07.2004р., з 01.01.2008 р. відмовляється.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст. 30 ЗУ “Про оренду землі”).

Пунктом 11.1 договору оренди землі сторони узгодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв’язується у судовому порядку.

Оскільки внесення змін до договору потребує письмової форми та взаємного узгодження їх сторонами, запропонований Бердянською міською радою пункт договору суперечить умовам договору та приписам діючого законодавства.

У зв’язку із вищевикладеним, позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи відповідача спростовані вищевикладеним.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Внести зміни до пункту 4.1 договору оренди землі, укладеного 05.07.2004 р. Бердянською міською радою та закритим акціонерним товариством “Приазовкурорт”, зареєстрованого у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України” 29.11.2004 р. за № 040426500062, замість слів “в розмірі 1 % (одного відсотка) нормативної грошової оцінки” читати: “у розмірі 3 % (трьох відсотків) від нормативної грошової оцінки” і далі читати за текстом договору.

3.          Стягнути з закритого акціонерного товариства “Приазовкурорт” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Котляревського/Волкова, 12/24, код ЄДРПОУ 02647763, п/р 260043247 в ЗОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м. Бердянськ, МФО 313827) на користь Бердянської міської ради (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. І Бердянської ради, 2, код ЄДРПОУ 34676953, р/р 31418544700011 у ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 24060300) 42,50 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 118,00 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.          В іншій частині позову –відмовити.

Судд В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 27.12.2010 р.