Рішення № 13415872, 10.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.10 Справа № 24/339/10

Суддя

за позовною заявою: Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», м. Харків (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11)

до відповідача: Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення 4 969,11 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Шовкопляс О.Ю. дов. №38-3746/388

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

01.11.2010р. до господарського суду Запорізької області звернулось комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»(надалі - КП “Харківські теплові мережі”) з позовною заявою до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 892 від 01.11.2006р. в розмірі 4969,11 грн. - основного боргу.

Ухвалою від 01.11.2010р. судом порушено провадження у справі № 24/339/10, судове засідання призначено на 10.12.2010р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

У засіданні суду 10.12.2010р., на підставі статей 75, 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, прийнято вступну і резолютивну частини рішення.

Відповідач в судове засідання не зявився, позовні вимоги не спростував, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно з п. 3.6 розяснень президії ВГСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження фізичних осіб-підприємців - учасників судового процесу.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надіслана судом за поштовою адресою, яка вказана у позовній заяві.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи належного повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи.

Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2006р. комунальним підприємством “Харківські теплові мережі” (Постачальник) і фізична особа підприємець ОСОБА_1 (Споживач) було укладено договір № 892 на гарантійний відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, предметом якого є теплової енергії в гарячій воді Постачальником Споживачу (п. 1.1.).

Пунктом 6.2. цього договору розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт звірки відпустки отримання теплової енергії та розрахунків за її використання.

Пунктом 6.6. договору передбачено погашення боргу повинно буди здійснено протягом 5 днів після одержання рахунку від працівника підприємства або 7 днів після відправлення його поштою.

Договір укладений строком з 01.11.2006р. по 31.12.2007р. і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено в письмовому вигляді про відмову або перегляд договірних зобовязань (п. 10.4. договору).

Відповідно до п. 10.3. договору, розірвання даного договору не звільняє Споживача від зобовязань повної оплати за спожиту теплову енергію.

З матеріалів справи слідує, що договір від 01.11.2006р. № 892 автоматично пролонгувався.

За умовами (п. 1.1.) договору постачальник відпускає теплову енергію на потреби опалення обєктів Споживача, а Споживач одержує теплову енергію та оплачує її вартість відповідно до умов даного договору.

Додатком 1 до договору № 892 від 01.11.2006р. встановлена орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається споживачу за поточний рік відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору, 2923,74 грн.

Згідно з п. 6.5. договору кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Постачальника та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактичною спожитою енергією сплачується споживачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.

Договір укладений строком з 01.11.2006р. по 31.12.2007р. і вважається пролонгованим на той же строк та на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення цього договору або перегляд його умов (п.10.2. договору).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України, ч.1 ст. 903 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобовязання щодо постачання теплової енергії позивач виконав у повному обсязі, про що свідчать рахунки-акти виконаних робіт за період з грудня 2009 року по квітень 2010 року, копії яких містяться в матеріалах справи. Вказані рахунки-акти підписані відповідачем без претензій та зауважень, про що свідчать відповідні підписи на рахунках-актах.

Однак, відповідач договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію у встановлений договором строк у повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

Судом встановлено, що на час розгляду справи в суді сума основного боргу за період з грудня 2009 року по увітень 2010 року становить 4 969,11 грн., факт наявності якого підтверджується матеріалами справи.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобовязання. Зобовязання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На час розгляду спору в суді відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не предявив.

Позивачем заявлено до стягнення 4 969,11 грн. основного боргу, однак з урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 4 969,11 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь комунального підприємства «Харківські теплові мережі»(61037, Харківська область, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, код ЄДРПОУ 04059243, р/р 25420250215102 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351641) 4969,11 (чотири тисячі девятьсот шістдесят девять) грн. 11 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян