Рішення № 13415862, 08.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.10 Справа № 24/350/10

Суддя

за позовною заявою: Комунального підприємства “Виробниче ремонтно –експлуатаційне житлове об’єднання № 9”, 69015, м. Запоріжжя, вул. Таганська, 8

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ІГАЛ-СЕРВІС”, 69114, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 33, кв. 125

про стягнення 2 235,60 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

          У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Шкаран Л.А., довіреність від 18.01.2010р. б/н

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

11.11.2010р. до господарського суду Запорізької області звернулось комунальне підприємство “Виробниче ремонтно - експлуатаційне житлове об’єднання № 9” (надалі - КП “ВРЕЖО № 9”) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІГАЛ-СЕРВІС” (далі –ТОВ “ІГАЛ-СЕРВІС”) про стягнення з відповідача 2 235,60 грн. основного боргу на підставі договору від 06.11.2006р. № 16/12.

Ухвалою від 11.11.2010р. судом порушено провадження у справі № 24/350/10, судове засідання призначено на 08.12.2010р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 08.12.2010р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом роз’яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, пояснивши наступне. 06.11.2006р. між сторонами укладено договір № 16/12 про участь у витратах, пов’язаних з володінням та користуванням майном, що знаходиться у спільній власності на не житлове приміщення, розташоване по вул. Дніпропетровське шосе б. 30, площею 355,5 кв. м., власником якого є відповідач. Свої зобов’язання щодо оплати експлуатаційних витрат відповідач у повному обсязі не виконав, внаслідок чого сума боргу, станом на час розгляду справи у суді, становить 2 235,60 грн. за період з серпня 2008р. по липень 2010р. З урахуванням викладеного, позивач просить на підставі ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, позовні вимоги не спростував, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно з п. 3.6 роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.97 № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу.

Ухвалу про порушення провадження у справі надіслано судом за адресою, яка вказана у позовній заяві.

Таким чином, судом були вжиті всі заходи для належного повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи.

Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

06.11.2006р. між комунальним підприємством “Виробниче ремонтно - експлуатаційне житлове об’єднання № 9” (ВРЕЖО) та товариством з обмеженою відповідальністю “ІГАЛ-СЕРВІС” (Підприємство) укладено договір № 16/12 про участь у витратах, пов’язаних з володінням та користуванням майном, що знаходиться у спільній власності, за умовами якого (п. 1.1.) ВРЕЖО та Підприємство спільно володіють та користуються основними конструкціями будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, буд. 30, механічним, електричним, санітарно - технічним та іншим обладнанням за межами або у середині не житлового приміщення, яке вбудоване у житловий будинок та знаходиться у власності Підприємства.

Цей договір складено на строк з 06 листопада 2006р. до 05 листопада 2011р. (п. 5.3.)

За своєю правовою природою правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій”, суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов’язком для виконання сторонами.

Пунктом 3.1. договору визначено, що Підприємство сплачує експлуатаційні витрати ВРЕЖО по утриманню не житлового фонду та прибудинкової території відповідно рішення Запорізької міської Ради. Якщо ВРЕЖО несе додаткові витрати на сплату комунальних послуг та експлуатаційних, пов’язаних з особливою діяльністю Підприємства, останній сплачує ці витрати у повному обсязі згідно виставленим рахункам ВРЕЖО не пізніше 20 числа поточного місяця.

Розмір експлуатаційних витрат у місяць згідно з рішенням виконкому Запорізької міської Ради від 26.01.2006р. № 23 з урахуванням ПДВ становить: 355,5 кв. м, х 0,524 = 186,30 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором від 06.11.2006р. № 16/12, доданого позивачем до матеріалів справи, відповідачу нараховано витрати по обслуговуванню будинку та прибудинкової території за період з серпня 2008 року по липень 2010 року в розмірі 2 235,60 грн.

Однак, відповідач договірних зобов’язань належним чином не виконав, оплату за договором не здійснив, чим порушив умови договору.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов’язання.

Зобов’язання відповідача оплатити експлуатаційні витрати не припинено.

На час розгляду спору в суді відповідач оплату боргу не довів, доказів належного виконання зобов’язань за договором від 06.11.2006р. № 16/12 суду не надав, у зв’язку з чим вимоги про стягнення 2 235,60 грн. основного боргу суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі –102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5,75, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІГАЛ-СЕРВІС” (69114, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська б. 33, кв. 125, р/р 26006003102001 в ЗФ АКБ “Індекс-Банк”, МФО 313861, код ЄДРПОУ 33175698) на користь на користь комунального підприємства “Виробниче ремонтно - експлуатаційне житлове об’єднання № 9” (69015, м. Запоріжжя, вул. Таганська, 8, р/р 26008037310003 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, код ЄДРПОУ 2451693269032) –2 235 (дві тисячі двісті тридцять п’ять) грн. 60 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

суддя Т.А. Азізбекян

          Суддя Т.А. Азізбекян