Рішення № 13415487, 04.01.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.12.10р.

Справа № 24/283-10

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес", м. Дніпропетровськ ( вул. Героїв Сталінграду, 139, м. Дніпропетровськ, 49000 )

про стягнення 3 973 622,67 грн.

Суддя Калиниченко Л.М.

Представники:

від позивача : Пивоварчук А.С., за дов. № 914 від 10.09.10р.

Котлярова О.О., наказ від 13.07.09р.

від відповідача: Тарасюк О.Л., дов. № 53 від 28.09.10р.

СУТЬ СПОРУ:

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 3 973 622,67грн. з яких:

- заборгованість за відсотками за користування кредитом, що нараховані за період з 31.12.08р. по 21.09.10р. у сумі 3 647 718,19грн.;

- інфляційна заборгованість за несвоєчасну оплату нарахування відсотків у сумі 146 384,81грн.;

- 3% річних за несвоєчасну оплату нарахованих відсотків у сумі 42 092,19грн.;

- заборгованість за комісією, що нарахована за обслуговування позичкового рахунку у сумі 75 318,75грн.;

- заборгованість за комісією, що нарахована за період з 31.12.08р. по 06.11.09р. за надання гарантій у сумі 62 108,72грн.

Додатково просить стягнути судові витрати по справі, а саме: державне мито у розмірі 25 500,00грн. та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

В процесі розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитними коштами за період з 31.12.08р. по 21.09.10р. за договором про надання кредитної лінії № 120405-Л від 12.04.05р. у сумі 3 647 787,24грн. Додатково просить суд стягнути з відповідача державне мито у розмірі 25 500,00грн., 236,00грн. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. В решті від суми заявлених вимог відмовляється.

У судовому засіданні, яке відбулось 27.12.10р., позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по відсоткам за період за червень, липень, серпень 2010р. у сумі 1 940 758,03грн.

Заборгованість по відсоткам за червень, липень, серпень 2010р. в рублях Р.Ф в сумі 6 677 995,51, що складає суму 3 647 787,24грн. в гривневому еквіваленті.

До заяви наданий розрахунок.

Крім того, в матеріалах справи є заява про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідач позов не визнає, просить суд відмовити у повному обсязі, оскільки позивач кожне судове засідання змінював позовні вимоги, документи (розрахунок) в підтвердження позовних вимог відповідачу не надавав. Крім того, суд продовжив розгляд справи на 15 днів надав позивачу додатковий час підготовити розрахунок по заявленому позову з врахуванням дії мораторію, який введений 30.12.08р. по справі № Б15/365-08.

Такий розрахунок надійшов по пошті 27.12.10р. о 10 годині, що не дало можливості його перевірити та надати відповідне обґрунтування.

Відповідач, також, просить суд врахувати, що позивач вже звертався по справі про банкрутство про стягнення суми 123 776 583,04 рублів Р.Ф, які не були визнані, з підстав, що позивач не довів жодних порушень, до яких можна було застосувати сплату по банківським гарантіям. Крім того, укладання такої банківської гарантії надає можливості позивачу бути поручителем у господарської діяльності відповідача. Ухвалою господарського суду від 16.06.09р. по справі № Б15/365-08-31 вимоги Банка по банківським гарантіям на вище означену суму відхилені, яка не була оскаржена Банком.

Відповідач вважає, що позивач не довів ті обставини на які він посилається, що передбачено ст.33 Господарського процесуального кодексу України та просить суд відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 12.04.05р. був укладений Договір про надання кредитної лінії № 120405-Л.

19.04.09р. укладений додатковий договір, згідно п. 1.4 у разі прострочення повернення кредиту плата за користування одержанням кредитом або часткою кредиту в період, який починається на наступний день за днем погашення кредиту до дня фактичного повернення кредиту встановлені відсотки в розмірі 35 відсотків річних.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, нараховані позивачем відсотки за користування кредитними коштами за період червень, липень, серпень 2010р. у розмірі 1 940 758,09грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки це поточні вимоги і дії мораторію на вказані вимоги не розповсюджуються .

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України –договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України –закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Заявлені позивачем вимоги на суму 1 707 029,21грн. не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач у судовому засіданні не представив доказів виникнення заборгованості у розмірі 1 707 029,21грн. по банківським гарантіями.

Крім того, ухвалою господарського суду від 16.06.09р. по справі № Б15/365-08-31 вимоги позивача заявлені по банківським гарантіям відхилені. Ухвала суду позивачем не була оскаржена. В мотивувальній частині ухвали суд зазначив, що сума вимог (визначена в рублях Р.Ф) не визнається, виходячи з того, що з боку відповідача не було жодних порушень, до яких необхідно було застосувати сплату по банківським гарантіям.

В ухвалі також зазначено, що Банк на дату 16.06.09р. не надав жодних обґрунтованих документів та доводів в підтвердження того, що боржник (відповідач) не виконав свої зобов’язання в господарській діяльності за контрактами де Банк виступив гарантом.

За викладених вище обставин позовні вимоги ПАТ «Банк Кредит Дніпро»підлягають задоволенню частково. Позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з ВАТ «Завод Дніпропрес»заборгованість за несплачені відсотки за користування кредитними коштами за період червень –серпень 2010р. у сумі 1 940 758,03грн.

Позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти, що належать відповідачу –судових витрат в розмірі: 25 500,00грн. –державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

Клопотання щодо накладання арешту на розрахунковий рахунок відповідача в межах заявлених вимог не було розглянуто, оскільки позивач постійно змінював суму позову. Державне мито буде стягнуто з відповідача в межах визнаної суми по даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати з оплати державного мита та інформаційно–технічного забезпечення судового процесу слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: на позивача –11 985,00грн –державне мито; 110,92грн. витрат на інфляційно–технічне забезпечення судового процесу.

На відповідача –13 515,00грн. державне мито та 125,08грн. витрат на інфляційно–технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 626, 628, 631 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ «Завод Дніпропрес»м. Дніпропетровськ (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграду, 139, ЄДРПОУ 05748772) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро", м. Дніпропетровськ (49600, м.Дніпропетровськ, вул.Леніна, 17, ЄДРПОУ 14352406) заборгованість за несплачені відсотки за користування кредитними коштами в сумі 1 940 758,03грн., витрати по оплаті державного мита у сумі 13 515,00грн., витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу в сумі 125,08грн..

В решті позовних вимог –відмовити.

Видати наказ.

Суддя

Л.М. Калиниченко

Рішення підписано 30.12.2010р. відповідно до ст. ст. 84, 85 ГПК України.