Ухвала суду № 134140676, 16.02.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №664/3642/21

н/п 2-др/766/19/26

УХВАЛА

16 лютого 2026 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Хайдарова І.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення судових витрат по справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06.12.2021 року у справі №664/3642/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал+» про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водовідведення,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2026 року ОСОБА_1 через Електронний суд звернулася до суду із заявою про скасування судового наказу, у якій просила поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу, скасувати судовий наказ Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06.12.2021 року у справі №664/3642/21.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.02.2026 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, заяву задоволено, судовий наказ Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06.12.2021 року у справі №664/3642/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал+» про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водовідведення скасовано.

12.02.2026 року ОСОБА_1 через Електронний суд звернулася до суду із заявою про стягнення понесених судових витрат, у якій просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал+» на свою користь фактично понесені судові витрати, пов`язані із розглядом справи №664/3642/21 в сумі 5166,40 грн, з яких 166,40 грн судовий збір та 5 тис. грн витрати на правничу допомогу.

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.02.2026 року головуючим визначена суддя Хайдарова І.О., матеріали заяви передано 16.02.2026 року.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали справи №664/3642/21, суд дійшов наступного.

Судовим наказом Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06.12.2021 року у справі №664/3642/21 стягнуто з солідарно з боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал+» заборгованість за надані послуги з централізованого водовідведення за період з листопада 2017 року по 01 листопада 2021 року в розмірі 6021,94 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 227,00 грн. по 113,50 грн. з кожного.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.02.2026 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу, заяву задоволено, судовий наказ Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06.12.2021 року у справі №664/3642/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал+» про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водовідведення скасовано.

Відповідно до розділу ІІ ЦПК України наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Суть наказного провадження полягає у безспірності заявлених вимог та спрощеній процедурі судового провадження, спрямованої на ефективність судового розгляду.

В межах наказного провадження боржнику надано право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу (за вимогами про стягнення аліментів), у відповідності до статті 170 ЦПК України.

Статтею 171 ЦПК України визначені повноваження суду за наслідками розгляду заяви про скасування судового наказу, за змістом якої у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплачена за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Як вбачається, положення ст. 164 ЦПК України не передбачають порядку розподілу судових витрат, а саме судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу. Частина 2 вказаної статті передбачає лише можливість врахування суми судового збору, сплаченої за видачу судового наказу, до суми судового збору, яка має бути сплачена стягувачем при зверненні до суду в порядку позовного провадження.

Норми ст. 171 ЦПК України також не передбачають відшкодування судових витрат на користь особи, яка звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в тому числі за рахунок стягувача.

Таким чином, наказне провадження є спрощеним у порівнянні з позовним, альтернативним йому провадженням, і заснованим на письмових доказах. Наказне провадження є специфічною формою захисту прав кредитора за допомогою письмових доказів проти сторони боржника, яка не виконує або неналежним чином виконує свої зобов`язання. У наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог. Безспірні вимоги заявника у наказному провадженні - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.

З огляду на наведені правові норми, в порядку наказного провадження судом вирішується лише конкретно визначений законом перелік вимог, без судового розгляду, без виклику боржника та стягувача у судове засідання, без заслуховування їх пояснень. При цьому змагання сторін у межах гласного вирішення справи, у ході якого сторони наводять доводи, покликані підтвердити їх правоту, спростувати аргументи протилежної сторони, відсутні.

Також згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За положенням ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 статті 137 ЦПК України, передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.6 ст.137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, питання щодо стягнення судових витрат не є безспірним.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За положенням ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відшкодування витрат можливо лише у справах позовного провадження.

Відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, передбачено лише на користь заявника, який звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред`явлення ним позову до боржника. Водночас чинним процесуальним законодавством не передбачено відшкодування боржнику судових витрат у виді судового збору та витрат на правничу допомогу адвоката, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.

Таким чином, скасування судового наказу за заявою боржника не виключає виникнення між сторонами спору про право, який вирішується в позовному провадженні, за результатами розгляду якого суд ухвалює рішення та здійснює розподіл судових витрат.

Суд зауважує, що скасуванням судового наказу спір по суті не вирішується, тому підстав для розподілу судових витрат у справі не має.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви.

Ухвала в повному обсязі складена 16.02.2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 171, 258, 259, 260, 263, 353 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення судових витрат по справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу Цюрупинського районного суду Херсонської області від 06.12.2021 року у справі №664/3642/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал+» про видачу судового наказу про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водовідведення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Херсонського апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяІ. О. Хайдарова