Рішення № 134137403, 16.02.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 року м. Київ справа №320/5900/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 56/Ж10/31-00-04-01-04-27 від 15.01.2025.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (ЦМУ ДПС по роботі з ВПП) проведена документальна позапланова виїзна перевірка дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» (ДП «КК «Рошен») з питання дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складено акт від 30.12.2024 №2982/Ж5/31-00-04-01-04- 26/25392188.

У акті перевірки викладено висновок про порушення позивачем податкового законодавства, а саме: п. 44.1 cm. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 cm. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (зі змінами), що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 639 556, 00 грн.

21.01.2025 позивач отримав від ЦМУ ДПС по роботі з ВПП податкове повідомлення- рішення №56/Ж10/31-00-04-01-04-27 від 15.01.2025, складене на підставі акту перевірки, про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 639 556, 00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок відповідача про завищення від`ємного значення з ПДВ зроблено внаслідок здійснення позивачем господарських взаємовідносин з його контрагентами, а саме ТОВ «Алюр-Трейд», ТОВ «Квадранс-М» та ТОВ «Тевітта Трейдінг».

Так, згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно підпункту 2.15 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Таким чином єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04 вересня 2018 року Верховним Судом сформовану обов`язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно пункту 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2020 ДП «КК «Рошен» (Покупець) було укладено з ТОВ «Алюр-Трейд» (Постачальник) Договір поставки №16/03.

Відповідно до п. 1.1 цього Договору від 16.03.2020 Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його в термін, який передбачено умовами Договору, Специфікаціями, Додатковими угодами до Договору та іншими документами, які являються невід`ємними частинами даного Договору.

12.09.2024 сторонами Договору від 16.03.2020 була укладена Додаткова угода №28, якою погоджена поставка Стелажів кондитерських ROSHEN фасовка 2 полиці під шоколад 2000 мм (2015/7043) (далі - Товар) у кількості 350 шт., ціна за одиницю Товару 6 999,95 грн, на загальну суму 2 939 979,00 грн разом з ПДВ, термін поставки Покупцю: до 02.10.2024.

У межах погодженого сторонами строку поставки відбулось постачання Товару на склад Покупця, розташований за адресою: м. Яготин, вул. Філатова, 112.

Правила оформлення документів на перевезення встановлені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 (далі - Правила № 363).

Так, відповідно до п. 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом (п. 11.3 Правил № 363).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники (п. 11.4 Правил № 363).

30.09.2024 автоперевізник ФОП ОСОБА_1 за замовленням ТОВ «Алюр-Трейд» здійснив перевезення Товару. При передачі Товару водію ОСОБА_2 вантажовідправник склав товарно-транспортну накладну №307 від 30.09.2024 (далі - ТТН), в якій вказав номенклатуру Товару - Стелаж кондитерський ROSHEN фасовка 2 полиці під шоколад 1000 мм (1015/7043), у кількості 150 шт., на суму 1 259 991,00 грн разом з ПДВ, автомобіль, на якому здійснювалось перевезення - DAF CF 85.410, державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом KRONE, державний номерний знак НОМЕР_2 , та інше.

ТТН підписана уповноваженими особами Постачальника, Покупця і водієм, який безпосередньо здійснював перевезення, та містить всю необхідну інформацію, передбачену п. 11.1 Правил № 363.

Таким чином, ТТН підтверджує фактичне переміщення Товару від Постачальника до Покупця.

В момент здійснення господарської операції з передач Товару Покупцю була складена видаткова накладна №478 від 30.09.2024 про поставку Стелажів кондитерських ROSHEN фасовка 2 полиці під шоколад 1000 мм (1015/7043), у кількості 150 шт., на суму 1 259 991,00 грн разом з ПДВ.

У цій видатковій накладній вказані номенклатура Товару, кількість, ціна, реквізити сторін та вони підписані уповноваженими особами сторін. Видаткова накладна підтверджує перехід права власності на Товар від Постачальника до Покупця.

На виконання вимог п. 187.1 ст. 187 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, Постачальником була складена податкова накладна №1 від 30.09.2024 і направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) за першою подією - здійснення відвантаження Товару.

У пункті 3 Додаткової угоди №28 до Договору від 16.03.2020 сторонами було погоджено порядок оплати Товару: 100% - протягом 20-ти робочих днів з моменту відвантаження товару Покупцю.

З урахуванням такого строку оплати, Покупцем була здійснена оплата за поставлений Товар у безготівковій формі, на підтвердження чого надаємо копію платіжної інструкції №15567 від 29.10.2024 на суму 1 259 991,00 грн по видатковій накладній №478 від 30.09.2024.

Проаналізувавши перелічені первинні та інші документи вбачається, що вони мають усі необхідні обов`язкові реквізити, оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не викликають будь-яких сумнівів щодо вчинення сторонами дій на виконання умов Договору.

Договір від 16.03.2020, а також складені первинні та інші документи по взаємовідносинам з ТОВ «Алюр-Трейд», є діючими, у судовому порядку недійсними чи підробленими не визнавались.

Таким чином, надані для перевірки документи вказують на відображення отриманих товарів в бухгалтерському обліку та їх належне оприбуткування. Проведені операції вплинули на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів ДП «КК «Рошен».

Однією з підстав для складання оскаржуваного рішення відповідача є наступний його висновок: «Відповідно до інформаційних систем ДПС України встановлена наявність у ТОВ «Алюр-Трейд» (код ЄДРПОУ 43352508) рішення щодо відповідності критеріям ризиковості від 03.12.2024 №28812 (далі - «Рішення від 03.12.2024») на підставі п. 8 критеріїв ризиковості платника податків».

Однак, цей висновок суперечить фактичним обставинам справи, є необґрунтованим з огляду на таке.

По-перше, на момент взаємовідносин з позивачем ТОВ «Алюр-Трейд» не було віднесено контролюючим органом до «ризикових» платників податків.

Вказане у акті перевірки рішення від 03.12.2024 було прийняте контролюючим органом 03.12.2024, а взаємовідносини між ДП «КК «Рошен» та ТОВ «Алюр-Трейд» з відвантаження Товару, по якому відповідачем було зроблено висновок про завищення від`ємного значення з ПДВ на суму 209 999,00, відбувались 30.09.2024.

Таким чином, посилання Відповідача на «ризиковість» ТОВ «Алюр-Трейд» як на підставу для висновку про завищення податкового кредиту позивачем по взаємовідносинам з цим контрагентом є необґрунтованим та протиправним, оскільки на момент взаємовідносин з позивачем ТОВ «Алюр-Трейд» не було віднесено контролюючим органом до «ризикових» платників податків.

По-друге, інформація з податкових баз не може бути підставою для висновку про «нереальність» операцій позивача з цим контрагентом, оскільки така інформація носить інформативний характер та не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та є неналежним доказом.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі № 825/3731/15-а.

Суд звертає увагу, що реєстрація в ЄРПН податкової накладної №1 від 30.09.2024, по якій відповідач робить висновок про завищення суми від`ємного значення з ПДВ, не була зупинена, а ТОВ «Алюр-Трейд», на момент цих взаємовідносин з ДП «КК «Рошен», не було віднесено контролюючим органом до ризикових платників податків.

Таким чином, висновок контролюючого органу про завищення позивачем суми від`ємного значення з ПДВ, обґрунтований тим, що Постачальник не дотримувався податкової дисципліни, є безпідставним.

Одним із висновків акту перевірки є: «Згідно наданої до перевірки товарно-транспортної накладної від 30.09.2024 №307 перевізником ТМЦТОВ «Алюр Плюс» є фізична особа-підприємець - ОСОБА_1 .

Проведеним аналізом даних ЄРПН за вересень 2024 року, взаємовідносин між контрагентами ТОВ «Алюр Плюс» та фізичною особою - ОСОБА_1 не встановлено, також неможливо встановити виплати доходу працівнику у вересні 2024 року, зазначеному в товарно-транспортній накладній як водія, а саме ОСОБА_2 . Таким чином, враховуючи вищевикладене, встановлено формальний підхід при оформленні первинних документів, що свідчить про не можливість підтвердження факту перевезення товару (відсутність взаємовідносин та відсутність надання перевізником, послуг транспортування для ДП «КК «Рошен»)».

У контексті наведеного суд звертає увагу на таке.

По-перше, висновок про відсутність взаємовідносин між ТОВ «Алюр Плюс» та ФОП ОСОБА_1 згідно з даними ЄРПН та відсутність виплат доходу водію ОСОБА_2 у вересні 2024 року жодним чином не впливає на вирішення цієї справи, оскільки постачальником Товару Позивачу виступав ТОВ «Алюр- Трейд», а не ТОВ «Алюр Плюс».

Крім того, згідно з відомостями з Електронного кабінету платника (https://cabinet.tax.gov.ua) ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку 3 групи за ставкою 5,00 % та не є платником податку на додану вартість. Тобто, відомості щодо взаємовідносин між контрагентами ТОВ «Алюр-Трейд» та ФОП ОСОБА_1 відсутні в ЄРПН, оскільки ФОП ОСОБА_1 не є платником ПДВ та по цим взаємовідносинам не реєструвалися податкові накладні в ЄРПН.

По-друге, як вже зазначалось вище, інформація з податкових баз не може бути підставою для висновку про «нереальність» операцій Позивача з цим контрагентом, оскільки така інформація носить інформативний характер та не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та є неналежним доказом.

По-третє, відсутність у податкових базах інформації про виплати доходу водію, зазначеному у ТТН, не може свідчити про неможливість перевезення Товару, оскільки цей водій може не бути працівником перевізника, а залученим на підставі договору атсорсингу, аутстафінгу, оренда авто з водієм тощо.

Відповідно до абз. 1 п. 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Згідно з абз. 2 цього ж пункту товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

З системного аналізу ТТН можна зробити висновок, що вони оформлені належним чином, містить усю інформацію, що вимагається Правилами № 363 і Законом № 996, та підписи відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача та водія.

Таким чином, висновок контролюючого органу про формальність та недостовірність ТТН є безпідставним.

Також, 13.07.2022 ДП «КК «Рошен» (Замовник) було укладено з ТОВ «Квадранс-М» (Виконавець) Договір №02/2022.

Відповідно до п. 1.1 Договору від 13.07.2022 в порядку та на умовах визначеними Договором, Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги з аудиту якісної дистрибуції товарів, дослідну зацікавленість в яких має Замовник, за переліком, визначеним Замовником в додатках до Договору (надалі - Послуги), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виключно належним чином, своєчасно та в повному обсязі надані послуги.

03.01.2024 сторонами був укладений Додаток №5 до Договору від 13.07.2022.

Згідно з п. 1 Додатку №5 Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги з аудиту якісної дистрибуції товарів на підставі дослідження полиць в крамницях торгівельних мереж на предмет:

- якості викладення товару в мережевій роздрібній торгівлі;

- асортимент товарів.

Відповідно до п. 3 Додатку №5 умови надання послуг за цим додатком до Договору наведені в Таблиці 1 та 2.

Згідно з п. 5 Додатку №5 Замовник сплачує Виконавцю вартість послуг, визначених в Таблиці 1, за кожний місяць, не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, в розмірі 49 350 грн 00 коп. (сорок дев`ять тисяч триста п`ятдесят гривень 00 копійок), у т.ч. ПДВ у розмірі 8 225 грн 00 коп. (вісім тисяч двісті двадцять п`ять гривень 00 копійок). Остаточний розрахунок за надані послуги Замовник сплачує в розмірі 49 350 грн 00 коп. (сорок дев`ять тисяч триста п`ятдесят гривень 00 копійок), у т.ч. ПДВ у розмірі 8 225 грн 00 коп. (вісім тисяч двісті двадцять п`ять гривень 00 копійок), протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання Акту.

Відповідно до п. 6 Додатку №5 Замовник сплачує Виконавцю вартість послуг, визначених в Таблиці 2, за кожний місяць, не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, в розмірі 29 751 грн 00 коп. (двадцять дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят одна гривня 00 копійок), у т.ч. ПДВ у розмірі 4 958 грн 50 коп. (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім гривень 50 копійок). Остаточний розрахунок за надані послуги Замовник сплачує в розмірі 29 751 грн 00 коп. (двадцять дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят одна гривня 00 копійок), у т.ч. ПДВ у розмірі 4 958 грн 50 коп. (чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім гривень 50 копійок), протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати підписання Акту.

На виконання таких умов, 01.10.2024 ТОВ «Квадранс-М» були надані позивачу рахунки на оплату №279 та №280.

На підставі цих рахунків на оплату №279 та №280, 11.10.2024 позивач сплатив на рахунок Виконавця першу частину оплати у розмірі 79 101, 00 грн (49 350,00 + 29 751,00), на підтвердження чого надано копію платіжної інструкції №14683 від 11.10.2024.

На виконання вимог п. 187.1 ст. 187 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, Виконавцем були складені податкові накладні і направлені на реєстрацію в ЄРПН за першою подією - зарахування коштів на рахунок Виконавця.

Так, були складенні та зареєстровані в ЄРПН наступні податкові накладні:

1) №20 від 11.10.2024 на суму 49 350,00 грн разом з ПДВ;

2) №21 від 11.10.2024 на суму 29 751,00 грн разом з ПДВ.

30.10.2024 Замовником були прийняті надані Виконавцем послуги, про що сторонами були підписані Акти надання послуг №265 від 30.10.2024 та №268 від 30.10.2024, які засвідчують факт постачання послуг.

Після підписання сторонами вказаних актів надання послуг Виконавцем були складені та зареєстровані в ЄРПН наступні податкові накладні:

1) №32 від 30.10.2024 на суму 29 751,00 грн разом з ПДВ;

2) №35 від 30.10.2024 на суму 49 350,00 грн разом з ПДВ.

Також, на виконання вимог п. 2 Додатку №5, Виконавцем були надані наступні звіти:

1) Звіт за результатами проведення послуг з аудиту якісної дистрибуції товарів «Кондитерські вироби» у супермаркетах торгівельних мереж від 30.10.2024;

2) Звіт за результатами проведення послуг з аудиту якісної дистрибуції товарів «Приправи та спеції» у супермаркетах торгівельних мереж від 30.10.2024.

У відповідності до умов п.п. 5, 6 Додатку №5, 08.11.2024 позивачем був здійснений остаточний розрахунок за послуги, надані по Актам надання послуг №265 від 30.10.2024 та №268 від 30.10.2024, що підтверджується платіжною інструкцією №16217 від 08.11.2024 про сплату суми у розмірі 79 101,00 грн.

Проаналізувавши перелічені первинні та інші документи вбачається, що вони мають усі необхідні обов`язкові реквізити, оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не викликають будь-яких сумнівів щодо вчинення сторонами дій на виконання умов Договору від 13.07.2022.

Договір від 13.07.2022, а також складені первинні та інші документи по взаємовідносинам з ТОВ «Квадранс-М», є діючими, у судовому порядку недійсними чи підробленими не визнавались.

Таким чином, надані для перевірки документи вказують на відображення отриманих товарів в бухгалтерському обліку та їх належне оприбуткування.

Відповідно до акту перевірки, єдиною підставою для висновку відповідача про завищення суми від`ємного значення з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Квадранс-М» є недостатність трудових ресурсів та транспортних засобів для ведення господарської діяльності у ТОВ «Квадранс-М» та його контрагента ТОВ «Алекс-Промм».

У контексті таких доводів відповідача, суд зазначає таке.

По-перше, згідно з актом перевірки ТОВ «Квадранс-М» та ТОВ «Алекс-Промм» у середньому мали 18 працівників, що є достатнім для надання послуг позивачу з аудиту якісної дистрибуції товарів в торгівельних мережах.

У свою чергу, відповідач не надав жодного доказу, який би підтверджував, що наявні трудові та матеріальні ресурси ТОВ «Квадранс-М» та ТОВ «Алекс-Промм» є недостатніми для проведення господарської діяльності з надання таких послуг.

Нормами податкового законодавства також не визначений необхідний обсяг матеріальних та/або трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій для отримання податкового кредиту.

Такий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеного, зокрема, у постанові від 08.05.2018 у справі №815/3526/17.

Крім того, відповідачем не було враховано, що Виконавець та його контрагент міг залучати працівників за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренди персоналу), а транспортні засоби можуть перебувати на праві оренди або лізингу.

Так, у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №814/937/15 зазначено наступний висновок:

«Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу».

Крім того, висновок відповідача про «ризиковість взаємовідносин ТОВ «Квадранс-М» через відсутність достатньої кількості найманих працівників та транспортних засобів» не може впливати на податкові зобов`язання позивача, оскільки останній не може нести відповідальність за відсутності вини.

Таке твердження узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.03.2020 у справі №826/5678/18, від 21.04.2021 у справі №815/2417/16, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16.

Також, ТОВ «Квадранс-М» і його контрагент не віднесені контролюючим органом до категорії «ризикових», податкові накладні ТОВ «Квадранс-М» по взаємовідносинам з позивачем були зареєстровані контролюючим органом в ЄРПН, а нормами податкового законодавством на платників податків не покладено обов`язку та не наділено повноваженнями щодо ретельної перевірки своїх контрагентів на предмет дотримання вимог податкового та іншого законодавства чи наявності ознак ризиковості платників.

Таким чином, висновок контролюючого органу про завищення суми від`ємного значення з ПДВ, обґрунтований тим, що Виконавець та його контрагент недотримувався податкової дисципліни, є протиправним, оскільки законодавством не встановлений обов`язок та не наділено повноваженнями платника податків з перевірки дотримання податкового законодавства своїм контрагентом, а такий аналіз віднесено до виключної компетенції контролюючого органу.

22.08.2023 ДП «КК «Рошен» (Покупець) було укладено з ТОВ «Тевітта Трейдінг» (Постачальник) Договір поставки №22/08/23-Р.

Відповідно до п. 2.1 цього Договору від 22.08.2023 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставити у власність Покупця Товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість.

У пункті 2.2 цього Договору від 22.08.2023 визначено, що Товар поставляється окремими партіями на підставі відповідних Специфікацій.

01.10.2024 сторонами Договору від 22.08.2023 була укладена Специфікація №10, якою погоджена поставка Вишні швидкозамороженої (далі - Товар) у кількості 15 120 кг, ціна за одиницю Товару 133,33 грн без ПДВ, на загальну суму 2 419 139,52 грн разом з ПДВ.

Згідно з пунктом 3 цієї Специфікації №10 умови поставки, в тому числі Місце поставки: DAP, Київська обл., м. Яготин, вул. Філатова, 112.

Відповідно до пункту 4 Специфікації №10 строк (термін) поставки - до 10 жовтня 2024 року.

У межах погодженого сторонами строку поставки відбулось постачання Товару на склад Покупця, розташований за адресою: м. Яготин, вул. Філатова, 112.

Правила оформлення документів на перевезення встановлені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила № 363).

Так, відповідно до п. 11.1 Правил № 363 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові)

Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом (п. 11.3 Правил № 363).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники (п. 11.4 Правил № 363).

01.10.2024 ТОВ «Тевітта Трейдінг» було самостійно здійснено перевезення Товару на адресу позивача. При передачі Товару водію ОСОБА_3 вантажовідправник склав товарно-транспортну накладну №ТТ-00005672 від 01.10.2024, в якій вказав номенклатуру Товару - Вишня с/м, у кількості 7 560 кг, автомобіль, на якому здійснювалось перевезення - Mercedes-Benz Ахог1824, державний номерний знак НОМЕР_3 , та інше.

09.10.2024 ТОВ «Тевітта Трейдінг» було самостійно здійснено перевезення Товару на адресу позивача. При передачі Товару водію ОСОБА_3 вантажовідправник склав товарно-транспортну накладну №ТТ-00005914 від 09.10.2024, в якій вказав номенклатуру Товару - Вишня с/м, у кількості 7 560 кг, автомобіль, на якому здійснювалось перевезення - Mercedes-Benz Ахог1824, державний номерний знак НОМЕР_3 , та інше.

Вказані товарно-транспортні накладні підписані уповноваженими особами Постачальника, Покупця і водієм, який безпосередньо здійснював перевезення, та містить всю необхідну інформацію, передбачену п. 11.1 Правил № 363.

Таким чином, ТТН підтверджують фактичне переміщення Товару від Постачальника до Покупця.

В момент здійснення господарської операції з передач Товару Покупцю були складені наступні видаткові накладні:

1) №5672 від 01.10.2024 про поставку Товару, у кількості 7 560 кг, на суму 1 209 569,76 грн разом з ПДВ;

2) №5914 від 09.10,2024 про поставку Товару, у кількості 7 560 кг, на суму 1 209 569,76 грн разом з ПДВ.

У цих видаткових накладних вказані номенклатура Товару, кількість, ціна, реквізити сторін та вони підписані уповноваженими особами сторін. Видаткові накладні підтверджують перехід права власності на Товар від Постачальника до Покупця.

На виконання вимог п. 187.1 ст. 187 та п. 201.10 ст. 201 ПК України, Постачальником були складені податкові накладні і направлена на реєстрацію в ЄРПН за першою подією - здійснення відвантаження Товару.

Так, були складені та зареєстровані в ЄРПН наступні податкові накладні:

1) №57 від 01.10.2024 на суму 1 209 569,76 грн разом з ПДВ, сума ПДВ 201 594,96 грн;

2) №58 від 09.10.2024 на суму 1 209 569,76 грн разом з ПДВ, сума ПДВ 201 594,96 грн.

У пункті 5 Специфікації №10 до Договору від 22.08.2023 сторонами було погоджено порядок оплати Товару: 14 календарних днів з моменту поставки.

На виконання умов Договору від 22.08.2023, Покупцем була здійснена оплата за поставлений Товар у безготівковій формі, на підтвердження чого надаємо копії наступних платіжних інструкцій:

1) №15820 від 01.11.2024 на суму 1 209 569,76 грн по видатковій накладній №5672;

2) №16159 від 08.11.2024 на суму 1 209 569,76 грн по видатковій накладній №5914.

Проаналізувавши перелічені первинні та інші документи вбачається, що вони мають усі необхідні обов`язкові реквізити, оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та не викликають будь-яких сумнівів щодо вчинення сторонами дій на виконання умов Договору.

Договір від 22.08.2023, а також складені первинні та інші документи по взаємовідносинам з ТОВ «Тевітта Трейдінг», є діючими, у судовому порядку недійсними чи підробленими не визнавались.

Таким чином, надані документи вказують на відображення отриманих товарів в бухгалтерському обліку та їх належне оприбуткування. Проведені операції вплинули на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів ДП «КК «Рошен».

Однією з підстав для складання оскаржуваного рішення є наступний висновок відповідача: «Відповідно до інформаційних систем ДПС України встановлена наявність у ТОВ «Тевітта Трейдінг» (код ЄДРПОУ 44435904) рішення щодо відповідності критеріям ризиковості від 06.12.2024 №6649 та від 23.12.2024 №6749 (далі - «Рішення від 06.12.2024 та 23.12.2024») на підставі п. 8 критеріїв ризиковості платника податків».

Однак, цей висновок суперечить фактичним обставинам справи, є необґрунтованим з огляду на таке.

По-перше, на момент взаємовідносин з позивачем ТОВ «Тевітта Трейдінг» не було віднесено контролюючим органом до «ризикових» платників податків.

Вказані у акті перевірки рішення від 06.12.2024 та 23.12.2024 були прийняті контролюючим органом 06.12.2024 та 23.12.2024, а взаємовідносини між ДП «КК «Рошен» та ТОВ «Тевітта Трейдінг» з відвантаження Товару, по якому Відповідачем було зроблено висновок про завищення від`ємного значення з ПДВ на суму 403 190,00, відбувались у жовтні 2024 року.

Таким чином, посилання відповідача на «ризиковість» ТОВ «Тевітта Трейдінг» як на підставу для висновку про завищення податкового кредиту Позивачем по взаємовідносинам з цим контрагентом є необґрунтованим, оскільки на момент взаємовідносин з позивачем ТОВ «Тевітта Трейдінг» не було віднесено контролюючим органом до «ризикових» платників податків.

По-друге, як вже зазначалось вище, інформація з податкових баз не може бути підставою для висновку про «нереальність» операцій позивача з цим контрагентом, оскільки така інформація носить інформативний характер та не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та є неналежним доказом.

По-третє, встановлення контролюючим органом факту наявності рішення щодо відповідності критеріям ризиковості ТОВ «Тевітта Трейдінг» не може впливати на податкові зобов`язання позивача.

Так, рішення від 06.12.2024 та 23.12.2024 ТОВ «Тевітта Трейдінг» не має відношення до взаємовідносин між ДП «КК «Рошен» та ТОВ «Тевітта Трейдінг», а позивач не повинен зазнавати будь-яких негативних наслідків через наявність таких рішень.

Вказане узгоджується з усталеною судовою практикою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.03.2020 у справі №826/5678/18, від 21.04.2021 у справі №815/2417/16, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16.

Суд звертає увагу, що реєстрація в ЄРПН податкових накладних, по яким відповідач робить висновок про завищення суми від`ємного значення з ПДВ, не була зупинена, а ТОВ «Тевітта Трейдінг», на момент цих взаємовідносин з ДП «КК «Рошен», не було віднесено контролюючим органом до ризикових платників податків.

Таким чином, висновок контролюючого органу про завищення позивачем суми від`ємного значення з ПДВ, обґрунтований тим, що Постачальник не дотримувався податкової дисципліни, є протиправним, оскільки законодавством не встановлений обов`язок та не наділено повноваженнями платника податків з перевірки дотримання податкового законодавства своїм контрагентом, а такий аналіз віднесено до виключної компетенції контролюючого органу.

В акті перевірки відповідач вказує, що основний вид діяльності ТОВ «Тевітта Трейдінг»: 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, що не відповідає діяльності, яка здійснюється.

Між тим, такий висновок є помилковим та спростовується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ «Тевітта Трейдінг», де вказані також наступні види діяльності:

01.25 - Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників;

10.39 - Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів (цей клас включає: консервування фруктів, горіхів та овочів, у т.ч. грибів: заморожування, сушіння, вимочування в олії або оцті, консервування в герметичній тарі тощо);

46.31 - Оптова торгівля фруктами й овочами.

Таким чином, висновок Відповідача, що зареєстровані в ЄДРПОУ види діяльності не відповідають діяльності, яка здійснюється, спростовується відомостями з ЄДРПОУ.

Також у Акті відповідач зазначив: «В ході проведення перевірки ДП «КК «Рошен», документи, що підтверджують відповідність характеристик Товару не надані, що свідчить про відсутність ТОВ «Тевітта Трейдінг» законних джерел походження ідентифікованого товару (активу) та неможливість (нереальність) здійснення господарських операцій із його подальшого постачання; недостовірність даних, відображених в паперових носіях за формою первинних документів, оформлених ТОВ «Тевітта Трейдінг» для ДП «КК «Рошен».

ДП «КК «Рошен» в ході проведення перевірки документи, що підтверджують харчову безпеку Товару (п. 6.3 Договору) не надані».

Разом з тим, під час перевірки відповідачу була надана Декларація про відповідність №0-08/07-02 від 10.07.2024 на продукцію «Вишня без кісточки швидкозаморожена», що підтверджує якість поставленого Товару.

Надана позивачем декларація про відповідність на Товар підтверджує харчову безпеку та якість поставленого Товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» харчові продукти, які знаходяться в обігу на території України, повинні відповідати вимогам законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 24 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» добровільна оцінка відповідності здійснюється на добровільних засадах, в будь-яких формах, включаючи випробування, декларування відповідності, сертифікацію та інспектування, та на відповідність будь-яким заявленим вимогам.

Згідно з Наказом Мінекономрозвитку України № 93 від 26.01.2018 визнано таким, що втратив чинність наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 01.02.2005 «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні».

Враховуючи викладене, законодавством не встановлений обов`язок виробника здійснювати сертифікацію харчової продукцію та така сертифікація є виключно добровільною.

Таким чином, висновки відповідача про порушення умов Договору від 22.08.2023 щодо ненадання документів, які підтверджують якість та безпечність Товару, є необґрунтованим.

Враховуючи зазначене вище та оскільки судом, в межах розгляду даної адміністративної справи, не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, необґрунтованими є висновки, викладені відповідачем в акті перевірки, про порушення позивачем податкового законодавства.

А як наслідок, неправомірним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку, є оскаржуване податкове повідомлення-рішення, що ґрунтується на зазначених висновках акту перевірки.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо питання розподілу судових витрат, необхідно зазначити таке.

Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Позивачем було заявлено про вирішення питання про судові витрати, зокрема щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином у передбачений частиною 7 статті 139 КАС України строк питання про судові витрати буде вирішено після ухвалення рішення по суті позовних вимог, у разі надходження до суду в передбаченому процесуальним законом порядку заяви позивача про винесення додаткового рішення з доказами, які підтверджують понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 56/Ж10/31-00-04-01-04-27 від 15.01.2025, прийняте Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.