Рішення № 134130867, 12.02.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/4481/25

Провадження № 2/309/1748/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: Орос Я.В.

за участю секретаря: Калинич Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (надалі по тексту ТОВ «Цикл Фінанс»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.12.2018 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №20221836. Банк свої зобов`язання за даним кредитним договором виконав належним чином.

20.08.2021 між АТ «ОТП БАНК» та позивачем укладено договір факторингу №20/08/21, у результаті якого до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 29.12.2018 року. Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань утворилася заборгованість у розмірі 7354,18 грн., яка складається з 7352,07 грн. заборгованість по тілу кредиту, 2,11 грн. заборгованість по відсотках.

Посилаючись на викладене, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 7354,18 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 22.12.2025 року справу прийнято до провадження судді Орос Я.В. та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу ОСОБА_1 направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами та було запропоновано подати відзив, однак відповідач своїм правом не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав. Крім того відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом відправлення повістки рекомендованою кореспонденцією на адресу, вказану у Єдиному державному демографічного реєстрі, однак такий лист повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, будь яких клопотань не надіслав. Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за даної явки.

У зв`язку з неявкою учасників справи в судове засідання, фіксація процесу звукозаписувальними технічними засобами засідання згідно зі ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2018 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту у АТ «ОТП БАНК», у якому викладено основні умови кредитування.(а.с.27)

29.12.2018 року між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2022183652, відповідно до якого відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту 10147,80 грн. на строк по 29 грудня 2020 року, відсоткова ставка 0,01 % річних.

20.08.2021 року між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу №20/08/21 відповідно до умов якого АТ «ОТП БАНК» передав позивачу права вимоги у розмірі заборгованості боржників, що визначені в Реєстрі Боржників.

Згідно витягу з Реєстру Боржників до вказаного договору факторингу було передано й право вимоги і за договором №2022183652 де боржником є ОСОБА_1 , заборгованість 7354,18 грн, де 7352, 07 грн. заборгованість по тілу, 2,11 грн. заборгованість по відсотках. (а.с.18)

Правильність розрахунків наданих первісним кредитором щодо боргу за тілом кредиту та відсотками, та новим кредитором, ніким не оспорюються, вони узгоджуються з випискою з рахунку відповідача, такі розрахунки не викликають у суду сумнівів щодо їх правильності, а тому беруться судом до уваги.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст.ст. 524, 533-535, 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідність до вимог ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 513 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статями 516, 517 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем ОСОБА_1 свого обов`язку первісному кредитору АТ «ОТП Банк».

Відтак, оскільки до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача і розмір заборгованості відповідачем не спростовано, то позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Судові витрати у вигляді судового збору, який позивач сплатив при подачі позову до суду, в розмірі 2422,40 грн., слід стягнути з відповідача.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн., то з цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Але обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.

Статтею 141 ЦПК передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Також витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Вбачається, що 29.12.2018 року між позивачем та адвокатом Гулієвою С.А. укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат здійснює представництво інтересів клієнта, у тому числі й у всіх судових установах. Додатковою угодою до даного договору від 14.11.2025 розширено предмет договору на здійснення представництва у справі щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .. Згідно Акту про підтвердження факту надання правничої допомоги від 14.11.2025 підписаного адвокатом Гулієвою С.А. та представником позивача та детальним описом послуг адвоката Гулієвою С.А. підтверджено конкретний обсяг наданих адвокатським об`єднанням послуг і виконаних робіт за договором про надання правової допомоги у даній цивільній справі, а також їх вартість у сумі 3 000 грн. При цьому відповідачем не подано жодних заперечень з цього приводу, зокрема щодо розміру таких витрат, як і не подано клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу. Таким чином оскільки матеріалами справи підтверджено факт надання правової допомоги позивачу, обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, у зв`язку з чим такі витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 513, 516, 517, 526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 76-82, 137, 141, 258, 259, 264 - 265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс » - задоволити .

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю « Цикл Фінанс» ( ЄДРПОУ 43453613 місцезнаходження 04112 м. Київ вул. Авіаконстрокутора Ігоря Сікорського № 8 р/р НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк» , код банку МФО 300346) заборгованість за кредитним договором № 2022183652 від 29.12.2018 р. у розмірі 7354,18 грн. (сім тисяч триста п`ятдесят чотири гривень вісімнадцять копійок) з яких 7352,07 грн. заборгованість за тілом кредиту та 2.11 грн. заборгованість по відсотках .

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» ( ЄДРПОУ 43453613 місцезнаходження 04112 м. Київ вул. Авіаконстрокутора Ігоря Сікорського № 8 р/р НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк» , код банку МФО 300346) судовий збір у розмірі 2422 грн.40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю « Цикл Фінанс» ( ЄДРПОУ 43453613 місцезнаходження 04112 м. Київ вул. Авіаконстрокутора Ігоря Сікорського № 8 р/р НОМЕР_2 у АТ «Сенс Банк» , код банку МФО 300346) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. (три тисячі гривень)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 17.02.2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.